Постанова 4824 № 369/6000/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2025 року м. Київ єдиний унікальний номер судової справи 369/6000/24 номер провадження 22-ц/824/6058/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2024 року /суддя Янченко А.В./ у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дітей, - В С Т А Н О В И В: 09.04.2024 року ОСОБА_3 звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просила суд: Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у твердій грошовій сумі 13 000 (тринадцять тисяч) гривень 00 коп. щомісячно, починаючи стягнення з 09.04.2024 року і до досягнення повноліття ОСОБА_4 , а після досягнення повноліття ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), встановити суму аліментів на неповнолітнього ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - 6 500 (шість тисяч п`ятсот) гривень 00 коп. щомісячно і до досягнення ОСОБА_4 повноліття. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 7 000 (сім тисяч) гривень 00 коп. витрат на професійну правову допомогу. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2024 року позов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у твердій грошовій сумі 13 000 (тринадцять тисяч) гривень 00 коп. щомісячно, починаючи стягнення з 09.04.2024 року і до досягнення повноліття ОСОБА_4 , а після досягнення повноліття ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), встановити суму аліментів на неповнолітнього ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - 6 500 (шість тисяч п`ятсот) гривень 00 коп. щомісячно і до досягнення ОСОБА_4 повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 7 000 (сім тисяч) гривень 00 коп. витрат на професійну правову допомогу. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 1 211 гривень 20 копійок судового збору./а.с. 170-177/ Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, зменшивши суму аліментів на двох дітей до 4000 грн та на одного 2000 грн відповідно, в частині стягнення витрат на правову допомогу відмовити повністю, зменшити судовий збір до 372, 68 грн. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції не врахував матеріальний стан платника аліментів та стан його здоров`я, відповідно, не з`ясував спроможність сплачувати аліменти в присудженому розмірі; не врахував щомісячну сплату ним аліментів за власною ініціативою; не дослідив реальність та обґрунтованість витрат позивача на дітей у заявленому розмірі; не взяв до уваги наявність істотних обставин, які впливатимуть на можливість виконання ним своїх батьківських обов`язків та мають значення для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі. Вказував, що середньомісячний розмір заробітної плати відповідача за період з січня по травень 2024 року складав 6117,20 грн. Іншим майном та майновими правами, у тому числі рухомим та нерухомим майном, грошовими коштами, виключними правами на результати інтелектуальної діяльності, корпоративними правами тощо, за рахунок яких може отримувати дохід, із якого можуть сплачуватись аліменти, відповідач не володіє. Також зазначав і про те, що судом першої інстанції не була врахована щомісячна сплата відповідачем аліментів на утримання дітей за власною ініціативою, у розмірі 4000,00 грн. щомісячно, починаючи з липня 2024 року. Крім того, три дні на тиждень, з п`ятниці по неділю, щотижнево, діти проживають у відповідача, на його повному утриманні. Зазначений факт не спростовувався позивачем підчас розгляду справи в суді першої інстанції. Також, відповідач оплачував харчування дітей в школі, бере на себе витрати на їх лікування, оплачує витрати, пов`язані із розвитком їх здібностей (зокрема, відвідування тренувань з футболу), поїздки на спільний відпочинок, купує дітям подарунки до дня народження чи до свят, відвідує разом з ними атракціони і кіно, купляє їм одяг, іграшки і потрібні речі та щомісячно надає кишенькові кошти для їх нагальних потреб. Зазначений факт також не спростовувався позивачем підчас розгляду справи в суді першої інстанції. Отже, відповідач в повній мірі бере участь у матеріальному утриманні своїх дітей. Наголошував і на тому, що згідно з доданим до позову підрахунком витрат позивача на двох дітей, її щомісячні витрати на утримання дітей складають 26000,00 грн., при заробітній платі 6731,41 коп., за відсутності доказів інших доходів, отже, судом не перевірено реальності таких розрахунків. Не враховано стану здоров`я відповідача та поданих виписок з доказами витрат. Не враховано наявність у платника аліментів непрацездатного батька. Вказував і на те, що витрати на професійну правничу допомогу в присудженому судом першої інстанції розмірі (7000,00 грн.) не є співмірними зі складністю цієї справи, реальність надання адвокатом обсягу послуг, розумність їхнього розміру та пов`язаність їх із даною справою, належними і допустимими доказами, які підтверджують здійснення таких витрат, у суді першої інстанції позивачем не доведена. Представник ОСОБА_3 - Лазоренко Т.В. звернулась з відзивом на апеляційну скаргу, зазначаючи про необґрунтованість та безпідставність її доводів. Вказувала, що в ході судового розгляду судом було витребувано інформацію з банку ПриватБанк щодо розрахункових операції відповідача за період з січня 2024 року по липень 2024 року. Загалом 30 946,30 грн становить середній щомісячний дохід відповідача. Вказувала і на те, що 14.03.2024 року відповідач придбав вантажний транспортний засіб марки ЗИЛ

131. Також відповідач користується транспортним засобом "Шкода Скала", номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , сірого кольору, рік випуску 2024. Той факт, що відповідач живе виключно за рахунок заробітної плати розміром близько 7000,00 грн спростовується (окрім даних наданими АТ КБ ПриватБанк) ще інформацією про купівлю транспортного засобу ЗИЛ 131 (об`єм двигуна 6 000 см. куб) та витратами на паливо до "Шкода Скала", номерний знак НОМЕР_1 . Також відповідач приховав факт, що він є не єдиним утримувачем свого батька, оскільки батько має ще четверо дітей. Позивач відмічає, що всі кошти підраховані у відповідності до найкращих інтересів дітей відповідають обсягу поняття "повне утримання дітей в його матеріальній складовій" не є надмірними і крім того відповідають доходам відповідача (з урахуванням прихованих надходжень). Наголошувала і на тому, що жодних медичних документів які б підтверджували системну витрату коштів на лікування відповідачем не надано. Щодо витрат на правову допомогу, зазначала, що в матеріалах справи наявні всі необхідні документи, які підтверджують витрати позивача на правову допомогу, зокрема щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, а також документів, що підтверджують їх оплату позивачем. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 також звернувся з відповіддю на відзив, зазначаючи про те, що всі надходження по банківським карткам є надходженнями від прямих продажів фізичним особам препаратів, отже неофіційність доходів є припущеннями. Придбання ЗИЛ 131 моделі, у неробочому стані, за кошти його брата також було предметом дослідження судом першої інстанції. Також є припущенням і наявність доходу на заправку машини, якою він користується, як і відсутність витрачених коштів на утримання батька та забезпечення лікування відповідача. Загалом у відповіді на відзив продубльовані доводи апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню з частковим задоволенням позовних вимог, на підставі наступного. Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 мають спільних неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спільні діти сторін проживають разом з позивачкою. Задовольняючи позовні вимоги повністю, суд першої інстанції керувався приписами частини 3 ст. 181 СК України, про те, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Обов`язок батьків утримувати своїх дітей виникає з моменту їх народження та зберігається до досягнення дітьми повноліття. До того ж, обов`язок утримувати дитину у рівній мірі покладається як на матір, так і батька, причому, обов`язком особистим, індивідуальним, а не солідарним. У відповідності до ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, наявність у платника аліментів рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; докази про витрати платника аліментів, що перевищують десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також наявність інших обставин, що мають істотне значення. Суд першої інстанції дійшов висновків про те, що оскільки спільні діти сторін проживають разом із позивачкою, у зв`язку з чим цілодобовий обов`язок останньої полягає не тільки у матеріальному забезпеченні дітей, а ще й у постійному вихованні, контролі, що потребує більших моральних витрат ніж періодичні зустрічі, враховуючи вік дітей, 6500,00 грн. на одну дитину є саме тим розміром аліментів, який відповідає вимогам розумності та є співмірний витратам, які мають нести обоє батьків на утримання дитини. Іншого обґрунтування рішення суду не містить. Однак з таким висновком суду погодитись не можна з наступних підстав. Так, присуджуючи стягнення аліментів у твердій грошовій сумі 13000,00 грн. щомісячно, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що, розмір щомісячного стягнення із заробітної плати відповідача, яка доведена доказами, складатиме 212,51% від його доходів після утримання сум податків і зборів, є щонайменш як надмірним і нічім не обґрунтованим. Таким чином, присудження до стягнення з відповідача на користь позивача аліментів в твердій грошовій сумі у розмірі 13000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення повноліття ОСОБА_4 , а після досягнення повноліття ОСОБА_5 , встановити суму аліментів на неповнолітнього ОСОБА_4 у розмірі 6500,00 грн., ухвалено без урахування матеріального стану відповідача, докази чого були предметом розгляду в суді першої інстанції і не проаналізовані належним чином, є надмірним, суперечитиме вимогам законодавства, зокрема, статей 141, 180, 182, 198 СК України, а також статті 70 Закону України «Про виконавче провадження». Заявляючи тверду грошову суму до стягнення у розмірі 13000,00 грн. на двох дітей, позивач, з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства повинна довести обґрунтованість вказаної суми. Рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях. Ч. 1 ст. 82 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Вказуючи на те, що позивачу відомо, що відповідач отримує дохід більше 40 000,00 грн., жодних доказів на підтвердження зазначеного не надає. Натомість, у матеріалах справи наявна довідка про середньомісячний розмір заробітної плати відповідача за період з січня по травень 2024 року складав 6117,20 грн. Іншим майном та майновими правами, у тому числі рухомим та нерухомим майном, грошовими коштами, виключними правами на результати інтелектуальної діяльності, корпоративними правами тощо, за рахунок яких може отримувати дохід, із якого можуть сплачуватись аліменти, відповідач не володіє. Апеляційний суд звертає увагу на необхідність доказування та обґрунтовування певної суми в разі її заявлення позивачем. Так, відповідач, після звернення з позовом, за власною ініціативою, сплачує аліменти у розмірі 4000,00 грн. щомісячно, починаючи з липня 2024 року, саме таке суму погоджується виплачувати і за рішенням суду, тобто по 2000 грн на кожну дитину. Також сторонами загалом не спростовується утримання дітей як матір`ю так і батьком, доведена доказами заробітна плата обох сторін приблизно однакова, в межах 6-7 тис. грн. Частина 3 статті 182 СК України передбачає, що суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати. Водночас, вказаних обставин позивачкою не доведено. Відповідно до положень ч.ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК). Заявлений у позові розмір аліментів в сумі 6500 гривень на кожну дитину вищий від мінімального, тому від позивача вимагається доведення не лише достатності у відповідача заробітку (доходу) для сплати такого розміру аліментів, але й наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких ним не доведено джерела походження коштів для їх оплати. Проте позивач не довела, що матеріальне становище відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання двох дітей у розмірі по 6500 грн на кожного, тобто 13000 грн щомісячно. Заявляючи такий розмір аліментів позивач покликається лише на звичайні потреби, які притаманні кожній дитині відповідного віку. Жодного належного обґрунтування такого розміру аліментів позивач не навела та не надала підтверджуючих доказів у необхідності здійснення стягнення аліментів у такому розмірі. Відхиляється судом апеляційної інстанції і клопотання про приєднання доказів домашнього насильства і платіжних документів про сплату аліментів, оскільки вказане не було предметом розгляду в суді першої інстанції. Також відхиляються доводи апеляційної скарги щодо стягнення платежу за один місяць, оскільки негайне виконання за такою категорією справ передбачене нормами ст. 430 ЦПК України, всі інші зарахування вже сплаченого проводяться в межах виконавчого провадження. Таким чином, з урахуванням обставин справи та в межах вимог, доведених доказами, апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у розмірі 4000 грн на двох дітей, після досягнення повноліття старшим, у розмірі 2000 грн на одну дитину. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Відповідно до ст. 141 ЦПК України, розподілу підлягають судові витрати. У зв`язку зі скасуванням рішення, здійснюється і перерозподіл судових витрат. Так, в суді першої інстанції представник позивачки заявлялась сума відшкодування за надання правничої допомоги у розмірі 7000 грн. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України). Правова допомога позивачу надавалась адвокатом Лазоренко Т.В. на підставі Договору про надання правничої допомоги від 13.03.2024 року. Сторонами також підписано Додаток №1 до Договору (Доручення №1 від 13.03.2024 року) де розписано детально обсяг та вартість правничої допомоги. Згідно першого блоку цього Доручення, 7 000 грн вартують наступні дії адвоката: Юридична консультація та збір доказів для підготовки позову у справі (Адвокатський запит у Державну податкову інспекцію, ГУ Пенсійного фонду Київської області, АТ «ПриватБанк» про отримання інформації про розмір доходів батька дитини), Формування та направлення інших запитів в межах необхідності. Підготовка та направлення позовної заяви про стягнення аліментів з батька дітей у фіксованій сумі. Перший блок Доручення виконано адвокатом та сплачено клієнтом за нього 7 000 грн. Факт оплати коштів підтверджується платіжними дорученнями від квітня 2024 року та від травня 2024 року. Факт виконання обсягу адвокатом послуг підтверджується матеріалами справи. Додаток №1 до Договору про надання правничої допомоги (Доручення №1) і є документом з детальним описом послуг та їхньою вартістю, а саме 7000,00 грн. У зв`язку з чим, відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн. не є співмірними зі складністю цієї справи, реальність надання адвокатом обсягу послуг, розумність їхнього розміру та пов`язаність їх із даною справою, належними і допустимими доказами, які підтверджують здійснення таких витрат. Разом з тим, враховуючи пропорційність задоволених вимог на 30, 76 %, стягненню з відповідача на користь позивача належить 2 153, 20 грн. витрат на правову допомогу, на користь держави з відповідача стягується 372, 56 грн. Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за такою категорією справ, 69, 24 % сплачених за подачу апеляційної скарги, що становить 1257, 95 грн, повинні бути компенсовані апелянту за рахунок бюджету, у порядку, встановленому КМУ. Керуючись ст.ст. 376, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2024 року - задовольнити. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 листопада 2024 року - скасувати. Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на дітей задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у твердій грошовій сумі 4000 (чотири тисячі) гривень щомісячно, починаючи стягнення з 09.04.2024 року і до досягнення повноліття ОСОБА_4 , а після досягнення повноліття ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), встановити суму аліментів на неповнолітнього ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) - 2000 (дві тисячі) гривень щомісячно і до досягнення ОСОБА_4 повноліття. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) 2 153, 20 грн витрат на професійну правову допомогу. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) в дохід держави 372, 56 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. Компенсувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) 1257, 95 грн, сплачених за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць. Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Головуючий: Судді: