Постанова Кропивницький апеляційний суд № 697/1855/24

ПОСТАНОВА Іменем України 12 лютого 2025 року м. Кропивницький справа № 697/1855/24 провадження № 22-ц/4809/236/25 Кропивницький апеляційнийсуд ускладі колегіїсуддів судовоїпалати уцивільних справах: Єгорової С. М. (суддя-доповідач), суддів: Карпенка О. Л.,Чельник О. І., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2024 року у складі головуючого судді Гута Ю. О. УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. У серпні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , яким просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за Договором №3103549 від 04 вересня 2021 у розмірі 30327,00 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000 грн. Позов мотивовано тим, що 04 вересня2021 року між Товаристом з обмеженою відповідальністю «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 3103549 в електронній формі. За умовами даного Договору позикодавець зобов`язався надати позичальнику позику у розмірі 3 800 грн, а позичальник зобов`язалася повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього Договору. Зазначає, що 29 грудня 2021 року був укладений договір відступлення права вимоги № 29/12-2021, за умовами якого ТОВ «Маніфою» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за Договором № 3103549 до позичальника ОСОБА_1 10 січня 2023 року був укладений договір про відступлення права вимоги № 10-01/2023, за умовами якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за Договором № 3103549 до позичальника ОСОБА_1 . Загальний розмір заборгованості за Договором №3103549 від 04.09.2021, що підлягає стягненню, станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості, становить 54746,61 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 3 800,00 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимог 50946,61. Проте, враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 30327,00 грн, з яких: -заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3800,00 грн. -заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимог 26527,00 грн. Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2024 року відмовлено в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики №3103549 від 04 вересня 2021 року в розмірі 30327 грн 00 коп. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданого відповідачу кредиту, суми, які ним було внесено для його погашення, виписки по рахунку, попередження відповідача про дострокове погашення заборгованості, у зв`язку з чим доводи позивача щодо розміру заборгованості не підтверджені належними доказами. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» подало до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2024 року та ухвалення нового про повне задоволення позовних вимог. В обґрунтування зазначає, що до позовної заяви було долучено лист ТОВ «Вей Фор Пей» від 14.06.2024 щодо перерахунку 04.09.2021 об 01:47:43 на суму 3 800,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 1066000099, призначення платежу: зарахування 3 800,00 грн на картку № НОМЕР_2 . У відповідності до листа ТОВ «Маніфою» підтверджено приналежність транзакції № 1066000099 до ОСОБА_1 . Відповідно до умов Договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані позичальником Кредитодавцю з метою отримання кредиту. Вказує, що відповідач не надав суду жодного доказу, яким би підтверджувався факт відсутності у нього заборгованості: факт повернення тіла кредиту, сплати відсотків за користування кредитом, виписки по рахунку за номером картки НОМЕР_1 . Стверджує, що судом не досліджувались подані разом з позовом докази, у результаті чого, суд дійшов хибних висновків щодо відсутності факту переходу права вимоги до позивача та відсутності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором позики. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не подано, що згідно ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Згідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог. Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом. 04.09.2021 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №3103549, відповідно до якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 3 800 грн строком на 30 днів. У розділі 1 Догору зазначено, що строк дії Договору період, на який укладається Договір позики, що починає обчислюватись з дати укладення Договору позики і спливає через три місяці після спливу строку позики. За умовами договору позики позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору (пункт 2.1 договору). Відповідно до пунктів 2.2, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4 договору позика надається на умовах повернення, платності та строковості на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Сума позики 3 800 грн, строк позики до 04 жовтня 2021 року (30 днів). Позика надається позичальнику шляхом безготівкового переказу на рахунок банківської картки, зареєстрованої позичальником для цієї цілі в особистому кабінеті на веб-сайті товариства протягом 3 (трьох робочих) днів з дати підписання договору (пункт 2.6 договору). Проценти за користування позикою нараховуються за спадною процентною ставкою на підставі фіксованого середньоденного розміру процентів за користування позикою відповідно додатку № 1 до договору позики (пункт 2.4.1 договору). Судом установлено, що договір позики підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором t83407. Крім того у договорі позики зазначено, що позичальник вивчила та повністю погоджується з умовами Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Маніфою», які є невід`ємною частиною договору (пункти 8.3.5. та 8.3.6. договору позики) (а.с.7-10). З паспорту позики, підписаного відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 04.09.2021, слідує, що відповідачу було відомо про умови кредитування, орієнтовану реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а.с.11 зворот - 12). 04.09.2021 ОСОБА_1 заповнила Анкету клієнта-фізичної особи, що сформована за допомогою програмного забезпечення (ІТС). У вказаній анкеті зазначені особисті дані ОСОБА_1 . Згідно даної анкети, ідентифікація, верифікація клієнта здійснена через BANK ID НБУ, 04.09.2021 (а.с.15). На виконання умов договору позики позикодавець ТОВ «Маніфою» переказав грошові кошти в національній валюті без відкриття рахунків на платіжну картку клієнта: 04.09.2021 на суму 3 800 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua-106600099, призначення платежу: зарахування 3 800 грн на карту НОМЕР_1 (а.с.16). 13.06.2024 ТОВ «Маніфою» надіслав ТОВ «Вердикт Капітал» інформацію щодо даних, які підтверджують видачу на банківські карти клієнтів онлайн-позик, право вимоги яких відступлено ТОВ «Вердикт Капітал», в якій під номером 63 вказано ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , договір позики №3103549, № транзакції-106600099 (а.с.16 зворот - 17). Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Маніфою» станом на 29.12.2021 заборгованість за договором позики №3103549 становить 11768,61 грн, з яких: 3 800 грн тіло кредиту, 7968,61 заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (а.с.18). 29 грудня 2021 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу № 29/12-2021, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору право грошової вимоги у розмірі 35 840 325,69 грн, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а. с. 21-22). Згідно з підпунктом 7.1.1 договору факторингу реєстр боржників в електронному вигляді (додаток № 1) передається фактору за актом приймання-передавання Реєстру боржників в електронному вигляді (додаток № 2) в день здійснення повного фінансування на користь клієнта відповідно до Розділу

3. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 29/12-2021 від 29 грудня 2021 року ТОВ «Вердикт Капітал»» набуло права грошової вимоги до відповідачки у цій справі ОСОБА_1 у розмірі 11 768,60 грн, з яких 3 800 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 049,60 грн сума заборгованості за процентами за користування позикою; 1919 грн сума заборгованості за процентами на прострочену позику (а. с. 26). 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договором позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором (а.с.27-32). Згідно акту прийому передачі реєстру боржників за Договором про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 207307, новий кредитор сплачує первісному кредитору крошові кошти у сумі 5312591,59 грн. Відповідно до витягу з додатку №1 додаткової угоди №1 від 29.12.2023 (до договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023) змін в реєстрі боржників в друкованому вигляді під № НОМЕР_4 вказано ОСОБА_1 , договір № 3103549 від 04.09.2024, сума виданої позики 3 800 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами 50 946, 61 грн, загальна сума заборгованості складає - 54746,61 грн (а.с.34). Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача за договором №3103549 від 04 вересня 2021 року складає 54 746, 61 грн з яких: 3 800 грн заборгованість за тілом кредиту; 50 946, 61 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (а.с.20). Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність кредитної заборгованості відповідача, її розмір та період, за який слід розраховувати розмір заборгованості. Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (ч. 2 ст. 11 ЦК України). Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України). Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19. Згідно з ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Частиною 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»). Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до положень ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. 04.09.2021 між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики №3103549, відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 3 800 грн строком на 30 днів. За умовами договору позики позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти (позику), а позичальник приймає на себе обов`язок повернути таку ж суму грошових коштів (суму позики) та сплатити позикодавцю проценти від суми позики та всі інші платежі, пов`язані з виконанням цього договору (пункт 2.1 договору). Відповідно до пунктів 2.2, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4 договору позика надається на умовах повернення, платності та строковості на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Сума позики 3 800 грн, строк позики до 04 жовтня 2021 року (30 днів). На виконання умов договору позики позикодавець ТОВ «Маніфою» переказав грошові кошти в національній валюті без відкриття рахунків на платіжну картку клієнта: 04.09.2021 на суму 3 800 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua-106600099, призначення платежу: зарахування 3 800 грн на карту НОМЕР_1 (а.с.16). Матеріали справи не містять будь - яких доказів, які б спростували укладення між ТОВ «Маніфою» та ОСОБА_1 . Договору позики та отримання відповідачем коштів у розмірі 3 800 грн на її картковий рахунок. Доказів, що відповідач свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у визначений строк виконав, матеріали справи не містять. Зазначеного суд першої інстанції не врахував та дійшов передчасних висновків щодо відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки належними доказами, наявними в матеріалах справи доводиться підписання відповідачем договору позики та отримання за умовами цього договору позики у розмірі 3 800 грн на картковий рахунок ОСОБА_1 . Відповідно до розрахунку заборгованості, долученого до позовної заяви, станом на 10.01.2023 заборгованість відповідача по основній сумі: -станом на дату початку розрахунку (29.12.2021) становить 11 768, 61 грн, з яких: 3 800 грн заборгованість по основній сумі кредиту; 7 968, 61 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 00,00 грн заборгованість за нарахованими 3% річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України; -станом на дату розрахунку (10.01.2023) становить 54 746,61 грн, з яких: 3 800 грн заборгованість по основній сумі кредиту; 7 968, 61 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 42 978, 00 грн нараховані відсотки зг. кр. дог; 00,00 грн заборгованість за нарахованими 3% річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України. (а.с.19). Згідно розрахунку заборгованості станом на 10.08.2024, заборгованість відповідача за договором №3103549 від 04 вересня 2021 року складає 54 746, 61 грн з яких: 3 800 грн заборгованість за тілом кредиту; 50 946, 61 грн заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги (а.с.20). Враховуючи принцип розумності, співмірності і пропорційності позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 30 327,00 грн, з яких: -заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 3 800,00 грн; -заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимог 26 527,00 грн. Разом з тим, апеляційний суд не погоджується з розміром заборгованості за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, яку просить стягнути з відповідача на свою користь позивач, враховуючи таке. Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У розділі 1 Догору зазначено, що строк дії Договору період, на який укладається Договір позики, що починає обчислюватись з дати укладення Договору позики і спливає через три місяці після спливу строку позики. За умовами Договору позики №3103549 від 04.09.2021 кредитодавець зобов`язується надати позичальнику кредит на суму 3 800 грн строком на 30 днів. Пунктом 2.3.4. Договору строк позики: до «04» жовтня 2021 року (30 днів). Враховуючи, що строк дії Договору позики №3103549 від 04.09.2021 сплив через три місяці після спливу строку позики, тобто 04 січня 2022 року, апеляційний суд вважає, що відсутні правові підстави для нарахування процентів після закінчення строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені нормою частини другої статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Проте, позивач не заявляв вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в порядку ст. 625 ЦК України, більш того, в розрахунку заборгованості за нарахованими 3% річних за користування грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України зазначено 00,00 грн. Нарахована позивачем сума заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги у розмірі 50 946, 61 грн суперечить умовам договору, та нарахована поза межами його дії, відтак не може бути задоволена судом. З урахуванням викладеного, оскільки ТОВ «Коллект Центр» одержало право (замість кредитодавця) вимагати від відповідача виконання всіх грошових зобов`язань за договором позики, право вимоги за яким передано, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а стягненню підлягає заборгованість в загальному розмірі 11 768, 61 грн, з яких: 3 800 грн тіла кредиту, 7 968, 61 грн - заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги, у межах строку дії договору, у відповідності до розрахунку, наданого позивачем. Щодо укладених договорів факторингу Стаття 1077 ЦПК України передбачає, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Згідно зі ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається. Відповідно до ч.1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. За ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. 29 грудня 2021 року між ТОВ «Маніфою» та ТОВ «Вердикт Капітал» був укладений договір факторингу № 29/12-2021, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору право грошової вимоги у розмірі 35 840 325,69 грн, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (а. с. 21-22). Згідно з підпунктом 7.1.1 договору факторингу реєстр боржників в електронному вигляді (додаток № 1) передається фактору за актом приймання-передавання Реєстру боржників в електронному вигляді (додаток № 2) в день здійснення повного фінансування на користь клієнта відповідно до Розділу 3. 10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за умовами якого первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договором позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Пунктом 7.2 визначено, що ціна договору сплачується Новим кредитором Кредитору,в будь-який передбачений (не заборонений) законодавством спосіб, в тому числі,але не виключно, шляхом перерахування коштів на рахунок, вказаний в п.12 цього Договору або зарахуванням зустрічних однорідних вимог в порядку визначеному п. 5.6.2 цього Договору, протягом 1065 календарних днів з дати підписання Сторонами цього Договору (а.с.27-32). Згідно акту прийомупередачі реєстру боржників за Договором про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників кількістю 207307 (а.с.29 зворот). Позивачем були надані достатні та допустимі докази щодо підтвердження переходу до ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитним договором № 3103549 від 04 вересня 2021 року від ТОВ «Вердикт Капітал». Виходячи з наведеного, колегія судів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги ТОВ «Коллект Центр» частково заслуговують на увагу, відповідають обставинам справи та вимогам закону, а висновки суду є помилковими та такими, що не відповідають матеріалам справи. Щодо розподілу судових витрат Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України). Ціна позову в даній справі становила 30 327,00 грн, розмір задоволених позовних вимог становить 11 768, 61 грн, що у відсотковому відношенні становить 38,8% . Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, враховуючи принцип пропорційності розподілу судових витрат, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 937, 15 грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви та апеляційної скарги (38,8% від 3028 грн та від 4542 грн). Крім того, у поданому до суду позові ТОВ «Коллект Центр» заявлено вимогу про стягнення з відповідача понесених витрат у розмірі 9000,00 грн за надану правничу допомогу. На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у суді першої інстанції позивачем до позовної заяви долучено: - укладений між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01 липня 2024 року, відповідно до якого вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід`ємними додатками цього договору; факт надання послуг підтверджується актом про надання юридичної допомоги (зворот а. с. 38 зворот -39); - заявку на надання юридичної допомоги № 17 від 30 липня 2024 року до договору №01-07/2024 від 01 липня 2024 року, відповідно до якої вартість послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (2587820969) визначена у такому розмірі: надання усної консультації 3000 грн тривалістю 2 год із розрахунку 1500 грн/1 год; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 6000 грн тривалістю 2 год із розрахунку 3000 грн/1 год (а. с. 41); - акт № 1 про надання юридичної допомоги від 06 серпня 2024 року до договору №01-07/2024 від 01 липня 2024 року, відповідно до якого сторони погодили надання таких послуг та їх вартість: надання усної консультації 3000 грн тривалістю 2 год із розрахунку 1500 грн/1 год; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 6000 грн тривалістю 2 год із розрахунку 3000 грн/1 год (а. с. 42). У зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог на 38,8%, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 492, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до пунктів 1, 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи наведене, рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2024 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. В порядку ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги в загальному розмірі 2 937, 15 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 492, 00 грн. Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381, 384 ЦПК УкраїниЦПК України, Кропивницький апеляційний суд УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» задовольнити частково. Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 23 жовтня 2024 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за Договором №3103549 від 04 вересня 2021 року в загальному розмірі 11 768, 61 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (ЄДРПОУ 44276926) судовий збір, сплачений за подання позовної заяви та апеляційної скарги в загальному розмірі 2 937, 15 грн та витрати на правничу допомогу, понесені в суді першої інстанції, в розмірі 3 492,00 грн. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді С. М. Єгорова О. Л. Карпенко О. І. Чельник