Ухвала КАС ВС № 160/11866/22

УХВАЛА 12 лютого 2025 року м. Київ справа №160/11866/22 адміністративне провадження №К/990/3117/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Загороднюка А.Г., суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М., перевіривши касаційну скаргу адвоката Дорошенка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач); третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - третя особа), в якому з урахуванням заяв про збільшення та зміну позовних вимог, просив: - визнати неправомірними дії відповідача - виготовлення «Бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 25 квітня 2022 року № 95», «Бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 18 травня 2022 року № 46/1805», «Розпорядження від 22 травня 2022 року №147» - шляхом їх друкування, проставлення відбитку гербової печатки військової частини НОМЕР_1 на написі «командир військової частини НОМЕР_1 » і підписі « ОСОБА_2 » та оголошення їх особовому складу, як законних наказів командира військової частини НОМЕР_1 ; - визнати неправомірними актами «Бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 25 квітня 2022 року № 95», «Бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 18 травня 2022 року № 46/1805» та «Розпорядження від 22 травня 2022 року № 147» про його переміщення із проставленим відбитком гербової печатки військової частини НОМЕР_1 на написі «командир військової частини НОМЕР_1 » та підписі « ОСОБА_2 »; - визнати неправомірними дії відповідача спроби направлення 25 квітня 2022 року його солдата в розташування бойових позицій 3-ї стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 без закріпленої за ним зброї АК-74 № НОМЕР_2 з господарською лопатою; - визнати неправомірними дії відповідача з вилучення 27 квітня 2022 року із застосуванням фізичної сили належного йому телефону «Apple iPhone 11»; - визнати неправомірною бездіяльність відповідача не реєстрацію 23 квітня 2022 року його рапорту про обставини дій 23 квітня 2022 року з боку офіцерів військової частини НОМЕР_3 старшого лейтинанта ОСОБА_3 та підполковника ОСОБА_4 відносно ТВО командира розвідувального взводу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , надання відомостей про підстави їх перебування на території військової частини НОМЕР_1 , межі посадових повноважень та подальше ухилення від їх розгляду; - визнати неправомірною бездіяльність відповідача не реєстрацію 25 травня 2022 року заяви «Про ворожі дії відносно громадян України» з підписом солдата ОСОБА_1 його рапорту «Про вираження недовіри командуванню військової частини НОМЕР_1 » та подальше ухилення від їх розгляду; - визнати неправомірними дії відповідача складання документів службового розслідування з висновком про порушення ним вимог військової дисципліни у зв`язку із невиконанням «Бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 18 травня 2022 року», «Розпорядження від 22 травня 2022 року» за підписом « ОСОБА_2 » як законних розпоряджень командира військової частини НОМЕР_1 ; - визнати неправомірними дії відповідача подання до ВП №5 Синельниківського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області та ІНФОРМАЦІЯ_2 заяв про відкриту відмову (непокору) солдата ОСОБА_1 та самовільне залишення військової частини - через невиконання «Бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 від 18 травня 2022 року № 46/1805», «Розпорядження від 22 травня 2022 року», як законних розпоряджень (наказів) командира військової частини НОМЕР_1 ; - визнати неправомірними та скасувати накази командира військової частини НОМЕР_1 в частині невиплати йому сум додаткової винагороди 30000 грн. та грошового забезпечення (посадового окладу і премії) за період з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2022 року; - зобов`язати відповідача повернути йому телефон «Apple iPhone 11»; - зобов`язати відповідача виплатити йому суми додаткової винагороди та грошового забезпечення (посадового окладу і премії) за період з 01 квітня 2022 року по 31 липня 2022 року включно; - стягнути з відповідача за рахунок бюджетних призначень на його користь 70000 грн. моральної шкоди, завданої внаслідок неправомірних дій; - визнати неправомірним наказ від 05 червня 2022 року № 238/1 командира військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_6 про призначення службового розслідування у зв`язку із надходженням рапорту від 05 червня 2022 року ТВО начальника розвідки старшого солдата ОСОБА_7 ; - визнати неправомірним наказ від 30 червня 2022 року № 81/30.062022 про результати службового розслідування командира військової частини НОМЕР_1 м-ра ОСОБА_8 (а.с.62-63, 211-212 т.1). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року позовну заяву задоволено частково. Визнано неправомірними дії військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині невиплати солдату ОСОБА_1 сум грошового забезпечення за період травень 2022 року - липень 2022 року. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 виплатити солдату ОСОБА_1 суми грошового забезпечення за період травень 2022 року - липень 2022 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Суд першої інстанції розглянув справу за правилами загального позовного провадження. 24 січня 2025 року до Верховного Суд надійшла касаційна скарга адвоката Дорошенка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , в якій представник скаржника просив скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року, направити справу до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. За змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище. Відомостей про те, що позивач є посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв`язку з положеннями статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня. Отже, враховуючи, що ця справа відноситься до справ незначної складності, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Оцінивши доводи касаційної скарги, колегія суддів констатує, що скаржником не наведено обґрунтованих посилань на існування обставин, передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. В обґрунтування загальних підстав касаційного оскарження скаржник посилається на наявність підстави для відкриття касаційного провадження, визначеної пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, та зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми матеріального права без застосування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 464/3789/17, від 12 листопада 2019 року в справі № 818/1430/17, від 14 травня 2020 року в справі № 822/231/16. Водночас, суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, в яких аналогічними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і, відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Правовим висновком Верховного Суду є висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, сформульований внаслідок казуального тлумачення цієї норми при касаційному розгляді конкретної справи, та викладений у мотивувальній частині постанови Верховного Суду, прийнятої за наслідками такого розгляду. Так, при встановленні доцільності посилання на постанови Верховного Суду на які посилається скаржник у касаційній скарзі як підставу для перегляду оскаржуваного рішення за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України, кожен правовий висновок Верховного Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на редакцію відповідних законодавчих актів. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних редакцій нормативно-правових актів. Натомість касаційна скарга містить опис обставин справи та загальні формулювання незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями з посиланням на норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та окремі витяги з постанов Верховного Суду. Отже, касаційна скарга не містить належних доводів та обґрунтувань щодо підстав оскарження судових рішень у цій справі на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Також, підставою для відкриття касаційного провадження у справі № 160/11866/22 є оскарження судових рішень, перелік яких визначений у пункті 3 частини четвертої статті 328 КАС України та посилання скаржника на відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права - пункту 3 розділу II Закону України № 1774-VIIIвід 06 грудня 2016 року, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481). Також, у касаційній скарзі представник позивача послався на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування положень Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року №

608. Так, за приписами частини четвертої статті 328 КАС України оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 цієї норми КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а й визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми, т.і.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду та який вплив такий висновок буде мати для вирішення спору по суті. Аналізуючи зміст касаційної скарги, Судом установлено, що заявник, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та стверджуючи про відсутність висновку Верховного Суду, не конкретизує, який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі та який, одночасно, відсутній у рішеннях Верховного Суду та як відповідні норми права необхідно застосовувати, на думку, скаржника, а також не обґрунтував необхідність такого висновку у взаємозв`язку з посиланням на обставини справи. З огляду на викладене, Суд вважає необґрунтованим посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи. На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 328, 330, України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу адвоката Дорошенка Сергія Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Оперативне командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху. Надати заявнику касаційної скарги строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання: - уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням обґрунтувань, визначених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, а також надання копій уточненої касаційної скарги у відповідності до кількості учасників справи. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов , Судді Верховного Суду