Постанова 4852 № 160/17289/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 26 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/17289/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Шлай А.В., Баранник Н.П., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024, (суддя суду першої інстанції Олійник В.М.) прийняте в порядку спрощеного провадження в місті Дніпрі, в адміністративній справі №160/17289/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , 2-го ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В : 01.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправною бездіяльність посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зобов`язати їх виключити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 з військового обліку; визнати протиправною бездіяльність посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати привести у відповідність дані відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1 , у єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно щодо зняття з військового обліку. Обґрунтовуючи позов, представник позивача зазначила, що ОСОБА_1 16 березня 2022 року звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 та пройшов військово-лікарську комісію, за результатами якої було складено висновок ВЛК №58/33 від 16.03.2022 року, на підставі якого ОСОБА_1 було знято з військового обліку з виключенням. Висновок ВЛК №58/33 від 16.03.2022 року відносно ОСОБА_1 міститься у військово-обліковій справі та зберігається у 2-му відділі. З мобільного додатку Резерв+ ОСОБА_1 дізнався, що його не виключено з військового обліку. Оскільки в реєстрі містяться недостовірні дані щодо нього, 28 травня 2024 року ОСОБА_1 був змушений звертатися до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: ІНФОРМАЦІЯ_2 , з заявою, в якій просив: забезпечити уточнення та приведення у відповідність даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки дані ОСОБА_1 не приведені у відповідність до даних внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 11.10.2024 відмовив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована фактично доводами адміністративного позову. Позивач наголошує, що він не є військовозобов`язаним, копія висновку ВЛК №58/33 від 16.03.2022 відносно ОСОБА_1 , міститься в документах військово-облікової справи та зберігається у відповідача 2, однак ні під час проходження ВЛК, ні на неодноразові звернення позивача такий документ наданий не був. Водночас, з мобільного додатку «Резерв+» ОСОБА_1 дізнався, що його досі не знято з військового обліку. Вказане є порушенням вимог чинного законодавства з боку відповідачів. Позивачем до суду подано клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участю позивача та його представника. Позивач наголошує, що ця справа має для позивача важливе значення, відтак останній бажає надати усні пояснення. Розглянувши зазначене клопотання колегія суддів приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). У відповідності до ч. 1, 2 ст. 12 КАС України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до п.10 ч. 6 ст. 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Як видно з матеріалів справи, дану справу суд першої інстанції відніс до справ незначної складності, розглянувши її в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Відтак, з урахуванням предмету розгляду справи, а також пріоритетності її розгляду у короткий строк на підставі наявних в матеріалах справи документів, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для призначення розгляду справи у відкритому судовому засіданні відсутні. Позивач в своєму клопотання вказує, що він бажає надавати суду усні пояснення, з цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає, розгляд справи в порядку письмового провадження, без виклику сторін, не позбавляє його права на подання клопотань та заяв в порядку ст. 44 КАС України, як сторони у цій справі. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи. З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає за можливе відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у відкритому судовому засіданні. Від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на необґрунтованість доводів скарги, заявник просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 . Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Крім того, 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань Законом України від 03 березня 2022 року №2105-ІХ затверджений Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 Про загальну мобілізацію. Як зазначає представник позивача, ОСОБА_1 16 березня 2022 року пройшов медичне обстеження військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами якої було складено висновок ВЛК №58/33 від 16.03.2022 року, діагноз мовою оригіналу: "Смещение межпозвонкового диска Л4-Л5, Левостороняя радикулопатия Л5 со стойким выраженным болевым, мышечно-тоническим синдромом умеренными нарушениями статико-динамической функции позвоночника". За результатами проходження військово-лікарської комісії та прийнятого висновку ОСОБА_1 було знято з військового обліку з виключенням. У подальшому, з мобільного додатку Резерв+ ОСОБА_1 дізнався, що його не виключено з військового обліку. 28 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявою, в якій просив: забезпечити уточнення та приведення у відповідність даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. З матеріалів справи вбачається, що позивачеві було повідомлено, що робота у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів призупинена. Додатково при зверненні ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , останньому було запропоновано звернутися до відділу ІНФОРМАЦІЯ_6 для врегулювання даного питання, однак позивач не з`явився. ОСОБА_1 вважає протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 , оскільки дані ОСОБА_1 не приведені у відповідність до даних внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у зв`язку з чим представника позивача звернулася до суду з цим позовом. Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що ним не встановлено доказів наявності підстав для виключення позивача з військового обліку, відтак вимоги позивача є такими, що не ґрунтуються на законі. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Статтею 64 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції. Згідно із статтею 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12.05.2015 року №389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Частиною 3 статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 року №3543-ХІІ (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язані Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту). Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України (частина 5 статті 22 Закону №3543-ХІІ). Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Згідно з частиною 2 статті 1 Закону №2232, військовий обов`язок встановлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Частиною 3 статті 1 Закону №2232 передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Частиною 5 статті 1 Закону №2232, передбачено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час. Згідно з абзацом 1 частини 10 статті 1 Закону №2232, громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (міського) військового комісаріату для оформлення військово-облікових документів, приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії районного (міського) військового комісаріату; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Частиною 2 статті 2 Закону №2232 передбачено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України. Відповідно до частини 12 статті 12 Закону № 2232 громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України. Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносин у цій галузі, визначено Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ. Відповідно до частини 1 статті 11 Закону №2011-ХІІ, соціальний захист військовослужбовців-діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Турбота про збереження та зміцнення здоров`я військовослужбовців - обов`язок командирів (начальників). Військовослужбовці, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров`я. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов`язок" від 25.03.1992 №2232-ХІІ. Відповідно до частини 10 статті 2 Закону №2232-ХІІ з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час. Згідно з пунктом 1.3 глави 2 розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК, лікарсько-льотні комісії приймають постанови. Пунктом 1.1 розділу II Положення №402 визначено, що медичний огляд проводиться військово-лікарською комісією з метою визначення придатності військовослужбовців до військової служби. Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК лікарсько-льотні комісії приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення №402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія; ВЛК регіону; ВЛК евакуаційного пункту; ВЛК пересувної госпітальної бази. Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та лікувальних закладах. Залучати особовий склад штатних ВЛК для вирішення питань та завдань, не пов`язаних із військово-лікарською експертизою, забороняється. Відповідно до підпункту 2.4.4 пункту 2.4 розділу ІІ Положення №402, на ВЛК регіону покладаються, зокрема, обов`язки з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності. Згідно з пунктом 2.4.5 розділу І Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема, оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК; направляти у військові лікувальні заклади на контрольне обстеження та медичний огляд військовослужбовців, членів їх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової служби), військовозобов`язаних, резервістів, працівників. Згідно з пунктом 2.7 розділу ІІ Положення №402, під час огляду призовників лікарі визначають стан їх здоров`я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров`я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ. Пунктом 2.8 розділу ІІ Положення №402 визначено, що після закінчення огляду кожний лікар записує в облікову картку призовника (на збірному пункті - у Картку медичного огляду призовника на збірному пункті (додаток 8) висновок про придатність (тимчасову непридатність або повну непридатність) до строкової військової служби, відповідну статтю Розкладу хвороб, дату огляду та підписує висновок із зазначенням свого прізвища та ініціалів і скріплює особистою печаткою. За результатами медичного огляду спеціалістами лікар - член призовної комісії приймає підсумкове рішення щодо придатності призовника за станом здоров`я до військової служби та служби в тому чи іншому роді військ, що скріплюється його підписом та особистою печаткою лікаря. Відповідно до пункту 2.10 розділу ІІ Положення №402, результати медичного огляду заносяться в книгу протоколів засідань призовної комісії (з питань приписки). Карта медичного огляду та висновки лікарів підшиваються в особову справу призовника як додаток до облікової карти. Крім того, призовникам, які включені до складу команд на відправку у війська, надається довідка Р(М)ВК (додаток 9), яка разом з обліковими документами направляється до військової частини. Згідно з пунктом 77 постанови Кабінету Міністрів України від 21.03.2002 №352 Про затвердження Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом передбачено, що відповідно до результатів медичного огляду призовника, його моральних і професійних якостей, рівня освіти, а також морального і соціального стану призовника членів його сім`ї, районна призовна комісія виносить і оголошує одне з рішень, яке заноситься до облікової картки призовника та до книги протоколів засідань призовної комісії, про придатність до військової служби і призов на строкову військову службу з визначенням до виду (роду військ) Збройних Сил, інших формувань, а також визначає термін відправлення його у військову частину; надання відстрочки або звільнення від призову на строкову військову службу на підставах, передбачених статтями 17 і 18 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу. Таким чином, аналіз зазначених вище норм, дає підстави для висновку, що призовники підлягають медичному огляду, після якого кожний лікар комісії записує в облікову картку призовника висновок про придатність (тимчасову непридатність або повну непридатність) до строкової військової служби, відповідну статтю розкладу хвороб, дату огляду та підписує висновок із зазначенням свого прізвища та ініціалів і скріплює особистою печаткою. За результатами медичного огляду лікар - член призовної комісії приймає підсумкове рішення щодо придатності призовника за станом здоров`я до військової служби та служби в тому чи іншому роді військ, що скріплюється його підписом та особистою печаткою лікаря. Як визначено пунктом 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402, постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд. Пункт 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 окремо визначає види постанов, які приймає ВЛК щодо військовозобов`язаних, яких призивають на військову службу або приймають на військову службу у добровільному порядку за контрактом (абзац перший) та види постанов щодо військовозобов`язаних по мобілізації (абзац восьмий). Відповідно до підпункту "б" пункту 6.1 глави 6 розділу ІІ Положення №402, направлення на медичний огляд проводиться: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, пунктом 1 якого встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. За змістом пункту 7 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя. З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Пунктом 8 Положення №154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил, ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства. Відповідно до положень пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи. З огляду на вищевикладене, до повноважень районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить оформлення військовозобов`язаним документів та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Так, встановлені обставини справи свідчать, що ОСОБА_1 16 березня 2022 року пройшов медичне обстеження військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами якої було складено висновок ВЛК №58/33 від 16.03.2022 року, діагноз мовою оригіналу: "Смещение межпозвонкового диска Л4-Л5, Левостороняя радикулопатия Л5 со стойким выраженным болевым, мышечно-тоническим синдромом умеренными нарушениями статико-динамической функции позвоночника." За результатами проходження військово-лікарської комісії та прийнятого висновку, ОСОБА_1 було знято з військового обліку з виключенням. Законом України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, визначено поняття електронного кабінету військовозобов`язаного. Кабінет наразі реалізовано у форматі мобільного застосунку Резерв+ Відповідно до статті 3 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі. Згідно частини 3 статті 5 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів адміністратор Реєстру обробляє відомості про призовників, військовозобов`язаних та резервістів від імені держателя Реєстру. Для цього із складу підпорядкованих йому органів визначаються органи адміністрування Реєстру та органи ведення Реєстру. Частиною 5 статті 5 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачено, що органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, і територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Пунктом 2 частини 6 статті 5 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначено, що органи адміністрування Реєстру забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту, відповідність та своєчасність внесення інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень Держателя та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру, а також забезпечують зберігання та резервування бази даних Реєстру, контроль за її цілісністю, дотриманням вимог законодавства та Порядку ведення Реєстру, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: - отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; - звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Судом встановлено, що ОСОБА_1 25 травня 2024 року оновив дані в додатку Резерв+, йому присвоєно унікальний номер 240120211425076300062, ВОС 738256, "Експлуатація та ремонт автомобільної техніки та її аналогів, Механік", стан "На обліку". 28 травня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з заявою, в якій просив: забезпечити уточнення та приведення у відповідність даних у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Відповідачем-2 йому було повідомлено, що робота у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідачем-2 призупинена. Крім того, при зверненні ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 останньому було запропоновано звернутися до відділу ІНФОРМАЦІЯ_6 для врегулювання даного питання, однак позивач не з`явився до приміщення ІНФОРМАЦІЯ_6 . У відповідності до частини 2 статті 9 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру. 18 травня 2024 року набув чинності Закон України 3633-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку". У зв`язку з територіальним розташуванням ІНФОРМАЦІЯ_2 в зоні активних бойових дій (наказ Міністерства реінтеграції України №309 від №309 від 22.12.2022 року) приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 зазнало значних пошкоджень, у зв`язку з чим частково зазнали пошкодження та втрати документи ІНФОРМАЦІЯ_2 . 2-ий відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 було евакуйовано. Таким чином, з урахуванням викладеного та враховуючи внесення змін до законодавства, які набрали чинності 18 травня 2024 року, позивач повинен був надати ІНФОРМАЦІЯ_2 достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру. Щодо підстав виключення з обліку територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, суд зазначає таке. Відповідно до пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу (в редакції, яка діяла станом на час проходження військово-лікарської комісії та отримання відповідних документів) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які визнані непридатними до військової служби. У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку. Частинами 1, 3, 5 статті 33 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу передбачено, що військовий облік поділяється на облік призовників і облік військовозобов`язаних. Військовий облік усіх призовників і військовозобов`язаних ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний. Військовий облік призовників і військовозобов`язаних ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до частини 1 статті 34 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу персонально-якісний облік призовників і військовозобов`язаних передбачає облік відомостей (біографічні дані, стан здоров`я, результати співбесід тощо) щодо призовників і військовозобов`язаних, які узагальнюються в особових справах призовників або в облікових картках військовозобов`язаних та реєструються в Єдиному державному реєстрі військовозобов`язаних. Ведення персонально-якісного обліку покладається на районні (міські) військові комісаріати. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, пунктом 1 якого встановлено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. За змістом пункту 7 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, м. Києва та Севастополя. З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що затверджується керівником районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Пунктом 8 Положення №154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, у виконанні завдань з підготовки та ведення територіальної оборони, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства. Відповідно до положень пункт 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи. Так, ОСОБА_1 16 березня 2022 року пройшов медичне обстеження військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 , за результатами якої було складено висновок ВЛК №58/33 від 16.03.2022 року, діагноз мовою оригіналу: "Смещение межпозвонкового диска Л4-Л5, Левостороняя радикулопатия Л5 со стойким выраженным болевым, мышечно-тоническим синдромом умеренными нарушениями статико-динамической функции позвоночника". За результатами проходження військово-лікарської комісії та прийнятого висновку, ОСОБА_1 було знято з військового обліку з виключенням. У частині 5 статті 1 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу зазначено, що від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом. Одночасно з цим, частиною 6 статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу передбачено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; припинили громадянство України; визнані непридатними до військової служби; досягли граничного віку перебування в запасі. Отже, підставою для виключення з обліку позивача був саме висновок ВЛК №58/33 від 16.03.2022 року, який потрібно долучити до матеріалів особової справи позивача в ІНФОРМАЦІЯ_2 , що в даному випадку не було зроблено. Відповідно до абзацу 5 пункту 3.8 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого Наказом Міністра оборони України №402 від 14.08.2008 року, під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов`язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. Суд також враховує, що згідно з перевіркою даних встановлено, що відповідно до книги протоколів 16 березня 2022 року позивачем пройдено медичний огляд та він визнаний позаштатною комісією при 2-му відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 - непридатним до військової служби з виключенням. Однак, жодного підтвердження про погодження висновку позаштатної ВЛК, яка створена при 2-му відділі ІНФОРМАЦІЯ_2 , вищестоящим ВЛК немає. Отже, суд першої інстанції правильно врахував, що на цей час у позивача відсутній висновок ВЛК та з об`єктивних причин вказаний висновок відсутній також і в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Враховуючи вищевказане, суд не вбачає протиправної бездіяльності в діях відповідачів, оскільки в розумінні положень частини 6 статті 37 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу відсутні достовірні облікові дані для внесення даних до Інформації в реєстр "Оберіг". Враховуючи відсутність відповідного висновку ВЛК, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 . Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, 321, 325 КАС України суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 року в адміністративній справі №160/17289/24 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя А.В. Шлай суддя Н.П. Баранник