Постанова Київський апеляційний суд № 756/6728/24

Унікальний номер справи 756/6728/24 Номер апеляційного провадження 22-ц/824/5277/2025 Головуючий у суді першої інстанції А. В. Шевчук Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л. Д. Поливач Постанова Іменем України 05 лютого 2025 року місто Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого Поливач Л. Д. (суддя - доповідач), суддів Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І. секретар судового засідання Комар Л. А. сторони позивач ОСОБА_1 відповідач Київська міська рада розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Живагою Олександром Васильовичем, на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2024 року, постановлену у складі судді Шевчука А. В., в примішенні Оболонського районного суду м. Києва, у с т а н о в и в : У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04 травня 2024 року прийнятопозовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито загальне позовне провадження. Призначенопідготовче судове засідання на18 липня 2024 року о 11 год. 00 хв. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини залишенобез розгляду. Не погоджуючись з ухвалою суду про залишення позову без розгляду ОСОБА_1 через свого представника Живагу О. В. подала апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що залишаючи позов без розгляду судом не було належним чином повідомлено позивача та її представника про відкриття провадження у справі, а також про час, дату та місце розгляду справи, оскільки на адресу позивача та її представника не надходила ухваласуду про відкриття провадження у справі та їм не вручалися судові повістки про виклик в судові засідання. Суд першої інстанції помилково застосував як підставу для залишення позову без розгляду неявку позивача та представника саме у судове засідання, про що прямо зазначено в описовій частині оскаржуваної ухвали. Незважаючи на те, що судове засідання щодо розгляду справи по суті не проводилося, а оскаржувана ухвала постановлена у підготовчому судовому засіданні. Таким чином судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, оскільки фактично застосовано неналежні норми в розрізі ст. 223 та п.3 ч. 1 ст 257 ЦПК України. Окрім того, незважаючи на неналежний спосіб повідомлення сторони позивача про час, дату та місце розгляду справи, суд першої інстанції залишаючи позов без розгляду не врахував, що 18.11.2024 представником позивача було направлено на електронну адресу суду заяву про проведення судового засідання без участі позивача та її представника. Представник позивача Живага О. В. у судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав подану апеляційну скаргу з викладених підстав та просив її задовольнити. Відповідач Київська міська рада у судове засідання апеляційної інстанції явку свого представника не забезпечила, про час та дату розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду до електронного кабінету відповідача. Станом на момент розгляду справи апеляційним судом відзив на апеляцйну скаргу від відповідача до суду не надходив. Суд апеляційної інстанції вважав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача та поивача з урахуванням вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України. Неявка позивача та представника Київської міської ради в судове засідання не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та не перешкоджає її розгляду. Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника позивача Живаги О. В. , перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постановленої ухвали суду в межах апеляційного оскарження, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. У відповідності до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Згідно із статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Як вбачається із матеріалів справи, із позовною заявою ОСОБА_1 звернулася до суду 24.05.2024. Позовна заява направлена представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Живагою О. В. на адресу Оболонського районного суду м. Києва засобами поштового зв`язку. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04 червня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за загальними правилами позовного провадження у підготовче судове засідання на 18 липня 2024 року на 11 год 00 хв. Доказів направлення копії ухвали суду від 04.06.2024 про відкриття провадження у справі позивачу та/або її представнику матеріали справи не містять. Згідно судової повістки про виклик до суду Живаги О. В. на 18.07.2024, у ній не зазначено адресу куди її було направлено (а.с. 24). Згідно судової повістки про виклик до суду ОСОБА_1 на 18.07.2024 остання направлялася на адресу позивача: АДРЕСА_1 . Доказів вручення ОСОБА_1 судової повістки матеріали справи не містять. Також у матеріалах справи відсутнє поштове відправлення із відміткою про причини його повернення (невручення) адресату. Таким чином, позивач та її представник не були належним чином повідомлені судом про день, час та місце судового засідання призначеного на 18.07.2024. 18.07.2024 у підготовче судове засідання сторони (їх представники) не з`явилися, причини неявки суду не повідомили. У зв`язку із неявкою учасників справи (їх представників) у підготовче судове засідання фіксація судового засідання не здійснювалася у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, про що секретарем судового засідання 18.07.2024 було складено довідку. Згідно довідки розгляд справи було відкладено на 18.11.2024 на 10 год 00 хв. Ухвала про закінчення підготовчого засідання судом не постановлювалася. Згідно судової повістки про виклик до суду Живаги О. В. на 18.11.2024 у ній знову не зазначено адресу куди її було направлено (а.с. 30). Згідно судової повістки про виклик до суду ОСОБА_1 на 18.11.2024 остання направлялася на адресу позивача: АДРЕСА_1 . Доказів вручення ОСОБА_1 судової повістки матеріали справи не містять. Також у матеріалах справи відсутнє поштове відправлення із відміткою про причини його повернення (невручення) адресату. Однак, у матеріалах справи наявна довідка про доставку sms - повідомлення у додаток Viber ОСОБА_1 на номер телефону НОМЕР_1 про повідомлення щодо призначення справи до розгляду на 18.11.2024 на 10 год 00 хв. Також наявна довідка про доставку sms - повідомлення у додаток Viber адвокату Живага О. В. на номер телефону НОМЕР_2 про повідомлення щодо призначення справи до розгляду на 18.11.2024 на 10 год 00 хв. (а.с.31, 32). Згідно довідки секретаря судового засідання від 18.11.2024 фіксування судового засідання 18.11.2024 о 10 год 45 хв не здійснювалося у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку із неявкою у судове засідання учасників справи (їх представників). Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду. Постановляючи ухвалу про залишення позову без розгляду суд виходив з того, що 18.11.2024 позивач та її представник повторно в судове засідання не з`явились, про час та дату судового розгляду справи повідомлялись належним чином. При цьому, будь-яких клопотань від сторони позивача щодо пояснень причини неявки в судове засідання до суду не надходило. З вищенаведеними висновками суду колегія суддів не погоджується, оскільки вони не грунтуються на нормах закону та не відповідають наявним у справі доказам. Так, залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Відповідно до приписів ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. За змістом наведених норм підставою залишення позову без розгляду є неявка двічі поспіль належним чином повідомленого позивача без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки за відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності. З матеріалів справи вбачається, що позивач та її представник не були повідомлені про дату та час призначення справи до розгляду у попереднє судове засідання. Про розгляд справи судом 18.11.2024 позивача та її представника було повідомлено шляхом направлення sms - повідомлення у додаток Viber, що не є доказомналежного повідомлення позивача та її представника про час та місце розгляду справи у розумінні вимог закону, оскільки такі дії суду суперечать положенням процесуального закону, що вбачається з наступного. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно (частини друга, четверта та п`ята статті 128 ЦПК України). Відповідно до частини шостоїстатті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (частина восьма статті 128 ЦПК України). Частиною тринадцятою статті 128 ЦПК України передбачено, що за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Тлумачення частини тринадцятої статті 128 ЦПК України свідчить про те, що повідомлення учасника про розгляд справи може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку лише за наявності відповідної письмової заяви учасника справи. Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 177/547/16-ц від 10 листопада 2021 року в справі № 756/13021/16-ц. За змістом пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції, ЄСПЛ зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення від 13 грудня 2011 року у справі "TRUDOV v. RUSSIA", заява № 43330/09, § 25, 27). Зміст положень статті128 ЦПК Українисвідчить про те, що до обов`язку суду входить надсилання судових повісток до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Якщо учасник надав суду свою адресу місця проживання/знаходження, зазначивши про відсутність інших засобів зв`язку, як у даному випадку зазначено у позові ОСОБА_1 , то слід припустити, що учасник бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це, суд, який комунікує з учасником справи за допомогою повідомлених ним засобів комунікації, діє правомірно і добросовісно. Тому слід виходити з "презумпції обізнаності": особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення. Так із позовної заяви, поданої до суду вбачається, що для комунікації у ній зазначено поштову адресу позивача: АДРЕСА_1 та номер телефону НОМЕР_1 . Інших засобів для комунікації (зокрема електронної адреси тощо) позивачем до суду не подавалося та не зазначалося у відповідних зверненнях. У свою чергу, представником позивача - адвокатом Живагою О. В. у позовній заяві вказано поштову адресу: АДРЕСА_2 та номер телефону НОМЕР_2 , електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому матеріали справи не містять заяв позивача та/або її представника про повідомлення сторони позивача про розгляд справи шляхом надсилання текстового повідомлення з використанням засобів мобільного зв`язку чи електронною поштою, тому за таких обставин повідомлення позивача та її представника про час та дату розгляду справи шляхом використання засобів мобільного зв`язку загалом не є належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи. Отже, суд першої інстанції, призначаючи справу до розгляду у підготовче судове засідання на 18.07.2024 та у судове засідання на 18.11.2024 не виконав вимоги ст. 128 ЦПК України, щодо належного повідомлення позивача та її представника про дату, час та місце розгляду справи. За таких обставин, з огляду на відсутність у матеріалах справи доказів належного повідомлення позивача та її представника про розгляд спави судом 18.07.2024 та 18.11.2024, відсутня повторність неявки в підготовче та судове засідання належним чином повідомленого позивача та її представника, у зв`язку із чим висновок суду про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду є таким, що порушує норми процесуального права. Крім того суд звертає увагу на наявну у матеріалах справи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Живаги О. В., датовану 18.11.2024, про розгляд справи судом без участі позивача та її представника, у якій стороною позивача було підтримано заявлені позовні вимоги у повному обсязі. Вказана заява була зареєстрована судом першої інстанції 18.11.2024 та передана судді у справі. Суд наголошує, щорозгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права особи на справедливий судовий розгляд, а також порушенням статей 8-12, 128-130, 372 ЦПК України, які передбачають, що ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду справи, врегульовують порядок повідомлення учасників справи про дату судового засідання та наслідки неявки в судове засідання. У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Колегією суддів встановлено, що у матеріалах справи відсутні будь - які належні докази повідомлення позивача та її представника про підготовче судове засідання, призначене на 18.07.2024. Жодних заяв про отримання повісток в електронному вигляді за допомогою sms - повідомлень у додаток Viber чи направлення на електронну адресу позивач та її представник не подавали. А отже в розумінні цивільно-процесуального законодавства матеріали справи не мають підтвердження належного повідомлення позивача та її представника і про розгляд справи судом 18.11.2024. За таких обставин, за відсутності ознак повторності неявки, суд помилково дійшов висновку про наявність, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК Українипідстав для залишення позовної заяви без розгляду. Відповідно до ч. 1ст. 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Зазначені порушення судом першої інстанції норм процесуального права є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи до суду першої інстанції відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 379, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником Живагою Олександром Васильовичем, задовольнити. Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 18 листопада 2024 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанціії. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повна ухвала складена 20 лютого 2025 року. Судді Л. Д. Поливач А. М. Стрижеус О. І. Шкоріна