Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 620/12023/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/12023/24 Суддя (судді) першої інстанції: Дар`я ВИНОГРАДОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 лютого 2025 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Ключковича В.Ю. Суддів: Беспалова О.О., Парінова А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому просить суд (з урахуванням уточненого позову): - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.07.2024 № 254050010219 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.08.2024 № 254050010219 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16.08.2024 № 254050010219 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.08.2024 № 254050010219 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.3 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 03.02.2003 по 03.02.2014 на посаді тракториста-комбайнера, з 01.04.2014 по 25.11.2014 на посаді тракториста, з 03.06.2015 по 04.01.2016 на посаді тракториста-комбайнера, з 26.04.2016 по 29.01.2019 на посаді тракториста-машиніста, з 19.04.2019 по 18.04.2019 на посаді тракториста-машиніста та з 22.06.2020 по 07.04.2024 на посаді тракториста-машиніста у ТОВ «КРОК-УкрЗалізБуд» згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.07.2002 та довідки №16/05 від 16.05.2024 та призначити пенсію відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 08.04.2024. В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що після досягнення ним 55 річного віку та маючи трудовий стаж на посаді тракториста - машиніста в сфері сільського господарства позивач звернувся до Пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, рішеннями від 27.08.2024 № 254050010219 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, від 16.08.2024 № 254050010219 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, від 01.08.2024 № 254050010219 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, від 10.07.2024 № 254050010219 Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області відповідачі відмовили позивачу у призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу тракториста-машиніста у сільському господарстві, що передбачено статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Позивач з рішеннями відповідачів про відмову у призначені пенсії не згодний, оскільки вважає, що він досяг відповідного віку та має необхідний загальний стаж, у тому числі спеціальний стаж роботи. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 10.07.2024 № 254050010219 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.08.2024 № 254050010219 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16.08.2024 № 254050010219 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.08.2024 № 254050010219 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 03.02.2003 по 03.02.2014 на посаді тракториста-комбайнера, з 01.04.2014 по 25.11.2014 на посаді тракториста, з 03.06.2015 по 04.01.2016 на посаді тракториста-комбайнера, з 26.04.2016 по 29.01.2019 на посаді тракториста-машиніста, з 19.04.2019 по 06.12.2019 на посаді тракториста-машиніста та з 22.06.2020 по 07.04.2024 на посаді тракториста-машиніста у Товаристві з обмеженою відповідальністю «КРОК-УкрЗалізБуд» згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.07.2002 та довідки № 16/05 від 16.05.2024 та призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з 08.04.2024. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1150,00 грн. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подало апеляційну скаргу, в якій останній просить його скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.12.2024 та 30.12.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження. Від позивача письмового відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами. Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла наступних висновків. Відповідно до фактичних обставин справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , досяг віку 55 років та маючи трудовий стаж на посаді тракториста - машиніста в сфері сільського господарства, звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування». Вказана заява за принципом екстериторіальності розглянута Головним управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. За результатами розгляду заяви Головним управлінням Пенсійного фонду в Житомирській області прийнято рішення № 254050010219 від 10.07.2024, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії. Згідно наданих документів для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, вік позивача 55 років, страховий стаж становить 36 років 07 місяців 01 день. У рішенні зазначено, що до страхового стажу зараховані всі періоди трудової діяльності, стаж роботи на посаді тракториста-машиніста не підтверджено. За доданими документами до пільгового стажу не зараховано всі періоди роботи відповідно до довідки № 16/05 від 16.05.2024, оскільки відсутній підпис інспектора відділу кадрів та відсутня інформація, що «КРОК-УкрЗалізБуд» відноситься до підприємств сільського господарства та займається виробництвом сільськогосподарської продукції. Головним управлінням Пенсійного фонду в Дніпропетровській області прийнято рішення № 254050010219 від 01.08.2024, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії. Вік заявника 55 років 03 місяці. Страховий стаж становить 36 років 06 місяців 25 днів, страховий стаж роботи на посаді тракториста-машиніста в с-г після рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 19.07.2024 № 10 становить 10 років 10 місяців 12 днів. Головним управлінням Пенсійного фонду в Запорізькій області прийнято рішення № 254050010219 від 16.08.2024, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії. Вік позивача 55 років 04 місяці 02 дні. Страховий стаж становить 36 років 09 місяців 25 днів. Стаж роботи на посаді тракториста становить 10 років 10 місяців 12 днів. За доданими документами до спеціального стажу не зараховано пільгову довідку № 16/05 від 16.05.2024, оскільки довідка не завірена підписом інспектора з кадрів, а також у довідці не зазначено не повну підставу видачі. Крім того у рішенні зазначено, що у даних реєстру застрахованих осіб відсутні відомості спеціального стажу, зазначена довідка потребує перевірки. Головним управлінням Пенсійного фонду в Харківській області прийнято рішення № 254050010219 від 27.08.2024, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії. Вік позивача 55 років 04 місяці 12 днів, страховий стаж становить 36 років 9 місяців 25 днів, пільговий стаж складає 10 років 10 місяців 12 днів. За доданими документами до пільгового стажу не зараховано всі періоди роботи відповідно до довідки № 16/05 від 16.05.2024, оскільки у долученому до пенсійної справи статуту ТОВ «КРОК-УкрЗалізБуд» відсутні інформація, що підприємство відноситься до сільського господарства та займається виробництвом сільськогосподарської продукції. У зазначеній довідці зазначена посада «тракторист-комбайнер», що не відповідає посаді, яка передбачена пунктом 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Не погоджуючись з відмовами відповідачів у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду. Надаючи оцінку зазначеним обставинам справи, з урахуванням доводів апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне. Спірні правовідносини, що склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон №1788). В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до статті 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Згідно з ч.1 статті 9 Закону №1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком. У статті 1 Закону №1058 наведено наступні визначення: пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески. Частина 1 статті 24 Закону №1058 передбачає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Згідно з ч.2 статті 24 Закону №1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Відповідно до ч.4 статті 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Положеннями статті 56 Закону №1788 передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Таким чином до 01.01.2004 стаж підтверджується документально, в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом №1058. В силу вимог статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Порядок призначення пенсій на пільгових умовах роз`яснений в листі Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року №7, відповідно до якого до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, належать працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідні посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах протягом повного сезону сільгоспробіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відпрацювали повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до сільгосппідприємств, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, здійснюється відповідно до класифікатора галузей народного господарства. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення. Для призначення пенсії на пільгових умовах марка трактора, на якому працює тракторист-машиніст, значення не має. Наведеним відповідно спростовуються висновки пенсійного органу про невідповідність посади позивача «тракторист-комбайнер» пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Так, умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV є виконання особою робіт на посаді тракториста-машиніста; безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства; досягнення відповідного віку; наявність кількості відповідного стажу. З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки позивача вбачається: - відповідно до записів № 3, 4 працював у ТОВ «Крок-УкрЗалізБуд» з 03.02.2003 по 03.02.2014 на посаді тракторист-комбайнер; - відповідно до записів № 7,8, працював трактористом у ТОВ «Крок-УкрЗалізБуд» з 01.04.2014 по 25.11.2014; - відповідно до записів № 11,12 працював трактористом-комбайнером у ТОВ «Крок-УкрЗалізБуд» з 03.06.2015 по 04.01.2016; - відповідно до записів № 15,16, 17 працював трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у ТОВ «Крок-УкрЗалізБуд» з 26.04.2016 по 29.01.2019; - відповідно до записів № 20,21 працював у ТОВ «Крок-УкрЗалізБуд» з 19.04.2019 по 06.12.2019 на посаді тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва; - відповідно до записів № 24, працював трактористом-машиністом сільськогосподарського виробництва у ТОВ «Крок-УкрЗалізБуд» з 22.06.2020. Вказані записи містять інформацію про номери і дати наказів про прийняття на посаду та звільнення, засвідчені підписом відповідальної особи та скріплені печаткою. Крім того, у позивача наявне посвідчення тракториста-машиніста серії НОМЕР_2 . Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Так, відповідно до копії довідки ТОВ «КРОК-УКРЗАЛІЗБУД» від 16.05.2024 № 16/05 про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлено, що ОСОБА_1 працював повний робочий день у Товаристві з обмеженою відповідальністю «КРОК-УкрЗалізБуд» і за період з 03.02.2003 по 03.02.2014 виконував роботу на посаді тракториста-комбайнера і був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду у рослинництві; з 01.04.2014 по 25.11.2014 виконував роботу на посаді тракториста і був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду у рослинництві; з 03.06.2015 по 04.01.2016 виконував роботу на посаді тракториста-комбайнера і був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду у рослинництві; з 26.04.2016 по 29.01.2019 виконував роботу на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва і був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду у рослинництві; з 19.04.2019 по 06.12.2019 виконував роботу на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва і був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду у рослинництві; з 22.06.2020 по даний час виконував роботу на посаді тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва і був зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду у рослинництві. У додаткових відомостях зазначено, що вказані відомості зараховуються до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення згідно п.2 п.п. 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». У відповідності до ч.1 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її. Отже, особа, яка має намір отримати статус пенсіонера, не несе відповідальності за правильність оформлення її роботодавцем трудової книжки за винятком дій, що підпадають під ознаки злочинів. Згідно ч.3 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. В силу п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. З урахуванням вищевикладеного, органи Пенсійного фонду України наділені повноваженнями щодо перевірки відповідної інформації та встановлення обставин щодо наявності або відсутності пільгового стажу, в тому числі шляхом проведення перевірок та вимагання відповідних документів у роботодавців. З фактичних обставин справи вбачається, що пенсійні органи не скористались правом звернення до ТОВ «КРОК-УКРЗАЛІЗБУД», де позивач працював, зокрема, на час звернення з заявами про призначення пенсії. В контексті доводів апелянта про відсутність інформації, що ТОВ «КРОК-УКРЗАЛІЗБУД» відноситься до підприємств сільського господарства та займається виробництвом сільськогосподарської продукції, колегія суддів враховує, що відповідно до копії статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «КРОК-УкрЗалізБуд», останнє має право займатися будь-якою господарською діяльністю (у тому числі підприємницькою), яка не суперечить законодавству України (а.с.34 та його зворот). Крім того, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.35-36) основним видом діяльності ТОВ «КРОК-УкрЗалізБуд», де може бути задіяно тракториста-машиніста, тракториста-комбайнера, тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, було: 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід та інші: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; 01.46 Розведення свиней;0 1.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 01.62 Допоміжна діяльність у тваринництві; 10.11 Виробництво м`яса; 10.13 Виробництво м`ясних продуктів; 10.41 Виробництво олії та тваринних жирів; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних виробів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 10.73 Виробництво макаронних виробів і подібних борошняних виробів; 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 52.10 Складське господарство. На підставі наведеного, колегія суддів відхиляє такі доводи апелянта за безпідставністю. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності рішень про відмову у призначенні пенсії позивачу та наявності підстав для зарахування ОСОБА_1 відповідних періодів роботи до його страхового стажу. Стосовно належного визначення відповідача у зобов`язальній частині оскаржуваного рішення, колегія суддів зазначає наступне. З матеріалів справи вбачається, що останнє оскаржуване рішення від 27 серпня 2024 року №254050010219 прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області за принципом екстериторіальності, і саме зазначений пенсійний орган досліджував документи позивача, вирішував питання щодо призначення пенсії, а не Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1). При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова Правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1). Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року. Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер. Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників. Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр). Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу. Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про наступне: - сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території; - після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10); - виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи. Відтак, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов`язання призначити пенсію позивачу відповідно до поданої ним заяви є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглянув заяву позивача. Натомість, Головне управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні йому пенсії за вислугу років, а тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо прийняття рішення за заявою позивача. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08 лютого 2024 року у справі № 500/1216/23, відповідно до якої суд зауважив, що дії зобов`язального характеру щодо проведення позивачу нарахування призначеної йому пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що призначив позивачу пенсію. З урахуванням вищенаведеного у сукупності, колегія суддів вбачає правові підстави для часткового задоволення апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області шляхом скасування рішення суду першої інстанції в абзаці шостому резолютивної частини та прийняття у цій частині нового судового рішення. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. В іншій частині рішення позивач не оскаржував, а апелянт не навів своїх доводів та міркувань в чому полягає неправильність та незаконність судового рішення в частині, якою було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Приписи пункту 4 частини 1 статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Підстави для розподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області - задовольнити частково. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року - скасувати в абзаці шостому резолютивної частини та прийняти у цій частині нове судове рішення, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 03.02.2003 по 03.02.2014 на посаді тракториста-комбайнера, з 01.04.2014 по 25.11.2014 на посаді тракториста, з 03.06.2015 по 04.01.2016 на посаді тракториста-комбайнера, з 26.04.2016 по 29.01.2019 на посаді тракториста-машиніста, з 19.04.2019 по 06.12.2019 на посаді тракториста-машиніста та з 22.06.2020 по 07.04.2024 на посаді тракториста-машиніста у Товаристві з обмеженою відповідальністю «КРОК-УкрЗалізБуд» згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 10.07.2002 та довідки № 16/05 від 16.05.2024 та призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до пункту 3 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 08.04.2024. В іншій частині рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович Судді: О.О. Беспалов А.Б. Парінов