Постанова 4801 № 126/1407/24

Справа № 126/1407/24 Провадження № 22-ц/801/376/2025 Категорія: 100 Головуючий у суді 1-ї інстанції Хмель Р. В. Доповідач:Шемета Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 лютого 2025 рокуСправа № 126/1407/24м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої судді Шемети Т. М. (суддя-доповідач), суддів Сала Т. Б., Стадника І. М. секретар судового засідання Куленко О. В. учасники справи: заявниця ОСОБА_1 , заінтересована особа (особа, яка подала апеляційну скаргу) ОСОБА_2 , заінтересована особа Бершадський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа Міністерство оборони України, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , поданою її представником адвокатом Денисюком Олексієм Сергійовичем, на рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 19 грудня 2024 року, ухвалене у складі судді Хмеля Р. В. в м. Бершадь, дата складення повного судового рішення, 23 грудня 2024 року, - в с т а н о в и в : В травні 2024 році ОСОБА_1 , діючи через свого представника адвоката Мазур С. М., подала до суду заяву, в якій просила встановити факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ЗСУ, який загинув в населеному пункті Бахмут Донецької області під час проходження військової служби, під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області. Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в населеному пункті Бахмут Донецької області під час виконання військового обов`язку в бою за Україну, її свободу і незалежність, зник безвісти командир першого стрілецького відділення третього стрілецького взводу другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_3 27 березня 2023 року на підставі заяви ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення в ЄРДР було зареєстровано кримінальне провадження за № 12023020100000151 за фактом зникнення безвісти ОСОБА_3 під час проходження військової служби, ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області. Постановою слідчого СВ Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області від 21 травня 2024 року ОСОБА_1 залучено до кримінального провадження як потерпілу. Відповідно до Акту службового розслідування, затвердженого командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , приблизно о 17:30 год. 19 березня 2023 року в результаті інтенсивного артилерійського обстрілу, під час розірвання снаряду, ОСОБА_3 отримав множинні поранення руки, передпліччя та шиї несумісні з життям, так як ознак життя більше не подавав. Можливості евакуювати тіло та зброю не було, через щільний вогонь противника. Факт загибелі молодшого сержанта ОСОБА_3 було підтверджено поясненнями солдат ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . З витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 від 21 березня 2023 року вбачається, що відповідно до позатермінового бойового донесення 168 обТРО № 113 КСП-н.п. Бахмут о 11:00 21 березня 2023 року від головного сержанта батальйону надійшла доповідь про те, що після сильного артилерійського обстрілу противником позицій 2 стрілецької роти та веденням контактних боїв з противником, була здійснена перевірка наявності особового складу, за результатами перевірки встановлено, вважати таким, що зникли безвісти нижче пойменовані військовослужбовці: командир першого стрілецького відділення третього стрілецького взводу другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 молодший сержант ОСОБА_3 . Заявниця має на меті визначити статус ОСОБА_3 як особи, яка перебувала під захистом Конвенції про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях, яка ратифікована Україною 03.07.1954 року, тобто жертви міжнародного збройного конфлікту. що обумовлює виникнення прав та обов`язків, передбачених цією конвенцією, іншими нормами міжнародного права. Встановлення факту смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 необхідно заявниці для державної реєстрації смерті сина в органах РАЦС, оскільки від цього залежить виникнення її особистих та майнових прав, зокрема щодо отримання одноразової допомоги після загибелі сина та оформлення спадщини після його смерті. Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 19 грудня 2024 року заяву задоволено, встановлено факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Флорино, Бершадського району Вінницької області, громадянина України, до мобілізації в Збройні Сили України, проживав за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 Збройних Сил України, який загинув в населеному пункті Бахмут Донецької області під час проходження військової служби під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області. Прийняте рішення суд першої інстанції мотивував тим, що ОСОБА_1 навела достатньо аргументів та надала достатньо доказів, які з урахуванням положень ст. 317 ЦПК України дають підстави для встановлення факту смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Бахмут Донецької області Україна, під час виконання ним обов`язків військової служби та бойового завдання по відбиттю збройної агресії російської федерації на території України. Звернення ОСОБА_1 із заявою про встановлення юридичного факту у порядку окремого провадження узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20), оскільки вона не має іншої можливості одержати свідоцтво про смерть сина, яке посвідчує факт, що має юридичне значення, а чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення таких юридичних фактів. Не погодившись із таким рішенням, ОСОБА_2 , діючи через свого представника адвоката Денисюк О. С., подала апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 . Основними доводами апеляційної скарги є те, що встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини 1 статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо заявник на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної реєстрації факту смерті. Натомість за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина 2 статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини 1 статті 315 ЦПК України), як в даному випадку звернулася до Бершадського районного суду Вінницької області Руденко О. В. Такої позиції притримується Верховний Суд, до прикладу, постанова КЦС ВС від 10.06.2021 у справі № 591/1461/19, постанова від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22. Учасники справи правом подати відзив на апеляційну скаргу впродовж встановленого апеляційним судом строку не скористалися. В судовому засіданні ОСОБА_2 та її представник адвокат Денисюк О. С. підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі та просили її задовольнити. ОСОБА_1 та її представник адвокат Мазур С. М. в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, про день та час судового розгляду повідомлені належним чином. 27 лютого 2025 року о 10 год. 45 хв (за три години до початку судового засідання) від адвоката Мазур С. М. на електронну адресу апеляційного суду надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, яке в силу приписів частини 2 статті 126 КУпАП залишено без розгляду, про що постановлено ухвалу у виді окремого процесуального документа. Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Перевіривши законність і обґрунтованість рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що судове рішення не відповідає вказаним вимогам закону. По справі встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини: - ОСОБА_1 , є матір`ю ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 11.03.1967 року (а.с.21); - згідно сповіщення № 11 від 28 березня 2023 адресованого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в населеному пункті Бахмут Донецької області під час виконання військового обов`язку, зник безвісти командир першого стрілецького відділення третього стрілецького взводу другої стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 (а.с.13, 16); - відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу, серії НОМЕР_3 , ОСОБА_2 є дружиною ОСОБА_3 (а.с.36); -згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, 17 березня 2023 року зник зв`язок з військовослужбовцем ЗСУ ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проходив військову службу в районі населеного пункту Бахмут, Донецької області, 27 березня 2023 було внесено відомості до ЄРДР за № 12023020100000151 (а.с.17); - згідно постанови про залучення потерпілого від 21 травня 2024 року ОСОБА_1 було залучено до кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12023020100000151 від 27 березня 2023 року, як потерпілу (а.с. 6 на звороті - 7); - згідно витягу з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 , 21 березня 2023 року о 11:00 год., від головного сержанта батальйону НОМЕР_4 об ТрО, надійшла доповідь про те, що після сильного артилерійського обстрілу противником позицій 2 стрілецької роти та веденням контактних боїв з противником, була здійснена перевірка наявності особового складу, за результатами перевірки встановлено, вважати такими що зникли безвісти військовослужбовці, в тому числі командир першого стрілецького відділення третього стрілецького взводу, другої стрілецької роти молодший сержант ОСОБА_3 (а.с. 12); - згідно акту службового розслідування, у зв`язку з високою інтенсивністю стрілецьких артелерійських обстрілів та постійними штурмовими діями ворога, як наслідок втрати стійкого зв`язку під час виконання бойового завдання, вважати молодшого сержанта ОСОБА_3 , таким, що 21 березня 2023 року зник безвісти за особливих обставин, ймовірно загинув під час виконання ним бойового завдання в н.п. Бахмут Донецької області при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (а.с. 7 на звороті - 10); - згідно письмових пояснень, ОСОБА_7 , останній підтвердив, що був в бою з ОСОБА_3 в м. Бахмут, який загинув на полі бою ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.19); - згідно пояснювальної записки солдата ОСОБА_8 , останній засвідчив, що ОСОБА_3 , загинув на його очах в м. Бахмут Донецької області, при виконанні бойових завдань. ОСОБА_3 був поранений 19 березня 2023 року, але так як евакуація була неможлива то ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 2:00 год. ночі (а.с.20); - в судовому засіданні в суді першої інстанції було допитано свідка ОСОБА_7 , який зазначив, що знайомий був з ОСОБА_3 особисто. Разом проходили медичну комісію, а згодом потрапили до однієї роти. 16 березня 2023 року їх роту було заведено у Бахмут Донецької області ІНФОРМАЦІЯ_5 о 15:30 год розпочався артилерійський обстріл. 20 березня 2023 року, вночі рота свідка відступала. В цей час по рації надійшла інформація, що потрібно забрати живого солдата ОСОБА_9 . Коли його забирали, в підвалі, свідок побачив що там під стіною лежало четверо мертвих чоловіків, серед яких був ОСОБА_3 , в якого була перебита в двох місцях рука. Він стік кров`ю. Забрати тіло не було змоги через постійні обстріли, тому евакуйовано було лише живого солдата ОСОБА_9 . Згідно з частинами третьою-четвертою статті 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно частини першої статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Водночас пункт 1 розділу 5 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2000 року за № 719/4940, деталізує положення статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та встановлює, що підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о) установленої форми; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о) установленої форми; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть. Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема: - встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); - встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); - встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); - визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України). Вказані процедури є відмінними між собою та мають певні особливості. Щодо встановлення факту смерті на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України Пунктом 8 частини статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. У заяві про встановлення факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт (частини перша-друга статті 318 ЦПК України). Заявник зобов`язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. При цьому слід мати на увазі, що встановлення зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті та від оголошення особи померлою. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 червня 2021 року у справі № 591/1461/19. Отже, встановлення факту смерті фізичної особи на підставі пункту 8 частини першої статті 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті. Щодо оголошення особи померлою (стаття 46 ЦК України та статті 305-309 ЦПК України) Відповідно до частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Згідно з частиною третьою статті 46 ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті. Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України). Відповідно до змісту статті 305 ЦПК України заява про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою подається до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна. Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою: обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Тому оголошення фізичної особи померлою - це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті. Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи. Таким чином, відповідно до положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України, за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України). Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2024 року у справі № 506/358/22. Як вбачається із поданої заяви ОСОБА_1 у справі, що переглядається (а.с. 1 - 4) заявниця просить суд встановити факт смерті її сина ОСОБА_3 у певний час - ІНФОРМАЦІЯ_3 під час проходження військової служби, під час ведення бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку збройних сил російської федерації на території Донецької області. Як на фактичні підстави звернення до суду заявниця посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 її син ОСОБА_3 загинув під час бойових дій, що підтверджується актом службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , письмовими поясненнями його побратимів по службі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Як на правові підстави звернення до суду із заявою заявниця ОСОБА_10 посилається на пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України, а саме встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. Натомість на підтвердження вимог своєї заяви заявниця надала: - акт службового розслідування військової частини НОМЕР_1 , згідно якого вбачається, що у зв`язку з високою інтенсивністю стрілецьких артелерійських обстрілів та постійними штурмовими діями ворога, як наслідок втрати стійкого зв`язку під час виконання бойового завдання, вважати молодшого сержанта ОСОБА_3 , таким, що 21 березня 2023 року зник безвісти за особливих обставин, ймовірно загинув під час виконання ним бойового завдання в н.п. Бахмут Донецької області при безпосередній участі у бойових діях та здійсненні ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації (а.с. 7 на звороті - 10); - витяг з журналу бойових дій військової частини НОМЕР_1 , згідного якого, 21 березня 2023 року о 11:00 год., від головного сержанта батальйону НОМЕР_4 об ТрО, надійшла доповідь про те, що після сильного артилерійського обстрілу противником позицій 2 стрілецької роти та веденням контактних боїв з противником, була здійснена перевірка наявності особового складу, за результатами перевірки встановлено, вважати такими що зникли безвісти військовослужбовці, в тому числі командир першого стрілецького відділення третього стрілецького взводу, другої стрілецької роти молодший сержант ОСОБА_3 (а.с. 12); - письмові пояснення ОСОБА_7 , в яких він підтвердив, що був в бою з ОСОБА_3 в м. Бахмут, який загинув на полі бою ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.19); - пояснювальну записку солдата ОСОБА_8 , в якій він засвідчив, що ОСОБА_3 , загинув на його очах в м. Бахмут Донецької області, при виконанні бойових завдань. ОСОБА_3 був поранений 19 березня 2023 року, але так як евакуація була неможлива то ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 2:00 год. ночі (а.с.20). Вказані вище докази у своїй сукупності достовірно не свідчать про смерть ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а лише дають підстави для обґрунтованого припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть свідчити про смерть останнього. З огляду на це підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті її сина ОСОБА_3 (військовослужбовця) у певний час - ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання за пунктом 8 частини першої статті 315 ЦПК України немає, оскільки загибель ОСОБА_3 є лише припущенням, а не беззаперечним фактом. Зважаючи на встановлені у цій справі обставини та наявність у заявниці вірогідного припущення про смерть ІНФОРМАЦІЯ_2 її сина ОСОБА_3 , заявниця не позбавлена можливості звернутися до суду із заявою про оголошення його померлим на підставі частини другої статті 46 ЦК України. Суди першої інстанції, вирішуючи справу, на вказане уваги не звернув та дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення та ухвалити нове. Підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України). Зважаючи на надану оцінку доводам учасників справи та висновкам суду першої інстанції, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 , поданої її представником адвокатом Денисюком О. С., обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції є таким, що постановлене без повного з`ясування обставин справи та без правильної правової кваліфікації обставин справи, що призвело до невірного застосування норм матеріального права, які регулюють дані правовідносини. Тому рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 19 грудня 2024 року підлягає скасуванню з постановленням нового: про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту смерті. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , поданою її представником адвокатом Денисюком Олексієм Сергійовичем, - задовольнити. Рішення Бершадського районного суду Вінницької області від 19 грудня 2024 року скасувати ухвалити нове судове рішення. У задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи Бершадський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Гайсинському районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, ОСОБА_2 , про встановлення факту смерті, - відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуюча Т. М. Шемета Судді: І. М. Стадник Т. Б. Сало