Постанова 4856 № 560/14681/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/14681/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Ковальчук О.К. Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М. 19 лютого 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Кузьмишина В.М. суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : І. Описова частина.

1. Короткий зміст позовних вимог. 1.1 ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправною відмову у виплаті щомісячної доплати до існуючої пенсії у розмірі 2000 грн. та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмеження максимального розміру з урахуванням індексації пенсії з 01.03.2023 згідно постанови КМУ № 168 від 24.02.2023 з урахуванням раніше виплачених сум та із урахуванням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2000 грн. згідно постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14 липня 2021 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». 1.2 В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 14.02.2021 року була прийнята постанова КМУ №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, але відповідачем вона не виконується, що призвело до неправомірної не виплати позивачу певних щомісячних платежів.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції. 2.1 Позивач з жовтня 2019 перебуває року на обліку в ГУ ПФУ в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». 2.2 У вересні 2024 року позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ в Хмельницькій області щодо відновлення йому щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн. до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021. 2.3 Листом від 04.10.2024 позивача повідомлено, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з 01.10.2019 позивачу призначено пенсію за вислугу років, яка обчислена згідно грошового атестату та довідки про додаткові види грошового забезпечення за нормами станом на дату звільнення з посади та без урахування постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Враховуючи те, що пенсію позивачу призначено з 01.10.2019, право на встановлення доплати до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у позивача відсутнє. 2.4 Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду. 2.5 Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2024 позов залишено без руху, оскільки позивачем пропущено 6-місячний термін звернення до суду. Запропоновано усунути вказані недоліки шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення.

3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції. 3.1 Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо зобов`язання ГУ ПФУ в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії із включенням щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 за період з 01.03.2023 по 07.04.2024 повернуто позивачеві. 3.2 Суд першої інстанції дійшов висновку, що частина позовних вимог, заявлена поза межами строку звернення до суду, при цьому позивач на виконання вимог ухвали від 09.10.2024 року у заяві про поновлення строку звернення до суду не навів підстав поважності пропуску такого, а відтак відсутні правові підстави для його поновлення.

4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу. 4.1 Не погоджуючись з даною ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції. 4.2 Підставою для апеляційного оскарження рішення суду на думку апелянта є неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору. 4.3 Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу. ІІ.

Мотивувальна частина.

1. Позиція апеляційного суду Апеляційний суд перевірив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги та дійшов таких висновків. 1.1 Відповідно до частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. 1.2 За загальним правилом, перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. 1.3 Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. 1.4 Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це насамперед обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. 1.5 Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. 1.6 Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду, що викладена в постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів; позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів, чи в інший визначений законом строк звернення до суду; водночас не припинювана пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. 1.7 Пенсія і доплати до неї є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду, у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку тощо, і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду в цьому випадку. 1.8 Позивач пов`язує порушення своїх прав з невиплатою певних щомісячних платежів. Однак, отримуючи щомісячно пенсію, позивач повинен був знати, що вона виплачується без доплат у розмірі 2000 грн. 1.9 Позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку для звернення до суду не вказуються обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від його волевиявлення, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду в період з 01.03.2023 по 07.04.2024, та не надано доказів на підтвердження таких обставин. 1.10 Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що позивачем пропущений строк звернення до суду, а в заяві не зазначені підстави пропуску звернення до суду, які можуть бути визнані судом поважними. 1.11 Апеляційний суд вважає, що ухвала суду першої інстанції щодо повернення позову позивачу в оскаржуваній частині, ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права.

2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги. 2.1 Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. 2.2 За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Кузьмишин В.М. Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.