Постанова Хмельницький апеляційний суд № 674/440/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2025 року м. Хмельницький Справа № 674/440/24 Провадження № Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Грох Л.М. (суддя-доповідач), Янчук Т.О., Ярмолюка О.І., розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області в складі судді Сосни О.М. від 05 листопада 2024 року. Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд в с т а н о в и в: У березні 2024 року позивач, звертаючись в суд з цим позовом до відповідача, зазначив, що06.07.2023 року близько 08.15 год. на 254 км автодороги Н-03 сполученням «Житомир-Чернівці» поблизу с. Вихрівка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, водій транспортного засобу «Рено Сценік» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , рухаючись в напрямку м. Дунаївці, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із транспортним засобом «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , а після цього також допустив зіткнення з автомобілем «Фольцваген ЛТ 46» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 . Транспортний засіб «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_2 , який належить позивачу, отримав механічні пошкодження. Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля «Рено Сценік» д.н.з. НОМЕР_1 застрахована у ТДВ «СК «Альфа-Гарант» згідно полісу, страхова сума 160000 грн., франшиза 2600 грн. Відповідачем частково відшкодовано заподіяну страхувальником майнову шкоду у розмірі 81446,45 грн. Відповідно до висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи №2373-2376/23-26 від 19.10.2023 року ринкова вартість автомобіля «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_2 на момент пошкодження 06 липня 2023 року складає 248753,51 грн; вартість відновлювального ремонту автомобіля «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_2 в результаті пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді 06 липня 2023 року складає 285822,27 грн.; ринкова вартість автомобіля «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_2 після його пошкодження при дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 06.07.2023 року складає 122824,50 грн. Автомобіль позивача є фізично знищений, проводити ремонт є економічно недоцільним, різниця між вартістю транспортного засобу до ДТП та після ДТП складає 125929,01 грн. Згідно висновку експерта та з урахуванням часткової сплати майнової шкоди відповідачем 81446,45 грн., франшизи 2600 грн., з відповідача підлягає стягненню невиплачена частина страхового відшкодування у розмірі 41882,56 грн. Внаслідок протиправного заниження страховиком розміру відшкодування завданих збитків, позивач не мав змоги придбати інший автомобіль, що потребувало додаткової організації життя, завдало душевних страждань, тому оцінює заподіяну йому моральну шкоду 40000 грн. За наведеного позивач просив стягнути з ТДВ «Страхова компанія «Альфа Гарант» на його користь 41882,56 грн. страхового відшкодування та 40000 грн. моральної шкоди. Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 05.11.2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 41882,56 грн., моральну шкоду в розмірі 10000 грн., а також понесені судові витрати в сумі 1534,88 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» просить скасувати рішення суду в частині задоволення позову щодо стягнення моральної шкоди, та відмовити у задоволенні цих вимог. На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про наявність підстав стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди. Позивач звернувся з заявою про виплату страхового відшкодування 22.12.2023 року, ТДВ СК «Альфа-Гарант» 01.02.2024 року згідно ст. 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» виплачено страхове відшкодування позивачу. Оскільки позивач не надав оригінал або належно засвідчену копію висновку судової транспортно-товарознавчої експертизи №2373-2376/23-26 від 19.10.2023 року, відповідач був позбавлений можливості здійснити розрахунок страхового відшкодування саме на підставі цього висновку експертизи і правомірно розрахував страхове відшкодування на підставі звіту про визначення вартості матеріального збитку № 17-Д/14/53 від 26.01.2024 року. Тому підстави для стягнення моральної шкоди відсутні. Позивач не аргументував, як саме ним розраховано суму моральної шкоди у розмірі 40000 грн., і не надав доказів ушкодження здоров`я внаслідок ДТП. Рішення суду в частині стягнення страхового відшкодування не оскаржується в апеляційному порядку, а отже, не є предметом апеляційного перегляду. Апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Так, встановлено, що 06.07.2023 року близько 08.15 год. на 254 км автодороги Н-03 сполученням «Житомир-Чернівці» поблизу с. Вихрівка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, водій транспортного засобу «Рено Сценік» д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , рухаючись в напрямку м. Дунаївці, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався із керуванням, виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з транспортним засобом «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_3 , а після цього також допустив зіткнення з бусом «Фольцваген ЛТ 46» д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_4 . Постановою прокурора Хмельницької обласної прокуратури Галишуком О.В. 30.11.2023 року кримінальне провадження №12023240000000364 від 06.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України закрито на підставі п.5 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , який не набув статусу підозрюваного. Транспортний засіб «Опель Астра» д.н.з. НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_1 . Цивільно-правова відповідальність володільця автомобіля Reno Megane Scenic д.н.з. НОМЕР_1 застрахована у ТДВ «СК «Альфа-Гарант» згідно полісу №212846761, страхова сума 160 000 грн., франшиза складає 2 600 грн. 17.12.2023 року на адресу ТДВ «СК «Альфа-Гарант» ОСОБА_1 надіслав заяву про виплату відшкодування в розмірі 125 629,01 грн. 01.02.2024 року ТДВ «СК «Альфа-Гарант» сплачено ОСОБА_1 майнову шкоду у розмірі 81446,45 грн. Згідно висновку експерта від 19.10.2023 року №2373-2376/23-26 за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у кримінальному провадженні №12023240000000364 розмір матеріального збитку, заподіяного власнику автомобіля «Opel Astra» д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок ДТП 06.07.2023 складає 248753,51 грн.; ринкова вартість автомобіля на момент пошкодження 06.07.2023 складає 248753,51 грн.; вартість відновлювального ремонту в результаті пошкодження при ДТП складає 285822,27 грн.; ринкова вартість після пошкодження в ДТП становить 122 824,50 грн. Згідно звіту ТОВ «Бюро оцінки «Гріндей» про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу №17-D/14/53 від 26.01.2024 року, вартість матеріального збитку автомобіля «Opel Astra» д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок ДТП 06.07.2023 року становить 84 046,45 грн. Наведене підтверджується матеріалами справи. Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що автомобіль позивача є фізично знищений, майнова шкода складає 125929,01 грн. З урахуванням часткової сплати майнової шкоди відповідачем 81446,45 грн., франшизи 2600 грн., з відповідача підлягає стягненню недоплачена частина страхового відшкодування 41882,56 грн. Позивач зазнав моральної шкоди внаслідок неналежного виконання свого обов`язку відповідачем - затримки та заниження виплати страхового відшкодування, тому стягнув на користь позивача 10000 грн. моральної шкоди. Доводи апеляційної скарги про помилковість висновку суду щодо стягнення моральної шкоди з відповідача є безпідставними. Так, за змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України). Відповідно до ст. 1192 ЦК України якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон України №1961-IV) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Як зазначено у п.9.1 ст.9 Закону України №1961-IV страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Отже, настання страхового випадку (вчинення ДТП) є підставою для здійснення страховиком виплати страхового відшкодування потерпілому відповідно до умов договору страхування та в межах страхової суми, в порядку визначеному законом. Згідно з п.22.1 ст.22 Закону України №1961-IVу разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до ст.28 Закону України №1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу. Відповідно до ст.30 Закону України №1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди. Дійсно, питання відшкодування моральної шкоди, заподіяної потерпілому у зв`язку з ДТП, врегульовано Законом України №1961-IV, згідно з яким, зокрема, страховиком відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю. Проте позивач, обґрунтовуючи свої вимоги про відшкодування моральної шкоди, не посилався як на підставу своїх вимог на ушкодження здоров`я під час ДТП, і не зазначав про завдання моральної шкоди внаслідок пошкодження транспортного засобу. Позивач вказував, що моральна шкода йому заподіяна заниженням та несвоєчасною виплатою страхового відшкодування відповідачем. Відповідно до статті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди. Статтею 23 ЦК Українивстановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Згідно з частиною 1 статті 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті. Отже, частина перша статті 1167 ЦК Українивстановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача. Відповідач посилався на те, що разом із заявою про виплату страхового відшкодування позивачем не було надано оригінал або належно засвідчену копію висновку експерта, тому відповідач був позбавлений можливості здійснити розрахунок страхового відшкодування саме на підставі висновку експерта №2373-2376/23-26 від 19.10.2023 року. Однак в матеріалах справи відсутні відомості про те, що ТОВ Страхова компанія «Альфа-Гарант» роз`яснено позивачу право надати належно оформлену копію висновку експерта №2373-2376/23-26 від 19.10.2023 року або ж його оригінал. Водночас позиція відповідача в цій справі зводилася до неналежності і недостовірності цього доказу і правильність визначення розміру шкоди згідно звіту ТОВ «Бюро оцінки «Гріндей» №17-D/14/53 від 26.01.2024 року. Позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_5 мотивував зменшенням розміру відповідачем виплати відшкодування, порушенням зобов`язань за договором страхування, що, призвело до душевних хвилювань та вимагало додаткових зусиль і часу, вплинуло на його звичний спосіб життя. За наведеного суд першої інстанції з врахуванням обставин справи, виходячи з засад розумності та справедливості дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 10000 грн. моральної шкоди на підставі ст.ст.23, 1167 ЦК України. Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Великої палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.12.2019 року у справі №465/4287/15. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції по суті спору. Рішення суду ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» залишити без задоволення. Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 05 листопада 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 06 лютого 2025 року. Судді Л.М. Грох Т.О. Янчук О.І. Ярмолюк