Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/25687/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/25687/24 Перша інстанція: суддя Катаєва Е.В., повний текст судового рішення складено 23.10.2024, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Кравченка К.В., судді Джабурія О.В., судді Вербицької Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, - В С Т А Н О В И В: У серпні 2024 року ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці (далі відповідач), в якому просило: - визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500370/2024/000043/1 від 18.07.2024 року; - визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2024/000111 від 18.07.2024 року. В обґрунтування позовних вимог було зазначено, що рішення митного органу містить явну ознаку протиправності, оскільки митний орган формально, ігноруючи надані декларантом документи, обирає відразу шостий резервний метод визначення митної вартості товару. Водночас у рішенні про коригування митної вартості детально не обґрунтовано, чому митницею не застосовано один із попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 року позов задоволено повністю. Дану справу було розглянуто судом першої інстанції у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного. З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що 26.07.2022 року між позивачем ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» (покупець) та компанією METINVEST INTERNATIONAL SA. (Швейцарія) (продавець) укладено контракт №МКЗ-1728221/07/22 (далі - Контракт), відповідно до п.1.1 якого, продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити продукцію (товар). Опис товару, сортамент, якість, технічні вимоги, походження, пакування, маркування, кількість, ціна, умови оплати, умови поставки та додаткові умови транспортування зазначаються в додатках (кожен окремо «додаток») і специфікаціях (кожна окремо «специфікація»), що є невід`ємною частиною цього Контракту. Ціна товару встановлюється в доларах США, Євро або фунтах стерлінгів, як зазначено у відповідній специфікації (п.6.1 Контракту). 09.02.2024 року між сторонами укладено Специфікації №113 та №121 до Контракту, якими визначено характеристики, кількість та вартість товару (Прокат плоский гарячекатаний з вуглецевої сталі сталеві листи) у дол. США за кожну одиницю товару, в залежності від розміру. Компанією METINVEST INTERNATIONAL SA. (Швейцарія) на підставі специфікації №113 від 09.02.2024 року складено інвойс №84937 від 28.06.2024 року на поставку товару загальною вартістю 1664650,91 дол. США. Також на підставі специфікації №121 від 09.02.2024 року складено інвойс №84936 від 28.06.2024 року на поставку товару загальною вартістю 801394,63 дол. США. З метою здійснення митного оформлення поставки товару ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» 12.07.2024 року подано митну декларацію №24UA500370004012U9, в якій митну вартість товару визначено за першим методом - за ціною договору. Для підтвердження вказаних у деклараціях відомостей до митного органу поданий відповідний пакет документів згідно з МК України (контракт, специфікації до контракту, інвойси, та інші документи). Проте відповідачем за поданими документами не здійснено митне оформлення документів з підстав, які зазначені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів №UA500370/2024/000043/1 від 18.07.2024 року. Згідно з вказаним рішенням митний орган вважав, що надані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) у поданих до митного оформлення вище перелічених митних деклараціях країни відправлення відсутній переклад та сума фактурних вартостей товарів не відповідає вартості, вказаній у інвойсах та інших поданих документах; 2) поданий зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів від 26.07.2021 року №МКЗ-1728221/07/22, аркуші якого з 1-15 не підписані сторонами договору, а остання сторінка надана окремо, що в свою чергу може свідчити, що даний документ може містити ознаки підробки. Також, згідно п.3.3 контракту до митного оформлення не надано пакувальний лист, якщо він є в наявності; 3) висновки про вартісні характеристики товарів від 08.07.2024 року №3-3/620, №3-3/621 містять дані аналізу наданих документів, інформаційних видань та аналізу інформації операторів ринку, що не може бути взято до уваги митним органом, оскільки відповідно до п.56 ПКМУ від 10.09.2003 року №1440 «Про затвердження Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити додатки з копіями всіх вихідних даних, а також у разі потреби - інші інформаційні джерела, які роз`яснюють і підтверджують припущення та розрахунки. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень. Відповідно до ч.3 ст.53 МК декларанта повідомлено про необхідність подання додаткових документів: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. 18.07.2024 року на адресу начальника ВМО№1 м/п «Придунайський» п/п «Ізмаїльський МТП» позивачем направлений лист за вих. №07/2876 у відповідь на повідомлення декларанту 12.07.2024 року о 16:46:21 до ЕМД №24UA500370004012U9 від 12.07.2024 року. У наданому листі позивач зазначив про свою незгоду з наявністю розбіжностей в наданий документах та на відсутність у повідомленні посилання на будь-які розбіжності. Щодо підстав, за яких митний орган не здійснив митне оформлення товару за митною декларацією за митною вартістю за ціною договору позивач у листі зазначив, що сума фактурних вартостей товарів не відповідає вартості, вказаній у інвойсах та інших поданих документах, тому що постачання здійснюється не по прямому контракту між виробником RIZHAO STEEL YINGKOU MEDIUM PLATE CO.,LTD (Китай) та покупцем ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ». Експортні декларації країни відправлення відображають фактурні вартості при продажу між виробником товару та продавцем METINVEST INTERNATIONAL S A (Швейцарія). Імпорт в Україну здійснюється по Контракту купівлі-продажу №МК3-1728221/07/22 від 26.07.2022 року, укладеного між продавцем METINVEST INTERNATIONAL S A (Швейцарія) і покупцем ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ». Позивач у листі категорично не погодився з думкою митного органу, що Контракт купівлі-продажу №МКЗ-1728221/07/22 від 26.07.2022 року та додатки до нього можуть містити ознаки підробки з посиланням на підписання кожного аркушу контракту. При цьому позивач посилався на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 18.05.2022 року у справі №613/1436/17, який зазначив, що вимог для необхідності парафіювання (підписання кожної із сторінок договору) договірних документів немає в жодному нормативному документі, що регулюють форму зовнішньоекономічної угоди, а тому в разі відсутності домовленостей сторін про парафіювання договору такі вимоги будь якої Сторони договору або будь якої третьої сторони є протиправними. Позивач зауважив, що згідно з п.19.2 Контракту, цей контракт може бути укладений шляхом обміну сканованими примірниками або факсимільними копіями. Факсимільні (або електронні) копії документів, оформлених до цього контракту, мають юридичну силу до моменту отримання оригіналів цих документів. Крім того, позивач в наданому листі від 18.07.2024 року просив митний орган звернути увагу на те, що на ВМО №1 м/п «Придунайський» п/п «Ізмаїльський МТП» оформлено більше 10 митних декларацій за вказаним контрактом та додатками, нові версії документів до митного оформлення, що проводиться не подавались - це свідчить про те, що митним органом раніше прийнято дану редакцію документів і зауважень щодо «ознак підробки» митниця не мала. Лист декларанта за вих.№07/2876 від 18.07.2024 року містить пояснення позивача митному органу щодо кожного витребуваного додатково документу. Зокрема зазначено, що ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» не надає договір із третіми особами, оскільки є власником лише контракту купівлі-продажу №МКЗ-1728221/07/22 від 26.07.2022 року між компанією ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» та METINVEST INTERNATIONAL S.A. (Швейцарія), що постачає товари. Договір між виробни ком RIZHAO STEEL YINOKOU MEDIUM PLATE CO.,LTD (Китай) та продав цем METINVEST INTERNATIONAL S А (Швейцарія) не надаємо, у зв`язку з ко мерційною таємницею. У той же час вказано, що до митного оформлення надається контракт купівлі-продажу №МКЗ-1728221/07/22 від 26.07.2022 року, укладеного між продавцем METINVEST INTERNATIONAL S.А. (Швейцарія) і покупцем ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» та специфікація №107 від 29.04.2024 року до нього. Позивач зазначив у листі, що компанія ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» не здійснювала платежі третім особам на користь продавця. Оскільки таких платежів не здійснювалось, то такі документи не додаються. Рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов Контракту між компанією ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» та METINVEST INTERNATIONAL S.А. (Швейцарія) - відсутні, інші сплати щодо виконання умов Контракту між компанією ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» та METINVEST INTERNATIONAL S.A. (Швейцарія) на користь третіх осіб не проводились. При даній закупівлі ліцензійний чи авторський договір не застосовуються. В листі зазначено про надання митниці комерційних інвойсів №95238223 від 10.07.2024 року та №95215515 від 10.07.2024 року, страхових полісів до них та інформації із облікової системи SAP про відображення придбаного товару. Позивач просив продовжити митне оформлення вантажу згідно строків і норм чинного законодавства. Незважаючи на надання пояснень, митним органом прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару. Приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, відповідачем визначено митну вартість за резервним методом, на підставі даних згідно МД від 24.01.2024 року №UA209230/2024/007188 та від 24.01.2024 року №UA209230/2024/007044 щодо товару, заявленого до митного оформлення, вартість якого є більшою ніж заявлено декларантом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною договору було надано повний пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч.2 ст.53 МК України. При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Ні в рішенні, ні у картці відмови не обґрунтовано, в чому полягали об`єктивні сумніви у митній вартості, заявленій позивачем, неточності у визначеній митній вартості. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Правовідносини щодо організації та здійснення митної справи в Україні, економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі - МК України). Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України. Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України). Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. З наведеного вбачається, що митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. Так, однією з підстав для коригування митної вартості, відповідачем в оскаржуваному рішенні було зазначено, що у поданих до митного оформлення вище перелічених митних деклараціях країни відправлення відсутній переклад та сума фактурних вартостей товарів не відповідає вартості, вказаній у інвойсах та інших поданих документах. З цього приводу колегія суддів зазначає наступне. В підтвердження правильності визначення митної вартості позивачем надано експортні декларації №095020240000003466 від 19.03.2024 року, №095020240000003469 від 19.03.2024 року, №095020240000003497 від 20.03.2024 року, №095020240000003496 від 20.03.2024 року, №095020240000003467 від 19.03.2024 року, №095020240000003468 від 19.03.2024 року, №095020240000003559 від 21.03.2024 року, №095020240000003560 від 21.03.2024 року, складені під час імпортування товару виробником RIZHAO STEEL YINGKOU MEDIUM PLATE CO.,LTD (Китай) продавцю товару METINVEST INTERNATIONAL S.A. (Швейцарія). Між тим, імпорт в Україну, як вже зазначено вище, здійснювався по Контракту купівлі-продажу №МК3-1728221/07/22 від 26.07.2022 року, який укладений між продавцем METINVEST INTERNATIONAL S A (Швейцарія) і покупцем ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» та специфікації №113 від 09.02.2024 року та №121 від 09.02.2024 року до нього. Відповідно до ст.254 МК України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненні зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу українською мовою, офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування. Митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. У такому разі декларант забезпечує переклад зазначених документів за власний рахунок. 51 Правилом Процедури Генеральної асамблеї ООН, до якої входить Україна, передбачено, що «арабська, китайська, англійська, французька, російська та іспанська мови є офіційними та робочими мовами Генеральної Асамблеї, її комітетів та підкомітетів». За таких обставин, зауваження митного органу про ненадання перекладу документів, які надані до митного оформлення є безпідставними, оскільки надані декларантом документи складені англійською мовою, тобто мовою міжнародного спілкування. Також сумніви митного органу щодо невідповідності суми фактурних вартостей товарів, зазначених у митних деклараціях країни відправлення, заявленій у інвойсах та інших поданих документах, є необґрунтованими. Відповідач не надав належного обґрунтування щодо того, яким чином визначена виробником вартість товару під час його первинної реалізації могла вплинути на ціну, встановлену між продавцем та позивачем на етапі імпорту до України. Оскільки імпорт товару в Україну здійснювався на підставі контракту між METINVEST INTERNATIONAL S.A. (Швейцарія) та ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» за заздалегідь визначеними умовами, що узгоджені сторонами та підтверджені специфікаціями, інформація про первинну вартість товару у експортних митних декларація виробника не може свідчити про невідповідність або неточність поданих декларантом документів. Наступною підставою для прийняття оскаржуваного рішення стало не підписання сторонами контракту усіх його сторінок, що на думку колегії суддів є безпідставним. Згідно копії контракту №МК3-1728221/07/22 від 26.07.2022 року, наданої декларантом митниці для митного оформлення товару, сторонами підписана лише остання сторінка зовнішньоекономічного договору (контракту) та скріплена печатками підприємств. Відповідно до абз.13 ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) - домовленість двох або більше суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов`язків у зовнішньоекономічній діяльності. Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій письмовій або в електронній формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором України чи законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами) (ч.2 ст.207 ЦК України). Законодавство України не містить перелік вимог до зовнішньоекономічного договору щодо завірення печатками підприємств кожної сторінки контракту. Крім того, частиною 3 ст.53 МК України передбачено, що висновок експерта та пакувальний лист є додатковими документами, та подаються (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, і має бути оформлена відповідно до чинного законодавства цієї країни. При цьому, відповідачем у оскаржуваному рішенні не наведено будь-яких сумнівів щодо невідповідності заявленої декларантом митної вартості товару до висновків експерта. Таким чином, рішення митниці як суб`єкта владних повноважень є не вмотивованим, що є окремою підставою для його скасування. Також оцінюючи оскаржуване рішення відповідача необхідно врахувати також правові висновки щодо застосування норм права до спірних правовідносин, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд наголошував у своїх правових висновках, що різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Верховний Суд вважав за необхідне зауважити, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанова від 25 лютого 2020 року справа №260/718/19; 27 квітня 2020 року справа №140/804/19). У постанові від 30.04.2020 року по справі №820/231/16 Верховний Суд вказує, що отримана з Центральної бази даних ЄАІС ДМСУ інформація про вантажну митну декларацію, на яку митний орган посилається при коригуванні митної вартості, не є достатнім доказом ціни, за яку відповідну партію товару було дійсно імпортовано до України, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України; що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом. Тоді як матеріали справи таких доказів не містять. Відповідачем здійснено коригування митної вартості товару на підставі відомостей бази даних, оскільки за попередніми МД від 24.01.2024 року №UA209230/2024/007188 та від 24.01.2024 року №UA209230/2024/007044 вартість товару є більшою, ніж заявлено декларантом, копії яких відповідачем долучено до відзиву. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що митні декларації від 24.01.2024 року №UA209230/2024/007188 та від 24.01.2024 року №UA209230/2024/007044 не можуть бути враховані для коригування митної вартості товару за МД позивача, оскільки митна вартість товарів, митне оформлення яких вже здійснено за МД із АСМО «Інспектор» сформована за умов поставки CIF, коли позивачем посталено товар на територію України за умовами DAP. Оскільки умови поставки за митними деклараціями є різними, вказане може впливати на різницю між митною вартістю товарів. Такі висновки суду спростовують наведені вище доводи відповідача, які стали підставою для прийняття оскаржуваного рішення. Враховуючи наведені висновки та обставини справи, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що декларантом до митного органу подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість імпортованого товару визначену за ціною договору. Також колегія суддів, стосовно витребування митним органом додаткових документів, вважає за необхідне зазначити, що Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 року у справі №804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. З цього приводу суд першої інстанції вірно зазначив, що якщо позивачем надані документи, які підтверджують митну вартість товару, що заявлена у митній декларації, вимога щодо надання додаткових документів і посилання на ненадання таких документів, як на підставу для відмови у митному оформленні товару, за заявленою позивачем митною вартістю, є безпідставними. Отже, враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що надані документи не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та містили розбіжності є необґрунтованими, оскільки надані позивачем документи спростовують твердження контролюючого органу про наявність в них розбіжностей та відсутності всіх відомостей, що підтверджують ціну імпортованого товару, зокрема наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена ТОВ «МЕТІНВЕСТ-СМЦ» митна вартість товару базувалася на документально підтверджених відомостях, що піддавались обчисленню, поданих до митниці документів було достатньо для прийняття рішення про розмитнення товару за ціною Контракту, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за резервним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів. Таким чином, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, за наслідками яких розпочалась процедура консультацій та в подальшому скориговано митну вартість товару. Враховуючи все наведене, колегія суддів робить висновок, що відповідач не підтвердив належними та допустимими доказами, а також аргументованими доводами про наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар, та безпідставно, в порушення ст.58 МК України, здійснив визначення митної вартості імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням другорядного резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав. Вищевказане свідчить, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими, а рішення про коригування митної вартості товарів №UA500370/2024/000043/1 від 18.07.2024 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500370/2024/000111 від 18.07.2024 року є протиправним та належать до скасування. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги вважає такими, що висновків суду не спростовують. Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322, ст.325, ст.328 КАС України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Одеської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України. Суддя-доповідач К.В. Кравченко Судді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька