Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/30479/24

Справа № 127/30479/24 Провадження № 33/801/158/2025 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гайду Г. В. Доповідач: Голота Л. О. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2025 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Голота Л. О., за участі захисника Пунько Ірини Валеріївни, розглянувши апеляційну скаргу захисника Пунько Ірини Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 7.01.2025 по справі № 127/30479/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП, - в с т а н о в и в : ПостановоюВінницького міського суду Вінницької області від 7.01.2025 визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. Як зазначено в постанові суду, ОСОБА_1 10.09.2024 о 20:07 год. в м. Вінниця на вул. Левка Лук`яненка, 14, керував транспортним засобом «Hyundai ix35», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки відмовився. Разом з тим, погодився проїхати до лікарні КНП ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР, де також відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, висновок № 0863 від 10.09.2024. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Не погоджуючись з постановою суду, захисником Пунько І. В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу (вх. № 5452 від 20.01.2025), яка подана засобами поштового зв`язку 17.01.2025, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповноту з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду, викладених в постанові, фактичним обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Основними доводами апеляційної скарги є те, що у справі відсутні докази керування ОСОБА_1 автомобілем, навпаки він перебував поза припаркованого транспортного засобу з вимкненим двигуном, тобто факт керування є недоведеним; у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що подія, яка інкримінується ОСОБА_1 мала місце о 20 год 07 хв, тоді як відеозапис розпочався лише з 20 год 49 хв; відеозапис з місця події не є безперервним, постійно переривається, у справі відсутні відомості про назву та номер технічного засобу, за допомогою якого здійснено відеозапис; працівниками поліції не було дотримано положення статті 266 КУпАП; у справі відсутні докази, які б підтверджували наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, тому безпідставно працівниками поліції було запропоновано йому пройти огляд на стан сп`яніння; ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу; у справі відсутнє направлення на проходження огляду водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що є порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735, та положень КУпАП, відтак відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння та висновок медичного огляду № 0863 від 10.09.2024 щодо відмови від проходження медичного огляду на стан сп`яніння відносно ОСОБА_1 є недійсними. 12.02.2025 до Вінницького апеляційного суду надійшло клопотання (вх № 1702) Пунько І. В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , про приєднання доказів до справи, а саме документи на підтвердження стану здоров`я ОСОБА_1 (копію посвідчення серії НОМЕР_2 , копію виписки епікризу № 3462, копію свідоцтва про хворобу № 1869, копію довідки МСЕК серії 12 ААГ № 693522. Вирішуючи клопотання про приєднання доказів, апеляційний суд дійшов висновку про задоволення зазначеного клопотання відповідно до частини сьомої статті 294 КУпАП та приєднання до матеріалів справи даних доказів з метою всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи. У судовому засіданні захисник Пунько І. В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримала апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. Згідно з частиною сьомою статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП зроблено судом першої інстанції на підставі наступних доказів : - протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №126834 від 10.09.2024, згідно якого ОСОБА_1 10.09.2024 о 20:07 год в м. Вінниця на вул. Левка Лук`яненка, 14, керував транспортним засобом «Hyundai ix35», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки відмовився. Разом з тим, погодився проїхати до лікарні КНП ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР, де також відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, висновок № 0863 від 10.09.2024. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України /а. с. 2/; - картки щодо ОСОБА_1 /а. с. 3/; - висновку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 0863 від 10.09.2024 /а. с. 5/; - рапорту інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП лейтенанта поліції Задрибороди М. від 10.09.2024, згідно якого 10.09.2024 під час несення служби у складі наряду «Юнкер-108» спільно з рядовим поліції Панченко І. А. у м. Вінниця по вул. Левка Лук`яненка, 14 за порушення ПДР України було зупинено транспортний засіб «Hyundai ix35», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме : запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння останній відмовився при безперервній відеофіксації на портативні відеореєстратори № 473372, 467767 в присутності лікаря в КНП ЦТЗ «Соціотерапія» ВОР, висновок № 0863, чим порушив п.п.2.5 ПДР України. На закону вимогу працівників поліції ОСОБА_1 не пред`явив посвідчення водія відповідної категорії. На останнього складено протокол за частиною першою статті 130 КУпАП серії ЕПР1 126834, також було винесено постанову за частиною першою статті 126 КУпАП. Водія відсторонено від керування шляхом евакуації транспортного засобу на арешт майданчик /а. с. 6/; - відеозапису з місця події /а. с. 7/, з якого вбачається події на місці (час з 20:45 год по 21:10). Працівники поліції під`їхали 10.09.2024 о 20:45 год до автомобіля «Hyundai ix35», державний номерний знак НОМЕР_1 , на відстані від якого знаходився ОСОБА_1 , який сидів під деревом біля припаркового автомобіля. Під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції було виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, повідомлено, що його зупинено працівниками поліції о 20 год 07 хв за те, що він здійснив рух по смузі зустрічного напрямку (час 20:51 год). Огляд на місці зупинки проведений не був, оскільки ОСОБА_1 не зміг продути прилад Драгер. Йому було запропоновано працівниками поліції проїхати в медичний заклад, на що він погодився (час 20:58 по 21:01). Події в медичному закладі (час з 21:11 по 21:30). Працівники поліції доставили ОСОБА_1 в медичний заклад, склали направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (час з 21:11 по 21:20 год). В кабінеті лікаря ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння (час з 21:20 по 21:24). Згідно з частиною другою статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції вважає, що докази, які містяться у справі, не свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а висновки суду щодо доведеності факту керування ОСОБА_1 автомобілем не відповідають фактичним обставинам справи. Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (пункт 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (далі постанова Пленуму № 14). Водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі (пункт 1.10 ПДР України). Для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли водій почав рухатись (абз. 4 пункту 27 постанови Пленуму № 14). Само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування (рішення ВС від 20.02.2019 по справі №404/4467/16-а). Суд апеляційної інстанції вважає, що у справі відсутні докази, які б (кожен окремо або ж у сукупності) підтверджували факт керування ОСОБА_1 10.09.2024 о 20:07 год. в м. Вінниця на вул. Левка Лук`яненка, 14, транспортним засобом «Hyundai ix35», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Наявні у справі відеозаписи містять відомості про те, що працівники поліції під`їхали 10.09.2024 о 20:45 год до автомобіля «Hyundai ix35», державний номерний знак НОМЕР_1 , на відстані від якого знаходився ОСОБА_1 , який сидів під деревом біля припаркового автомобіля, відеозапис починається з 20:45 год, тобто більш як через 35 хв від часу, вчинення правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 зазначеного в протоколі. Посилання в рапорті інспектора взводу № 1 роти № 2 батальйону УПП у Вінницькій області ДПП лейтенанта поліції Задрибороди М. від 10.09.2024 на те, що 10.09.2024 під час несення служби у складі наряду «Юнкер-108» спільно з рядовим поліції Панченко І. А. у м. Вінниця по вул. Левка Лук`яненка, 14 за порушення ПДР України було зупинено транспортний засіб «Hyundai ix35», державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 не підтверджується жодним з наявних у справі доказів. Також у справі відсутня постанова за частиною першою статті 126 КУпАП, складена відносно ОСОБА_1 , на яку є посилання в рапорті працівника поліції. В розумінні статті 251 КУпАП, рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення (постанова ВС від 20.05.2020 у справі 524/5741/16). У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі (частина перша статті 256 КУпАП). У справі відсутні відомості про свідків-очевидців події, які б могли б підтвердити факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. В апеляційній скарзі захисник Пунько І. В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , зазначає про те, що у справі відсутні докази керування ОСОБА_1 10.09.2024 о 20:07 год. в м. Вінниця на вул. Левка Лук`яненка, 14, транспортним засобом «Hyundai ix35», державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України). У відповідності до роз`яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 1.11.1996 № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», - визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини. Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. З огляду на це, належних доказів, які б підтверджували факт керування ОСОБА_1 автомобілем, до справи не долучено. Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суддя керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статті 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. З огляду на викладене, складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 не доведено. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Згідно з частиною восьмою статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. Виходячи з наведеного, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП. Окрім цього, із наданих захисником документів вбачається, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, а тому постанова суду першої інстанції в частині стягнення судового збору з ОСОБА_1 на користь держави в розмірі 605,60 грн є помилковою, так як ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Керуючись статтею 294 КУпАП, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу захисника Пунько Ірини Валеріївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 7.01.2025 по справі № 127/30479/24 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною першою статті 130 КУпАП, скасувати, а провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Л. О. Голота