Постанова Одеський апеляційний суд № 501/3326/21

Номер провадження: 22-ц/813/459/25 Справа № 501/3326/21 Головуючий у першій інстанції Петрюченко М. І. Доповідач Драгомерецький М. М. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06.02.2025 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді: Драгомерецького М.М., суддів: Громіка Р.Д., Дришлюка А.І., при секретарі судового засідання: Узун Н.Д., за участю представника відповідача - адвоката Андрєєвої Н.О., переглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 травня 2023 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної репутації, притягнення до відповідальності, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до Іллічівського міського суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної репутації, притягнення до відповідальності. Позивач просив суд визнати недостовірними та такими, що принижують честь, гідність та ділову репутацію відомості, які розповсюдив ОСОБА_2 неправдиву інформацію, що його ОСОБА_1 дружина хоче стягнути з робітників ОСББ «Укржилстрой-2008» 1 500 000 гривень; зобов`язати ОСОБА_2 спростувати викладену у Vіbеr, в групі «ІНФОРМАЦІЯ_1» неправдиву інформацію щодо його дружини у зв`язку з тим, що він, ОСОБА_1 взагалі не одружений та не має дружини; зобов`язати ОСОБА_2 публічно вибачитись у Vіbеr, в групі «ІНФОРМАЦІЯ_1» за неправдиву інформацію викладену 11 вересня 2021 року відносно позивача ОСОБА_1 ; притягти до відповідальності ОСОБА_2 , а саме стягнути штраф у сумі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Позов обґрунтований тим, що 11 вересня 2021 року мешканець, кв. АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 у Vіbеr, в групі «ІНФОРМАЦІЯ_1» розповсюдив неправдиву інформацію про те, що його, ОСОБА_1 , дружина хоче стягнути з робітників ОСББ «Укржилстрой-2008» 1 500 000 гривень, а саме, цитує: «....а у нас наши должники умудряються на ОСББ в суд подавать-даже на меня Нигрескула супруга подала в суд расчитывая с четырех человек осбб полущить 1 500 000 грн почти: 15 000$ с челювека и это только изза того что подписался свидетелем в акте отключения электричества..» (витяг). Позивач стверджує у позові, що викладена інформація є неправдивою, розповсюджена без його згоди, він не є власником/співвласником, буд. АДРЕСА_2 , не одружений і не має дружини. Також, позивач вказує, що розповсюджена неправдива інформація, яка зганьбила його честь та гідність і завдала душевних страждань та спричинила йому (позивачу) моральні збитки, які він оцінює в сумі 50 000 гривень. Відповідач надав до суду відзив на позов (а.с. 64-71) та просив суд відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що він не є належним відповідачем у даній справі. У позовній заяві ОСОБА_1 немає жодних посилань на належні і допустимі докази, які б підтверджували, що неправдива інформація саме щодо нього взагалі була поширена, а також що вона була поширена саме відповідачем. Також, відповідач у відзиві на позов зазначав, що ОСОБА_1 не надав жодних належних і допустимих доказів того, що група «ІНФОРМАЦІЯ_2» у Vibеr взагалі існує, хто саме має доступ до її інформації, саме він (відповідач) поширював інформацію саме шодо ОСОБА_1 11 вересня 2021 року, інформація про те, що ОСОБА_1 є одруженою особою та має відношення до будинку АДРЕСА_3 стала відома будь-якій особі внаслідок дій відповідача та якимось чином вплинула на честь, гідність чи ділову репутацію позивача, тощо. 23 травня 2023 року рішенням Іллічівського міського суду Одеської області у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної репутації, притягнення до відповідальності відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить суд рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В ході розгляду справи у суді апеляційної інстанції від відповідача ОСОБА_3 , надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому відповідач наголошував на правильності висновків суду першої інстанції, просив оскаржуване судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. У судове засідання, призначене на 06 лютого 2025 року об 13 год 40 хв з`явився представник відповідача - адвокат Андрєєва Н.О., інші учасники справи до суду не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою, наявною в матеріалах справи (а.с. 176). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність не з`явившихся учасників справи, які своєчасно і належним чином були повідомлені про час і місце розгляду справи. Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позовної заяви не знайшли свого підтвердження та позивачем не надано жодного доказу, який би підтверджував обставини, зазначені ним у позові, тобто не доведено факту поширення відповідачем образливих висловлювань, які позивач просить визнати як образливі та такі, що принижують його честь та гідність та відповідно і завдання позивачу моральної шкоди. Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, вважає вказані висновки суду першої інстанції вірними з огляду на наступне. Так, судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що: «11.09.2021 року мешканець, кв. АДРЕСА_4 ( АДРЕСА_5 , ОСОБА_2 у Vіbеr, в групі «ІНФОРМАЦІЯ_1» розповсюдив неправдиву інформацію про те, що його, ОСОБА_1 , дружина хоче стягнути з робітників ОСББ «Укржилстрой-2008» 1 500 000 гривень, а саме, цитує: «....а у нас наши должники умудряються на ОСББ в суд подавать-даже на меня Нигрескула супруга подала в суд расчитывая с четырех человек ОСББ получить 1 500 000 грн почти: 15000$ с челювека и это только из-за того что подписался свидетелем в акте отключения электричества..» (витяг)». ОСОБА_1 стверджує, що інформація, яку він вважає неправдивою, поширена у Vіbеr в групі «ІНФОРМАЦІЯ_1», у якій зареєстровані мешканці будинку АДРЕСА_2 ) особою на ім`я « ОСОБА_4 », який є членом цієї групи та має номер телефону НОМЕР_1 . В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначив, що вважає оскаржуване рішення незаконним через те, що в тексті судового рішення відсутня вказівка на докази, якими керувався суд, а також через відсутність мотивів прийняття рішення. Апелянт вважає, що при розгляді справи в суді першої інстанції судом не було захищено його права, що стало підставою для ухвалення помилкового рішення. Апеляційний суд не погоджується з такими доводами апеляційної скарги та вважає їх неспроможними, а рішення суду першої інстанції таким, що відповідає критеріям законності та є в достатній мірі мотивованим. Колегія суддів звертає увагу на те, що доводи апеляційної скарги ґрунтуються на особистому розумінні ОСОБА_5 щодо розгляду судами справ та трактуванні норм права, що не може бути підставою для скасування судового рішення. Так, відповідно до ст. 28 Конституції України та ст.270 ЦК України фізична особа має право, зокрема, на повагу до гідності та честі. Також, статтею 32 Конституції України проголошено, що кожному гарантується судовий захист права спростувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У частині 1 ст. 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації. Згідно ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його честі та гідності. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі. Як зазначено в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 №1«Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», чинне законодавство не містить визначення понять честі, гідності чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту. Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі. Поширенням інформації також є вивішування (демонстрація) в громадських місцях плакатів, гасел, інших творів, а також розповсюдження серед людей листівок, що за своїм змістом або формою порочать гідність, честь фізичної особи або ділової репутації фізичної та юридичної особи. Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Відтак, предметом доказування у справах про захист честі, гідності та ділової репутації особи є доведення суду наявності в сукупності всіх зазначених обставин, а відповідно і складу правопорушення у діях відповідача, що дає підстави для задоволення позову. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення призводить як до відсутності самого правопорушення, так і до відмови у задоволенні позову. Судом першої інстанції вірно визначено, що саме позивачем у даній справі має бути доведено факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права. Апеляційним судом вбачається, що з тексту інформації, яка зазначена позивачем у витягу, який додається до позову (а.с. 3), позивач - ОСОБА_1 - взагалі не згадується. Натомість в ній йдеться про «дружину ОСОБА_6 » - без зазначення будь-яких даних, які б дозволяли конкретно ідентифікувати позивача чи особу «дружини», а саме: без імені і по-батькові ОСОБА_6 , без прізвища, імені, по-батькові «дружини», без адрес, без дат народження чи номерів телефонів тощо, які б дозволили стверджувати, що мова йде саме про ОСОБА_1 - позивача у даній справі. Із зазначеного вбачається, що будь-яких ознак, які б давали змогу ідентифікувати особу поширювача неправдивої інформації, позивач не наводить і такі докази відсутні в матеріалах даної цивільної справи. Згідно приписів ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Отже, виходячи із вищевикладеного, судом першої інстанції було встановлено, що позивачем не доведено факту вчинення відповідачем ОСОБА_2 дій, які б порушували права ОСОБА_1 , та завдавали шкоди його честі, гідності та діловій репутації. Крім того, надані позивачем докази в жодній мірі не дають підстав вважати, що ті висловлювання про які повідомляє ОСОБА_1 стосувались саме позивача у даній справі та, що в уривку, наданому позивачем мова йшла про ОСОБА_1 .. Дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції в повній мірі надано правову оцінку доказам, які були надані сторонами та ухвалено законне судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. З огляду на вищевказане, в апеляційній скарзі відсутні доводи, які б свідчили про порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права. Інші доводи апеляційної скарги зводяться до формальних міркувань та не впливають на розгляд справи по суті. При цьому апеляційний суд зауважує, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі RuizTorija v. Spain, серія A, №303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. Більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»). Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних суду першої інстанції, апеляційний суду на підставі ст. 375 ЦПК України, відхиляючи апеляційну скаргу, залишає рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 381-384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 23 травня 2023 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до суду касаційної інстанції. Повний текст судового рішення складено: 17 лютого 2025 року. Судді Одеського апеляційного суду: М.М. Драгомерецький Р.Д. Громік А.І. Дришлюк