Постанова Київський апеляційний суд № 754/13338/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2025 року м. Київ єдиний унікальний номер судової справи 754/13338/24 номер провадження 22-ц/824/4459/2025 Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - суддіЛапчевської О.Ф., суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» - Кущ Яни Василівни на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року /суддя Сенюта В.О./ у справі за позовом акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В: АТ «ПУМБ» через систему «Електронний суд» звернулось до Деснянського районного суду міста Києва із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, просило стягнути 87 811,14 грн., з яких: - 55 831,54 грн. - заборгованість за кредитом; - 31 979,60 грн. - заборгованість процентами. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року у задоволенні позову відмовлено. /а.с. 65-71/ Не погоджуючись з вказаним рішенням, представника акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» - Кущ Я.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, задовольнивши позовні вимоги. На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що додані до позовної заяви докази підтверджують укладення кредитного договору між банком і відповідачем. Пропозиція про зміну Договору карткового рахунку та договору страхування (Оферта) від 27.03.2015 (надалі - Пропозиція) містить суттєві умови, притаманні кредитному договору, яка і є по своїй суті кредитним договором, де зазначено, що відповідачу встановлений кредитний ліміт у формі овердрафту, зазначений ліміт овердрафту, який згодом був збільшений, а також зазначений розмір процентної ставки. Пропозиція укладена у спосіб, визначений чинним законодавством, сторони досягли з усіх істотних умов договору. Відповідач неналежним чином виконував свої кредитні зобов`язання, у результаті чого утворилася заборгованість, на підтвердження розміру якої банком було надано суду першої інстанції виписку по рахунку та розрахунок заборгованості, що підтверджується матеріалами справи. Будь-яких доказів на спростування факту отримання кредиту, користування кредитними коштами відповідачем надано не було. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулась з відзивом на апеляційну скаргу, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість її доводів. Вказувала на те, що згідно змісту позовної заяви, між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є АТ «ПУМБ», та ОСОБА_1 кредитний договір було укладено 08.02.2011 року. Натомість, до матеріалів справи було долучено копію пропозиції про зміну Договору карткового рахунку та договору страхування (Оферта) від 27.03.2015 року та Загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків від 27.03.2015 року. Самого Договору карткового рахунку від 08.02.2011 року не було долучено. Посилання на те, що Пропозиція про зміну Договору карткового рахунку та договору страхування (Оферта) від 27.03.2015 року може вважатись Кредитним договором є необґрунтованою, оскільки з змісту позовних вимог, позивач просить суд стягнути заборгованість за Кредитним договором №26259018531424 від 08.02.2011 року. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного. Судом встановлено, що відповідно до позовної заяви, представник позивача вказав, що 08.02.2011 між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є АТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір. На підтвердження позовних вимог позивачем до позову додано копію Пропозиції про зміну Договору карткового рахунку та договору страхування (Оферта) від 27.03.2015, довідку про збільшення кредитного ліміту по договору №26259018531424 від 08.02.2011, розрахунок заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ПУМБ» за кредитним договором №26259018531424 від 08.02.2011 зі всіма змінами і доповненнями до нього, станом на 01.07.2024 (включно), виписку/особовий рахунок з 08.02.2011 по 01.07.2024. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України та вказував, що позивачем не долучено до позовної заяви кредитний договір від 08.02.2011, на який представник позивача посилається у позовній заяві. Суд позбавлений можливості встановити укладення між сторонами кредитного договору від 08.02.2011, за невиконання умов якого позивач просить стягнути грошові кошти у сумі 87 811,14 грн. Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості (а.с. 18-20), а також виписка по картці (а.с. 21-34) суд першої інстанції обґрунтовано до уваги не прийняв, оскільки останні не є безспірними доказами існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведено факту укладення кредитного договору та не доведено факту видачі відповідачу кредитної карти. Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Положеннями ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено укладення 08.02.2011 кредитного договору, надання кредитних коштів та факт невиконання договірних умов, а тому у позові слід повністю відмовити. Доводи апеляційної скарги, про те, що пропозиція про зміну Договору карткового рахунку та договору страхування (Оферта) від 27.03.2015 містить суттєві умови, притаманні кредитному договору, яка і є по своїй суті кредитним договором, апеляційним судом відхиляються. Так, згідно змісту позовної заяви, вказано, що між ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником всіх прав та обов`язків якого є АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», та ОСОБА_1 кредитний договір було укладено 08.02.2011 року. Натомість, до матеріалів справи було долучено копію Пропозиції про зміну Договору карткового рахунку та договору страхування (Оферта) від 27.03.2015 року та Загальні умови договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків від 27.03.2015 року. Самого Договору карткового рахунку від 08.02.2011 року не було долучено, що не заперечується апелянтом. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України). За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України). Отже, Кредитний договір № 26259018531424 від 08.02.2011 року повинен був переданий Акціонерному товариству «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК». Посилання на те, що Пропозиція про зміну Договору карткового рахунку та договору страхування (Оферта) від 27.03.2015 року може вважатись Кредитним договором є необґрунтованою, оскільки з змісту позовних вимог, позивач просить суд стягнути заборгованість за Кредитним договором №26259018531424 від 08.02.2011 року. Крім цього, у відповідній Пропозиції внесено зміни до основного Кредитного договору, тобто вищезазначена Пропозиція не є окремим договором, а є лише окремим документом, яким було внесено зміни до основного Кредитного договору. Щодо розрахунку заборгованості, який наданий Банком, апеляційний суд також вказує, що з них неможливо достеменно встановити правильність нарахувань. Так, розрахунок заборгованості, на який посилається апелянт, зроблено з 30.10.2016 року, тобто не з початку виникнення кредитних правовідносин. Виписка по кредиту була надана лише з 2016 року, а не з моменту виникнення кредитних правовідносин. При цьому, позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що зобов`язання відповідача перед ПАТ "Банк Ренесанс Капітал" перейшли до АТ "ПУМБ", а також що перед ПАТ "Банк Ренесанс Капітал" у відповідача існувала заборгованість на час припинення товариства і який саме був її розмір. Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях. Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» - Кущ Яни Василівни на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року - залишити без задоволення. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 13 листопада 2024 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Головуючий: Судді: