LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855728/3206/24

від 19.02.2025 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 728/3206/24 Суддя (судді) першої інстанції: Сороколіт Є.М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Грибан І.О. судді: Беспалов О.О. Ключкович В.Ю. за участі: секретар с/з Кващук Т.А. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 20 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд: - скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №120 від 09 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.; - закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення. Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 20 січня 2025 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити повністю. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Зокрема апелянт посилається на відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 19 лютого 2025 року. Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті. У судове засідання учасники судового процесу не з`явились та явки уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином. На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, колегія суддів звертає увагу на наступне. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковника ОСОБА_3 , від 09.12.2024 №120 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу за вчинення правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме - неприбуття 11.11.2024 о 09 год 00 хв до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці від 29.10.2024 № 927 без поважних причин та неповідомлення причин неприбуття за викликом територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який був належним чином повідомленим про дату, час та місце виклику, чим порушено вимоги абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ (а.с. 5, 45). Не погодившись з даною постановою, позивач оскаржив її до суду. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а тому оскаржувана постанова відповідає вимогам закону, є обґрунтованою та не підлягає скасуванню. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок та підстави притягнення до адміністративної відповідальності регулюються КУпАП. Згідно із ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Як вбачається з матеріалів справи, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Відповідно до ч.3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Разом з тим, ч.1.ст.210-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. За змістом оскаржуваної постанови. Позивача притягнуто до відповідальності за порушення абз.8 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543-ХІІ. Так, ст.22 Закону № 3543-ХІІ передбачає обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Відповідно до ч.1 ст. 22 вказаного закону громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду Частиною 3 ст. 22 Закону №3543-ХІІ встановлено обов`язки громадян під час мобілізації, зокрема: - військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк (абз.8 ч.3 ст.22). Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк (абз.19-20 ч.3ст.22). У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (абз.22). Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 05.11.2024 року на позивачем отримано повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 год 00 хв 11.11.2024 , що підтверджується витягом з Журналу реєстрації та обліку повісток для проходження ВЛК, які вручаються уповноваженими посадовими особами, за № 927 значиться повістка на ім`я позивача з викликом і результатом оповіщення - надіслано поштою (а.с. 38-39) та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №1650102765034 на ім`я позивача, складене за формою № 119, яке було подано до відділення поштового зв`язку 29.10.2024 і має відмітку про вручення 05.11.2024 (а.с. 37). 14.11.2024 відповідачем, за участю двох понятих відділенням обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 , складено акт про неприбуття позивача за викликом повісткою № 927 від 29.10.2024 (а.с. 40). 26.11.2024 відповідач направив на адресу позивача повідомлення № 2В/2/3425 про розгляд справи про адміністративне правопорушення із зазначенням дати розгляду : 089.12.2024 о 15:00 в ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою : АДРЕСА_1 . (а.с.42). У зв`язку з неявкою правопорушника, 09.12.2024 року відповідачем винесено оскаржувану постанову. Про накладення адміністративного стягнення. Колегія суддів, звертає увагу, що відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Також, колегія суддів зауважує, що частиною 1 ст. 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Відповідно до статті 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката. Таким чином, з системного аналізу зазначених правових норм слідує, що справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення такої особи про місце і час розгляду справи щодо неї. Наразі, колегія суддів враховує, що закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. При цьому, обов`язок повідомляти особу про місце і час розгляду справи вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Колегія суддів звертає увагу, що особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо. Законодавство покладає обов`язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим. Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Так, відповідно до копії конверта, поштове відправлення ( повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення від 26.11.2024 № 2В/2/3425) скероване ОСОБА_1 26.11.2024 за адресою: АДРЕСА_2 , яке згідно з довідкою Укрпошти, повернулося відправнику з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.41). Згідно витягу з сайту АТ «Укрпошта» вбачається, що рекомендоване відправлення за №1650102752676 повернулося відправнику з причин «адресат відсутній за вказаною адресою» саме 24.12.2024. Таким чином, колегією суддів встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Та, крім того, на час винесення оскаржуваної постанови, відповідач не мав достовірних даних про належне повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач не забезпечив дотримання порядку притягнення особи до відповідальності та забезпечення реалізації особою, яка притягується до відповідальності, прав, визначених ст. 268 КУпАП, що у свою чергу позбавило позивача можливості участі в розгляді справи про адміністративне правопорушення, зокрема висловлення заперечень, надання доказів, тощо. Тобто, через процесуальні порушення, відповідачем не розглядалася питання наявності у позивача поважних причин неявки до ТЦК та СП на виклик за повісткою, що є виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності. Отже, суд у даній справі не може підміняти собою територіальний центр комплектування та соціальної підтримки та надавати оцінку виявленим порушенням за відсутності належного розгляду таких відповідачем. Відповідно п.2 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності суд має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи). Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №120 від 09 грудня 2024 року та справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відносно позивача направити на новий розгляд до компетентного органу - ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відтак, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги в повному обсязі, зокрема щодо задоволення позовних вимог про закриття справи, оскільки це питання підлягає з`ясуванню органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справи вказаної категорії під час нового розгляду у порядку, встановленому КУпАП. Дослідивши обставини справи у відповідності до наведених правових норм, колегія суддів вважає, що суд першої інстанцій дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з пунктом другим ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції рішення ухвалено при неповному з`ясуванні обставин справи, а тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог частково. Керуючись ст.ст. 229, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 20 січня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково. Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення №120 від 09 грудня 2024 року щодо накладення на ОСОБА_1 штрафу у сумі 17000,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП. Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП направити на новий розгляд до компетентного органу - ІНФОРМАЦІЯ_1 . В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1514,00грн. (одна тисяча п`ятсот чотирнадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) судові витрати із сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги в сумі. Постанова набирає законної сили з дати її проголошення та не підлягає оскарженню в силу приписів ч.3 ст.272 КАС України Головуючий суддя І.О. Грибан Судді: О.О. Беспалов В.Ю. Ключкович (повний текст постанови складено 19.02.2025р.)

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»