Постанова 4854 № 489/7652/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 489/7652/24 Перша інстанція: суддя Микульшина Г.А., повний текст судового рішення складено 05.12.2024, м. Миколаїв П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В., судді Вербицької Н.В., при секретарі Марченко І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 05 грудня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - В С Т А Н О В И В: У жовтні 2024 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач), в якому просив: визнати протиправною та скасувати постанову №751 від 17.09.2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 17.09.2024 року відносно нього начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було винесено постанову про адміністративне правопорушення №751, відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.210-1 КУпАП, а саме він начебто будучи військовозобов`язаним, направленим на проходження ВЛК з метою встановлення ступеня придатності до військової служби, отримав повістку на проходження ВЛК, але в подальшому відмовився від проходження військово-лікарської комісії 14.09.2024 року з особистих обставин, відсутність особистих медичних документів. ОСОБА_1 зазначає про те, що процедуру його затримання було порушено, що тягне за собою нівелювання усіх наступних юридичних фактів, пов`язаних із притягненням його до адміністративної відповідальності. Рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 05.12.2024 року позов задоволено. Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного. З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що згідно витягу з додатку «Резерв +» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є військовозобов`язаним (а.с.11). У відповідності до повістки №5426, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», останньому належало з`явитись о 15:00 14.09.2024 року для інформаційної звірки до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.12, зворотня сторона). 14.09.2024 року відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, відповідно до якого 14.09.2024 року ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 спільним нарядом. Під час проведення перевірки щодо наявності військо-облікового документа та правильності військового обліку було встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та будучи направленим на проходження військово-лікарської комісії з метою встановлення ступеня придатності до військової служби, отримав повістку на проходження ВЛК, але в подальшому відмовився від проходження військово-лікарської комісії 14.09.2024 року з особистих обставин, відсутність особистих медичних документів. ОСОБА_1 було повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, який відбудеться 17.09.2024 року о 10:00 год., про що позивач особисто розписався в протоколі. Також надав у протоколі в графі пояснення: «Відмовляюсь проходити ВЛК, тому що не маю зараз з собою медичних документів» (а.с.11, зворотня сторона - 12). У відповідності до повістки №5431, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно з ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», останньому належало з`явитись о 10:00 17.09.2024 року для інформаційної звірки до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.13). 17.09.2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 було складено постанову №751 за справою про адміністративне правопорушення, в якій вказано, що 14.09.2024 року ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 спільним нарядом. Під час проведення перевірки щодо наявності військо-облікового документа та правильності військового обліку було встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та будучи направленим на проходження військово-лікарської комісії з метою встановлення ступеня придатності до військової служби, отримав повістку на проходження ВЛК, але в подальшому відмовився від проходження військово-лікарської комісії 14.09.2024 року з особистих обставин, відсутність особистих медичних документів. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період та на нього накладено штраф у сумі 17000,00 грн. (а.с.20). На розгляд справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 особисто не прибув, однак надіслав засобами поштового зв`язку письмове пояснення та копії лабораторних досліджень, в яких, зокрема, містяться розбіжності щодо написання прізвища пацієнта « ОСОБА_1 ». До позовної заяви ОСОБА_1 долучено копії результатів магнітно-резонансних досліджень, консультативних висновків спеціалістів, результатів ультразвукового дослідження (а.с.14-18). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем не доведено порушення ОСОБА_1 вимог ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і, як наслідок, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Колегія суддів при вирішенні даного спору виходить з наступного. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 року №2232-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Відповідно до абз.4 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно. Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні», (зі змінами) введено правовий режим воєнного стану на території України, який триває і на даний час. Відповідно до Указу Президента України №65/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 03.03.2022 року №2105-IX, оголошено загальну мобілізацію. Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 року №3543-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» закріплено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. У відповідності до абзаців другого та четвертою частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані, зокрема: - з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; - проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону. Статтею 210-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Як вбачається з матеріалів справи, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковника ОСОБА_4 №751 від 17.09.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.. Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови №751 від 17.09.2024 року, 14.09.2024 року ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 спільним нарядом. Під час проведення перевірки щодо наявності військо-облікового документа та правильності військового обліку було встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та будучи направленим на проходження військово-лікарської комісії з метою встановлення ступеня придатності до військової служби, отримав повістку на проходження ВЛК, але в подальшому відмовився від проходження військово-лікарської комісії 14.09.2024 року з особистих обставин, відсутність особистих медичних документів. Таким чином, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, тобто порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок №560). Порядок №560 визначає, зокрема, процедуру оповіщення військовозобов`язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру перевірки військово-облікових документів громадян, уточнення персональних даних військовозобов`язаних, організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби, процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. За приписами підпункту 1 пункту 27 Порядку №560, під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: - взяття на військовий облік; - проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; - уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); - призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби. Пунктом 28 Порядку №560 передбачено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1). Згідно з вимогами п.29 Порядку №560 у повістці зазначаються, зокрема, мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ. Відповідно до абзацу 3 п.69 Порядку №560 громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою. Положеннями п.74 Порядку №560 передбачено, що резервістам та військовозобов`язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком

11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті. Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 видається резервісту та військовозобов`язаному під особистий підпис. Під час вручення направлення резервістам та військовозобов`язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду. Таким чином, з наведеного вбачається, що процедурі проходження медичного огляду передує видача керівником направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 Порядку №560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою, згідно з додатком 12 Порядку №560, а також, формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду. Разом з тим, відповідачем не надано доказів дотримання відповідної процедури та етапності. Як підтверджено матеріалами справи та встановлено судом першої інстанції, позивач був викликаний до ІНФОРМАЦІЯ_2 14.09.2024 року повісткою для інформаційної звірки. Повістки на медичний огляд (проходження ВЛК) на ім`я позивача вручено не було, направлення на проходження ВЛК у встановленому діючим законодавством порядком не видавалось. Вказана обставина відповідачем будь-яким чином не спростована. Матеріали справи не містять доказів вручення повістки ОСОБА_1 на медичний огляд (проходження ВЛК). Беручи до уваги вищевказане, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено порушення ОСОБА_1 вимог 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і, як наслідок, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що постанова №751 про адміністративне правопорушення від 17.09.2024 року, ухвалена начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_5 , про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладення на нього штрафу у розмірі 17000,00 грн. є протиправною та підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю. За таких обставин, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення, а рішення Ленінського районного суду м.Миколаєва від 05 грудня 2024 року без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач К.В. Кравченко Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька