Постанова Закарпатський апеляційний суд № 299/7891/24

Справа № 299/7891/24 Провадження № 33/4806/129/25 ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А про повернення апеляційної скарги 24.02.2025 м. Ужгород Суддя Закарпатського апеляційного суду Феєр І. С., розглянув клопотання захисника-адвоката Матіко С. Р. в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.01.2025. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , громадянка України, визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 163870 від 01.11.2024 та постанови судді від 24.01.2025 вбачається, що ОСОБА_1 01.11.2024 о 12 год у с. Широке на автодорозі Н09, 44 км, керуючи автомобілем марки «Ніссан Кашкай», реєстраційний номер НОМЕР_1 , при виконанні обгону не впевнилася у безпечності та скоїла зіткнення з транспортним засобом марки «МАН», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався у попутному напрямку, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки, чим порушила вимоги п. 14.2 «а, б» Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. На вказану постанову захисник-адвокат Матіко С. Р. 19.02.2025 повторно подав безпосередньо до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області апеляційну скаргу, в якій ставить питання про її скасування та закриття провадження у справі щодо ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Одночасно захисник порушив питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження зазначеної постанови, оскільки сторона захисту не отримувала копію такої у день її винесення, а про наявність указаної постанови дізналася 05.02.2025 з ЄДРСР. При цьому, звертає увагу на те, що указана постанова оприлюднена в ЄДРСР тільки 05.02.2025, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи клопотання, апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі яка її подала, з таких підстав. -2- Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності своєчасно дізнатись про результати судового розгляду та оскаржити постанову суду у встановлений законом строк. Правом на апеляційне оскарження постанови судді по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону. Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Отже, нормами діючого законодавства чітко встановлено, що строк на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення відраховується не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення, а з моменту винесення постанови. На обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови суду першої інстанції, захисник посилається на відсутність даних щодо отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови у межах десятиденного строку на апеляційне оскарження. В той же час, за правовим змістом зазначених норм КУпАП, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений особі, яка подала апеляційну скаргу, тільки виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об`єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення. З постанови суду вбачається, що під час розгляду справи та оголошенні судового рішення 24.01.2025 брав участь захисник ОСОБА_1 адвокат Матіко С. Р., що свідчить про те, що саме в цей день стороні захисту стало відомо про прийняте рішення, його зміст та порядок його оскарження. Більш того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 була повідомлена про час та місце розгляду справи 24.01.2025 за допомогою смс-повідомлення на мобільний номер телефону, зазначений нею у заяві від 01.11.2024 (а. с. 8), що підтверджується довідкою про доставку повідомлення (а. с. 16). Чинні норми КУпАП стосовно права на оскарження постанови місцевого суду у справі про адміністративні правопорушення забезпечують за аналогією з правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими, оскільки в кожній справі національні суди мають перевіряти, чи виправдовують підстави для поновлення строків для оскарження втручання у принцип юридичної визначеності (п. 41 рішення у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008; п. 47 рішення у справі «Устименко проти України», від 29.10.2015). При цьому Суд визначив, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали можливість своєчасного звернення до суду у вищезазначений законом строк. -3- Суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, має миритися з процесуальними наслідками свого рішення. При прийнятті рішення щодо поновлення строку, суди зобов`язані вказувати підстави поновлення строку. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» п. 27, рішення від 26.04.2007, та «Трух проти України» від 14.10.2003). Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, і при цьому її захисник-адвокат Матіко С. Р. був присутній під час її розгляду та проголошення постанови суду першої інстанції, однак подав апеляційну скаргу з порушенням строку на апеляційне оскарження, без зазначення об`єктивних причин, що перешкоджали йому оскаржити судове рішення у визначений законом десятиденний строк, а тому апеляційний суд вважає, що у поновленні строку на апеляційне оскарження захиснику-адвокату Матіко С. Р. слід відмовити. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку з врахуванням того, які саме дані наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження та чи підтверджуються вони відповідними доказами. Інших посилань на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, окрім несвоєчасного ознайомлення з мотивами прийнятого судового рішення, клопотання не містить. Посилання захисника про відсутність даних про отримання ОСОБА_1 копії постанови від 24.01.2025 у день її винесення суд апеляційної інстанції відхиляє, оскільки матеріалами справи безперечно підтверджено, що стороні захисту було відомо про прийняте рішення у день його винесення 24.01.2025. Із наявного в матеріалах справи супровідного листа (а. с. 41) вбачається, що копія оскаржуваної постанови направлялась у день її винесення 24.01.2025, тобто у передбачений ч. 1 ст. 285 КУпАП строк. При цьому, захисник не посилається на будь-які обставини, які б свідчили про наявність поважних причин, з яких сторона захисту була позбавлена можливості звернутися до суду першої інстанції із заявою про отримання копії постанови та відповідно оскаржити таку в передбачений ст. 294 КУпАП десятиденний строк із моменту її винесення. У зв`язку з чим, доводи клопотання про те, що з мотивами прийнятого рішення сторона захисту ознайомилася 05.02.2025 в ЄДРСР, не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження, а відповідно і не дає підстав для поновлення такого строку. Той факт, що оскаржувана постанова оприлюднена в ЄДРСР після закінчення строку на апеляційне оскарження, із урахуванням наведеного вище, також не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки факт внесення судового рішення до ЄДРСР поза межами строку на апеляційне оскарження не свідчить про те, що таке судове рішення, у тому числі повний його текст, не було виготовлено у межах такого строку. Захисником не надано доказів про те, що ОСОБА_1 чи захисник зверталися до суду першої інстанції із заявою про отримання копії постанови від 24.01.2025 у межах строку на апеляційне оскарження, тобто до 03.02.2025, і таку їм не було вручено. На будь-які інші обставини (хвороба, відрядження, стихійне лихо, хвороба близьких родичів тощо) у підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказується. -4- Жодних доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.01.2025 захисником-адвокатом Матіко С. Р. не надано, а тому наведені ним причини для поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови не дають достатніх підстав для визнання їх поважними, у зв`язку з чим у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала. Між тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що постановою Закарпатського апеляційного суду від 24.01.2025 було відмовлено у задоволенні аналогічного клопотання захисника-адвоката Матіко С. Р. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.01.2025, однак при повторному зверненні з апеляційною скаргою захисником не наведено нових обставин, підтверджених відповідними доказами, які б беззаперечно свідчили про те, що сторона захисту була позбавлена можливості оскаржити судове рішення у визначений законом строк, і що такий строк пропущено з поважних причин. При прийнятті рішення про необхідність відмови захиснику-адвокату Матіко С. Р. у поновленні строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд також враховує положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань не вправі витребовувати будь-які докази; те, що захисником-адвокатом Матіко С. Р. не доведено поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення й не надано таких доказів, які б підтверджували поважність причин його пропуску; що необґрунтоване поновлення процесуального строку на оскарження остаточного судового рішення порушує принцип юридичної визначеності і перешкоджає своєчасному виконанню рішення суду, яке набуло законної сили. При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті, тому інші доводи апеляційної скарги, що не стосуються причин поновлення строку на апеляційне оскарження, не перевіряються. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Клопотання захисника-адвоката Матіко С. Р. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.01.2025 щодо ОСОБА_4 залишити без задоволення, у поновленні цього строку відмовити. Апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала, адвокату Матіко С. Р., надіславши йому та ОСОБА_1 копію цієї постанови. Постанова апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя