Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 260/7880/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 260/7880/24 пров. № А/857/34685/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Коваля Р. Й., суддів Гуляка В. В., Ільчишин Н. В., з участю секретаря судового засідання Ханащак С. І., представника позивача Сєргєєва П. О., представника третьої особи Апостолової В. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Львові апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Sotra Holding AG» на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року (прийняту в м. Ужгород суддею Дору Ю. Ю. в порядку письмового провадження) про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 260/7880/24 за позовом Акціонерного товариства «Sotra Holding AG» до Виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати», про визнання протиправними рішення та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : У листопаді 2024 року Акціонерне товариство «Sotra Holding AG» (Швейцарська конфедерація, кантон Аппенцель-Ауссерроден, 9100, м. Герізау, вул. Бангофштрассе, 6, код компанії СНЕ-100.913.007, податковий номер в Україні 880030588) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило: - визнати протиправним і скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Берегівської міської Ради Закарпатської області Пир`євої В. М. про відмову в державній реєстрації прав № 72763097 від 23.04.2024, прийняте щодо заяви Акціонерного товариства «Sotra Holding AG» № 56859918 від 31.08.2023 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розташоване за адресою: Закарпатська область, Берегівський район, селище Батьово, вул. Свободянська, 3; - зобов`язати Виконавчий комітет Берегівської міської Ради Закарпатської області (в особі відповідного державного реєстратора) провести повторний розгляд заяви Акціонерного товариства «Sotra Holding AG» № 56859918 від 31.08.2023 про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, розташоване за адресою : Закарпатська область, Берегівський район, селище Батьово, вул. Свободянська,

3. Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року позовну заяву Акціонерного товариства «Sotra Holding AG» було залишено без розгляду. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив із того, що позовна заява Акціонерного товариства «Sotra Holding AG» підписана особою, право підпису якої належним чином не підтверджено. Не погодившись із зазначеною ухвалою, її оскаржило Акціонерне товариство «Sotra Holding AG», яке вважає, що ухвала суду першої інстанції прийнята без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм процесуального права. Тому просило скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовувало тим, що суд першої інстанції сплутав поняття «самопредставництво юридичної особи» і «представник юридичної особи» і відтак штучно застосував до цих правовідносин частину дев`яту статті 59 КАС України, яка в цьому випадку застосуванню не підлягала, позаяк не має жодного стосунку до підтвердження повноважень особи, яка діє від імені юридичної особи в порядку самопредставництва (керівника юридичної особи). У випадку виникнення у суду сумнівів з приводу повноважень керівника позивача суд міг витребувати додаткові підтвердження від позивача, а не залишати позовну заяву без розгляду. А за наявності сумнівів у повноваженнях керівника позивача суд мав можливість і самостійно ознайомитися із записом торговельного реєстру кантону Аппенцель-Ауссерроден. Позовні матеріали відправлялися до суду прошитими. Однак, очевидно по причині сканування матеріалів справи канцелярія суду, мабуть розшила документи, що візуально видно з їх сканкопій у електронному кабінеті системи ЄСІТС. Тобто маємо вину у ситуації не позивача, а канцелярії суду першої інстанції. При цьому переклад швейцарським перекладачем зшитий разом з оригіналом документа і забезпечена неможливість розкріплення документа (шляхом використання спеціальної сертифікованої наліпки). Український нотаріус зазначив кількість прошитих сторінок. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати» подала відзив на вказану апеляційну скаргу, вважаючи, що Акціонерне товариство «Sotra Holding AG» зловживає своїми процесуальними правами щодо захисту свого порушеного та/або оспорюваного права та охоронюваного законом інтересу. Вказує, що Акціонерне товариство «Sotra Holding AG» 19 грудня 2024 року звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із аналогічним позовом до тих же учасників, з тим же предметом та з тих самих підстав і за цим позовом 24 грудня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі за № 260/8508/24. Вважає вказане маніпуляцією автоматичним розподілом справ між суддями. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд, з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Тому просить визнати дії Акціонерного товариства «Sotra Holding AG» як зловживання своїми процесуальними правами, а відтак апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Sotra Holding AG» на ухвалу суду першої інстанції залишити без розгляду. Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, що відповідно до приписів частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає розгляду справи. У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги з аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Представник третьої особи, вважаючи, що Акціонерне товариство «Sotra Holding AG» зловживає своїми процесуальними правами, а тому просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Sotra Holding AG» на ухвалу суду першої інстанції залишити без розгляду. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. За приписами пунктів 2 - 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: - визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; - визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; - визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Відповідно до частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Як встановлено судом, ухвалою від 29 листопада 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами. Проте, в ході підготовки справи до судового розгляду судом були виявлені недоліки, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, а саме - позовна заява не підписана особою, яка має право підпису. Питання участі у справі представника унормовані статтею 55 КАС України, відповідно до частин першої, третьої якої сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Судом встановлено, що позовна заява акціонерного товариства «Sotra Holding AG» (Швейцарська Конфедерація) підписана головою Ради директорів Петер Котт, на підтвердження повноважень якого до позовної заяви надано копію витягу з Торгового реєстру від 21 липня 2023 з проставленим апостилем та нотаріально засвідчений переклад на українську мову копії Торгового реєстру з проставленим апостилем. Проте, такі документи надані окремими аркушами (як торгового реєстру з апостилем так і їх перекладу на українську мову), які роз`єднані та без атрибутів, які вказують на цілісність документів, та з них не видно відомостей щодо кількості скріплених аркушів, які повинні бути підтверджені підписом посадової особи, яка проставляє апостиль, та що вони скріплені шляхом прошивання стрічкою у спосіб, який унеможливлює їх роз`єднання без пошкодження аркуша. Також із перекладу копії витягу з Торгового реєстру від 21 липня 2023 року видно, що Петер Котт зазначений там як член ради директорів акціонерного товариства «SOTRA HOLDING AG», водночас позовна заява підписана ним як головою Ради Директорів. Аналізуючи зазначене, суд першої інстанції вказав, що апостиль - це спеціальний штамп, який проставляється на офіційних документах, що надходять від держав-учасниць Конвенції. Він засвідчує справжність підпису особи під документом і автентичність відбитку печатки або штампа, якими скріплено відповідний документ. Документи, складені за участю органів державної влади та місцевого самоврядування, або такі, що від них виходять, можуть бути використані на території іншої держави лише після відповідного їх посвідчення, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. На сьогодні найбільш поширеним способом оформлення документів для їх можливого використання за кордоном є проставлення апостиля, запровадженого Гаазькою Конвенцією від 1961. У Гаазі (Нідерланди) в 1961 була підписана Конвенція, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів, до якої приєдналися більше ніж 90 країн (Австрія, Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, Данія, Італія, Іспанія, Греція, Німеччина, Португалія, Південна Корея, США, Франція, Швейцарія, Швеція та інші) Згідно з положеннями Конвенції документ, на якому проставлено апостиль, не потребує ніякого додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі-учасниці Конвенції. Згідно зі статтею 13 Закону України «Про міжнародне приватне право» документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України. Для вчинення будь-яких нотаріальних дій, у тому числі, і для засвідчення вірності перекладу та вірності копій, документи, які складено за кордоном, повинні прийматися нотаріусами за умови їх легалізації або проставляння апостилю, якщо інше не передбачено міжнародними договорами. Існує два способи засвідчення: консульська легалізація та проставлення апостилю. Легалізація документів та/або проставлення апостилю - це процес підтвердження походження документів. Як апостиль, так і легалізація підтверджують справжність підпису особи, що засвідчила документ. Апостиль ставиться для використання документів в країнах, які підписали Гаазьку конвенцію, яка була прийнята в 1961, згода на обов`язковість якої надана статтею13 Закону України «Про міжнародне приватне право» України від 10 січня 2002 «Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів та вступила в силу в Україні» в 2003. Згідно зі статтею 1 Конвенції ця конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються: а) документи, які виходять від органу або посадової особи, що діють у сфері судової юрисдикції держави, включаючи документи, які виходять від органів прокуратури, секретаря суду або судового виконавця; в) адміністративні документи; с) нотаріальні акти; б) офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів. Отже, відповідно до пункту «б» частини другої статті 1 Конвенції довіреність, видана особою приватного права, є офіційним документом та на неї поширюються вимоги цієї Конвенції. Статтею 3 Конвенції передбачено, що єдиною формальною процедурою, яка може вимагатися для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплений документ, є проставлення апостилю компетентним органом держави, в якій документ був складений. Згідно з положеннями Конвенції, документ, на якому проставлено апостиль, не потребує ніякого додаткового оформлення чи засвідчення і може бути використаний в будь-якій іншій державі- учасниці Конвенції. Відповідно до статті 4 Конвенції передбачений в частині першій статті 3 апостиль проставляється на самому документі або на окремому аркуші, що скріпляється з документом; він повинен відповідати зразку, що додається до цієї Конвенції. Отже, для цілей прийняття документа, складеного в державі Швейцарії та звільнення його від процедури консульської легалізації, він повинен містити апостиль або бути скріпленим апостилем. Також, як видно із матеріалів справи, копію витягу із Торгового реєстру від 21 липня 2023 року та апостиля було перекладено українською мовою і нотаріус засвідчив вірність перекладу. З цього приводу колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 79 Закону України «Про нотаріат» нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України затверджено наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 р. за № 282/20595. Процедура засвідчення вірності перекладу, що вчинюється при вчиненні іншої нотаріальної дії, визначена пунктом 3 глави 8 розділу ІІ вказаного Порядку, відповідно до якого якщо при вчиненні нотаріальної дії (посвідчення правочину, засвідчення вірності копії тощо) одночасно вчинюється й переклад на іншу мову, то переклад вміщується поруч з текстом документа на одній сторінці, розділеній вертикальною рискою таким чином, щоб оригінальний текст розташовувався з лівого боку, а переклад - з правого. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою. Отже, копія витягу із Торгового реєстру від 21 липня 2023 року та апостиля та їхні переклади українською мовою повинні бути прошнурованими та скріпленими підписом нотаріуса і його печаткою. Із долучених документів видно, що такі документи були відскановані та подані окремими аркушами. Тобто, при зверненні з позовною заявою до суду представник АТ «Sotra Holding AG» не дотримав зазначених вимог щодо проставлення апостилю на копії витягу з Торгового реєстру від 21 липня 2023 та прошнурування і скріплення підписом нотаріуса і його печаткою перекладу на українську мову копії Торгового реєстру та апостиля. Вказані документи надані окремими аркушами (як торгового реєстру з апостилем так і їх перекладу на українську мову), роз`єднані та без атрибутів, які вказують на цілісність документів, та з них не видно відомостей щодо кількості скріплених аркушів, які повинні бути підтверджені підписом посадової особи, яка проставляє апостиль, та що вони скріплені шляхом прошивання стрічкою у спосіб, який унеможливлює їх роз`єднання без пошкодження аркуша. Кодексом адміністративного судочинства України допускається підписання позовної заяви представником позивача за умови долучення до матеріалів позовної заяви належних документів, що підтверджують право представника на вчинення такої процесуальної дії. Відповідно до частини дев`ятої статті 59 КАС України довіреності або інші документи, які підтверджують повноваження представника і були посвідчені в інших державах, повинні бути легалізовані в установленому законодавством порядку, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Враховуючи наведене, позовна заява АТ «Sotra Holding AG» підписана особою, право підпису якої належним чином не підтверджено. Пунктом 2 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано. З огляду на зазначене суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позов АТ «Sotra Holding AG» у цій справі необхідно залишити без розгляду. Відповідно до частини третьої статті 240 КАС України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена. Згідно з частиною четвертою статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку. Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляційної скарги в частині підтвердження повноважень керівника в порядку самопредставництва, позаяк такі стосуються лише представництва юридичної особи її керівником. Підписант позовної заяви Петер Котт зазначений як голова ради директорів, директор, проте у витягу із торговельного реєстру такий зазначений як член ради директорів. Також безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що позовні матеріали відправлялися до суду прошитими, проте надалі вони були розшиті не з вини позивача, з огляду на те, як зазначено вище, скріпленими окремо мають бути саме документи, які підтверджують повноваження представника; такі разом із перекладом оригіналу мають бути прошнуровані та скріплені підписом нотаріуса і його печаткою. З приводу доводів Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал Карпати» про визнання дій Акціонерного товариства «Sotra Holding AG» як зловживання своїми процесуальними правами та залишення апеляційної скарги Акціонерного товариства «Sotra Holding AG» на ухвалу суду першої інстанції без розгляду колегія суддів зауважує, що такі питання знаходяться поза межами предмета перегляду суду апеляційної інстанції. Відтак, колегія суддів враховує, що загалом доводи апеляційної скарги позивача були перевірені, проаналізовані та їм було надано належну правову оцінку, а надання належної оцінки кожному аргументу, наведеному апелянтом, не є необхідним, якщо ці доводи не узгоджуються з приписами законодавства, фактичними обставинами справи та не мають вирішального значення для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Позаяк решта доводів апеляційної скарги на законність рішення суду першої інстанції не впливають та висновків суду першої інстанції не спростовують, такі не потребують додаткового аналізу. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Тобто, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що суд першої інстанції в повній мірі урахував фактичні обставини справи, правильно застосував норми процесуального права, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність залишення позовної заяви без розгляду. Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням викладеного, ухвала суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду відсутні. Керуючись ст. ст. 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Sotra Holding AG» залишити без задоволення, а ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі № 260/7880/24 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Повне судове рішення складено 28.02.25