Постанова Волинський апеляційний суд № 161/19033/24

Справа № 161/19033/24 Провадження №33/802/176/25 Головуючий у 1 інстанції:Пахолюк А.М. Доповідач: Гапончук В. В. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 березня 2025 року місто Луцьк Волинський апеляційний суд в складі: судді - Гапончука В.В., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , захисника ОСОБА_1 - Сорокопуда М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України, В С Т А Н О В И В: Постановою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23.01.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 28.09.2024 року о 08 годині 50 хвилин в селі Рованці, по вулиці Об`їзна, керував транспортним засобом «Skoda», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія проводився на місці зупинки транспортного засобу. Результат огляду - 0,86 % проміле. Огляд проводився за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820, тест № 228, чим порушив вимоги п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України(а.с.40-41). Не погоджуючись із постановою судді особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу в якій вважає постанову такою, яка підлягає скасуванню. Вказує на те, що його дійсно зупинили працівники поліції 28.09.2024 року в селі Рованці Луцького району, коли він керував своїм автомобілем і рухався в село Боратин. Однак працівники поліції безпідставно, на його думку, запропонували пройти тест на стан алкогольного сп`яніння, оскільки алкогольні напої він не вживає вже близько 2 років. Окрім цього, він неодноразово просив пройти огляд повторно або в медичному закладі, на що йому було відмовлено. Вважає, що працівниками поліції були порушені його права та порядок і процедура проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження зазначає, що він був відсутній під час розгляду справи та винесення постанови у зв`язку із станом його здоров`я, а про зміст постанови він дізнався з ЄРДР, а його захисник з 24.01.2025 року по 03.02.20225 року перебував у відрядженні за межами України, а тому він не мав можливості вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу. Вважає, що причина пропуску строку на апеляційне оскарження є поважною. Просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову та прийняти нову, якою закрити провадження у справі (а.с.44-50). Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали останню з мотивів, викладених в ній, та просили її задовольнити, приходжу до наступного висновку. Відповідно до ст.294 КпАП України скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк може бути поновлено за заявою особи, яка має право оскаржити постанову. Виходячи з наведених в апеляційній скарзі доводів суд вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови суду скаржником пропущено з поважних причин, а тому його слід поновити та прийняти апеляційну скаргу до розгляду. Відповідно до статтей 245, 252, 280 КпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. На думку апеляційного суду вказаних вимог закону при розгляді справи суд першої інстанції дотримався в повному обсязі. Судом вжито всіх заходів, передбачених КпАП України, для з`ясування питання, зокрема про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а тому вищевказаний висновок суду є правильним і повністю відповідає вимогам ст.280 КпАП України. Факт вчинення ОСОБА_1 згаданого адміністративного правопорушення за обставин, зазначених в оскаржуваній постанові судді, підтверджуються зібраними у справі і належним чином дослідженими місцевим судом доказами. Так, його вина у вчиненні цього адміністративного проступку повністю доводиться: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 571259 від 28.09.2024 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.1); -направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції щодо ОСОБА_1 (а.с.2); -роздруківкою приладу «Drager» від 28.09.2024 року доводиться, що ОСОБА_1 на момент вчинення адміністративного правопорушення перебував у стані алкогольного сп`яніння; результат тесту - 0,86 ‰ (а.с.3); -актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 (а.с.4); - відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора, які містяться на диску (а.с.9). Згідно довідки, складеної т.в.о. начальника ВП № 3 (м.Луцьк) Луцького РУП ГУНП у Волинській області Демчука О., вбачається, що відповідно до бази даних інформаційної підсистеми «Адмінпрактика» ІКС ІПНП на громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не складались протоколи про адміністративне правопорушення, передбачені ст.130 КпАП України, останній отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 24.01.2014 року (а.с.8). Доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, аналогічні тим, що були предметом дослідження під час розгляду справи у суді першої інстанції, та не заслуговують на увагу апеляційного суду, так як не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи як судом першої інстанції, так і під час розгляду справи апеляційним судом. Проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності вважаю, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення є повністю доведеною належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КпАП України, які містяться в матеріалах справи. Вищевикладені докази у своїй сукупності відтворюють реальну картину перебігу подій, є чіткими та послідовними та не викликають сумніву в апеляційного суду. Долучені до матеріалів адміністративної справи відеозаписи підтверджують винуватість ОСОБА_1 в сукупності з іншими дослідженими судом доказами. Підстав вважати дії поліцейських незаконними, а зібрані у ході досудової підготовки матеріалів докази недопустимими немає. Апеляційний суд зазначає, що поліцейськими дотримано вимоги Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МОЗ та МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року. Не знайшли свого підтвердження доводи апелянта про те, що працівники поліції при зупинці ОСОБА_1 , пропозиції пройти огляд на виявлення стану алкогольного сп`яніння та складенні адміністративних матеріалів діяли не у спосіб, передбачений законодавством, оскільки це повністю спростовується відеозаписом, який підтверджує, що працівники поліції діяли цілком у законний спосіб. Апеляційний суд вважає, що усі доводи апелянта, які викладені в апеляційній скарзі, щодо незаконності судового рішення, а також наведені ним та його захисником в ході розгляду справи апеляційним судом, жодним чином не спростовують наведених вище висновків суду першої інстанції, а на думку апеляційного суду, фактично спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України. З урахуванням наведеного апеляційний суд вважає, що місцевий суд обґрунтовано визнав винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, постанова судді першої інстанції є законною та мотивованою, а накладене на ОСОБА_1 безальтернативне стягнення відповідає вимогам ст.ст.23, 33 КпАП України. За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення, при цьому доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни чи скасування оскаржуваної постанови. На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, П О С Т А Н О В И В: Поновити особі, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України. Апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.