Ухвала КАС ВС № 520/11249/24

УХВАЛА 10 лютого 2025 року м. Київ справа №520/11249/24 адміністративне провадження №К/990/2650/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Мацедонської В.Е., суддів - Білак М.В., Желєзного І. В., перевіривши касаційну скаргу адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі № 520/11249/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 326 від 11.04.2024 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення. - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 17.04.2024 №166 о/с про звільнення ОСОБА_1 зі служби з 18.04.2024. - поновити ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області з 18.04.2024. - стягнути з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 18.04.2024 по день поновлення на роботі. - допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення ГУНП в Харківській області з 18.04.2024 та стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 18.04.2024 в межах суми стягнення за один місяць. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області № 326 від 11.04.2024 про накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Харківській області від 17.04.2024 №166 о/с про звільнення ОСОБА_1 служби з 18.04.2024. Поновлено ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області з 18.04.2024. Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Харківській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 18.04.2024 по 18.09.2024 у розмірі 31618 (тридцять одна тисяча шістсот вісімнадцять) гривень 40 копійок. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній на час звільнення посаді старшого інспектора роти швидкого реагування полку поліції особливого призначення Головного управління Національної поліції в Харківській області з 18.04.2024. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині стягнення з Головного управління Національної поліції в Харківській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 по справі № 520/11249/24 - скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовлено. Не погоджуючись із рішенням апеляційної інстанції, представник позивача звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Перевіривши касаційну скаргу представника позивача, Судом встановлено, що її зміст не відповідає вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, оскільки ним не обґрунтовано підстави, на якій подана касаційна скарга, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження. Так перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги установлено, що скаржник посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження. В обґрунтування скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах в розрізі того: - якою нормою саме Закону України «Про Національну поліцію» передбачені відрядження поліцейських в системі Нацполу, оскільки єдиною нормою, яку містить в собі Закон України «Про Національну поліцію», котра присвячена відрядженням та довільно трактувалась ДААС є стаття 71 названого Закону; - яка процедура повинна застосовуватись під час відрядження поліцейських в системі Нацполу, оскільки статтею 71 Закону України «Про Національну поліцію» передбачені конкретні процедури, як то, наявність відповідного пакету документів, передбачених названою статтею, а також, обов`язковість згоди поліцейського на відрядження; - чи можна віднести невиконання поліцейським наказу про відрядження до складу дисциплінарного проступку, оскільки виконання названого виду наказів є добровільним на законодавчому рівні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права (пункт, частина, стаття) судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. Варто зауважити, що при поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначена скаржником норма права, щодо правильного застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, повинна врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо її застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову (наприклад, з точки зору порушення її відповідачем), але суди таким підставам позову не надали оцінки у судових рішеннях, - що може бути визнано як допущення судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права, або надали, як на думку скаржника, неправильно. З огляду на вище зазначене, посилаючись на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження, скаржник має вказати конкретну норму права (пункт, частина, стаття), яку було застосовано неправильно, однак з касаційної скарги є незрозумілим щодо якої норми права відсутній висновок Верховного Суду. Фактично скаржник просить надати відповідь стосовно порядку відрядження поліцейських, що не є належною підставою для звернення до Верховного Суду. Згідно з вимогами частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження, а за змістом частини першої статті 341 КАС України, за винятком частини третьої цієї статті КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження. Таким чином межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, зазначеними скаржником, та викладеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження. Отже, у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху. Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Частинами першою і другою статті 169 КАС України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. За таких обставин, відповідно до частин першої та другої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 КАС України підстави (підстав) (пункт 4 частини другої статті 330 КАС України) з належним її обгрунтуванням. Керуючись статтями 3, 169, 330, 328, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу адвоката Коломойцева Миколи Миколайовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2024 року у справі № 520/11249/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху. Надати строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Роз`яснити, що невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк є підставою для повернення касаційної скарги. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська Судді М. В. Білак І. В. Желєзний