Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/841/25

Справа № 991/841/25 Провадження 1-кс/991/843/25 ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2025 року                                                                 м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Другого підрозділу детективів Третього Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Києва, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України у кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022, ВСТАНОВИВ: До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання, у якому ст. детектив, за погодженням із прокурором, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 990 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 997 720 грн., з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати на першу вимогу до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169, прокурора, суду; 2) не відлучатися із населеного пункту (місто Київ), в якому він проживає без дозволу детектива, прокурора або суду; 3)повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) здати на зберігання до відповідних уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; наявні ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється; застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава в розмірі 990 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 997 720 грн, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня ризики, передбачені п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Розгляд клопотання здійснювався 03.02.2025 та 06.02.2025. У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання ст.детектива, з викладених у ньому підстав, просив клопотання задовольнити в повному обсязі. Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6 в судовому засіданні та в письмових запереченнях проти задоволення клопотання заперечували, наголошували на відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого злочину. Так, за доводами сторони захисту, клопотання ст.детектива не містить достатніх та належних доказів на підтвердження обґрунтованості підозри, а також того, що відбулася подія кримінального правопорушення, наголошували на тому, що ОСОБА_4 ніколи не перебував у дружніх відносинах ні з ОСОБА_9 , ні з його сім`єю. Відтак, ОСОБА_4 не було відомо ні про джерела доходів ОСОБА_9 , ні про місце його роботи чи посади, яку він займав чи займає. До того ж ОСОБА_4 , як ріелтор, не повинен був знати ні про посаду ОСОБА_9 , ні про джерела його доходів. Натомість, ОСОБА_4 було відомо, що дружина ОСОБА_9 - ОСОБА_10 займається підприємницькою діяльністю. Тож, усвідомлення масштабу бізнесу ОСОБА_11 було для ОСОБА_4 достатнім, щоб не ставити під сумнів законність їх доходів. Так само, на переконання сторони захисту, клопотання ст.детектива та додані до нього матеріали не містять обґрунтування ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Отже, відсутні достатні правові підстави для застосування до ОСОБА_4 будь-якого запобіжного заходу, у тому числі. застави в розмірі 2 997 720 грн. Поряд з цим, як зауважили захисники, застава, яку просить визначити ст.детектив у розмірі 2 997 720 грн., є завідомо непомірною для ОСОБА_4 , оскільки він не відповідає майновому та сімейному стану підозрюваного, інших даних про його особу. У той же час, ст. детектив не довів належними та допустимими доказами існування реальної можливості ОСОБА_4 сплатити такий розмір застави. Натомість, на обґрунтування такого розміру застави, стороною обвинувачення зазначено про те, що ОСОБА_4 отримував оплату за послуги ріелтора в розмірі від 1% до 3 % від суми договору. При цьому, в повідомленні про підозру зазначено про нібито сприяння ОСОБА_4 в легалізації грошових коштів ОСОБА_9 в загальному розмірі 74 585 153,46 грн. Таким чином, ст.детектив зазначив найбільший відсоток комісії ріелтора ОСОБА_4 -3 %, що надало можливість для сторони обвинувачення штучно збільшити розмір застави. З огляду на такі обставини, на переконання захисників, застава в розмірі 2 997 720 грн. є завідомо непомірною для ОСОБА_4 . Поряд з цим захисники додали, що ОСОБА_4 є фізичною особою-підприємцем, основним видом діяльності якого є управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту (КВЕД 68.32). Ріелторська діяльність здійснюється ОСОБА_4 як фахівцем на ринку нерухомості понад 10 років, з яких декілька років під брендом ALPHA REALTY, за що він здобув хорошу репутацію надійного та чесного ріелтора. Окрім того, розмір доходу ОСОБА_4 за 3 роки в розмірі 2,5 млн. грн. не виправдовує розмір застави, яку просить застосувати ст.детектив, а навпаки вказує на її надмірний розмір. Наявність у ОСОБА_4 у володінні транспортного засобу PORSCHE TAYCAN 2021 року випуску, теж підтверджує, що застава в розмірі 2 997 720 грн. є в два рази більшою, ніж вартість автомобіля, а тому розмір застави, яку просить застосувати ст.детектив є надмірним та невиправданим для ОСОБА_4 . Окрім того, ОСОБА_4 перебуває в цивільному шлюбі з ОСОБА_12 та має на утриманні малолітню доньку ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Доходи цивільної дружини ОСОБА_4 , ОСОБА_12 за період з 1 кварталу 2023 по 4 квартал 2024 склали 67 407 грн. Наразі, сім`я ОСОБА_4 орендує квартиру у м. Києві, ціна оренди складає 1200 доларів США. Таким чином, майновий та сімейний стан ОСОБА_4 підтверджує, що обраний ст.детективом розмір застави є завідомо надмірним та невиправданим для ОСОБА_4 . Окремо, захисники просили не обмежувати ОСОБА_4 у праві виїзду за межі м. Києва, оскільки це є обмеженням гарантованого права на працю, адже законна господарська діяльність ОСОБА_4 , як ріелтора в складі рієлторської компанії «ALPHA REALTY», не обмежуються м. Києвом, навпаки значна кількість об`єктів нерухомості, з якими працює ОСОБА_4 , знаходиться в Київській області. Слідчий суддя, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали, заслухавши позиції учасників судового провадження, дійшов таких висновків. Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 990 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 997 720 грн, виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави. Під час судового розгляду встановлено, що групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52022000000000169 від 07.07.2022 за підозрою ОСОБА_14 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_25 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_26 та ОСОБА_27 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191,ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, а також за фактами вчинення злочинів, передбачених ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 368, ч. 3 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ст. 368- 5 КК України. За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_9 під час перебування на службі в Департаменті контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки Служби безпеки України та під час виконання обов`язків радника Офісу Президента України (поза штатом) одержав злочинним шляхом майн, а саме грошові кошти в особливо великих розмірах та здійснив їх легалізацію. Для легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, ОСОБА_9 залучив свого довіреного рієлтора ОСОБА_4 , який своїми порадами, наданням засобів та знарядь, а також усуненням перешкод, сприяв у вчиненні злочину, тобто відігравав роль пособника. За доводами сторони обвинувачення, ОСОБА_4 чітко усвідомлював, що ОСОБА_9 тривалий час був співробітником Служби безпеки України, радником Офісу Президента України (поза штатом) і що в нього відсутні достатні законні доходи, які надавали б можливість відкрито та безперешкодно придбавати дорого вартісну нерухомість на своє ім`я з відображенням реальної вартості такої нерухомості. Також ОСОБА_4 розумів, що ОСОБА_9 здійснює документальне оформлення права власності на нерухоме майно на підставних (номінальних) власників з метою приховування факту його придбання та володіння, а також для недопущення викриття правоохоронними та контролюючими органами злочинного походження коштів, за які відбувається придбання такої нерухомості, водночас сприяючи йому у вчиненні зазначених дій. Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями сприяв ОСОБА_9 у легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом, через придбання наступного нерухомого майна: 1)нежитлових приміщень з №1 по № 5 (групи приміщень № 333) в літ. А, в будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 192,9 кв. м.); 2)нежитлових приміщень з № 1 по № 3 (групи приміщень № 334) в літ. А, в будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 52,9 кв. м.; 3)нежитлових приміщень з № 1 по № 3 (групи приміщень № 335) в літ. А, в будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 114 кв. м.; 4)квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 161,60 кв. м.;5) групи нежитлових приміщень № 3 у будинку АДРЕСА_4 , загальною площею 114,70 кв. м.; 6)квартири АДРЕСА_5 , загальною площею 77,4 кв. м.; 7)квартири АДРЕСА_6 , загальною площею 77,7 кв. м.; 8)квартири АДРЕСА_7 , загальною площею 81,30 кв. м.; 9)квартири АДРЕСА_8 , загальною площею 102,30 кв. м.; 10)квартири АДРЕСА_9 , загальною площею 102,30 кв. м.; 11)квартири АДРЕСА_10 , загальною площею 102,30 кв. м. Отже, як стверджує слідство, ОСОБА_4 як пособник вчиняв такі дії: здійснював пошук нерухомості, яку міг придбати ОСОБА_9 відповідно до його запитів та фінансових можливостей, при цьому розуміючи кінцеву мету легалізація коштів; здійснював пошук банківських установ, через які можна здійснити оплату за нерухомість без проходження фінансового моніторингу та суворої перевірки походження коштів та їх документальне підтвердження; надавав ОСОБА_9 поради щодо необхідності документального оформлення права власності номінальних (підставних) осіб; безпосередньо спілкувався з підставними особами та організовував їх прибуття у визначений час і місце для формального підписання документів з придбання нерухомості; здійснював пошук нотаріусів, юристів для швидкої та безперешкодної підготовки всіх необхідних документів та відповідно укладення угод; на прохання ОСОБА_9 ставав засновником та директором ТОВ «Ін-Істейт» і за його вказівкою перераховував кошти, які отримані у безготівковому вигляді як оплата за продаж квартири по АДРЕСА_11 ; використовуючи власні банківські рахунки переводив безготівкові кошти у готівку (кошти за продаж квартири по АДРЕСА_11 ). Так, ОСОБА_4 у період з 04.08.2021 до 30.11.2022, дотримуючись єдиного злочинного умислу, сприяв ОСОБА_9 у легалізації (відмиванні) коштів, одержаних злочинним шляхом, у загальному розмірі 74 585 153,46 грн, що відповідно до пункту 2 примітки до статті 209 КК України є особливо великим розміром. 27.01.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України. Таким чином, ОСОБА_4 органом досудового розслідування підозрюється у пособництві ОСОБА_9 в набутті, володінні, використанні, розпорядженні майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, а також у вчиненні дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна, володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, тобто легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, вчиненому в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України. У судовому засіданні досліджені матеріали кримінального провадження, додані ст.детективом до клопотання на обґрунтування обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, зокрема, копії: протоколу огляду від 20.06.2024 листа ГУ ВБ СБУ від 02.04.2024 №9/1-3769дск, у якому зафіксовано етапи проходження служби в СБУ ОСОБА_9 , зокрема, період роботи в ДКІБ СБУ; наказу від 02.08.2021 № 691-к про призначення ОСОБА_9 радником Офісу Президента України; наказу від 28.10.2022 №736-к про увільнення ОСОБА_9 від виконання обов`язків радника Офісу Президента України; відомостей про доходи ОСОБА_28 та його дружини ОСОБА_29 ; протоколу огляду мобільного телефону iPhone 15 Pro ОСОБА_4 від 07.06.2024 з додатками; договорів купівлі-продажу нерухомості: від 05.11.2021 купівлі-продажу нежитлових приміщень з № 1 по № 5 (групи приміщень № 333) в літ. А, в будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 192,9 кв. м. Договір зареєстровано в реєстрі за № 3853. Ціна продажу приміщення становила 5 980 000 грн; від 05.11.2021 купівлі-продажу нежитлових приміщень з № 1 по № 3 (групи приміщень № 334) в літ. А, в будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 52,9 кв. м.. Договір зареєстровано в реєстрі за № 3855. Ціна продажу приміщення становила 1 973 200 грн; від 05.11.2021 купівлі-продажу нежитлових приміщень з № 1 по № 3 (групи приміщень № 335) в літ. А, в будинку АДРЕСА_2 , загальною площею 114 кв. м. Договір зареєстровано в реєстрі за № 3857. Ціна продажу приміщення становила 3 968 000 грн; від 11.07.2022 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 161,60 кв. м.. Договір зареєстровано в реєстрі під №

721. Ціна продажу квартири згідно з договором становила 7 048 000 грн; від 11.07.2022 купівлі-продажу групи нежитлових приміщень № 3 у будинку АДРЕСА_4 , загальною площею 114,70 кв. м. Договір зареєстровано в реєстрі за №

724. Ціна продажу нежитлових приміщень згідно з договором становила 2 465 505 грн; від 25.10.2021 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_5 , загальною площею 77,4 кв. м.. Договір зареєстровано в реєстрі за №

910. Ціна продажу квартири становила 2 484 502,20 грн; від 25.10.2021 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_6 , загальною площею 77,7 кв. м.. Договір зареєстровано в реєстрі за №

911. Ціна продажу квартири становила 2 921 947,26 грн; від 28.12.2021 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_7 , загальною площею 81,30 кв. м. Договір зареєстровано в реєстрі під №2266. Ціна продажу квартири згідно з договором становила 3 624 089 грн; від 28.12.2021 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_8 , загальною площею 102,30 кв. м. Договір зареєстровано в реєстрі за № 2268. Ціна продажу квартири згідно з договором становила 3 152 370 грн; від 28.12.2021 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_9 , загальною площею 102,30 кв. м.Договір зареєстровано в реєстрі за № 2270. Ціна продажу квартири згідно з договором становила 3 152 370 грн; від 28.12.2021 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_10 , загальною площею 102,30 кв. м. Договір зареєстровано в реєстрі за № 2272. Ціна продажу квартири згідно договору становила 3 152 370 грн; висновку експерта від 06.12.2024 № СЕ-19-24/58822-ОБ за результатами проведення оціночно-будівельної експертизи; виписок про рух коштів, які отримані за результатами проведення тимчасових доступ до документів і якими підтверджується перерахування коштів за придбану нерухомість, а також перерахування коштів ОСОБА_4 на свій рахунок (з подальшим зняттям готівки) та рахунок іншої юридичної особи; протоколом від 15.02.2024 за результатами проведення НСРД відносно ОСОБА_4 ; протоколу огляду від 29.10.2024 банківських виписок, баз даних, внутрішньої звітності мережі салонів «365 STUDIO»; декларації ОСОБА_9 перед звільненням (період з 01.01.2021 до 30.07.2021) і в якій зафіксовано активи сім`ї ОСОБА_30 станом на 30.07.2021; витягу з бази даних ДПС України щодо реєстрації Лісковацького як ФОП з основним видом діяльності управління нерухомим майном за винагороду або за контрактом. Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, з урахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою. Тобто наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування. Слідчий суддя відхиляє твердження сторони захисту про недостовірність, суперечливість та недостатність наданих стороною обвинувачення на обґрунтування повідомлення про підозру доказів, оскільки сторона захисту насправді пред`являє до оцінки наданих доказів такі ж високі вимоги, як під час розгляду обвинувального акту по суті. Однак, питання винуватості чи невинуватості особи у вчиненні конкретного кримінального правопорушення здійснюється судом, шляхом оцінки доказів відповідно до положень ст. 94 КПК України. Поряд з цим слід зазначити, що слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо достатності доказів (підстав), не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення. Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку». Окрім того, згідно положень Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» суб`єктами первинного фінансового моніторингу є, у тому числі, суб`єкти господарювання, що надають посередницькі послуги та/або консультаційні послуги під час здійснення операцій з нерухомим майном. Поряд з цим, агентом є особа, яка діє від імені та в інтересах суб`єкта первинного фінансового моніторингу. Суб`єкт первинного фінансового моніторингу зобов`язаний забезпечити належну організацію та проведення первинного фінансового моніторингу. Метою належної організації первинного фінансового моніторингу є: виконання вимог законодавства у сфері запобігання та протидії; можливість належним чином виявляти підозрілі фінансові операції (діяльність) і повідомляти про них Держфінмоніторинг; можливість належним чином виявляти порогові фінансові операції і повідомляти про них Держфінмоніторинг (для суб`єкта господарювання, який проводить азартні ігри та/або лотереї); запобігання використанню послуг та/або продуктів суб`єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення. Таким чином, на ОСОБА_4 , як рієлтора та агента рієлтерської компанії «Alpha Realty» та в той же час суб`єкта первинного фінансового моніторингу покладаються обов`язки із дотримання законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом та, відповідно, запобігання використання послуг суб`єкта первинного фінансового моніторингу для проведення клієнтами фінансових операцій з метою легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Поряд з цим, досить сумнівними є доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_4 не було відомо ні про джерела доходів ОСОБА_9 , ні про місце його роботи чи посади, яку він займав, оскільки з доданого до матеріалів клопотання листування ОСОБА_4 із ОСОБА_9 , вбачається, що ОСОБА_9 призначав зустрічі ОСОБА_4 поряд із приміщенням СБ України: «Давай встретимся завтра в 10:00 на владимирской?», «Возле сбу», «Кафе лимонад 10 минут» (14.03.2017). ОСОБА_4 теж в листуванні неодноразово запитував «Во сколько на Владимирскую можно подъехать?» (01.03.2018). Окрім того, ОСОБА_4 27.02.2024 звертався до ОСОБА_9 за консультацією щодо можливості уникнення мобілізації, оскільки мав статус «обмежено придатного» та «старі документи», а 27.05.2023 ОСОБА_4 звертався до ОСОБА_9 за допомогою у перетині ним кордону України в напрямку Польщі, після отриманих відмов від прикордонників в перетині кордону в контрольно- пропускних пунктах «Рава Руська» та «Угринів», що опосередковано вказує на обізнаність ОСОБА_4 щодо діяльності ОСОБА_9 та його пов`язаності із правоохоронними органами. За наведених обставин, слідчий суддя не приймає доводи сторони захисту стосовно відсутності доказів на підтвердження обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, оскільки зібраними в матеріалах кримінального провадження доказами об`єктивно пов`язується можлива причетність ОСОБА_4 до вищевказаного кримінального правопорушення за обставин, викладених в повідомленні про підозру від 27.01.2025. Інші обставини, на які посилалися захисники під час судового розгляду, також не спростовують обставини, встановлені під час досудового розслідування, та відносяться до питань, які є предметом судового розгляду, а не судового контролю з боку слідчого судді. Тому за наведених вище обставин слідчий суддя не перевіряє й доводи сторони захисту стосовно недопустимості наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження пред`явленої  ОСОБА_4   підозри, враховуючи той факт, що суд вирішує питання допустимості доказів лише під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. При цьому варто додати, що с торони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими (ст. 89 КПК України). Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні. Згідно ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Як слідує з клопотання, 27.01.2025 за результатами досудового розслідування щодо ОСОБА_4 складено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України у рамках кримінального провадження № 52022000000000169, яке було вручене ОСОБА_4 в день його складення, а саме 27.01.2025 о 16 год 45 хв у присутності захисника ОСОБА_6 , про що свідчать їх підписи. За таких обставин, ОСОБА_4 набув статусу підозрюваного у вказаному кримінальному провадженні. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України). Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК України). Прокурор зазначає про наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що підозрюваний  ОСОБА_4  може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. На переконання сторони обвинувачення, про існування ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду свідчать: 1)тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у випадку визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого злочину; 2) наявність потенційної змоги виїжджати за межі території України, з огляду на те, що ОСОБА_4 є «обмежено придатним» стосовно військової служби та незважаючи на обмеження для виїзду за кордон, встановлені для осіб призовного віку, ОСОБА_4 двічі, у 2022 та 2023 роках виїжджав за кордон, у тому числі, покидав територію України для відпочинку під виглядом здійснення волонтерської діяльності, з використанням своїх знайомих в ГО «Об`єднання «Моя громада» та внесенням до системи «Шлях», за такі послуги, згідно його слів, ним було сплачено орієнтовно 2 тис доларів США.; 3) майновий стан підозрюваного та членів його родини. Як стверджував прокурор, наведені обставини яскраво характеризують поведінку та можливості ОСОБА_4 , який у разі незастосування до нього дієвого запобіжного заходу, може вільно перетнути кордон та переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Окрім того, ОСОБА_4 перед початком його допиту як свідка 25.10.2025 повідомив, що він не придатний до військової служби через проблеми із серцем та просив не здійснювати жодного тиску на нього для недопущення погіршення стану здоров`я. Вказані обставини надають можливість підозрюваному уникнути мобілізації до лав Збройних сил України та безперешкодно покинути територію України. Під час допиту, проведеного 28.01.2025, ОСОБА_4 знову підтвердив, що має проблеми з серцем та є «обмежено придатним». Натомість стороною захисту наголошено на наявності міцних соціальних зв`язків у ОСОБА_4 в Україні та відсутність наміру на переховування від слідства та суду, з огляду на те, що останній за кожною вимогою з`являвся до детектива та суду та з часу повідомлення йому про підозру від 27.01.2025 належним чином виконував всі процесуальні обов`язки, незважаючи на те, що до нього не було застосовано жодних запобіжних заходів. Окрім того, стан здоров`я ОСОБА_4 та наявність «білого квитка» чи статусу обмежено придатного для служби в ЗСУ не дає привілеї ОСОБА_4 для виїзду за межі України. Слідчий суддя враховує такі доводи сторін. Водночас, ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. Злочин, передбачений ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк на строк від восьми до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого злочину, санкцією якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Поряд з цим, не можуть залишатися поза увагою суду обставини перетину кордону ОСОБА_4 з використанням своїх знайомих в ГО «Об`єднання «Моя громада» та внесенням до системи «Шлях», з метою відпочинку, проте під виглядом здійснення волонтерської діяльності. Такі активні дії підозрюваного очевидно вказують на ймовірність використання ним будь-яких можливостей задля перетину кордону. Не може виключатися і можливість підозрюваного нелегального перетину кордону з метою переховування від слідства та суду, з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Наведені обставини, а також можливість скористатися допомогою впливових осіб - ОСОБА_9 , або інших знайомих ОСОБА_4 , які можуть забезпечити перетин кордону, свідчать про реальну можливість ОСОБА_4 покинути територію України та переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності. Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Зазначені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного. Стороною захисту наголошено про наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків в Україні, насамперед наявність на утриманні малолітньої доньки ОСОБА_13 2023 року народження. Поряд з цим, варто зазначити, що ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання. На переконання слідчого судді, наведені захисником аргументи щодо міцності соціальних зв`язків підозрюваного в Україні, не можуть звести до мінімального ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування або/та суду на якійсь із стадій кримінального провадження, або ж зовсім свідчити про його відсутність, зважаючи на суворість можливого покарання за вчинення інкримінованого злочину. Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження. Вказане у сукупності свідчить про наявність у ОСОБА_4 підстав та реальної можливості у випадку незастосування до нього запобіжного заходу, залишити Україну та виїхати за кордон з метою ухилення від кримінальної відповідальності, у тому числі нелегально, з огляду на те, що Україна наразі не може контролювати частину державного кордону через воєнні дії. Отже, на переконання слідчого судді такий ризик доведений стороною обвинувачення. На обґрунтування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4 , ст. детективом у клопотанні зазначено, що зі змісту листування ОСОБА_4 , яке було виявлено у його телефоні вбачається, що він активно займається рієлтерською діяльністю та надає свої послуги у переважній більшості ОСОБА_9 , а також іншим особам. ОСОБА_4 , як фахівець у сфері нерухомості, на прохання ОСОБА_9 , оцінював можливості інвестування в різного роду активи: квартири, будинки, земельні ділянки під будівництво, заводи інше, при тому, що інвесторами виступали довірені особи ОСОБА_9 , зокрема ОСОБА_15 , який також є підозрюваним у даному кримінальному провадженні. Водночас ОСОБА_4 розумів, що фактичним інвестором та подальшим власником нерухомості є ОСОБА_9 , а кошти, за які придбавалося таке майно, мають злочинне походження. Більше того, на прохання ОСОБА_9 та ОСОБА_15 , ОСОБА_4 міг виступати засновником чи директором юридичних осіб на яких документально оформлювалося право власності на нерухомість та за їх вказівкою виконував всі необхідні дії для придбання нерухомості або ж вживав заходів для реалізації бізнес ідей вказаних осіб, тобто своїми діями сприяв у легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. У той же час, зі змісту листування, вбачається, що свої послуги ОСОБА_4 також надавав і іншим особам та на переконання сторони обвинувачення продовжує надавати, оскільки інтернет-сайт рієлтерської компанії «Alpha Realty» функціонує і через нього здійснюється реалізація нерухомості. За наведених обставин, на переконання сторони обвинувачення, ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, через продовження співпраці з ОСОБА_9 , ОСОБА_15 або іншими особами, які зацікавлені у придбанні нерухомості на підставних осіб, заниженні вартості придбаного майна, уникнення фінансового моніторингу, тобто у сприянні легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. Захисники заперечували та вважали, що такі доводи ст.детектива обмежують конституційне право підозрюваного на працю та законну господарську діяльність ріелторів в Україні. Поряд з цим, слід зауважити, що з виявленого в телефоні ОСОБА_4 листування вбачається надання порад ОСОБА_4 ОСОБА_9 щодо подання певних документів на підтвердження походження коштів на покупку нерухомості, а саме: «И еще одно выяснилось, поскольку девочка второй раз покупает за 2 мес, она попадает под Фин мониторинг, есть ли возможность показать происхождение средств (может она работает или родители имеют официальный доход могут ей договора займа или же продавала квартиру и есть средства)… вдруг есть такая опция, если нет будем думать», « Пока не напрягай никого. Сейчас попробую решить вопрос». «Вопрос решил. Проведем через другой банк, финмониторинг распространяться не будет», «Все сделали, все ок» (19-20.04.2018). Так само ОСОБА_9 запитував у ОСОБА_4 чи можливо оформити договір оренди квартири на свого водія чи на дружину, з огляду на те, що «Мне просто надо в электр декларацию это все вносить» (01.03.2017). ОСОБА_4 в повідомленні від 01.03.2018 запитує в ОСОБА_9 стосовно угоди на купівлю нерухомості: « от тебя нужно будет паспорт и код на кого будем оформлять. Если в браке то согласие нотариальное супруги или ее присутствие». Згідно частини 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 14.04.2005 № 5 «Про практику застосування судами законодавства про кримінальну відповідальність за легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» під легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, належить розуміти вчинення дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів чи іншого майна з метою надання правомірного вигляду володінню, їх використанню або розпорядженню ними чи дій, спрямованих на приховання джерел їх походження, а також вчинення з такими коштами або іншим майном фінансової операції чи укладення щодо них угоди за умови усвідомлення особою того, що вони були одержані злочинним шляхом). Таким чином, на переконання слідчого судді, з огляду на дослідженні під час судового розгляду обставини, існування даного ризику не виключається. Зазначена позиція не суперечить принципу презумпції невинуватості, оскільки мова йде про ймовірну можливість особи вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, а не про звинувачення особи у вчиненні (пособництві) легалізації одержаних злочинним шляхом грошових коштів. Отже, слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених п. п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України. При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених слідчим суддею ризиків. Таким чином, для нівелювання вказаних ризиків необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). Поряд з цим, оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, якими є особиста порука та особисте зобов`язання, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього, та не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів. А також не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу, адже, з огляду на встановлені слідчим суддею ризики, у випадку їх настання, відсутні будь-які стримуючі стимули для належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження. З огляду на викладене, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, наведені вище характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його роль у вчиненні злочину згідно версії сторони обвинувачення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, свідчать про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава. З огляду на встановлене, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та зможе запобігти встановленим ризикам. Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України). При цьому, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України). Старший детектив у клопотанні та прокурор у судовому засіданні просили визначити заставу у розмірі 990 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 997 720 грн, тобто у розмірі, що перевищує межу, визначену ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки, на думку сторони обвинувачення, внесення застави саме в такому розмірі зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного та не є непомірним для нього, адже відповідає рівню доходів підозрюваного та членів його родини з урахуванням наявного у їх власності майна. На думку слідчого судді, зазначений ст.детективом розмір застави є надмірним, та не відповідає власне інституту застави, основною метою якого є не компенсація завданої злочином шкоди, що може бути застосовна до особи виключно на підставі вироку, а забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та, зокрема, явки до суду та слідчих органів. Поряд з цим слідчим суддею приймаються до уваги доводи сторони захисту про те, що все майно підозрюваного та його родини знаходиться на тимчасово окупованій території, тож очевидно розмір застави не може визначатися з урахуванням наявності такого майна. Так, слідчий суддя, при визначенні розміру застави, враховує обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також відомості про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання на території України, позитивні характеристики, майновий стан, наявність на утриманні малолітньої дитини. Дослідивши подані матеріали, заслухавши учасників провадження, врахувавши відомості про особу підозрюваного, на переконання слідчого судді обґрунтованим є визначення застави в меншому розмірі, ніж заявлено стороною обвинувачення, однак при цьому, в розмірі, що перевищує зазначені в ч. 5 ст. 182 КПК України межі, проте не є явно непомірним для підозрюваного, а саме 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 816 800,00 грн (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот гривень). На переконання слідчого судді, так як інкриміноване кримінальне правопорушення є особливо тяжким, саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та в той же час є таким, що відповідає вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи. Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК України. Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на нього обов`язків, про які просить сторона обвинувачення: прибувати за кожною вимогою до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169, прокурора, суду; не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. На переконання слідчого судді, стороною захисту у судовому засіданні не спростовано необхідність покладення на підозрюваного таких обов`язків та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх виконанню. У той же час, врахувавши прохання підозрюваного та його захисників щодо необхідності ОСОБА_4 пересуватися в межах Київської області та м. Києва, з огляду на його професійну діяльність, у зв`язку із необхідністю відвідування та проведення оглядів об`єктів нерухомості, що розташовані здебільшого в межах Київської області, слідчий суддя приходить до висновку про можливість покладення на підозрюваного обов`язку, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України, саме у такій редакції: не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду. Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п. 1-3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже, таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії. У той же час слід додати, що положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України  встановлено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. Таким чином, на підозрюваного ОСОБА_4 доцільно покласти обов`язки строком на два місяці, тобто до 06.04.2025 включно, але в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №52022000000000169. З огляду на викладені обставини, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню частково. Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 203, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ: Клопотання задовольнити частково. Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 816 800,00 грн (один мільйон вісімсот шістнадцять тисяч вісімсот гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду: Код ЄДРПОУ 42836259, Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_1 . Підозрюваний не пізніше п`яти  днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді. За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці такі обов`язки: -прибувати за кожною вимогою до детективів Національного бюро, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000169, прокурора, суду; -не відлучатися із м. Києва та Київської області без дозволу детектива, прокурора або суду; -повідомляти детективів Національного бюро, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; -здати на зберігання до відповідних уповноважених органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначити до 06.04.2025 включно. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави. Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч. ч. 8-11 ст. 182 КПК України. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді чи суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід. Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Слідчий суддя                                                                                         ОСОБА_1