Постанова Київський апеляційний суд № 369/15255/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 369/15255/24 провадження № 33/824/1029/2025 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2025 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі судді Кирилюк Г. М., при секретарі Кошель К. А. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Карандюк Марини Вікторівни на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2024 року в складі судді Перекупки Г. А., в справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП, - встановив: Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 605 грн 60 коп. Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_1 18 серпня 2024 року близько 11 год. 00 хв. вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, а саме: за адресою: АДРЕСА_2 , кіт Річчі , який належить ОСОБА_1 , потрапив до сусідів поверхом нижче, де проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та заподіяв шкоди їх здоров`ю та майну. Враховуючи особу порушниці, характер правопорушення, суд дійшов висновку про обрання стягнення у виді штрафу без конфіскації тварини, враховуючи наслідки події, а також те, що ОСОБА_1 вжила заходів щодо щеплення тварини. 01.01.2025 на вказану постанову суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Карандюк М. В. подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП. До апеляційної скарги захисником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що оскаржувана постанова була складена та отримана особисто ОСОБА_1 15.11.2024. 21.11.2024 захисник ОСОБА_1 - адвокат Карандюк М. В. подала апеляційну скаргу, яку постановою Київського апеляційного суду від 02.12.2024 було повернуто у зв`язку з тим, що до апеляційної скарги не було долучено витягу з договору, засвідченого підписом сторін, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника, який обов`язково долучається до ордеру, що в свою чергу не є перешкодою для повторного подання апеляційної скарги з дотриманням вимог КУпАП. Станом на 30.12.2024 судом не було забезпечено повернення захиснику апеляційної скарги з усіма додатками у передбачений ч. 1 ст. 285 КУпАП строк, що стало перешкодою для повторного подання захисником апеляційної скарги з дотриманням вимог КУпАП. Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Судом встановлено, що постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2024 року було надіслано до Єдиного державного реєстру судових рішень 15.11.2024, зареєстровано 16.11.2024, забезпечено надання загального доступу 18.11.2024. Копію вказаної постанови було отримано ОСОБА_1 15.11.2024 та апеляційну скаргу вперше подано 21.11.2024. Постановою Київського апеляційного суду від 02 грудня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану захисником - адвокатом Карандюк М. В. на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2024 року повернуто особі, яка її подала. Підставою для повернення апеляційної скарги слугувало те, що на підтвердження повноважень адвоката на участь у розгляді справи до ордера не було додано витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката або обмеження його прав на вчинення окремих дій як захисника, що відповідно до ч.2 ст. 271 КУпАП є обов`язковим. 01.01.2025 адвокат Карандюк М. В. подала апеляційну скаргу вдруге. З огляду на підстави, які слугували для повернення апеляційної скарги, ту обставину, що скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою, а також з метою забезпечення права особи на апеляційне оскарження судового рішення в її справі, суд апеляційної інстанції вважає за можливе клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Так, при винесенні постанови судом першої інстанції не взято до уваги, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням ч. 2 ст. 254 КУпАП. Подія сталась 18.08.2024, а протокол складено 29.08.2024, хоча особу, яка притягається до адміністративне правопорушення було встановлено раніше. Протокол про адміністративне правопорушення містить виправлення. Частину другу статті 154 КУпАП виправлено на частину третю вже після його підписання особою, стосовно якої його було складено. Судом не зазначено, які саме дії, передбачені частиною першою статті 154 КУпАП, було вчинено ОСОБА_1 та в чому саме полягає її проступок. Судом не враховано, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення посадова особа повинна викласти його суть виходячи виключно зі змісту частини першої статті 154 КУпАП з посиланням на конкретний пункт Правил утримання собак, котів і хижих тварин у населених пунктах, який вважається порушенням, чи Правил утримання домашніх тварин, чи інших нормативно-правових актів, які затверджені відповідними органами місцевого самоврядування та встановлюють вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами, і виключно після цього зазначити наслідки у виді заподіяння шкоди, як це передбачено ч. 3 ст. 154 КУпАП. У протоколі, складеному відносно ОСОБА_1 , не вказано, в чому саме полягає суть вчиненого правопорушення, не зазначено, в чому саме полягали дії , визначені частиною першою статті 154 КУпАП, не наведено, яку саме норму вона порушила з посиланням на конкретний пункт Правил, не вказано жодної дії, вчиненої ОСОБА_1 , які б відповідали об`єктивній стороні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом». У суду не викликало сумнів той факт, що звернення з дитиною до лікаря на 11 день після події, не може бути допустимим доказом у справі. В консультативному висновку спеціаліста не зазначений характер спричинених котом тілесних ушкоджень, навіть не вказано місце укусу. Даний висновок ґрунтується лише «зі слів» потерпілого, тому не є належним доказом у справі щодо підтвердження вини ОСОБА_1 . Судом не враховано причина та підстави, чому кіт ОСОБА_5 потрапив до квартири потерпілого, що й призвело до складання протоколу щодо неї. Не взято до уваги відео докази, які додані до матеріалів справи ОСОБА_1 , з яких вбачається, що кіт забіг до квартири потерпілого з метою заховатись від собаки потерпілого небезпечної породи і саме собака спровокувала кота «на захист». На вказану апеляційну скаргу потерпілий ОСОБА_3 подав письмові заперечення, в яких зазначив, що ОСОБА_1 частково визнавала свою провину в присутності дільничної при складанні протоколу, не висловлювала заперечень при його складенні. Постанова не має значних зауважень, які б мали суттєвий вплив на рішення. З огляду на те, що ОСОБА_1 перебувала у лікарняній відпустці, вважає, що протокол складено з дотриманням ч. 2 ст. 254 КУпАП. Додатково зазначив, що він звертався двічі до органів поліції, обидва рази йому було відмовлено, оскільки працівники поліції вважали подію такою, яку можна залишити без реагування. І це не зважаючи на те, що він мав займатись власним здоров`ям після нападу тварини, а тому був змушений писати звернення безпосередньо у відділок поліції. Вважає тезу сторони обвинувачення про «бланкетність закону», яка повинна відправляти до «нормативно правових актів» не доречною, так як дільничний повинен керуватись вищим законом і зібраними доказами, а не підзаконним актом, який його може доповнювати. Також вважає, що матеріали справи містять належні докази на підтвердження заподіяння шкоди здоров`ю та майну потерпілих. В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник - адвокат Карандюк М. В. апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити. Потерпілий ОСОБА_3 та законний представник потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 просили відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на її законність та обґрунтованість. З метою з`ясування обставин складення протоколу про адміністративне правопорушення та у зв`язку з клопотанням потерпілого ОСОБА_3 , в судове засідання була викликана посадова особа органу поліції, яка склала протокол - ОСОБА_7 . ОСОБА_7 суду пояснила, що вона не була на місті вчинення правопорушення в день його вчинення, а лише склала протокол про адміністративне правопорушення після того, як було виявлено винну особу. Заперечувала обставини внесення виправлень в протокол в частині зазначення статті, за якою пред`явлено обвинувачення у вчиненні правопорушення. Вислухавши пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з таких підстав. Відповідно до статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до вимог статей 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку. За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 154 КУпАП, а тому остання підлягає адміністративній відповідальності, не відповідає обставинам справи та вимогам закону. Так, відповідно до ч.1 ст. 154 КУпАП порушенням правил утримання собак і котів є утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами, утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця, вигулювання собак без повідків та намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях, а також неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях). Таким чином, диспозицією частини першої статті 154 КУпАП передбачена відповідальність за: 1) утримання собак і котів у місцях, де це заборонено відповідними правилами; 2) утримання незареєстрованих собак, приведення їх у громадські місця; 3) вигулювання собак без повідків і намордників (крім собак, породи яких не внесені до Переліку небезпечних порід собак) чи в не відведених для цього місцях; 4) неприбирання власником тварини її екскрементів під час перебування тварини у громадському місці (крім вигулювання у спеціально відведених для цього місцях). Частиною третьою статті 154 КУпАП передбачена відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, що спричинили заподіяння шкоди здоров`ю людини або її майну. Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги в тій частині, що стаття 154 КУпАП є бланкетною нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнює норму ст. 154 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння. Відтак, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, особа, яка складає протокол, повинна викласти суть правопорушення виходячи із частини першої даної статті з посиланням на конкретний пункт правил утримання собак і котів, який вважається порушенням, чи інших нормативно-правових актів, що встановлюють вимоги до утримання та поводження з домашніми тваринами, та виключно після цього зазначити наслідки у виді заподіяння шкоди, як це передбачено частиною третьою ст. 154 КУпАП України. Відповідно до змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №241922, складеному 29 серпня 2024 року , 18 серпня 2024 року близько 11 год. «гр. ОСОБА_1 порушила правила тримання собак і котів за місцем проживання: АДРЕСА_2 , застрибнув кіт «Річчі», який належить вище зазначеній, а тобто до сусідів поверху нижче гр. ОСОБА_3 , де завдав кіт Річчі заподіяв шкоди здоров`ю гр. ОСОБА_3 та сину ОСОБА_4 та їх майну», чим вчинила правопорушення, передбачене частиною 3 статті 154 КУпАП (а.с.2). У протоколі про адміністративне правопорушення відсутні будь-які посилання на нормативно-правові акти, які встановлюють вимоги до утримання домашніх тварин, які були порушені особою, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а також не зазначено, в чому це порушення полягає. Тобто, в протоколі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.3 ст.154 КУпАП не розкрито об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого цією статтею. Відсутність в протоколі про адміністративне правопорушення посилання на порушення положень конкретного нормативно-правового акту фактично унеможливлює притягнення особи до відповідальності. Та обставина, що кіт застрибнув до квартири сусідів поверхом нижче, де завдав шкоди їх майну та здоров`ю, не утворює само по собі складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.154 КУпАП. Зазначені обставині виключають можливість притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.154 КУпАП. Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд немає права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. Під час перегляду справи апеляційним судом встановлено, що суть адміністративного правопорушення, вказана у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідає положенням диспозиції статті 154 КУпАП, яка разом зі статтею 256 цього Кодексу вимагає від посадової особи, що складає протокол, обов`язок чітко та зрозуміло сформулювати суть вчиненого правопорушення, тобто висунутого проти особи обвинувачення. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише у межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. За таких обставин апеляційний суд прийшов до висновку, що суд першої інстанції не звернув увагу на зміст протоколу про адміністративне правопорушення та відповідність суті адміністративного правопорушення, вказаного у протоколі, положенням диспозиції ст. 154 КУпАП, дав неналежну оцінку наявним у справі доказам, що призвело до помилкового висновку щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Матеріали справи не містять посилання на те, що особу, яка вчинила правопорушення, було виявлено лише через 11 днів після його вчинення, з посиланням на певні обставини, які це підтверджують. Підлягають врахування також доводи апеляційної скарги в тій частині, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням пункту 7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 №1376, згідно якого не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №241922, складений 29 серпня 2024 року, містить виправлення в частині зазначення частини статті 154 КУпАП, а саме частина друга виправлена на частину третю, і таке виправлення було зроблено після того, як протокол було підписано особою, стосовно якої його було складено. Вказана обставина підтверджується світлокопією протоколу, яку було вручено ОСОБА_1 в день складення протоколу та яка не містить вищевказаних виправлень (а.с.50). Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2024 року підлягає скасуванню, а провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 154 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП суд постановив: Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Карандюк Марині Вікторівні строк на апеляційне оскарження постанови судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2024 року. Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Карандюк Марині Вікторівні задовольнити. Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 листопада 2024 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 154 КУпАП скасувати. Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 154 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Постанова судді апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Г. М. Кирилюк