LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Третій апеляційний адміністративний суд160/24038/24

від 24.02.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 160/24038/24 - скасувати та прийняти …

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/24038/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року (суддя Н.Є. Сліпець) у справі № 160/24038/24 за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,- ВСТАНОВИВ: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , у якому просило стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 382 485,52 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в інтегрованих картках платника податків фізичної особи ОСОБА_1 обліковується податковий борг у розмірі 328 485,52 грн, який виник у зв`язку з несплатою у встановлений термін сум грошових зобов`язань, які нараховані контролюючим органом, однак не сплачені в добровільному порядку. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Судом першої інстанції зазначено, що оскільки Держава, в особі Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, не виконала свій обов`язок щодо належного надіслання на адресу відповідача податкових повідомлень-рішень №2098884-2417-0483 від 17.11.2022; №2098885-2417-0483 від 17.11.2022; №296974-2417-0483 від 05.05.2023; №296975-2417-0483 від 05.05.2023, позивачем не доведено їх узгодження з відповідачем у встановленому законодавством порядку, а відтак і наявності податкового боргу, що заявлений до стягнення, то негативні наслідки таких дій мають покладатися саме на Державу. Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що законодавством покладено на платника податків-фізичну особу обов`язок щодо повідомлення контролюючого органу про зміну облікових даних, зокрема стосовно податкової адреси. Звертає увагу, що відповідачем повідомлено контролюючий орган про зміну облікових даних лише 15.05.2024, а тому до цієї дати податкова адреса відповідача була АДРЕСА_1 . Зазначає, що таке повідомлення відповідачем здійснено вже після направлення податкових повідомлень-рішень від 05.05.2023 та податкової вимоги від 31.05.2023. Адміністративна справа розглянута апеляційним судом відповідно до ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Встановлені обставини справи свідчать про те, що на обліку у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області як платник податків перебуває фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Згідно із розрахунком за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 382 485,52 згідно, а саме: - податкового повідомлення-рішення №2098884-2417-0483 від 17.11.2022 на суму 155 706,33 грн (з урахуванням часткової сплати сума боргу становить 128 206,16 грн); - податкового повідомлення-рішення №2098885-2417-0483 від 17.11.2022 на суму 2 423,70 грн; - податкового повідомлення-рішення №296974-2417-0483 від 05.05.2023 на суму 247 106,26 грн; - податкового повідомлення-рішення №296975-2417-0483 від 05.05.2023 на суму 3 846,42 грн; Пеня нарахована відповідно до ст. 129 ПК України у загальному розмірі 902,98 грн. Податковий борг, зазначений у розрахунку, відображений в інтегрованій картці платника податків. З урахуванням вимог п.57.3 ст.57 ПК України, у зв`язку з несплатою позивачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу. Відповідно до ст.59 ПК України, у зв`язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області сформовано та направлено на адресу боржника податкову вимогу форми «Ф» №0011085-1310-0436 від 31.05.2023 на суму 146 129,86 грн., яка надіслана йому засобами поштового зв`язку на адресу: АДРЕСА_2 , однак поштове відправлення не вручено адресату та повернуто поштовим відділенням із відміткою про не вручення (закінчення терміну зберігання). На час вирішення спору в суді доказів сплати суми заборгованості надано не було. Оскільки у добровільному порядку заборгованість відповідачем сплачена не була, позивач звернувся до суду з цим позовом. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України (далі ПК України), платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Згідно з п.95.2 ст.95 ПК України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до ст. 14 ПК України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України. Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки. Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Пунктом 58.3 статті 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Положеннями ст. 42 ПК України передбачено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику). У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення. Матеріалами справи підтверджено, що в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується податковий борг у 382 485,52 грн. Так, відповідно до розрахунку за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі з фізичних осіб, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 382 485,52 грн. згідно: - податкового повідомлення-рішення №2098884-2417-0483 від 17.11.2022 на суму 155 706,33 грн (з урахуванням часткової сплати сума боргу становить 128 206,16 грн); - податкового повідомлення-рішення №2098885-2417-0483 від 17.11.2022 на суму 2 423,70 грн; - податкового повідомлення-рішення №296974-2417-0483 від 05.05.2023 на суму 247 106,26 грн; - податкового повідомлення-рішення №296975-2417-0483 від 05.05.2023 на суму 3 846,42 грн; Пеня нарахована відповідно до ст. 129 ПК України у загальному розмірі 902,98 грн. Колегія суддів зазначає, що оскільки вимогою заявленого позову є стягнення податкового боргу, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку; встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених Податковим кодексом України, тощо. При цьому питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкове повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні зобов`язання визначено, не є предметом дослідження у справі. Аналогічний висновок вказано Верховним Судом у постанові від 22.06.2023 року у справі № 380/783/21. Матеріалами справи підтверджено, що рішення контролюючого органу №2098884-2417-0483, №2098885-2417-0483, №296974-2417-0483 та №296975-2417-0483 надіслані рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення відповідачу на адресу АДРЕСА_3 . Крім того, відповідачу також надіслано рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення на адресу АДРЕСА_3 . податкову вимогу форми «Ф» №0011085-1310-0436 від 31.05.2023. Приписами ст. 45 ПК України визначено, що платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. За приписами підпункту 70.2.4 пункту 70.2 статті 70 ПК України, до облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення вноситься інформація про місце проживання. Відповідно до пункту 70.7 статті 70 ПК України фізичні особи - платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення, протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою та у порядку, визначеними центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Враховуючи викладені вище обставини, колегія суддів зазначає, що контролюючий орган, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки фізичної особи - платника податків та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов`язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, він має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки. Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 12.02.2020 у справі №826/17798/18, від 23.09.2021 у справі №640/8096/19, від 22 травня 2024 у справі № 640/14787/21. Зі змісту матеріалів справи вбачається та відповідачем не заперечується, що він до 2002 року був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 і відомості про цю адресу проживання відповідача надавались контролюючому органу. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що до часу надсилання відповідачу контролюючим органом податкових повідомлень-рішень №2098884-2417-0483, №2098885-2417-0483, №296974-2417-0483, №296975-2417-0483 та вимоги №0011085-1310-0436, відповідач виконав приписи статті 70 ПК України стосовно подання контролюючому органу інформації про змінене місце проживання, зокрема на адресу АДРЕСА_4 . Більш того, з наданих позивачем до суду апеляційної інстанції доказів вбачається, що лише у квітні 2024 року відповідач повідомив контролюючому органу про зміну облікових даних стосовно місця його проживання на АДРЕСА_4 . За цих обставин, колегія суддів дійшла висновку, що надсилання контролюючим органом податкових повідомлень-рішень №2098884-2417-0483, №2098885-2417-0483, №296974-2417-0483, №296975-2417-0483 та вимоги форми «Ф» №0011085-1310-0436 здійснено з дотриманням приписів ПК України на податкову адресу відповідача, яка була наявна у контролюючого органу станом на час їх надсилання. Проте, згадані рішення та вимога не були вручені поштою відповідачу з причин закінчення терміну зберігання, а отже в силу приписів ПК України вони вважаються врученими відповідачу. Колегія суддів встановила, що доказів оскарження рішень контролюючого органу №2098884-2417-0483, №2098885-2417-0483, №296974-2417-0483, №296975-2417-0483 надано не було, а тому несплачена сума визначеного контролюючим органом грошового зобов`язання є узгодженою та набула статусу податкового боргу. З огляду на встановлені вище обставини, дотримання контролюючим органом процедури, що передує стягненню податкового боргу за рішенням суду, апеляційний суд дійшов висновку, що заявлені контролюючим органом позовні вимоги в повній мірі узгоджуються з приписами податкового законодавства, та є обґрунтованим. Натомість, суд першої інстанції помилково вважав про необґрунтованість заявлених позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, у зв`язку з чим вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 160/24038/24 - скасувати та прийняти нову постанову. Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області задовольнити. Стягнути податковий борг з платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету у сумі 382 485,52 гривень. Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 24.02.2025 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»