Постанова 4852 № 160/3017/24
від 10.02.2025 ·ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 10 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 160/3017/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Дніпровська теплоцентраль» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року в адміністративній справі №160/3017/24 (головуючий суддя І-ї інстанції - Ільков В.В.) за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Акціонерного товариства «Дніпровська теплоцентраль» про стягнення податкового боргу, - В С Т А Н О В И В : Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року стягнуто податковий борг з Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» до Державного бюджету у розмірі 7102832,79 грн. шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2024 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року в адміністративній справі №160/3017/24 залишено без змін. 23.10.2024 року відповідач подав до Дніпропетровського окружного адміністративного суду заяву про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі №160/3017/24, в якій просив: - відстрочити виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 року в справі № 160/3017/24 до 24.09.2025 року; - розстрочити виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 року в справі №160/3017/24 шляхом його виконання АТ «ДНІПРОВСЬКА ТЕЦ» на 12 місяців; - встановити наступний графік виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 року в справі №160/3017/24: до 24.10.2025 року - 591902,73 грн.; до 24.11.2025 року - 591902,73 грн.; до 24.12.2025 року - 591902,73 грн.; до 24.01.2026 року - 591902,73 грн.; до 24.02.2026 року - 591902,73 грн.; до 24.03.2026 року - 591902,73 грн.; до 24.04.2026 року - 591902,73 грн.; до 24.05.2026 року - 591902,73 грн.; до 24.06.2026 року - 591902,73 грн.; до 24.07.2026 року - 591902,73 грн.; до 24.08.2026 року - 591902,73 грн.; до 24.09.2026 року - 591902,76 грн.. В обгрунтування заяви зазначено, що відповідач є стратегічно важливим підприємством м.Кам`янське та об`єктом критичної інфраструктури, оскільки наданням послуг теплопостачання має велике значення для економіки та промисловості, функціонування суспільства та безпеки населення міста. Керівництвом підприємства продовжують вживаються заходи щодо забезпечення ремонтних робіт для забезпечення сталого безперебійного проходження наступного опалювального сезону в м.Кам`янське та недопущення техногенних катастроф і забезпечення споживачів тепловою енергією. На позачергових загальних зборах акціонерів Товариства 15.03.2024 року (протокол від 22.03.2024 року) прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу Товариства шляхом додаткової емісії акцій існуючої номінальної вартості за рахунок додаткових внесків, що є одним із заходів для покращення фінансового стану. На сьогодні процес емісії акцій триває. Також, на річних дистанційних загальних зборах акціонерів АТ «ДНІПРОВСЬКА ТЕЦ» 30.04.2024 року (протокол 06.05.2024 року) прийнято рішення з питання порядку денного про затвердження результатів фінансово-господарської діяльності Товариства за 2023 рік та затвердження порядку покриття збитків. Вважає, що єдиним дієвим шляхом реального виконання зобов`язань є відстрочення виконання рішення суду до закінчення дії воєнного стану в Україні. Проте, враховуючи що відповідно до ст.370 КАС України відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, відповідач просив відстрочити виконання рішення суду від 14.05.2024 року у справі № 160/3017/24 на один рік з моменту набрання цим рішенням законної сили (24.09.2024 року), що дасть можливість підприємству накопичити необхідні кошти, отримані від фінансових результатів своєї господарської діяльності і виконати його в добровільному порядку. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у задоволенні заяви відмовлено. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що єдиною правовою підставою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можуть бути виняткові обставини, які ускладнюють його виконання та які підтверджуються належними доказами, відповідно до положень статей 72-77 КАС України. Суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не надано доказів на підтвердження наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у зв`язку із чим процесуальна необхідність відстрочення/розстрочення виконання рішення суду не встановлена. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву про відстрочення/ розстрочення виконання рішення суду. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що висновки суду першої інстанції про відсутність виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення суду є необґрунтованими, оскільки у заяві від 23.10.2024 року відповідач навів конкретні, об`єктивні обставини, які на теперішній час унеможливлюють добровільне виконання рішення суду по вказаній справі. Відповідач зазначив, що у зв`язку з процесом приватизації АТ «Дніпровська ТЕЦ» та введенням воєнного стану в Україні, у підприємства суттєво погіршився фінансовий стан. Наразі керівництвом товариства вчиняються дії для підвищення доходів та платоспроможності підприємства, проте виконання рішення суду по справі №160/3017/24 може призвести до негативних наслідків для діяльності підприємства. Суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги доводи відповідача, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Апеляційним судом справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до приписів статті 312 Кодексу адміністративного судочинства України. У період з 21.01.2025 року по 07.02.2025 року суддя-доповідач Юрко І.В. перебувала у відпустці. У період з 16.01.2025 року по 06.02.2025 року суддя-член колегії Чабаненко С.В. перебувала у відпустці. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Положеннями частин 1, 3, 4 статті 378 КАС України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Згідно частини 5 статті 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови. Таким чином, підставою для відстрочення або розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Задоволення заяв про відстрочення або розстрочення виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин. При цьому, з огляду на відсутність передбачених конкретних критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, виходячи з конкретних обставин справи. Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд повинен враховувати, крім іншого, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, тощо. В обгрунтування заяви про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду, підприємством зазначено про погіршення фінансового становища через зменшення об`ємів виробництва та надходжень, у зв`язку з процедурою банкротства та приватизації підприємства, а також договірне списання грошових коштів в погашення наявних заборгованостей. Відповідачем зазначено, що на Загальних зборах акціонерів АТ «Дніпровська ТЕЦ» прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу шляхом додаткової емісії акцій існуючої номінальної вартості, процес емісії триває станом на день подання заяви. Посилаючись на воєнний стан та кризу в енергетичній сфері, відповідач зазначає про необхідність відстрочення та розстрочення виконання рішення суду по даній справі з дати набрання ним законної сили. Як зазначалося вище, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2024 року в адміністративній справі №160/3017/24 набрало законної сили 24.09.2024 року. Податковий борг, який підлягає стягненню з відповідача складає 7102832,79 грн.. Станом на день подання заяви про відстрочення та розстрочення виконання рішення суду, відповідачем не надано доказів сплати будь-якої частини вказаного податкового боргу або доказів звернення товариства до податкового органу із клопотанням про надання погодження та узгодження розрахунку (графіку) щодо розстрочення виконання рішення суду. Таких доказів відповідачем не надано і суду апеляційної інстанції, та в матеріалах справи такі докази відстуні. З матеріалів справи апеляційним судом встановлено, що відомості про відкриття виконавчого провадження та арешт рахунків підприємства, тобто виконання рішення суду в примусовому порядку, відсутні. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відстрочення та розстрочення виконання рішення суду є різними процедурами та законодавець не передбачає одночасне їх застосування. Натомість, заявник не виклав чітко свою вимогу, оскільки в заяві просив відстрочити та розстрочити виконання рішення суду. Крім того, заявник просив встановити графік виконання судового рішення шляхом погашення заборгованості в період з 24.10.2025 року по 24.09.2026 року, що не відповідає положенням частини 5 статті 378 КАС України. Оскільки судове рішення ухвалено 14.05.2024 року, то відстрочення його виконання можливе до 14.05.2025 року. Як правильно зазначив суд першої інстанції, належних та обґрунтованих доказів, які б підтверджували виняткові обставини, що унеможливлюють виконання рішення суду, відповідачем не надано, в тому числі й до апеляційної скарги. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення у справі №160/3017/24. Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив оскаржувану ухвалу з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні. Керуючись статтями 243, 250, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Дніпровська теплоцентраль» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року в адміністративній справі №160/3017/24 залишити без задоволення. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року в адміністративній справі №160/3017/24 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко