Постанова 4856 № 120/3673/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 120/3673/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції -Дмитришена Р.М. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 17 лютого 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вінницької митниці на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Вінницької митниці про визнання протиправними та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості, В С Т А Н О В И В : у березні 2024 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Вінницької митниці в якому просив: -визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 10.01.2024 № UА401000/2024/000006/2; - визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 10.01.2024 №UА401020/2024/000037. 16 вересня 2024 року Вінницький окружний адміністративний суд прийняв рішення про задоволення адміністративного позову. Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Заслухавши, суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.08.2021 між ФОП ОСОБА_1 (Покупець) та фірмою "SHANDONG TAIMU COMMOTIDY CO., LTD" Китай (Продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт №3426/РВ, згідно умов якого Продавець продав, а Покупець купив товар: Рукавички, країна походження: Народна Республіка Китай, кількість: згідно інвойсу, ціна: згідно інвойсу, додатки, термін поставки: 2021-2025 роки, порт відвантаження: згідно інвойсу. Відповідно до п. 17.1 Контракт набуває чинності з дня його підписання обома сторонами і діятиме до 31 грудня 2025 року. Згідно п. 4.1 Контракту, термін доставки товару протягом 45 днів після отримання 30% депозиту від Покупця (тільки після отримання 50% оплати, продавець може організувати доставку товару). Умови поставки визначаються для кожної окремої партії і вказуються в інвойсах (п. 4.2 Контракту). Валюта становить: долар США (п. 5.1 Контракту). Відповідно до п. 5.2 Контракту, загальна сума контракту становить 1000000,00 доларів США. Вартість контракту визначається після взаємних консультацій до домовленостей між сторонами (п. 5.3 Контракту). Завантаження товарів на судно, включаючи укладання в трюмі (стивідорні роботи), ліхтеровка, інформація про відвантаження товару, видача коносаментів, інші супровідні витрати виконуються та оплачуються за рахунок Продавця (п. 5.4 Контракту). Згідно із п. 6.1 Контракту, платіж за поставленим за цим контрактом виробами здійснюється покупцем на рахунок продавця наступним чином: -визначається для кожної окремої партії і вказуються в інвойсах (рахунках - фактурах). Позивач за даним Контрактом відповідно до проформи інвойсу від 22.06.2023 № 2206 планував придбати товар: -69061 рукавиці робочі комбіновані (75% коров`яча шкіра, 25% нейлон), у кількості 6000 пар, загальною вартістю 5160,00 дол. США; - 69882 рукавиця крага без підкладки сіра довга (100% коров`яча шкіра), у кількості 6120 пар, загальною вартістю 7527,60 дол. США; - 69873 Рукавиця крага без підкладки сіра коротка (колір сірий, 100% шкіра коров`яча спліт, рукавичка для зварювання), у кількості 6000 пар, загальною вартістю 6150,00 дол. США; - 69246 Рукавиця крага з підкладкою червона довга з коров`ячої шкіри (100% ) розмір 12, у кількості 6480, загальною вартістю 9460,80 дол. США; - FLL9249 сірі бавовняні рукавички з чорним латексним покриттям (60% бавовна, 40% латекс, у кількості 48000 пар, загальною вартістю 12144,00 дол. США; - FLL 9397 рукавички синтетичні білі з зеленим латексним покриттям (60% поліестер, 40% латекс), у кількості 14400 пар, загальною вартістю 3816,00 дол. США; - NL 9610 рукавички синтетичні білі з 3/4 синьо-чорним нітриловим покриттям (60% поліестер, 40% нітрил), розмір 10, у кількості 12000 пар, загальною вартістю 3312,00 дол. США; - FLL 9136 рукавички синтетичні білі з синьо-чорним спіненим латексним покриттям (60% поліестер, 40% латекс, у кількості 12000 пар, загальною вартістю 3708,00 дол. США; - NL 9712 рукавички синтетичні червоні з чорним нітриловим покриттям (60% поліестер, 40% нітрил), розмір 10, у кількості 60000 пар, загальною вартістю 9600,00 дол. США; - NL 9620 рукавички синтетичні білі з сірим нітриловим покриттям (60% поліестер, 40% нітрил), розмір 10, у кількості 24000 пар, загальною вартістю 3864,00 дол. США. Разом: 195000 пар, 64742,40 дол. США. Так, у проформі-інвойсі вказано: -торговий термін: FOB QINGDAO / FOB Циндао; - умови оплати: 30% - передоплата; 20% - на момент готовності товару до відвантаження; 20% - протягом 30 днів після відвантаження товару, після отримання даної оплати продавець зобов`язаний відправити оригінали документів; 30% - протягом 30 днів після того як товар прибуде до порту призначення в Україні. Гарантом платежів є оплата попередніх чи наступних заказів; - термін поставки - 90 днів. Після отримання проформи-інвойсу позивач здійснив оплату: -10.07.2023 року - 19422,72 дол. США. - 25.09.2023 року - 12948,48 дол. США. У зв`язку із зміною асортименту та обсягів поставки Продавець виставив позивачу інвойс від 26.09.2023 № 2206: -69061 рукавиці робочі комбіновані (75% коров`яча шкіра, 25% нейлон), у кількості 6000 пар, загальною вартістю 5160,00 дол. США; - 69882 рукавиця крага без підкладки сіра довга (100% коров`яча шкіра), у кількості 6120 пар, загальною вартістю 7257,60 дол. США; - 69873 Рукавиця крага без підкладки сіра коротка (колір сірий, 100% шкіра коров`яча спліт, рукавичка для зварювання), у кількості 6000 пар, загальною вартістю 6150,00 дол. США; - 69246 Рукавиця крага з підкладкою червона довга з коров`ячої шкіри (100% ) розмір 12, у кількості 6480, загальною вартістю 9460,80 дол. США; - FLL9249 сірі бавовняні рукавички з чорним латексним покриттям (60% бавовна, 40% латекс, у кількості 48000 пар, загальною вартістю 12144,00 дол. США; - FLL 9397 рукавички синтетичні білі з зеленим латексним покриттям (60% поліестер, 40% латекс), у кількості 14400 пар, загальною вартістю 3816,00 дол. США; - NL 9610 рукавички синтетичні білі з 3/4 синьо-чорним нітриловим покриттям (60% поліестер, 40% нітрил), розмір 10, у кількості 11760 пар, загальною вартістю 3245,76 дол. США; - FLL 9136 рукавички синтетичні білі з синьо-чорним спіненим латексним покриттям (60% поліестер, 40% латекс, у кількості 12240 пар, загальною вартістю 3782,16 дол. США; - NL 9712 рукавички синтетичні червоні з чорним нітриловим покриттям (60% поліестер, 40% нітрил), розмір 10, у кількості 60000 пар, загальною вартістю 9600,00 дол. США; - NL 9620 рукавички синтетичні білі з сірим нітриловим покриттям (60% поліестер, 40% нітрил), розмір 10, у кількості 24000 пар, загальною вартістю 3864,00 дол. США. Разом: 195000 пар, 64750,32 дол. США. Інші умови, вказані в проформі-інвойсі № 2206 від 22.06.2023, зокрема, стосовно умов оплати, в інвойсі від 26.09.2023 № 2206, залишились без змін. Після отримання інвойсу від 26.09.2023 № 2206 позивач здійснив оплату: -13.11.2023 - 12954,02 дол. США; - 21.12.2023 - 19425,10 дол. США. Для митного оформлення товару позивач подав до Вінницької митниці електронну митну декларацію від 10.01.2024 № 24UA401020001296U6 та необхідний пакет документів, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) від 26.09.2023 № 2206, зовнішньоекономічний договір від 02.08.2020 № 3426/РВ, платіжні доручення в іноземній валюті від 10.07.2023 № NJBKLN7A07046TS, від 25.09.2023 № NJBKLN9P0815100, від 13.11.2023 № NJBKLNBDO8A08ZG, довідку про транспортні витрати № 2/12366 від 01.12.2023, копію декларації країни відправлення від 28.09.2023 № 421320230000177064. Митну вартість заявлено за першим методом - за ціною договору. За результатами розгляду поданої декларантом електронної митної декларації та доданих до неї документів, відповідач прийняв картку відмови у прийнятті митної декларації від 10.01.2024 UА401020/2024/000037 та рішення про коригування митної вартості товарів від 10.01.2024 № UА401000/2024/000006/2. У рішенні зазначено наступне: -у гр.44, а саме: в проформі інвойсі № 2206 від 22.06.2023 вартість товарів (64742,4 USD) відмінна від вартості товарів у МД (64750,32 USD). Згідно п. 2 зовнішньоекономічного договору від 02.08.2021 № 3426/PB «ціна товару вказується згідно рахунків, додатків», проте декларантом не надано на вимогу та не зазначено у гр.44 МД будь-яких доповнень/додатків до контракту, специфікацій тощо. В митній декларації країни відправлення від 28.09.2023 № 421320230000177064 вартість кожної з позицій товарів відрізняється від задекларованої. Також декларантом не надано підтвердження 100% оплати за товари відповідно до умов оплати, зазначених в інвойсі від 26.09.2023 № 2206; -для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Вищенаведені документи до митного оформлення надано не у повному обсязі, відповідно не надано документи, що відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 53 МКУ в обов`язковому порядку подаються з метою підтвердження заявленої митної вартості. Таким чином, подані до митного оформлення документи містять розбіжності/ неточності та не містять всіх відомостей, що документально підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару. За таких обставин, митна вартість визначена відповідачем за резервним методом. Так, джерелом числового значення митної вартості товару №1 є оформлена МД від 06.11.2023 № UA110020/2023/004985, за якою було випущено у вільний обіг товар «1.Рукавички з натуральної шкіри, робочі захисні для всіх професій. Рукавички з коров`ячої спилкової шкіри, призначені для захисту від механічних ушкоджень, для промислового використання:- art. PE211/PE211Cowleather 40cm weldingglove, Color: Red (червоний) - 2016 пар; Пакування: 28 коробок (72 пари в коробці).- art. PE211/PE212 Cowleather 35cm weldingglove, Color: Nature (сірий) - 2016 пар; Пакування: 28 коробок (72 пари в коробці). Загальноцивільного не військового призначення. Не призначені для активного відпочинку та занять спортом. Вивантажено з контейнера EMCU8825751.Торговельна марка - MASTER BOB Виробник - SHIJIAZHUANG TIANZEHENG TRADE CO., LTD Країна виробництва - Китай.», а саме 7,51$ за кг. Джерелом числового значення митної вартості товару №3 є оформлена МД від 14.11.2023 № UA100060/2023/429141, за якою було випущено у вільний обіг товар «1. Рукавички трикотажні просочені або покриті гумою, робочі: Червона поліестерова рукавичка 13 класу з чорним латексним покриттям долоні, варіант зі зморшками, з маркуванням на кожній рукавичці, пакування: 12пар / поліетиленова упаковка, 600 пар / плетений мішок, розмір 8-3000 пар, розмір 9-9000 пар, розмір 10-15000 пар, розмір 11-6000 пар, арт.HNL235, к-ть 33000 пар; Червоні поліестерові рукавички з чорним нітрильним покриттям на долоні, клас А, з маркуванням на кожній рукавичці, пакування: 12пар/поліетиленовий пакет, 600 пар/плетений мішок, розмір 9-1200 пар, розмір 10-4200 пар, розмір 11- 1200 пар, артикул HNN337, к-ть - 6600 пар; Сині нітрилові рукавички, повне покриття, подвійне покриття, бавовняна підкладка, в`язане зап`ястя , з маркуванням на кожній рукавичці, пакування: 12 пар в пілетиленовому пакеті, 360пар/мішків, розмір 9 - 1440 пар, розмір 10 - 2880 пар, , розмір 11- 1080 пар, артикул HCN420, к-ть - 5400 пар. Сині рукавички, повністю покриті нітрилом, подвійне покриття, утеплена підкладка, безпечна манжета, з маркуванням на кожній рукавичці, пакування: 12 пар / поліетиленовий пакет, 360 пар /мішок, розмір 10-13320пар, розмір 11-6480 пар, арт.HCN430, к-ть 19800пар;Синя покрита латексом робоча рукавичка, сіра полібавовняна основа клас 10 з маркуванням на кожній рукавичці, пакування: 12 пар в поліетиленовій упаковці, 360пар/мішок, розмір 10 - 7200пар, розмір 11-5040 пар, арт.HKL622, к-ть 12240пар;Рукавички з покриттям зі зморщеного латексу, покрита долоня, всередині рукавички підкладка з акрилового флісу 7 класу в`язки, повністю занурений палець, з маркуванням на кожній рукавичці, пакування: 12пар / поліетиленовий пакет, 120пар / коробка, розмір 10-5280пар, арт.HKL634, к-ть 5280пар.», а саме 5,01 дол. США. Вказані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що відповідач при прийнятті оскарженого рішення та картки відмови діяв не на підставі, не в межах та у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України, а відтак рішення та картка відмови прийняті не обґрунтовано, без урахування усіх обставин що мають значення для прийняття рішення та не відповідають вимогам чинного законодавства. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, ст. 248 Митного кодексу України (МК України) встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Засвідчення органом доходів і зборів прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Митна декларація та інші документи, подання яких органам доходів і зборів передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу. Згідно із ст. 334 МК України органи доходів і зборів вимагають від осіб, які переміщують товари, транспортні засоби комерційного призначення через митний кордон України чи провадять діяльність, контроль за якою цим Кодексом покладено на органи доходів і зборів, тільки ті документи та відомості, які необхідні для здійснення митного контролю та встановлені цим Кодексом. Особи, зазначені у частині першій цієї статті, зобов`язані надавати органам доходів і зборів документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, в усній, письмовій та/або електронній формі. Частиною 1 ст. 335 МК України визначено, що під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник залежно від виду транспорту, яким здійснюється перевезення товарів, надають органу доходів і зборів в паперовій або електронній формі такі документи та відомості при перевезенні повітряним транспортом: стандартний документ перевізника, передбачений укладеними відповідно до закону міжнародними договорами в галузі цивільної авіації (генеральна декларація); документи, що містять відомості про товари, які перевозяться на борту (вантажні відомості, авіаційні вантажні накладні); документ, що містить відомості про припаси (бортові припаси) та про кількість припасів (бортових припасів), завантажених на борт судна та вивантажених з нього; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи (за наявності їх у перевізника) на товари, що перевозяться; визначений актами Всесвітнього поштового союзу документ, що супроводжує міжнародні поштові відправлення (за їх наявності) відомості про знаки національної належності та реєстраційні знаки судна, номер рейсу, маршрут польоту, пункт вильоту та пункт прибуття судна; відомості про найменування підприємства (організації, установи), що експлуатує судно, та кількість членів екіпажу; список пасажирів із зазначенням їх кількості на судні, прізвищ та ініціалів, пунктів посадки та висадки; відомості щодо багажу пасажирів (пасажирська відомість); найменування товарів, номери вантажних накладних, кількість місць за кожною накладною, пунктів завантаження та пунктів вивантаження товарів; відомості про наявність (відсутність) на борту судна товарів, ввезення яких на митну територію України заборонено або обмежено, включаючи валютні цінності, наявні у членів екіпажу, лікарські засоби, до складу яких входять наркотичні, сильнодіючі засоби, психотропні та отруйні речовини; відомості про наявність (відсутність) на борту судна небезпечних товарів, зброї, боєприпасів. Згідно з ч. 3 ст. 335 МК України разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про: документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію; зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами; транспортні (перевізні) документи; комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію; у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень); у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару; у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму; у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів; у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу. Так, ст. 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Відповідно до переліку даних документів, наведеного в частині другій даної статті, такими документами є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно із ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу виокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов`язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованими та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Частинами 4, 5 ст. 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України визначено перелік складових митної вартості. Але зазначено, що ці складові (додаткові витрати) повинні додаватись до ціни товару для визначення митної вартості лише в тому випадку, коли вони не були включені до ціни товару. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідачем не було вказано, які саме складові митної вартості є не підтвердженими та які саме документи необхідно подати для підтвердження конкретної складової. Згідно ст. 58 Митного кодексу України та з урахуванням вищевказаного визначення митної вартості, основним методом визначення митної вартості товару є метод її визначення за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МК України). При цьому, згідно п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті. Статтею 64 МК України визначено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Відповідно до ч.2 ст.7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ 1947), оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.(*) b) Під дійсною вартістю слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. У тому ступені, в якому на ціну такого чи подібного товару впливає кількість окремої трансакції, ціна, що розглядається, повинна єдиним способом пов`язуватися або i) з порівнюваними кількостями, або ii) з кількостями, не менш сприятливими для імпортерів, ніж ті, в яких більший обсяг товарів продається у торгівлі між країнами експорту та імпорту.(*) c) Якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до підпункту b) цього пункту, оцінка для митних цілей повинна ґрунтуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити. Згідно з приміткою 4 до пункту 2 статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі формулювання підпунктів a і b дозволяє стороні визначати вартість для митних цілей єдиним способом чи то (1) на базі цін, які певний експортер встановлює за імпортований товар, чи (2) на базі загального рівня цін на подібний товар. Згідно положень Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року первинною основою для митної вартості за цією Угодою є контрактна вартість, визначена в статті

1. Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари. Згідно ч. ч.1, 2 Приміток до статті 7 вказаної Угоди митні вартості, визначені згідно з положеннями статті 7, повинні настільки, наскільки можливо, ґрунтуватися на раніше визначених митних вартостях. Методи оцінювання, які мають використовуватися згідно зі статтею 6, повинні бути методами, викладеними в статтях 1 - 6, проте обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів відповідатиме цілям та положенням статті

7. Так, у оскарженому рішенні відповідач вказав, що під час контролю за правильністю визначення митної вартості та вивчення документів, які підтверджують митну вартість відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ, виявлено розбіжність з документами, які подано до митного оформлення та зазначено у гр.44, а саме: в проформі інвойсі № 2206 від 22.06.2023 вартість товарів (64742,4 USD) відмінна від вартості товарів у МД (64750,32 USD). З цього приводу колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. До митного оформлення позивач надав проформу інвойс від 22.06.2023 № 2206 та інвойс від 26.09.2023 № 2206. У проформі інвойсі від 22.06.2023 № 2206 вказано вартість товарів 64742,40 дол. США. Однак, у зв`язку із зміною обсягів та асортименту поставки Продавець виставив позивачу інвойс від 26.09.2023 № 2206, в якому відбулися зміни в кількості та, відповідно, загальній вартості по товарах позицій 7,

8. Відтак, відбулись зміни в загальній кількості товару та загальній вартості товару, змінилася загальна вартість товару: з 64742,40 дол. США (проформа - інвойс від 22.06.2023 № 2206) до 64750,32 дол. США (інвойс від 26.09.2023 № 2206). Тобто, фактична кількість товару і його вартість, вказані в інвойсі 26.09.2023 № 2206, відповідають даним поданої до оформлення митній декларації, кількість відповідає пакувальному листу. При цьому, відповідно до ст. 53 (частина 2 пункт 3) МК України рахунок-проформа є документом, що підтверджує митну вартість, якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу. У інших випадках таким документом є рахунок-фактура (інвойс). Так, інвойс від 26.09.2023 № 2206 в якому зазначено фактична ціна товару було надано митному органу, що підтверджується наявністю його в переліку поданих документів в оскаржуваній картці відмови. Також, в інвойсі від 26.09.2023 № 2206 зазначено умови оплати: 30% - передоплата; 20% - на момент готовності товару до відвантаження; 20% - протягом 30 днів після відвантаження товару, після отримання даної оплати продавець зобов`язаний відправити оригінали документів; 30% - протягом 30 днів після того як товар прибуде до порту призначення в Україні. В інвойсі визначено загальну вартість товару: 64750,32 дол. США. Позивачем проведено оплату: -10.07.2023 року - 19422,72 дол. США; - 25.09.2023 року - 12948,48 дол. США; - 13.11.2023 - 12954,02 дол. США; - 21.12.2023 - 19425,10 дол. США. Враховуючи те, що вантаж не прибував до порту призначення в Україні, а перетинав кордон з Україною автомобільним транспортом, а тому строк сплати не визначено. Також колегія суддів вважає безпідставними твердження митного органу про те, що позивачем не надано документального підтвердження умов надання послуг та розрахунків між експедитором та перевізником, що можуть вплинути на числове значення експедиційно-транспортних витрат, як складової митної вартості, оскільки положеннями п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України та Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, а тому надані перевізником довідки про транспортно - експедиторські витрати є допустимими доказами розміру таких витрат. При цьому, Верховний Суд у постанові від 23 квітня 2019 року у справі №810/1479/16 наголосив, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару. Також, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару митним органом не наведено інформації щодо товару, з яким здійснюється порівняння, та пояснень щодо самих коригувань. У спірному рішенні про коригування митної вартості товару митним органом не наведено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості. При цьому, сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого позивачем та вартістю подібних (аналогічних) товарів у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів. Та обставина, що подібний товар розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору. Відтак, митний орган зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості у т.ч. за резервним методом визначення митної вартості, що не було зроблено митницею у спірному рішенні. Таким чином, у разі здійснення коригування митної вартості за другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів чи за резервним методом, у рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, які передбачені пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598. Проте, в оскаржуваному рішенні відсутні будь-які пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо), що свідчить, що в такому випадку оскаржуване рішення не відповідає вимогам митного законодавства, зокрема ч. 2 ст. 55 МК України, якою встановлено вимоги до змісту рішення про коригування митної вартості товарів. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 у справі №804/7761/16. Крім того, для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України. При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. Разом з тим, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари. Крім того, посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17, від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16, в яких зазначено про те, що інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення. За таких обставин, подані декларантом документи не викликають сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Водночас розбіжності, на які зіслався відповідач, спростовувалися наданими позивачем разом із декларацією документами. Враховуючи вище викладене, подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом не надано належного обгрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару та необхідності застосування резервного методу для підтвердження заявленої митної вартості, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставну відмову у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю та коригування митним органом митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення такої вартості. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Крім того, у апеляційній скарзі не зазначено жодної норми матеріального або процесуального права, яку порушив суд першої інстанції під час розгляду даної справи та обставини або доказу, якому суд першої інстанції не дослідив чи не надав належної оцінки. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Вінницької митниці залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.