Ухвала КЦС ВС № 754/3897/24

УХВАЛА 03 березня 2025 року м. Київ справа № 754/3897/24 провадження № 61-1985ск25 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В., розглянув касаційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у місті Києві про стягнення моральної шкоди, заподіяної незаконними діяннями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, ВСТАНОВИВ: У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у місті Києві про стягнення моральної шкоди, заподіяної незаконними діяннями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, у розмірі 50 000,00 грн. Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 11 вересня 2024 року позов задоволено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з суб`єкта владних повноважень Головного управління Національної поліції у місті Києві на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000,00 грн. Постановою Київського апеляційного суду від 17 січня 2025 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у місті Києві залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 вересня 2024 року залишено без змін. У касаційній скарзі, поданій 17 лютого 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд», Головне управління Національної поліції у місті Києві просить скасуватирішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2025 року, справу направити на новий розгляд. Частиною першою статті 394 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню. Згідно із статтею 129 Конституції України та статтями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частина четверта статті 10 ЦПК України), умови прийнятності касаційної скарги відповідно до норм національного законодавства можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Касаційний перегляд справи вважається екстраординарним. Обмеження доступу до Верховного Суду охоплюється загальновизнаною легітимною метою встановленого законодавством вартісного порогу для скарг, що подаються на розгляд суду касаційної інстанції, яка полягає в тому, щоб забезпечувати розгляд у Верховному Суді, з огляду на саму суть його функцій, лише справ необхідного рівня значущості. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же статті ЦПК України. Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Встановлення у процесуальному законі виняткових підстав для касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах (справах незначної складності) та справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, лише у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним (зокрема, коли касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу), має гарантувати право на остаточне та обов`язкове до виконання судове рішення, сприяти стабільності й визначеності у цивільних правовідносинах, слугувати суспільним інтересам щодо забезпечення єдності судової практики й розвитку права. Конституційний Суд України у Рішенні від 22 листопада 2023 року № 10-р(ІІ)/2023 дійшов висновку, що припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, який встановлює один з «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис ЦПК Українитакож має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності. Пункт 2 частини третьої статті 389 цього Кодексу містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження. Пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України передбачено, що до переліку малозначних справа відносяться справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на час подання позову ціна позову не перевищувала сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Ціна позову у цій справі складає 50 000,00 грн, що не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (30 х 3 028 грн = 90 840грн). Таким чином ця справа відноситься до категорії малозначних. Отже судові рішення у цій справі за загальним правилом не підлягають касаційному оскарженню.Норми процесуального закону, якими врегульовано процедуру доступу до суду касаційної інстанції, слід визнати такими, що відповідають критеріям правової визначеності та передбачуваності. У касаційній скарзі Головне управління Національної поліції у місті Києві зазначає, що касаційна скарга стосується питання, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має значний суспільний інтерес. Вказує, що вирішення питання представництва інтересів держави органом досудового розслідування має виняткове значення для суспільства та цивільно-правових відносин, а справа зачіпає інтереси загальнодержавного значення. Верховний Суд, взявши до уваги ціну (50 000 грн) й предмет позову (відшкодування шкоди за неналежне розслідування), складність справи, встановлені судами попередніх інстанцій обставин, оцінивши доводи касаційної скарги, вважає, що наведені заявником аргументи не свідчать про наявність підстав для перегляду у касаційному порядку судових рішень у цій справі. Суспільний інтерес охоплює широкий спектр цінностей і принципів, пов`язаних із суспільним благом, що відповідає найкращим інтересам суспільства. Суспільний інтерес має бути реальним і змістовним. Верховний Суд в ухвалі від 05 квітня 2021 року в справі № 420/8512/20 зазначив, що вжите законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об`єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Заявником не доведено змісту та реальності суспільного інтересу у цій справі. Незгода заявника з висновками судів попередніх інстанцій, зроблених на підставі наданих сторонами доказів у їх сукупності не свідчить про фундаментальне значення вирішених у цій справі питань для формування єдиної правозастосовчої практики. Також заявником не обґрунтовано, щоця справа має виняткове значення для держави чи її органів. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи та переоцінки доказів, яким було надано належну оцінку судами попередніх інстанцій. Отже, випадків, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у цій справі не встановлено Верховним Судом. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки Головне управління Національної поліції у місті Києвіподало касаційну скаргу на судові рішення, що згідно з приписами ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі належить відмовити. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції у місті Києві на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 11 вересня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 січня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції у місті Києві про стягнення моральної шкоди, заподіяної незаконними діяннями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури. Копію ухвали надіслати особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Синельников О. М. Осіян В. В. Шипович