Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 380/2565/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 380/2565/24 пров. № А/857/18658/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пліша М.А., суддів Курильця А.Р., Мікули О.І., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року (головуючий суддя Костецький Н.В., м. Львів) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправним та зобовґязання вчинити дії,- В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив: - визнати протиправним рішення щодо відмови йому у поновленні виплати пенсії як особі, яка переселилась з тимчасово окупованої території автономної Республіки Крим на територію, підконтрольну українській владі, викладене у листі від 05.12.2023; - зобов`язати повторно розглянути його заяву від 05.12.2023 р., та за результатами її розгляду прийняти рішення по суті звернення (про поновлення виплати пенсії або про відмову в поновленні виплати пенсії) на підставі вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити. В апеляційній скарзі зазначає, що він звертався до органів Пенсійного фонду України із заявою щодо поновлення виплати пенсії як особі, яка переселилась з тимчасово окупованої території автономної Республіки Крим на територію, підконтрольну українській владі, котра була розглянута ГУ ПФУ у Львівській області. Із відповіді від 05.12.2023 відповідача вбачається відмова в поновленні раніше призначеної пенсії позивачу з тієї причини, що органи Пенсійного фонду України позбавлені можливості здійснити до органів Пенсійного фонду російської федерації запит за пенсійною справою ОСОБА_1 та документами про останній місяць виплати пенсії за попереднім місцем отримання пенсії. Суд першої інстанції оскаржуваним рішенням відмовив у задоволенні позову лише з тієї причини, що ОСОБА_1 звертався до пенсійного органу із заявою в довільній формі, а не встановленого зразка, а тому дії відповідача є законним способом поведінки державного органу, оскільки позивачем не виконано вимоги щодо форми звернення, передбаченої Порядком №22-1. Разом з тим, звертає увагу, що суд взагалі не досліджував питання, чи було у ОСОБА_1 право на поновлення пенсії в Україні чи взагалі впливала якимось чином форма звернення позивача на зміст рішення відповідача. Також суд першої інстанції взагалі не надав оцінку причині відмови в поновленні пенсійних виплат. Такою причиною була не форма звернення, а неможливість (з боку пенсійного органу) отримання документів про останній місяць виплати пенсії за попереднім місцем отримання пенсії позивача. Крім того, зазначає, що до окупації Криму, отримував пенсію за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням Серія НОМЕР_1 . В реєстрі застрахованих осіб містяться відомості про страховий стаж позивача з 2000 по 2008 рік. Також у Позивача збереглися довідки про заробіток для обчислення пенсій, які подавалися ним в 2012 році пенсійному органу для призначення пенсії. Наявність пенсійного посвідчення підтверджує той факт, що ОСОБА_1 , як громадянин України, вже станом на 2012 рік набув права на пенсію в Україні, і цей факт не заперечувався пенсійним органом України, котрий йому видав відповідне пенсійне посвідчення. У зв`язку із окупацією Кримського півострова, позивач зареєстрований у м. Львові як внутрішньо переміщена особа з 07.12.2015 року, що підтверджується відповідною довідкою та з цього часу постійно проживав на підконтрольній Україні території. Відмова позивачу у поновленні виплати пенсії у зв`язку із неможливістю призначити виплату пенсії в порядку, визначеним постановою Кабінету Міністрів України № 234 від 2 липня 2014 року, яка передбачає необхідність витребування пенсійної справи в компетентних органів російської федерації і як додаткову підстава - неможливість проведення виплат Пенсійний фонд України вказує на відсутність повноваження отримати необхідні для поновлення виплати пенсії документи в період дії правового режиму воєнного стану є дискримінаційною та суперечить Конституції України як основному закону. Так, стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі втрати працездатності, а також у старості. Крім того, статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Статтею 24 Конституції України встановлено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Згідно 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Пунктом 14-4 Розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», визначено, що громадяни України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя і не отримали громадянства Російської Федерації та не одержують пенсії та соціальні послуги від органів пенсійного забезпечення РФ, мають право на отримання виплат згідно з цим законом у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. В той же час, згідно п. 4 Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 234 від 2 липня 2014 року, територіальний орган Пенсійного фонду України на підставі поданих документів надсилає запит щодо витребування пенсійної справи до органів російської федерації. Закріплений постановою Кабінету Міністрів України № 234 від 2 липня 2014 року обов`язок пенсійних органів України витребування пенсійної справи в компетентних органів російської федерації фактично визнає юрисдикцію російської федерації в частині здійснення пенсійних виплат на території Криму, що по своїй суті суперечить ст.2, 132-139 Конституції України, якими визначено засади територіального устрою та територіальної цілісності України. Органи пенсійного забезпечення рф фактично припинили виплату пенсії Позивачу з 2022 року, а органи Пенсійного фонду України позбавлені можливості здійснити до органів Пенсійного фонду російської федерації запит за пенсійною справою ОСОБА_1 та атестатом про останній місяць виплати пенсії за попереднім місцем отримання пенсії саме тому, що 23 грудня 2022 року набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року», відповідно до якого зупинено у відносинах, зокрема, з російською федерацією дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м.Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року №240/94-ВР та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22.01.1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 03 березня 1998 року №140/98-ВР. Таким чином, аргумент відповідача про неможливість отримання документів про останній місяць виплати пенсії за попереднім місцем отримання пенсії, як підстава для відмови, є невиправданим, оскільки останній місяць виплати позивачу пенсії відомий та безпосередньо пов`язаний з фактом набрання чинності зазначеним вище Законом. Звертає увагу, що норми Конституції України мають вищу юридичну силу та є нормами прямої дії, відтак неможливість виконання пенсійним органом встановленого постановою №234 порядку, у зв`язку з окупацією частини території України, не може слугувати підставою для відмови у пенсійному забезпеченні громадян України, які проживають на підконтрольній Україні території. Окрім того, що сама вимога витребування пенсійної справи від уповноважених органів російської федерації є незаконною, оскільки встановлює для громадян України, що проживають на території України, підконтрольній українській владі, додаткову, не передбачену законами України вимогу для отримання пенсії, наразі у зв`язку із повномасштабним вторгненням збройних сил рф і розірванням дипломатичних відносин з країною-агресором, звернення органів ПФ України до компетентних органів рф для витребування пенсійної справи є неможливим, що взагалі позбавляє таких осіб можливості отримувати пенсію. Це, в свою чергу, порушує їх право власності та право на соціальний захист, а також позбавляє засобів до існування. Крім цього, звертає увагу на той факт, що зазначена вище вказівка у постанові №234 стосується саме обов`язку пенсійного органу, а не пенсіонера, відтак, неможливість виконання цього обов`язку органом Пенсійного фонду України не може слугувати підставою для відмови позивачу у поновленні виплати раніше призначеної пенсії. Крім того звертає увагу на той факт, що, по-перше, заява до пенсійного органу позивачем була написана в присутності працівника пенсійного органу та подана особисто в сервісному центрі. Тобто, при зверненні по намір поновити пенсію, працівник відповідача надав позивачу аркуш паперу для написання заяви в довільній формі, а не бланк встановленої форми. Також, як вже зазначалось вище, причиною відмови в призначенні пенсії є не форма заяви, поданої позивачем, а неможливість отримання документів про останній місяць виплати пенсії за попереднім місцем отримання пенсії. Верховний Суд 27 листопада 2019 року у справі N 748/696/17 (адміністративне провадження № К/9901/16284/18), щодо змісту і форми звернення до пенсійного органу, прийшов до висновку, що неприйняття Рішення з розгляду заяви позивача з тієї підстави, що така подана за невстановленою формою є протиправною поведінкою пенсійного органу, оскільки зміст зазначеної заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій) Таким чином, рішення суду першої інстанції є таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства та суперечить висновкам Верховного Суду у справі, що стосується подібних правовідносин, а тому підлягає скасуванню. Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серія НОМЕР_2 , крім того є внутрішньо переміщеною особою та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.10.2020 № 1308-5000313346. Копією пенсійного посвідчення, виданого 12.09.2012 серія НОМЕР_1 підтверджується призначення позивачу пенсії за віком. 05.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про поновлення виплати пенсії, яку отримував як пенсіонер України з вересня 2012 року. Листом від 14.12.2023 № 33307-35473/С-52/8-1300/23, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в порядку Закону України «Про звернення громадян», з посиланням на абзац 4 пп.3 п. 2.8 Порядку №22-1 роз`яснило, що для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затв. Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. З урахуванням наведеного органи Пенсійного Фонду України позбавлені можливості здійснити до органів ПФ рф запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення рф. Питання призначення та виплати пенсії буде вирішене після внесення змін до законодавства. Поінформовано заявника про передбачене частиною першою статті 16 Закону України «Про звернення громадян» право звернутись із скаргою на отриману відповідь до вищого органу чи до суду. Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до статті 4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) законодавство про пенсійне забезпечення в Україні базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. Відповідно до частини другої статті 49 Закону №1058-IV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону. Відповідно до пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» правління Пенсійного фонду України затвердило Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління ПФУ від 07.07.2014 №13-1) (далі Порядок №22-1). Відповідно до пункту 1.1. розділу І Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). Згідно з пунктом 1.5 розділу I Порядку №22-1 розгляд заяв, передбачених пунктом 1.1 цього розділу, поданих громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації, здійснюється з урахуванням Порядку виплати пенсії та надання соціальних послуг громадянам України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року №234. Внутрішньо переміщені особи подають заяви з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року №637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Пунктом 1.8 розділу I Порядку №22-1 визначено, що днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів). Відповідно до пункту 3 Порядку №22-1, особи подають територіальному органові заяву про отримання пенсії відповідно до законодавства України із зазначенням місця проживання (реєстрації) та паспорт громадянина України (паспорт громадянина України для виїзду за кордон). За бажанням особи зазначені документи можуть бути подані її представником, який пред`являє документ, що посвідчує його особу, та подає документ (нотаріально засвідчену копію), що підтверджує його повноваження, або надіслані поштою. У таких випадках справжність підпису на заяві засвідчується нотаріально. Пунктом 4.1 розділу IV Порядку № 22-1 визначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Заяви про перерахунок пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Як зазначено в пункті 4.3. розділу IV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. Згідно з пунктом 4.7. розділу IV Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. Якщо пенсію за віком призначено автоматично (без звернення особи), у повідомленні про призначення особі пенсії додатково зазначається інформація про порядок її виплати. Відповідно до пункту 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії. Як уже зазначалось вище 05.12.2023 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області з заявою про поновлення сплати пенсії, яку отримував як пенсіонер України з 09.2012 року. Заява написана в довільній формі, до заяви долучено копію пенсійного посвідчення позивача. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до пункту 1.1. розділу І Порядку №22-1 для поновлення виплати пенсії подається заява встановленого зразка, визначеного Додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до заяви додається паспорт громадянина України (паспорт громадянина України для виїзду за кордон). Головним управлінням Пенсійного фонду України розглянуто заяву позивача в порядку Закону України «Про звернення громадян» та надіслано лист від 14.12.2023, в якому заявнику роз`яснено положення законодавства щодо поновлення виплати пенсії та правозастосовні проблеми, які виникають з реалізацією цих норм у зв`язку із введенням воєнного стану у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. З огляду на це, суд першої інстанції вважав, що такі дії відповідача є законним способом поведінки державного органу, оскільки позивачем не виконано вимоги щодо форми звернення, передбаченої Порядком №22-1, а позивач звернувся до відповідача із заявою довільної форми. Проте, суд апеляційної інстанції такі доводи суду першої інстанції вважає помилковими з наступних міркувань. Відповідно до частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави. Згідно статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом (частина перша). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України). Європейська соціальна хартія (European Social Charter) (переглянута) від 03 травня 1996 року, ратифікована Законом України від 14 вересня 2006 року № 137-V, яка набрала чинності з 01 лютого 2007 року (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії. Як вбачається з копії пенсійного посвідчення виданого 12.09.2012 Пенсійним фондом України позивач отримує пенсію за віком(а.с.12) 05 грудня 2024 року позивач звернувся до Управління із заявою про поновлення виплати пенсії , яку отримував з 09.2012 у довільній формі. Відповідачем вказану заяву розглянуто з покликанням на положення Закону України «Про звернення громадян» № 393/96-ВР та листом від 14 грудня 2023 року № 33307-35473/С-52/8-1300/23 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з посиланням на абзац 4 пп.3 п. 2.8 Порядку №22-1 роз`яснило, що для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. Згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затв. Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ в Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. З урахуванням наведеного органи Пенсійного Фонду України позбавлені можливості здійснити до органів ПФ рф запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення рф. Питання призначення та виплати пенсії буде вирішене після внесення змін до законодавства. Поінформовано заявника про передбачене частиною першою статті 16 Закону України «Про звернення громадян» право звернутись із скаргою на отриману відповідь до вищого органу чи до суду(а.с.30-31). Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії визначений статтею 44 Закону № 1058-IV, згідно положень якої заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. (частина п`ята статті 45 Закону № 1058-IV). Як уже зазначалось вище питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком № 22-1. Відповідно до пункту 1.1. цього Порядку 1.1. Заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію). Відповідно до пункту 4.1. Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Згідно із пунктом 4.2 Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: ідентифікує заявника (його представника); надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз`яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов`язкового пенсійного страхування; проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до пунктів 17-19 Порядку підтвердження наявного стажу роботи. Опитування свідків проводиться згідно із пунктом 12 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії; з`ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку; повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія; видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам`ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам`ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів. (пункт 4.3 Порядку № 22-1). Аналізуючи зміст вищезазначених положень, колегія суддів доходить висновку про те, що особа наділена правом звернення до органу пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії разом з доданими до неї документами, скориставшись бланком такої заяви та одним із способів її подання, що визначені Порядком № 22-1. Результат розгляду порушеного у зверненні питання щодо поновлення виплати пенсії, згідно положень цього Порядку, має бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу про задоволення або відмову в задволенні заяви із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження, яке за загальним правилом має бути прийнято не пізніше 10 днів після надходження заяви. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд вказав, що заява, подана позивачем, не відповідає встановленій Порядком № 22-1 формі, що виключає можливість її розгляду суб`єктом владних повноважень. Верховний Суд, вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком № 22-1, у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, вказав, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії. На цій підставі Суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту). Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30 травня 2018 року у справі № 537/3480/17, від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 541/543/17-а, від 16 грудня 2021 року у справі №500/1879/20 та від 09 серпня 2023 року у справі №520/5045/2020. Як уже вказувалось вище, позивач у поданій заяві просив поновити виплату пенсії. Таким чином, її зміст є зрозумілим і дає можливість оцінити намір заявника, Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції вказує, що доступ до соціальних прав, зокрема права на поновлення виплати пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права. Згідно вимог пунктів 4.3 та 4.7 Порядку № 12-1, результат розгляду заяви про поновлення виплати пенсії повинен бути оформлений розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення (розпорядження) органу. З огляду на вказане суд апеляційної інстанції вважає, що відповідачем не розглянуто по суті заяву позивача і, відповідно, жодного з передбачених Порядком № 22-1 рішень за наслідками розгляду такої заяви не прийнято. За наведеного правового регулювання та встановлених обставин, розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих особою для поновлення виплати пенсії повинен закінчуватись прийняттям відповідного рішення (про поновлення або відмову у поновленні пенсії). Водночас у даному випадку таке рішення відповідачем не приймалось, що свідчить про недотримання ним встановленого законодавством порядку вирішення цього питання і суперечить вищенаведеним нормам. Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 22 листопада 2023 року у справі №300/3457/20. Європейським Судом з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Suominen v. Finland» (№37801/97, п.36) вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. У рішенні у справі «Серявін та інші проти України» ЄСПЛ вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. Аналогічні за змістом та по суті висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23 вересня 2024 у справі № 620/2027/23 З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, суд першої інстанції не вірно встановив обставини справи, не правильно застосував норми матеріального та процесуального права, відтак рішення суду першої інстанції слід скасувати, а позовні вимоги задовольнити. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. 317, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити, рішення Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2024 року у справі №380/2565/24 - скасувати. Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у поновленні виплати пенсії як особі, яка переселилась з тимчасово окупованої території автономної Республіки Крим на територію, підконтрольну українській владі, викладене у листі від 05.12.2023. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 05.12.2023, та за результатами її розгляду прийняти рішення по суті звернення (про поновлення виплати пенсії або про відмову в поновленні виплати пенсії) на підставі вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя М. А. Пліш судді А. Р. Курилець О. І. Мікула