Постанова Одеський апеляційний суд № 521/4877/24

Номер провадження: 22-ц/813/1947/25 Справа № 521/4877/24 Головуючий у першій інстанції Михайлюк О. А. Доповідач Коновалова В. А. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА Іменем України 20.02.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А., суддів: Лозко Ю.П., Назарової М.В., з участю секретаря судового засідання Губар Д.В., учасники справи: позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк», відповідач ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України) цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Універсал Банк, на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 червня 2024 року, за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в с т а н о в и в: Короткий зміст позовних вимог У квітні 2024 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого зазначило, що 04.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг у зв`язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. На підставі укладеного договору отримав кредит у розмірі 20000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Банк свої зобов`язання за договором виконав належним чином, надав можливість відповідачу розпоряджатись коштами у розмірі визначеному договором. ОСОБА_1 , в порушення умов договору, зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 28.12.2022 року у відповідача наявне прострочення зі сплати щомісячного мінімального платежу за договором понад 90 днів, тому вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Заборгованість відповідача станом на 15.01.2024 року становить 31953,19 грн з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 31953,19 грн. Акціонерне товариство «Універсал Банк» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Універсал Банк заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 04.11.2019 року станом на 15.01.2024 року у розмірі 31953,19 грн та вирішити питання розподілу судових витрат. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Малиновський районний суд м. Одеси рішенням від 19 червня 2024 року у задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовив. Суд першої інстанції ухвалюючи оскаржуване рішення виходив з того, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту та Таблиця обчислення вартості кредиту не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказані обставини. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «Універсал Банк» просить скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 червня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким позовні заяви задовольнити, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ (1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не дослідив механізму отримання банківських послуг проекту Monobank, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами та правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Оскільки послуги банком надаються дистанційно тарифи надані споживачу саме через мобільний додаток, що свідчить про укладення кредитного договору та погодження Умов та Правил надання банківських послуг. (2) Позиція інших учасників справи Ухвалою Одеського апеляційного суду від 23.09.2024 року відповідачу роз`яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі, проте відзиву не надходило. Копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги відповідач отримав у відповідності до положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України. Копію ухвали про відкриття провадження позивач отримав 23.09.2024 року о 20:51:03 годині в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 14 лютого 2025 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України. Частиною шостою статті 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову в цій справі є вимога про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 31953,19 грн, тобто ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 х 30 = 90840 грн), тому справа є малозначною в силу прямої вказівки в ЦПК України. Оскільки справа є малозначною, то розгляд апеляційної скарги проводиться без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України. Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи завчасно розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції обґрунтував рішення тим, що в анкеті-заяві, підписаній відповідачем, відсутні умови договору про встановлення кредитного ліміту, його розміру, порядку видачі, відповідальності у вигляді відсотків, неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання. Долучені до позову Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту не містять підпису відповідача та позивачем не доведено, що саме ці Умови, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту та Таблицю обчислення вартості кредиту розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Суд вважав, що роздруківка із сайту банку належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування. Неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК Україниза змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку (www.monobank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. Суд першої інстанції виходив з того, що без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Умови, Тарифи, Паспорт споживчого кредиту та Таблиця обчислення вартості кредиту не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказані обставини. Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України (в редакції на час виникнення правовідносин) визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частини першої ст. 207 ЦК України (в редакції на час виникнення правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (частина третя статті 207 ЦК України). Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин, у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», в редакції на час виникнення правовідносин). Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Із матеріалів справи вбачається, що 04.11.2019 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на його ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов. Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписанням цього договору, відповідач підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, які зрозумілі. Анкета-заява містить докладну інформацію щодо ОСОБА_1 зокрема, дату його народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, соціальний статус. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта ОСОБА_1 та картки платника податків, які скопійовані ним та надані до анкети в електронному вигляді. До анкети-заяви банком долучено витяг з Умов і правил обслуговування в АТ "Універсал Банк" при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, витяг з тарифів за карткою monobank, Паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank, таблицю обчислення загальної вартості кредиту, рух коштів по картці, розрахунок заборгованості, довідку про наявність рахунку, довідку про розмір встановленого кредитного ліміту. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вважав, що позивачем не надано підтверджень, що саме ці Умови розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили істотні для даного виду договору умови. Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Підписанням анкети-заяви ОСОБА_1 підтвердив, що ознайомлений з актуальною (чинною) редакцією Умов і Правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням www./monobank.ua/terms, тарифами, що розміщені за посиланням та отримав їх примірник у мобільному додатку, вони зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім цього ОСОБА_1 беззастережно погодився з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодився з тим, що про зміну доступного розміру дозволеного кредитного ліміту, банк повідомляє його шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток (пункт 3 Анкети-заяви). Положенням п. 6 анкети-заяви визначено, що відповідач просив вважати наведений зразок власноручного підпису або його аналоги (у тому числі її електронний/ електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті в банку. Засвідчує генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем НОМЕР_3 , яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення її дії згідно з договором. Підписуючи анкету-заяву відповідач надав право та доручив АТ «Універсал банк» здійснювати договірне списання коштів з усіх її рахунків, відкрити у АТ «Універсал банк», без додаткових розпоряджень для погашення будь-яких інших її грошових зобов`язань перед АТ «Універсал банк», що випливають з умов договору та/або будь-якого іншого договору, що укладений або буде укладений у майбутньому між ним та банком (пункт 10 анкети-заяви). Також з долучених до позовної заяви документів убачається, що сторонами підписано паспорт споживчого кредиту чорної картки Monobank, відповідно до якої: сума ліміту від 0 до 500000 грн; пільгова процентна ставка 0,00001; базова процентна ставка 3,1 % в місяць (37,2% річних); тип процентної ставки - фіксована; комісія за зняття готівки на суму що перевищує залишок власних коштів 4% від суми зняття; загальні витрати за кредитом 36668,07 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 136668,07 грн; реальна річна процентна ставка, відсотків річних 44,26 %. Дата надання вказаної інформації є датою підписання договору кваліфікованим електронним підписом кредитодавця. Відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування, а також підтвердив, отримання ним всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити чи адаптовано договір до потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання зобов`язань за таким договором. Також колегія суддів звертає увагу на те, що 04.11.2019 року відповідач власноруч підписав у паперовій формі анкету-заяву, що не спростовано останнім, за умовами якої, просив відкрити поточний рахунок, встановити кредитний ліміт відповідно до умов договору. Також відповідач погодився, що анкета-заява разом з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого останній підтверджує і зобов`язується виконувати його умови. Підписуючись особисто у графі «клієнт ОСОБА_1 » останній погодився, що підписанням цієї анкети-заяви підтверджується факт передачі йому другого примірника анкети-заяви, платіжної картки Monobank, та тарифів. Крім того, послідовність укладення договору про надання банківських послуг Акціонерного товариства «Універсал Банк» в рамках проекту monobank передбачає, що без ознайомлення з умовами та тарифами, подальше укладення електронного договору кредиту на сайті є неможливим. Отже, заповненням анкети-заяви відповідач підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, які діяли станом на 04.11.2019 року, а також засвідчив, що він ознайомлений кредитодавцем з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримав їх примірники у мобільному додатку, які йому зрозумілі. Разом із тим, колегія суддів враховує, що на час апеляційного перегляду, договір про надання кредиту спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка monobank, укладений від 04.11.2019 року між ОСОБА_1 та банком, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався. Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. Пунктом 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Такого ж змісту норма закріплена у пункті 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №

75. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором. Вказані висновки відповідають позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18-ц. Прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ "Універсал Банк" виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти. З наданої банком виписки по картковому рахунку за період 04.11.2019 року по 15.01.2024 року вбачається, що відповідач після отримання картки здійснював операції як щодо зняття готівки з карткового рахунку, здійснював покупки, так й частково погашав заборгованість по кредиту. Отже, рух коштів по картці відповідача є належним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами, у ньому зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів, сплати послуг карткою, часткове погашення заборгованості, наявність заборгованості за кредитом, що відповідачем не спростовано. На підтвердження наявності заборгованості банком долучено до позовної заяви розрахунок заборгованості за договором № б/н від 04.11.2019 року, укладений між Універсал банк та клієнтом ОСОБА_1 станом на 15.01.2024 року, відповідно до якого залишок загальної заборгованості складає 31953,19 грн. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18 (пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (див. пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18). Із матеріалів справи вбачається, що 24.04.2024 року ОСОБА_1 звертався до суду із клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Розглядаючи клопотання відповідача Малиновський районний суд м. Одеси ухвалою від 29 квітня 2024 року призначив судове засідання на 19 червня 2024 року на 11:00 годин в залі судових засідань, викликавши сторони. Відзив на позовну заяву відповідач не надав. 19.06.2024 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву в якій зазначив, що позовні вимоги не визнає та просив розглянути справу без його участі. Відповідач доказів на спростування розрахунку заборгованості перед АТ "Універсал Банк" не надав, власного розрахунку заборгованості не надав, тому не довів відсутність заборгованості за наданими йому кредитними коштами. Враховуючи викладені обставини колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів наявності у відповідача заборгованості, оскільки останній підписав анкету-заяву, погодився на те, що ознайомлений з (чинною) редакцією Умов і Правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал банк», щомісячно здійснював погашення заборгованості, та за відсутності доказів щодо наявності інших підстав для здійснення щомісячної плати та відсутності доказів на спростовування наданого позивачем розрахунку заборгованості колегія суддів вважає, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі заявленому позивачем. Щодо суті апеляційної скарги Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України). Апеляційний суд вважає, що рішення суду слід скасувати та ухвалити нове рішення, яким з ОСОБА_1 стягнути на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитом у розмірі 31953,19 грн. Щодо судових витрат Вч. 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 36199847145 від 27.02.2024 року. За подання апеляційної скарги позивачем сплачено судовий збір в розмірі 4542 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № СF_ 83024 від 19.07.2024 року. Оскільки позовна заява та апеляційна скарга підлягають задоволенню, то з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» підлягає стягненню судовий збір у розмірі 7570 грн. Керуючись ст. 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. 376, ст. 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Універсал Банк задовольнити. Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 19 червня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352) заборгованість за договором від 04.11.2019 року у розмірі 31953,19 грн та судовий збір в розмірі 7570 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 20 лютого 2025 року. Головуючий В.А. Коновалова Судді Ю.П. Лозко М.В. Назарова