Постанова 4854 № 489/6462/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 489/6462/24 Перша інстанція: суддя Костюченко Г.С. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Джабурії О.В., Турецької І.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 17 грудня 2024р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, В С Т А Н О В И Л А: У вересні 2024р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ДПП, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову серії ББА №161552 від 22.07.2024р. про накладення адміністративного стягнення на Лашкова О.В. по справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17.06.2024р. відносно ОСОБА_2 було прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №2414713, відповідно до якої позивач начебто, керуючи транспортним засобом Nissan micra, державний номер НОМЕР_1 , в м.Миколаєві по вул.Паромний узвіз, 1 водій не подав сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив вимоги п.9.2.б ПДР України, відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Не погодившись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Начальника УПП в Миколаївській області зі скаргою. За результатами розгляду скарги, 5.07.2024р. т.в.о. начальника УПП в Миколаївській області майором Човпан О.Ю. прийнято рішення про скасування постанови серії ЕНА №2414713 від 17.06.2024р. винесену інспектором взводу 1 роти 1 батальйону 2 УПП в Миколаївській області лейтенантом поліції Позняком В.М. Матеріали справи направлено на новий розгляд. Так, за результатами нового розгляду адміністративної справи, 22.07.2024р. інспектором взводу 2 роти 1 батальйону 2 УПП в Миколаївській області Татаренко А.О. було винесено постанову серії ББА №161552, відповідно до якої позивач начебто, керуючи транспортним засобом Nissan mіcra, державний номер НОМЕР_1 , в м.Миколаєві по вул.Паромний узвіз,1 водій не подав сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2.б ПДР України, відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Позивач свою провину у вчиненні даного правопорушення заперечує. Посилається на те, що постанова не відповідає обставинам справи, винесена із порушенням вимог чинного законодавства. Постанова була винесена за відсутності позивача, без належних доказів про отримання виклику ОСОБА_1 для розгляду справи, без надання можливості надати свої доводи та заперечення. В якості доказу скоєння ним адміністративного правопорушення відповідач надає суду відеозапис правопорушення здійснене на власному мобільному телефоні патрульного поліцейського. Позивач вважає, що використання такого приладу суперечить ЗУ «Про національну поліцію» та відповідно наданий відеозапис не може бути прийнято як допустимий доказ. Крім того, позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в оскаржуваній постанові відсутнє посилання на технічний пристрій за допомогою якого здійснено фіксування нібито скоєного правопорушення як на доказ адміністративного правопорушення. На відеозапису відсутня інформація про дату час руху автомобіля Nissan micra, державний номер НОМЕР_2 . В оскаржуваній постанові зазначений лише нагрудний відео реєстратор №471637, 474948. Відеозапис з якого не містить доказів скоєння правопорушення. Крім того, зазначене відео з БК не надано суду для огляду. Відеозапис наданий суду відповідачем з записом руху автомобіля позивача невідомого походження, без зазначення у постанові технічного засобу за допомогою якого було здійснена відео фіксація. Посилаючись на викладене, позивач просив суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ББА №161552 від 22.07.2024р., та закрити провадження у справі. Посилаючись на вказане просив позов задовольнити. Рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 17 грудня 2024р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА №161552 від 22.07.2024р. та закрито справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції Національної поліціїУкраїни за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,6грн.. В апеляційній скарзі ДПП, посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову. Враховуючи військову агресію рф проти України, введення воєнного стану в Україні, а також неможливість забезпечення безпеки сторін та суддів при розгляді справи в приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду, колегія суддів вважає за необхідне здійснити розгляд апеляційної скарги в порядку письмового провадження. Так, розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, оскільки в даному випадку відсутні в матеріалах справи беззаперечних доказів, які підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду справи, що 17.06.2024р. відносно ОСОБА_1 прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №2414713, відповідно до якої позивач начебто, керуючи транспортним засобом Nissan micra, державний номер НОМЕР_1 , в м.Миколаєві по вул.Паромний узвіз, 1 водій не подав сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив п.9.2.б ПДР України, відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Не погодившись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 звернувся зі скаргою до Начальника УПП в Миколаївській області. За результатами розгляду вказаної скарги, 5.07.2024р. т.в.о. начальника УПП в Миколаївській області майором Човпан О.Ю. прийнято рішення про скасування постанови серії ЕНА №2414713 від 17.06.2024р. винесену інспектором взводу 1 роти 1 батальйону 2 УПП в Миколаївській області лейтенантом поліції Позняком В.М. Матеріали справи направлено на новий розгляд. Так, за результатами нового розгляду адміністративної справи, 22.07.2024р. інспектором взводу 2 роти 1 батальйону 2 УПП в Миколаївській області Татаренко А.О. прийнято постанову серії ББА №161552, відповідно до якої позивач начебто, керуючи транспортним засобом Nissan mіcra, державний номер НОМЕР_1 , в м.Миколаєві по вул.Паромний узвіз, 1 водій не подав сигналу світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті, чим порушив вимоги п.9.2.б ПДР України, відповідно вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Вказане адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, внаслідок чого на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 510грн.. Позивач вважає, вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку із чим звернувся в суд із даним позовом. Перевіряючи правомірність оскаржуваної постанови відповідача у спірних правовідносинах, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує її протиправність та незаконність, в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного. Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ст.1 КУпАП встановлено, що завданням цього кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно п.1 ст.247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, інспектора з паркування в даному випадку, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена законодавством. Приписами ч.5 ст.14 ЗУ «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. Відповідно до п.1.1 ПДР, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001р. передбачено, що вони відповідно до ЗУ «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Згідно з п.1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до п.1.4 ПДР, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. За правилами п.1.5 ПДР, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, задавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов`язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції. власника дороги або уповноважений ним орган. Приписами п.1.9 ПДР визначено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Положеннями п.9.2.б ПДР встановлено, що водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом. Відповідно до ч.2 ст.122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів. Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) установлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані установлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Приписами ч.1 ст.72 КАС України визначено, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. У відповідності до частин першою, другою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно із частиною першою ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, які ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами. Судова колегія зазначає, що у даному випадку предметом доказування є факт не подачі сигналу світловим покажчиком повороту відповідно напрямку при повороті. Як вбачається із матеріалів справи, що факт руху автомобіля, яким керував позивач, підтверджується відеозаписом, (13-14сек.). Відеозапис наданий суду відповідачем із записом руху автомобіля невідомого походження, без зазначення у постанові технічного засобу за допомогою якого було здійснена така відео фіксація. Апеляційний суд звертає увагу на те, що на відео відсутня інформація про дату час фіксування, модель клас, тип, інвентарний номер такого пристрою. Відеозапис наданий суду відповідачем з записом руху автомобіля позивача невідомого походження, без зазначення у постанові технічного засобу за допомогою якого було здійснена така відео фіксація. При цьому, положеннями ст.280КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: - найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; - дату розгляду справи; - відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; - опис обставин, установлених під час розгляду справи; - зазначення нормативного акту, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; - прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: - дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; - транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); - технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); - розмір штрафу та порядок його сплати; - правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; - відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Приписами ч.1 ст.2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Положеннями ч.3 ст.283 КУпАП чітко передбачено імперативний обов`язок відповідача щодо зазначення технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Верховний Суд зазначив, що у разі відсутності в оскаржуваній постанові по справі про адміністративне правопорушення посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, такий відеозапис, згідно з вимогами ст. 70 КАСУ (у редакції, чинній на час ухвалення судами попередніх інстанцій рішень у цій справі), не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. (Постанова Верховного Суду від 13.02.2020. у справі № 524/9716/16-а). Проте, судова колегія звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові не міститься будь-яких посилань на технічний засіб, на який здійснено фіксування вказаного правопорушення, а саме не подачі ОСОБА_1 , сигналу світловим покажчиком повороту відповідно напрямку при повороті. Також, не надано жодних належних та відповідних доказів, що такий пристрій знаходиться на балансі ДПП.О При цьому, апеляційним судом досліджено надані ДПП відеозаписи та встановлено, що на спірному відео видно як ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Nissan micra, державний номер НОМЕР_1 , в м.Миколаєві по вул.Паромний узвіз, 1 водій все таки подав сигнал світловим покажчиком повороту відповідного напрямку при повороті. Вказане дійсно вбачається з відео, хоч і через сонце, і через специфічне розміщення поворотника в Nissan micra, це мало помітно. Отже, судова колегія вважає, що позивач не порушив вимоги п.9.2.б ПДР України, а тому і не вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП. Відтак, враховуючи вищевказане та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку наявні законні підстави для задоволення позовних вимог. У контексті оцінки доводів апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. На підставі вказаного, колегія суддів зазначає, що викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311,315,316,322,325 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 17 грудня 2024р. залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді О.В. Джабурія І.О. Турецька