Постанова 4822 № 723/3208/24

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 04 березня 2025 року м. Чернівці Справа № 723/3208/24 Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Лисака І.Н., суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б., секретар: Собчук І.Ю., заявник: ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Кам`янської сільської ради Чернівецького району, особа, стосовно якої вирішується питання про визнання її недієздатною та призначення опікуна: ОСОБА_2 , при розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2024 року, ухваленого під головуванням судді Бужори В.Т., присяжних Сумарюка М.І., Гідори М.І., дата виготовлення повного тексту рішення не зазначена, ВСТАНОВИВ: У серпні 2024 року заявник звернувся до суду із заявою про визнання ОСОБА_2 недієздатною та призначення ОСОБА_1 її опікуном. В обґрунтування вимог вказував, що ОСОБА_2 є його матір`ю, а згідно довідки МСЕК від 07.05.2024 року визнана інвалідом першої групи та потребує постійного стороннього нагляду через психічні розлади. З посиланням на норми права, які регулюють спірні правовідносини, просив заяву задовольнити. Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2024 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано недієздатною ОСОБА_2 та призначено ОСОБА_1 опікуном над недієздатною. Встановлено строк дії судового рішення два роки, з часу набрання ним законної сили. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , оскаржив його в апеляційному порядку в частині призначення ОСОБА_1 опікуном. Звертає увагу, що можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна, проте в матеріалах справи на час ухвалення Провадження №22-ц/822/226/25 рішення суду відповідне подання органу опіки та піклування або висновок опікунської ради з приводу доцільності призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 відсутні, що свідчить про незаконність рішення суду у вказаній частині. На підставі наведеного, просить рішення в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове, яким тимчасово покласти обов`язок щодо опіки на орган опіки та піклування Кам`янської сільської ради. Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які прийняли участь у справі, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заяви, колегія суддів приходить до наступних висновків. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Суд першої інстанції приймаючи рішення в оскаржуваній частині з приводу призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 вказав, що заявник постійно здійснює догляд за ОСОБА_2 , що підтверджується актом про встановлення факту здійснення особою догляду та актом обстеження житлово-побутових умов, а тому з урахуванням нездатності ОСОБА_2 усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними через стійке психічне захворювання, призначив її опікуном ОСОБА_1 . З таким висновком колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного. Рішення суду переглядається в оскаржуваній частині. Матеріалами справи встановлюється, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.7). Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , чоловік ОСОБА_2 (а.с.8). У відповідності до довідки №1231 від 11.06.2024 року ОСОБА_1 зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 разом із матір`ю ОСОБА_2 (а.с.6). Актом №2 про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 19.06.2024 року, підтверджено факт здійснення постійного догляду ОСОБА_1 за своєю матір`ю ОСОБА_2 (а.с.9-10). Актом обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 №303 від 13.05.2024 року Кам`янської сільської ради встановлено, що ОСОБА_1 утримує свою матір, яка є особою з інвалідністю 1 групи (а.с.12). Довідкою до акту огляду МСЕК №800683 від 07.05.2024 року ОСОБА_2 встановлено 1 «А» групу інвалідності, зазначено, що потребує постійного стороннього догляду (а.с.13). Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 30.07.2024 року ОСОБА_2 встановлено діагноз: церебральний атеросклероз із артеріальною гіпертензією, дисциркуляторна енцефалопія з вираженим вистебуло-атактичним, тощо (а.с.15). Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №1783 від 12.12.2024 року ОСОБА_2 хворіє хронічним, тобто стійким психічним захворюванням у формі судинної деменції. За своїм психічним станом, в силу наявного у неї хронічного, тобто стійкого психічного захворювання, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.28-29). Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України). Над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочин від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун (частина перша-третя статті 41 ЦК України). Опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (стаття 55 ЦК України). Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (стаття 58 ЦК України). Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (стаття 59 ЦК України). Таким чином, цивільним законодавством диференційовані як суб`єкти так і правові наслідки встановлення над особою опіки або піклування. Отже, за змістом ст.55 ЦК України опіка встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки. Згідно з частиною першою статті 67 ЦК України опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Тлумачення зазначених норм права дає підстави стверджувати, що недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння. Відповідно до ч.1 ст.60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування. При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються Органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна. Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року №34/166/131/88. Частиною першою статті 300 ЦПК України передбачено, що суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна. Виходячи з аналізу частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання Органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №736/1508/17, від 23 листопада 2021 року у справі №751/9572/19. До встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування (стаття 65 ЦК України). Ураховуючи норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та відсутність у матеріалах справи подання та/або висновку Органу опіки та піклування щодо доцільності призначення ОСОБА_1 опікуном над його матір`ю ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов передчасного висновку з приводу призначення заявника опікуном над недієздатною особою, оскільки за відсутності подання та/або висновку уповноваженого органу, таке унеможливлює вирішення судом вказаного питання, так як саме орган опіки та піклування досліджує обставини щодо можливості особи виконувати обов`язки піклувальника чи опікуна і виносить відповідне рішення. Згідно із частиною четвертою статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Верховного Суду від 08 січня 2024 року у справі №753/1905/22 зроблено висновок про те, що призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має врахувати якнайкращі інтереси особи, над якою встановлюється опіка. Обов`язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Такий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року в справі №736/1508/17, від 28 лютого 2024 року в справі №372/3474/21 та від 24 липня 2024 року в справі №727/597/24. Таким чином, вирішуючи питання про призначення опікуна суд не діє самостійно, а приймає рішення на підставі подання Органу опіки та піклування за його заявою чи заявою особи, щодо якої орган опіки та піклування прийняв рішення про доцільність призначення такої особи опікуном, а тому з урахуванням відсутності в матеріалах справи подання щодо призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , суд першої інстанції дійшов передчасного та помилкового висновку щодо задоволення заяви у цій частині. Відповідно до ст.69 ЦК України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування. У зв`язку з цим, враховуючи, що суд відмовляє в задоволенні заяви в частині призначення опікуна, колегія вважає за необхідне тимчасово покласти обов`язки опікуна над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на орган опіки та піклування Кам`янської сільської ради Чернівецького району до вирішення питання при призначення опікуна в порядку, визначеному законодавством. На викладене вище суд першої інстанції уваги не звернув, тому рішення суду в оскаржуваній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в задоволення заяви ОСОБА_1 в частині призначення його опікуном ОСОБА_2 . Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (ч.1 ст.376 ЦПК України). Щодо судових витрат. Частина 2 статті 299 ЦПК України містить правило, що судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави, тобто, заявник звільнений від сплати судового збору за подання заяви про визнання особи недієздатною, оскільки судовий збір є складовою судових витрат. Відмінне від наведеного розуміння частини 2 статті 299 ЦПК України призведе до порушення права заявника на доступ до правосуддя, доступ до суду, що є неприпустимим. Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі №637/909/21. Виходячи з наведеного, колегія суддів, дійшла висновку про відсутність підстав для розподілу судових витрат. На підставі наведеного та керуючись ст.ст.141, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , задовольнити. Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 27 грудня 2024 року в частині призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 скасувати та ухвалити нове. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном ОСОБА_2 - відмовити. Тимчасово покласти обов`язки опікуна над недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на орган опіки та піклування Кам`янської сільської ради Чернівецького району до вирішення питання при призначення опікуна в порядку, визначеному законодавством. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Суддя-доповідач І.Н. Лисак Судді: І.М. Литвинюк І.Б. Перепелюк