Постанова Одеський апеляційний суд № 494/1195/23

Номер провадження: 22-ц/813/1394/25 Справа № 494/1195/23 Головуючий у першій інстанції Погорєлова І.В. Доповідач Дришлюк А. І. Категорія: 57 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.02.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Дришлюка А.І., суддів Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М., при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційними скаргами Березівської міської ради Одеської області та представника Березівського виробничого управління житлово-комунального господарства Одеської області адвоката Шаврова Ігоря Ігоровича на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 02 квітня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Березівської міської ради, Березівського виробничого управління житлово-комунального господарства Одеської області про відшкодування моральної шкоди, стягнення судових витрат, ВСТАНОВИВ: 04 липня 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Березівського районного суду Одеської області з позовом до Березівської міської ради, Березівського виробничого управління житлово-комунального господарства Одеської області про відшкодування моральної шкоди, стягнення судових витрат (т. 1, а.с. 1-60). Ухвалами Березівського районного суду Одеської області від 06 липня 2023 року та 10 липня 2023 року задоволені заяви суддів про самовідвід (т. 1, а.с. 63-64, 71-71 зворот). 07 серпня 2023 року ухвалою Іванівського районного суду Одеської області відкрито провадження у даній справі (т. 1, а.с. 88-89). 02 квітня 2024 року рішенням Іванівського районного суду Одеської області вирішено позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково; стягнути солідарно з Березівської міської ради, Березівського виробничого управління житлово-комунального господарства Одеської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 250 000 грн та стягнути солідарно з Березівської міської ради, Березівського виробничого управління житлово-комунального господарства Одеської області на користь держави судовий збір у розмірі 3750 грн; у стягненні іншої частини судових витрат відмовити (т. 2, а.с. 120-125). 08 травня 2024 року через підсистему «Електронний суд» від Березівської міської ради надійшла апеляційна скарга на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 02 квітня 2024 року. Апелянт не погоджується із оскаржуваним рішенням, вважає його таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального права, без повного з`ясування обставин, що мають значення для справи, а розмірі присудженої моральної шкоди вважає необґрунтованим. Так, апелянт зазначає, що рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 22 вересня 2022 року було визнано протиправними дії Березівської міської ради, Виробничого управління житлово-комунального господарства м. Березівка щодо порушення прав ОСОБА_1 з отримання послуг водопостачання та водовідведення до березня 2019 року, тобто до моменту укладання договору про надання послуг. При цьому, апелянт вказує, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не врахував, що рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 квітня 2014 року було зобов`язано нового власника квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_1 в поновленні комунікацій водовідведення та водозабезпечення з підвального приміщення через перший поверх та квартиру АДРЕСА_2 . Тому, апелянт вважає, що Березівська міська рада не створювала перешкод для підключення позивачки до системи водопостачання та водовідведення. Крім того, апелянт наголошує на тому, що не є надавачем послуг та не здійснює підключення споживачів до водопостачання, як і не володіє інформацією про те, хто зі споживачів відключений від водопостачання, оскільки для цього створене комунальне підприємство, контроль за діяльністю якого здійснює виконавчий комітет Березівської міської ради. Серед іншого, апелянт не погоджується і з розміром моральної шкоди, визначеним судом першої інстанції, оскільки такий розмір не відповідає ступеню вини відповідача (апелянта). З огляду на викладене в апеляційній скарзі, апелянт просить скасувати рішення Іванівського районного суду Одеської області від 02 квітня 2024 року та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі (т. 2, а.с. 130-136). В подальшому, Березівське виробниче управління житлово-комунального господарства Одеської області, також, звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішення Іванівського районного суду Одеської області від 02 квітня 2024 року. Апелянт не погоджується із оскаржуваним рішенням, вважає його ухваленим з порушенням норм матеріального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі, оскільки вважає, що визначений розмір моральної шкоди є занадто великим, не відповідає розумності, завданій шкоді та не підтверджений жодними доказами (т. 2, а.с. 229-232). 25.06.2024 ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд подала відзив на апеляційну скаргу Березівської міської ради, в якому просила залишити без задоволення апеляційну скаргу (т. 2, а.с. 217-219). 13.09.2024 ОСОБА_1 через підсистему Електронний суд подала відзив на апеляційну скаргу Березівського виробничого управління житлово-комунального господарства Одеської області, в якому просила залишити без задоволення апеляційну скаргу (т. 3, а.с. 12-14). З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 9, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам. В судовому засіданні представник Березівської міської ради Танасійчук Олена Іванівна просила задовольнити апеляційну скаргу. Позивач заперечувала щодо апеляційної скарги. Представник апелянта Березівського виробничого управління житлово-комунального господарства Одеської областів судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Апеляційний суд зауважує, що апелянт як ініціатор процесу на даній стадії, зобов`язаний добросовісно користуватися процесуальними правами та отримувати інформацію про розгляд справи з відкритих джерел в мережі Інтернет. Крім того, апелянт є юридичною особою та користується послугами професійної правничої допомоги, що покладає обов`язок реєстрації в ЄСІТС, а тому повинен отримувати інформацію щодо розгляду справи, в тому числі про призначену дату судового засідання, в підсистемі Електронний суд. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта та позивача, дослідивши наявні матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на таке. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачка ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 . Суд вважав доведеним факт заподіяння Березівською міською радою та Березівським ВУЖКГ позивачу моральної шкоди, яка полягає у порушенні звичного способу життя та необхідності докладати додаткових зусиль для його організації. Протиправність бездіяльності відповідачів встановлено рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 22 вересня 2022 року. Суд вважав встановленим, що в результаті винних протиправних дій Березівської міської ради Одеської області, Березівського виробничого управління житлово-комунального господарства Одеської області по порушенню прав ОСОБА_1 , як власника квартири АДРЕСА_3 , на отримання послуг водопостачання та водовідведення до березня 2019 року, прав на укладення договору з ВУЖКХ на послуги водопостачання та водовідведення, позивачці заподіяно моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких вона зазнала у зв`язку з вказаними порушеннями, що призвело до суттєвої та тривалої зміни звичайного способу її життя, супроводжуючи такі зміни фізичними та душевними стражданнями, матеріальними витратами. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи та правильно було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 . 03.03.2004 Березівською міською радою був складений акт обстеження житлових умов мешканця м. Березівки, яким встановлено, що квартира ОСОБА_1 відключена від загальної мережі водовідведення. На час обстеження каналізаційна труба, що проходить з квартири ОСОБА_1 обрізана на рівні стелі в приміщенні туалету квартири ОСОБА_3 , тобто колишня єдина система водовідведення порушена (т. 1, а.с. 9). Позивачка неодноразово зверталася до відповідачів з питанням усунення порушених її прав, як власника квартири АДРЕСА_3 , щодо приведення у належний стан стояків водовідведення та водопостачання до її квартири через квартиру АДРЕСА_1 , які були демонтовані власником квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 6-8). Разом з тим, Березівська міська рада та Березівський ВУЖКГ не вживали заходів з метою усунення порушень, вказаних в заявах позивачки. Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 22 вересня 2022 року в справі № 494/32/18 встановлено, що в травні 2018 року Березівською міською радою та Березівським ВУЖКГ, після втручання Одеської обласної державної адміністрації та після звернення позивачки до суду з даним позовом, було усунуто порушення, відновлено водопостачання та водовідведення до квартири АДРЕСА_3 через квартиру АДРЕСА_1 , а в березні місяці 2019 року ВУЖКГ уклало з позивачкою ОСОБА_1 відповідні договори щодо водопостачання та водовідведення. Крім того, відповідно до рішення Комінтернівського районного суду Одеської області від 16.04.2014 було встановлено порушення зі сторони власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_2 щодо демонтажу стояків водопостачання та водовідведення, які прямують до квартири АДРЕСА_5 вказаного будинку, яка належить ОСОБА_1 та зобов`язано ОСОБА_2 не чинити перешкод ОСОБА_1 в поновленні комунікацій водовідведення та водо забезпечення, що стосуються квартири ОСОБА_1 з підвального приміщення через перший поверх та квартиру АДРЕСА_4 . За результатами розгляду справи Миколаївський районний суд Одеської області 22.09.2022 ухвалив рішення, яким визнав протиправними дії Березівської міської ради Одеської області, Березівського виробничого управління житлово-комунального господарства Одеської області по порушенню прав ОСОБА_1 , як власника квартири АДРЕСА_3 , на отримання послуг водопостачання та водовідведення до березня 2019 року, прав на укладення договору з ВУЖКХ на послуги водопостачання та водовідведення (т. 1, а.с. 9оборот-12). Вказане рішення залишене без змін постановою Одеського апеляційного суду від 25.05.2023. Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до п. п. 3, 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. За обставинами даної справи встановлений факт відсутності надання позивачу послуг з водопостачання та водовідведення впродовж періоду часу до березня 2019 року. Факт відключення квартири позивача від загальної мережі водовідведення встановлений актом від 03.03.2004. При цьому, в процесі розгляду даної справи відповідачами вказані обставини не спростовувалися. Рішенням Миколаївського районного суду Одеської області від 22.09.2022 була встановлена протиправність дій Березівської міської ради Одеської області, Березівського виробничого управління житлово-комунального господарства Одеської області щодо порушення прав ОСОБА_1 на отримання послуг водопостачання та водовідведення. Тобто встановлена наявність вини відповідачів. За таких обставин встановлені підстави для стягнення з відповідачів на користь позивача моральної шкоди. При цьому, апеляційний суд враховує, що власне факт того, що позивач впродовж тривалого часу неодноразово зверталась до компетентних органів за захистом прав та була позбавлена можливості користуватися послугами з водопостачання та водовідведення, тобто однієї з базової потреби забезпечення життєдіяльності людини, свідчить про спричинення позивачу моральної шкоди. Тому апеляційний суд відхиляє відповідні доводи апелянтів. Будь-яких доказів на підтвердження того, що впродовж до березня 2019 року позивач була забезпечена водопостачанням та водовідведенням або ж відсутність централізованої послуги не вплинуло на життєдіяльність позивача (наприклад, позивач фактично проживала за іншою адресою або ж в її квартирі іншим способом встановлені та функціонують комунікації), відповідачі до суду не надали. На осіб, які заподіяли моральну шкоду спільно (взаємопов`язаними, сукупними діями або діями з єдиним наміром), відповідно до статей 174, 451 ЦК солідарна відповідальність по її відшкодуванню (п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995). Оскільки в контексті обставин даної справи відсутня можливість визначити ступінь вини відповідачів, за заподіяння моральної шкоди вони несуть солідарну відповідальність. Тому апеляційний суд відхиляє відповідні доводи апеляційних скарг. Інші доводи апеляційних скарг зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції та не впливають на правову кваліфікацію спірних правовідносин. При цьому, апеляційний суд зауважує, що виконавчий комітет безпосередньо підконтрольний міській раді, яка є органом місцевого самоврядування та здійснює представництво інтересів територіальної громади й приймає в її інтересах рішення. Тому апеляційний суд відхиляє відповідні посилання апелянта Березівської міської ради щодо виконавчого комітету як належного суб`єкта відповідальності. Інші доводи апеляційних скарг не спростували висновків суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія А, №303-А, параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. Таким чином, враховуючи вищенаведене в сукупності, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України, залишає апеляційні скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Березівської міської ради Одеської області залишити без задоволення. Апеляційну скаргу представника Березівського виробничого управління житлово-комунального господарства Одеської області адвоката Шаврова Ігоря Ігоровича залишити без задоволення. Рішення Іванівського районного суду Одеської області від 02 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк М.М. Драгомерецький Р.Д. Громік Повний текст постанови складений 20 лютого 2025 року. Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк