Постанова Київський апеляційний суд № 753/8355/19

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 вересня 2019 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О. за участі: особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 11 липня 2019 року стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , - В С Т А Н О В И Л А: Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. За постановою суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він, 12.04.2019 приблизно о 00 год. 20 хв. біля буд. № 5-А по вул. Ялтинській в м. Києві рухався на автомобілі «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду у встановленому порядку на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дарницького районного суду міста Києва від 11 липня 2019 та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційних вимог, ОСОБА_1 посилався на положення ст. 6 Конвенції та практики Європейського суду з прав людини, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частково розкривши їх зміст. Також, в апеляційній скарзі наводяться доводи щодо неналежності доказів покладених в основу постанови, зокрема письмових пояснень свідків, які не були допитані під час судового розгляду і, як наслідок вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим. Адвокат Медвідь О.П. належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду провадження, в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився, подав до суду заяву , що мав договір з ОСОБА_1 тільки для захисту його інтересів в Дарницькому районному суді м. Києва. ОСОБА_1 не заперечував щодо розгляду його апеляційної скарги без участі його захисника адвоката Медвідь О.П. Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення ОСОБА_1 на підтримку доводів його апеляційної скарги в повному обсязі, вивчивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, переглянувши відеозапис зазначених подій за участі водія ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, слід дійти до наступного висновку. Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги як указано в ст. 294 КУпАП, підтриманих в суді апеляційної інстанції. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний, зокрема, з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП. Суд (суддя), у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп?яніння, всупереч нормі п. 2.5 Правил дорожнього руху України, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Так, як убачається з пояснень самого ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, він, дійсно, 12.04.2019 о 00 год. 20 хв., рухався біля буд. № 5-А по вул. Ялтинській в м. Києві на автомобілі «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 . Був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, а саме, на транспортному засобі, яким він керував, не був освітлений задній номерний знак, що відповідало дійсності. У розмові з працівниками поліції, останні начебто почули від нього запах алкоголю та запропонували пройти освідування в медичному закладі або на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу "Драгер", але він відмовився, оскільки не знав, що то за "Драгер". Працівники поліції, в присутності двох свідків-понятих, склали стосовно нього- ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП - за відмову від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння. На противагу позиції апелянта, відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 163999 від 12.04.2019, в цей день, о 00 год. 20 хв., в м. Києві по вул. Ялтинській буд. № 5-А ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 , перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Наведені дані протоколу про адміністративне правопорушення, серії БД № 163999 від 12.04.2019, який підписаний ОСОБА_1 з власноручними поясненнями змісту "без пояснень", узгоджуються з його поясненнями в суді апеляційної інстанції, поясненнями свідків-понятих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 12.04.2019, що досліджені судом першої та апеляційної інстанцій на виконання вимог ст. 280 КУпАП, відповідно до яких в їх присутності вказаний водій відмовився у встановленому законом порядку пройти перевірку для визначення стану сп`яніння в медичному закладі або за допомогою приладу "Драгер", що і засвідчили своїми підписами, у тому числі обставини, викладені в протоколі (а.с. 1, 2). В суді апеляційної інстанції також був досліджений відеозапис з нагрудних камер поліцейських, який в повній мірі відтворює хронологію подій за участю водія ОСОБА_1 , який, в присутності свідків-понятих, на пропозицію працівника поліції пройти тестування за допомогою приладу "Драгер" або у лікаря в закладі охорони здоров`я для визначення стану сп`яніння - в категоричній формі відмовився. Дану обставину своєї відмови щодо проходження будь-якого тестування для визначення стану сп`яніння - ОСОБА_1 підтвердив і в судовому засіданні суду апеляційної інстанції. Крім того, в матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_1 від 12.04.2019, згідно якої він зобов`язується залишити свій автомобіль «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 на місці його зупинки працівниками поліції, так як випив стакан пива (а.с.3). Даний факт ОСОБА_1 не заперечував і під час апеляційного розгляду. Також апеляційний суд не може погодитись з доводами апелянта щодо недопустимості покладення в основу постанови судом першої інстанції письмових пояснень свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , оскільки діючого механізму діючого механізму для забезпечення явки свідків до суду КУпАП не містить, а пояснення вказаних свідків узгоджуються між собою та підтверджуються даними протоколу про адміністративні правопорушення та відеозаписом з нагрудної камери поліцейського. За викладеним, дослідивши всі докази по справі, в їх сукупності, суд першої інстанції дійшов ґрунтовного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України. У рішенні по справі "О?Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Законом України від 07 липня 2016 року № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку за обставин, встановлених судом, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, що є ефективним. Порушень норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції, під час апеляційного перегляду справи - не встановлено. З урахуванням викладеного, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И Л А: Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 11 липня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька