Постанова 4852 № 280/2620/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 07 лютого 2025 року м. Дніпросправа № 280/2620/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Бишевської Н.А. (доповідач), суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі №280/2620/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 05.03.2024 № 00025840709 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг на суму у 55266,75 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі №280/2620/24 відмовлено у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Судом зазначено, що призначення та проведення фактичної перевірки відповідачем здійснено з дотриманням встановленої процедури. Зазначено, що у спірному випадку документи щодо реалізації алкогольних напоїв, не можливо визнати розрахунковими, оскільки в них відсутній обов`язковий реквізит: серія та номер марки акцизного податку на алкогольні напої, об`єм реалізуємої пляшки товару. На підставі даних СОД РРО контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства, про що зазначено в акті перевірки, і реєстр фіскальних чеків щодо реалізації алкогольних напоїв, долучений до матеріалів справи. Відтак, суд дійшов висновку, що контролюючим органом доведено наявність порушення позивачем вимог пункту 1, 2, 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР та правомірність застосування контролюючим органом до позивача штрафних санкцій за виявлені порушення. Також, суд дійшов висновку, що контролюючий орган під час проведення фактичної перевірки правильно визначив повторність порушень, допущених позивачем, оскільки у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо, розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки. Не погодившись з рішенням суду, Товариством з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі №280/2620/24, як таке що винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що наявна у контролюючого органу інформація щодо платника податків може стати або предметом документальної перевірки, або підставою проведення фактичної перевірки, метою якої є встановлення можливих порушень законодавства, які допускаються суб`єктом господарювання, безпосередньо, у момент проведення перевірки. Норми ПК України не містять положень щодо можливості використання контролюючим органом в ході проведення фактичної перевірки даних бази електронних копій розрахункових документів за минулі періоди. Безпосередньо під час перевірки контролюючим органом не встановлено фактів не проведення позивачем розрахункових операцій через РРО, та фактів здійснення розрахункової операції на неповну суму покупки, отже, притягнення позивача до відповідальності за порушення пункту 1 статті 3 Закону про застосування РРО- безпідставне. Обґрунтуванням встановленого у Акті порушення є виключно наявна у відповідача, ще до початку перевірки, інформація з Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, яка на думку позивача не може вважатися належним доказом і сама по собі її наявність не може бути підставою для встановлення факту порушень вчинених/допущених суб`єктом господарювання. Відповідач застосував до позивача штраф за порушення законодавства у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів. Разом з тим, такий штраф не може застосовуватися, оскільки він передбачений за повторне вчинення правопорушення. Повторним вважається порушення, вчинене після притягнення особи до відповідальності за порушення того ж виду. Оскільки фактичні перевірки магазинів позивача проводилися одночасно, і актами перевірок встановлені однотипні порушення, жодне з них не може вважатися повторним щодо іншого. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстави для задоволення апеляційної скарги, та зазначає: Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, на виконання листа ДПС України, з метою виконання функцій контролю та здійсненню заходів із запобігання і виявлення порушень у сфері обігу підакцизних товарів, фахівцями підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області проведено аналіз отриманої податкової інформації та доповідною запискою від 29.01.2024 № 371ВН повідомлено заступника керівника ГУ ДПС у Запорізькій області про наявні підстави для проведення фактичної перевірки ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" за адресами об`єктів господарювання у м. Запоріжжі, передбачені пп.80.2.2 п.80.2 ст.80 ПК України. Головним управлінням ДПС у Запорізькій області 30.01.2024 прийнято наказ Про проведення фактичної перевірки № 155-п за період з 01.03.2023 по день закінчення фактичної перевірки, ТОВ "АПЕЛЬМОН ПРАЙМ" за адресою об`єкта господарювання: м. Запоріжжя, вул. Червона, буд. 34, з питань дотримання норм законодавства, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами); з питань цін та ціноутворення. Відповідно до наказу оформлені направлення на перевірку від 30.01.2024 №239, №240. За результатами проведеної перевірки складено та зареєстровано акт фактичної перевірки від 09.02.2024 № 1254/08/01/07/09/41696968, яким встановлено: 1) відповідно до бази даних ДПС України (СОД РРО) встановлено випадки створення в РРО (фіскальний №3000900003, №3001113339, №3001113340) за період квітень 2023 по січень 2024 розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв на загальну суму 33469,80 грн, які повинні маркуватися марками акцизного податку (серія і номер) (далі МАП), без реквізитів МАП (інформація помісячно зазначена в пп.2.2.20 розділ

Описова частина акту перевірки). 2) проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій із порушенням використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості, а саме: згідно фіскального чеку №125450 від 09.11.2023 року роздрукованого о 15:48:34 год. на РРО з фіскальним №3000900003 здійснено продаж пляшки горілки Хортиця срібна прохолода 40 % за ціною 48,10 грн з порушенням найменування реалізуємого товару без зазначення об`єму реалізуємої пляшки напою (копія чеку наявна в додатках до акту). Електронну копію фіскального чеку №125450 від 09.11.2023 року, роздрукованого о 15:48:34 год. на РРО з фіскальним №3000900003. На підставі акту фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення про нарахування штрафних (фінансових) санкцій форми С від 05.03.2024 №00025840709 на суму 55266,75 грн. Згідно розрахунку фінансових санкцій розмір фінансової санкції 55266,75 грн визначений як: - порушення п.1, п.2 ст. 3 Закону №265/95-ВР - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) за порушення вчинене вперше: 75,90 грн х 100 % = 75,90 грн; - порушення п.1, п.2 ст. 3 Закону №265/95-ВР - 150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) за кожне наступне вчинене порушення: 33393,90 грн х 150% = 50090,85 грн; - порушення п.11 ст. 3 Закону №265/95-ВР - триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 5100 грн. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом. Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого. Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Відповідно до пп. 80.2.2 п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів. Відповідачем доведено, що 18.10.2022 на адресу ГУ ДПС у Запорізькій області надійшов лист ДПС України, в якому викладені висновки щодо аналізу податкової інформації стосовно окремих суб`єктів господарювання, в тому числі позивача, під час здійснення якого встановлено порушення здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій. При цьому не є обґрунтованими доводи позивача про неправомірність проведення перевірки, оскільки наказ не містить посилання на інформацію від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, адже норми податкового законодавства таку вимогу щодо наказу не містять. Підпункт 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України лише визначає умову, за наявності якої податковий орган має право на проведення фактичної перевірки. Наявність такої умови перевірена та підтверджена судом в межах розгляду даної справи. Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції, що перевірку призначено правомірно. Також вірним є висновок суду першої інстанції щодо дотримання відповідачем процедури проведення перевірки, адже податковим законодавством передбачено обов`язкові умови, за яких контролюючий орган має право приступити до проведення фактичної перевірки: прийняття уповноваженою особою податкового органу рішення у формі наказу про проведення перевірки; вручення копії відповідного наказу платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки. Матеріалами справи підтверджується, що наказ на перевірку та направлення були вручені представнику позивача за довіреністю, що відповідає вимогам чинного законодавства. Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача, що в межах фактичної перевірки не можуть досліджуватися розрахункові та інші документи за минулі періоди, адже такі доводи не ґрунтуються на нормах податкового законодавства, якими визначено виключно питання, які можуть бути предметом фактичної перевірки, та не містять заборони щодо дослідження документів та податкової інформації з цих питань під час перевірки. Щодо оцінки джерела отриманої контролюючим органом інформації, яка свідчить про допущені позивачем порушення, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Пунктами 62.1- 62.3 статті 62 ПК України встановлено, що податковий контроль здійснюється шляхом: 62.1.1. ведення обліку платників податків; 62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; 62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; тощо. Інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій (п. 71.1 ст. 71 ПК України). Відповідно до пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла: 72.1.1. від платників податків та податкових агентів, зокрема інформація: 72.1.1.3. про фінансово - господарські операції платників податків; 72.1.1.4. про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі електронні копії розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів. Для цілей цього підпункту терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Так, згідно визначення термінів наведеного у Законі № 265/95-ВР, фіскальний сервер контролюючого органу - програмно-технічний комплекс, через який реалізується фіскальна функція та який здійснює реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій, електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів та електронних фіскальних звітних чеків, збереження даних щодо проведеної розрахункової операції у системі обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, обробки та надання доступу до інформації про розрахункові операції, проведені з використанням програмних реєстраторів розрахункових операцій, а також інтеграцію з програмними реєстраторами розрахункових операцій через програмний інтерфейс (АРІ), розміщений у відкритому вільному доступі; електронний фіскальний звіт - це: а) документ, створений реєстратором розрахункових операцій, який переведено у фіскальний режим роботи, що містить дані фіскального звіту, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою; б) документ, створений програмним реєстратором розрахункових операцій, що містить дані фіскального звіту, зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити фіскального звіту за встановленою формою; електронна копія розрахункового документа - ідентична копія (у формі електронних даних) розрахункового документа, створеного реєстратором розрахункових операцій, яка міститься на контрольній стрічці в пам`яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам`яті модемів, які до них приєднані, та/або створена програмним реєстратором розрахункових операцій у електронній формі, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків; електронна копія фіскального звітного чека - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звітного чека, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків. електронна копія фіскального звіту - ідентична копія (у формі електронних даних) фіскального звіту, створеного реєстратором розрахункових операцій та/або програмним реєстратором розрахункових операцій, що може використовуватися контролюючими органами як податкова інформація та під час проведення перевірок платників податків. Згідно пункту 74.1 статті 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України). Положеннями статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки, надані відповідно до статті 84 цього Кодексу та інших законів України; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи; мультимедійна інформація (фото, відео-, звукозапис), отримана (виготовлена) контролюючими органами. У справі що розглядається, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства, про які зазначено в акті перевірки, саме на підставі даних СОД РРО. Наказом Міністерства фінансів України від 05 серпня 2020 року № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок). Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів. СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України. СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних. СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача). Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків. Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека. Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків. При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки. Наведені висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 09.09.2024 у справі № 280/6832/23. Стосовно застосування до позивача штрафу за порушення законодавства у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до приписів пунктів 1, 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: 1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; 2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Пунктом 1 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: - у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання: 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше; 150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення. Як вірно зазначив суд першої інстанції відповідно до ч.1 ст. 109 ПК України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. У разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо (ч.1ст.115 ПК України). Верховний Суд у постанові від 27.08.2020 по справі № 815/4014/16 зазначив, що Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не містить визначення понять видів порушень, за які встановлює відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій до суб`єктів господарювання, і не розкриває їх змісту. Проте в теорії адміністративного права розрізняють продовжувані і триваючі адміністративні правопорушення. Так, продовжуваним адміністративним проступком називають ряд ідентичних проступків, які вчиняються неодноразово з однаковою метою, формою вини, тими ж суб`єктами, засобами дії і які складають у сукупності єдине правопорушення. Натомість триваючими адміністративними проступками є проступки, пов`язані з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених правовою нормою, припиняються або виконанням регламентованих обов`язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності. Аналізуючи вказане, Верховний Суд зазначив, що диспозиція пункту 1 частини 1 статті 17 Закону №265/95 визначає, що кваліфікуючою ознакою згідно якої можна віднести правопорушення до повторно вчиненого є обставина його виявлення контролюючим органом за наслідками проведеної перевірки протягом одного календарного року, в якому аналогічне правопорушення по тому ж платнику було зафіксовано контролюючим органом. Отже, оскільки у разі вчинення платником податків двох або більше порушень законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) застосовуються за кожне вчинене разове та триваюче порушення окремо, розмір штрафних санкцій визначається з урахуванням кількості разів допущених податкових правопорушень, незалежно від того, чи виявлено такі порушення контролюючим органом в межах однієї перевірки. Як вбачається з матеріалів справи перше порушення вчинено позивачем шляхом реалізації 07.12.2023 «Бренді Коблево Виноградний Ординарний» на суму 75,90 грн, за що до позивача застосовано штраф у розмірі 100 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг) за порушення вчинене вперше. Наступні випадки реалізації підакцизних товарів на загальну суму 33393,90 грн є повторними, у зв`язку з чим відповідачем правомірно застосовано штраф у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів. Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу, що позивачем не наведено доводів та не спростовано встановлених в ході перевірки порушень вимог чинного законодавства щодо здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій які слугували підставою для прийняття Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкового повідомлення-рішення від 05.03.2024 №00025840709 про застосування штрафних санкцій. Доводи апеляційної скарги не спростовують обставини, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підсумовуючи, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права. Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю АПЕЛЬМОН ПРАЙМ - залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2024 року у справі №280/2620/24 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки передбачені ст.ст.328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк суддя Я.В. Семененко