Ухвала КАС ВС № 420/12462/24

УХВАЛА 26 лютого 2025 року м. Київ справа №420/12462/24 адміністративне провадження № К/990/7260/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Радишевської О.Р., Уханенка С.А., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року, ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі №420/12462/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, У С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області, в якому просив: - визнати противоправними дії Територіального управління Держаної судової адміністрації України в Херсонській області щодо обмеження суми компенсації днів невикористаної відпустки за період роботи: суддею Суворовського районного суду м. Херсона з 26.01.1993 року по 08.2016 року розміром суми перерахованої на депозитний рахунок, недоплати компенсації днів невикористаної відпустки за період роботи: суддею Суворовського районного суду м. Херсона з 26.01.1993 року по 08.2016 року та суддею Херсонського міського суду Херсонської області з 08.2016 року по 26.12.2016 року; - зобов`язати Територіальне управління Держаної судової адміністрації України в Херсонській області здійснити перерахунок розміру оплати компенсації 358 днів невикористаної відпустки за період роботи: суддею Суворовського районного суду м. Херсона з 26.01.1993 року по 08.2016 року та суддею Херсонського міського суду Херсонської області з 08.2016 року по 26.12.2016 року включно, виходячи з судової винагороди на час її нарахування та виплати, та виплатити недоплачену суму компенсації за невикористані дні відпустки. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року в задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, скаржник оскаржив його у апеляційному порядку. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Держаної судової адміністрації України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без руху. Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року - залишено без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - залишено без змін. 21 лютого 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року, ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі №420/12462/24. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої або другої інстанції. Відповідно до частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Вирішуючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у частині оскарження ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року, Суд виходить з такого. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII. Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Частиною третьою статті 328 КАС України встановлений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку. Як вбачається із касаційної скарги, скаржник оскаржує ухвалу суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху. Згідно із частиною третьою статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Отже, серед переліку ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції, відсутня ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху. Таким чином, враховуючи те, що у частині третій статті 328 КАС України наведений вичерпний перелік ухвал суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку, ухвала суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, касаційному оскарженню не підлягає. Отже, у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року, слід відмовити. Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скаржник також оскаржує рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Згідно ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2024 року справу №420/12462/24 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Отже, враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність одного з випадків, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Оцінивши доводи касаційної скарги колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд наголошує, що визначені підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено. Отже, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено, а судом касаційної інстанції не встановлено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження. Щодо посилання скаржника на підстави касаційного оскарження, визначені у частині четвертій статті 328 КАС України, Суд зазначає, що передумовою для перевірки наявності підстав касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій, встановлених пунктами 1-4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, є наявність обставин, визначених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не обґрунтував наявності випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні. Своєю чергою колегія суддів зазначає, що переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію «суду права», що розглядає справи, які мають найважливіше (найбільш принципове) значення для суспільства та держави, та не є «судом фактів», а тому не може здійснювати повторну оцінку доказів, належно досліджених судами першої та апеляційної інстанцій, та/або переоцінювати їх. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції. На підставі викладеного суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження в частині оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року та постанови п`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року слід відмовити. Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року, ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2025 року у справі №420/12462/24 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Кашпур Судді: О.Р. Радишевська С.А. Уханенко