Постанова Київський апеляційний суд № 381/3841/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 381/3841/23 Головуючий у суді І інстанції: Осаулова Н.А. провадження №22-ц/824/4669/2025 Головуючий у суді ІІ інстанції: Сушко Л.П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 лютого 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: Головуючого судді: Сушко Л.П., суддів: Таргоній Д.О., Олійника В.І., секретар судового засідання: Дуб С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Київського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Потапенко Світлани Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Фастівського міськрайонного суду міста Київської області від 11 листопада 2024 року про розгляд скарги на бездіяльність приватного виконавця у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київська регіональні електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за безобліково використану електричну енергію, ВСТАНОВИВ: У жовтні 2024 року скаржник ОСОБА_1 звернулася до Фастівського міськрайонного суду Київської області з скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича щодо неотримання майна, не проведення його опису, оцінки та реалізації, у виконавчому провадженні №75432675, стягувач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі», у якій просила визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця щодо неотримання майна, не проведення його опису, оцінки та реалізації майна, а також зобов`язати виконавця вчинити дії щодо проведення опису, оцінки та реалізації майна. Вимоги скарги обґрунтовані тим, що на виконанні у приватного виконавця Бережного Я.В. перебуває виконавче провадження №75432675 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вартість безобліково використаної електричної енергії на суму 203 837,59 грн та судового збору у розмірі 3 057,56 грн. 24.09.2024 року ОСОБА_1 на адресу приватного виконавця направила заяву з пропозицією вчинити дії щодо опису, оцінки та реалізації майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та додала фото майна на 15 арк. У той же час, приватним виконавцем не вчинено жодної дії щодо отримання майна, його опису, оцінки та реалізації, що змушує скаржника звернутись до суду з даною скаргою у порядку ст. 447 ЦПК України. Ухвалою Фастівського міськрайонного суду міста Київської області від 11 листопада 2024 року вимоги скарги ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Ярослава Вікторовича щодо неотримання майна, не проведення його опису, оцінки та реалізації, у виконавчому провадженні №75432675, стягувач: Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» залишено без задоволення. Не погодившись з вказаною ухвалою суду, адвокат Потапенко С.Ю., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та прийняти нове рішення, яким закрити провадження. Доводи апеляційної скарги обгрунтовані тим, що в ході розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що приватним виконавцем 22.10.2024 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, на дату постановлення оскаржуваної ухвали вже був відсутній предмет позову, у зв`язку з цим скаржник вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений апеляційним судом строк не надходив. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Залишаючи без задоволення вимоги скарги ОСОБА_1 , суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що твердження скаржника про нездійснення виконавцем дій щодо опису, оцінки та реалізації майна не знайшли свого підтвердження у ході розгляду скарги, адже ОСОБА_1 було повідомлено про те, що після здійснення авансування стягувачем витрат, пов`язаних із проведенням виконавчих дій щодо опису майна боржника, останню буде повідомлено про дату та час проведення відповідних виконавчих дій. Тобто, фактично виконавець належним чином відреагував на заяву ОСОБА_1 та з цього приводу їй була надана відповідь. Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону. Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до 1 та 2 статті 18 Закону України «Про виконаче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки. Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Відповідно до ч.1 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження органів державної виконавчої служби здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті. Відповідно до ч.1 ст. 43 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо витрати на залучення до проведення виконавчих дій суб`єктів господарювання на платній основі, виготовлення технічної документації на майно, здійснення витрат на валютообмінні фінансові операції та інших витрат, пов`язаних із перерахуванням коштів, перевищують суму сплаченого авансового внеску, стягувач зобов`язаний додатково здійснити авансування таких витрат. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа. Відповідно до ч.1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережного Я.В. перебувало виконавче провадження №75432675 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» вартість безобліково використаної електричної енергії на суму 203 837,59 грн та судового збору у розмірі 3 057,56 грн. Із наданих на запит суду копій матеріалів вказаного виконавчого провадження вбачається, що приватним виконавцем проводились виконавчі дії, а також надавались відповіді на звернення ОСОБА_1 .. Зокрема, ОСОБА_1 направила засобами поштового зв`язку заяву, датовану 23.09.2024 року, яка зареєстрована приватним виконавцем Бережним Я.В. 01.10.2024 року №3280 (а.с. 131 том 1). У зазначеній заяві ОСОБА_1 у порядку ч. 5 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» запропонувала вчинити дії щодо опису, оцінки та реалізації майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та додала фото майна (а.с. 132-141 том 1). Після отримання вказаної заяви приватний виконавець Бережний Я.В. завернувся до стягувача - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» із вимогою від 07.10.2024 року №75432675/2, де зазначається, що у зв`язку з значною віддаленістю житлового будинку для проведення опису та оцінки майна, що запропоновано боржником та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , необхідне додаткове авансування витрат виконавчого провадження. Крім того, стягувача попереджено про наслідки не вчинення таких дій (а.с. 149 том 1). Крім того, листом від 08.10.2024 року №75432675/1 вих. №29513 ОСОБА_1 повідомлено про вчинення виконавцем вищевказаної дії щодо направлення вимоги стягувачу, фактично надано відповідь на її заяву, зареєстровану 01.10.2024 року №3280, та роз`яснено, що після здійснення авансування стягувачем витрат, пов`язаних із проведенням виконавчих дій щодо опису майна боржника, останню буде повідомлено про дату та час проведення відповідних виконавчих дій (а.с. 158 том 1). У той же час, постановою про повернення виконавчого документа стягувачу від 22.10.2024 року виконавчий лист у справі №381/3841/23 виданий 03.06.2024 року повернуто стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 213-214 том 1). З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку залишаючи без задоволення скаргу ОСОБА_1 , оскільки приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бережним Я.В. листом було повідомлено ОСОБА_1 про те, що після здійснення авансування стягувачем витрат, пов`язаних із проведенням виконавчих дій щодо опису майна боржника, останню буде повідомлено про дату та час проведення відповідних виконавчих дій. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що приватний виконавець належним чином відреагував на заяву ОСОБА_1 та надав відповідь на її заяву щодо проведення опису, оцінки та реалізації майна, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Права заявника ОСОБА_1 не порушені приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бережним Я.В.. Доводи апеляційної скарги про те, що в ході розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що приватним виконавцем 22.10.2024 року винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», таким чином на переконання апелянта, на дату постановлення оскаржуваної ухвали вже був відсутній предмет позову, у зв`язку з цим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки скаржник в суді першої інстанції підтримував скаргу, клопотань про залишення скарги без розгляду не подавав, а тому підстав для закриття немає. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції, викладених у рішенні, не спростовують. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції, вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про залишення скарги без задоволення та вірно застосував положення ст.ст. 18, 37, 42, 43 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 447 ЦПК України. Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу адвоката Потапенко Світлани Юріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Фастівського міськрайонного суду міста Київської області від 11 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Повний текст постанови складено «21» лютого 2025 року. Головуючий суддя Л.П. Сушко Судді Д.О. Таргоній В.І. Олійник