Постанова 4814 № 532/2046/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 532/2046/24 Номер провадження 22-ц/814/504/25Головуючий у 1-й інстанції Назарьова Л. В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 лютого 2025 року м. Полтава Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі: головуючий суддя Лобов О.А., судді: Дорош А.І., Триголов В.М., розглянула у письмовому провадженні без виклику учасників цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільховатське» на ухвалу судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 вересня 2024 року (час ухвалення судового рішення та дата виготовлення повного тексту ухвали не зазначені) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільховатське» до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівадо Агро» про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, у с т а н о в и в : Ухвалою судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 вересня 2024 року позовну заяву ТОВ «Вільховатське» повернуто позивачу з підстав, визначених п.2 ч.4 ст. 185 ЦПК України. Представнику позивача роз`яснено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви згідно ч.7 ст.185 ЦПК України. В апеляційній скарзі ТОВ «Вільховатське», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу судді суду першої інстанції, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування доводів апеляційної скарги стверджується, що висновки судді суду першої інстанції суперечать матеріалам справи і не узгоджуються із приписами цивільного процесуального закону, оскільки позивачем пред?явлені однакові вимоги до відповідачів (витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння), які виникли з одних і тих же правовідносин і грунтуються на однакових обставинах та однакових доказах. Сплата судового збору одним платежем по усім заявленим вимогам також не заборонена законом. Відзив на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не надходив. Апеляційний суд, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, дійшов висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити, з таких підстав: Відповідно п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції у разі порушення судом першої інстанції норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права. Як убачається з матеріалів справи, у вересні 2024 року ТОВ «Вільховатське» звернулось до суду з позовом до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ТОВ «Вівадо Агро» про витребування земельних ділянок з незаконного володіння, просило витребувати з незаконного володіння відповідачів - фізичних осіб земельні ділянки на користь ТОВ «Вільховатське», оскільки вони вибули з володіння позивача проти його волі. В обгрунтування позову зазначено, що 29.12.1994 року відповідно до рішення Кобеляцької районної ради народних депутатів від 25.11.1994 АТ «Вільховатське» видано Державний акт на право постійного користування землею серія ПЛ №00026, який зареєстровано в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №2. АТ «Вільховастьке» отримало у постійне користування 237,50 га землі в межах згідно з планом землекористування, що підтверджено Державним актом на право колективної власності на землю серії ПЛ №00002 від 29.12.1994 року, який було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за №1. Згідно обох Державних актів у користуванні позивача перебувало 1869,2 га землі. Однак, земельні ділянки, щодо яких ТОВ «Вільховатське» має законні права на підставі вищевказаних Державних актів, було поділено на земельні ділянки по 2 га та передані у власність відповідачів фізичних осіб (всього 29 осіб) за рішенням Кобеляцької міської ради №17 від 19.11.2021, з яких, майже всі, передали ці земельні ділянки в оренду ТОВ «Вівадо Агро». Звертає увагу, що добровільної відмови від права постійного користування земельними ділянками товариства не надавало, державний акт на право постійного користування землею серії ПЛ № 00026 не був оскаржений в судовому порядку чи скасований, є чинний, а тому у відповідача, Кобеляцької міської ради, не було підстав для передачі земельної ділянки у власність фізичним особам.(т.1 а.с.2-28) Повертаючи позов ТОВ «Вільховатське» з підстав, визначених п.2 ч.4 ст. 185 ЦПК України, суддя суду першої інстанції виходив з того, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог, оскільки він самостійно об`єднав свої позовні вимоги до тридцяти одного відповідача, однак предмет позову у кожного з них зазначений різний, кожна із земельних ділянок передана у власність окремому індивідуальному власнику, окреслена межами, має окремий кадастровий номер, у кожного індивідуального власника земельних ділянок є свій окремий реєстраційний податковий номер платника податків, кожен індивідуальний власник кожної земельної ділянки окремо проводив реєстрацію свого права власності та кожен окремо укладав договори оренди з орендарем, а дехто такі договори не укладав узагалі. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з таких міркувань. Відповідно до статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Пунктом 2 частини 4 статті 185 ЦПК України визначено, що заява повертається у випадках, коли порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу). Відповідно до окремих положень статті 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). При цьому, під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який одночасно є способом захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Об`єднані можуть бути позовні заяви, які пов`язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів. Наведена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 у справі № 911/414/18, постанові Верховного Суду від 22 квітня 2019 у справі № 914/2191/18. Об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень за однакових обставин, як зазначив Верховний Суд у постанові від 31 жовтня 2020 у справі № 922/1359/19. Частиною 2 статті 188 ЦПК України визначено, що суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача. Частиною 4 та 5 статті 188 ЦПК України визначено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог: (1) які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом; (2) щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами: 1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; 2) одного й того самого позивача до різних відповідачів; 3) різних позивачів до одного й того самого відповідача. Суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. Як вбачається з позовної заяви та наданих до суду документів, підставою позову є ухвалення органом місцевого самоврядування Кобеляцькою міською радою (співвідповідач по справі), рішення (незаконного, на переконання позивача), внаслідок реалізації якого належні позивачу на праві користування землі були передані у власність 29-ьом фізичним особам (співвідповідачі по справі), які, у свою чергу, передали отримані у власність земельні ділянки в оренду ТОВ «Вівадо Агро» (співвідповідач по справі). Предметом спору є витребування з незаконного володіння співвідповідачів (30 осіб: 29 фізичних осіб і одна юридична особа) земельних ділянок, які, за твердженням позивача, були однією земельною ділянкою, що виділена йому у постійне користування. Отже, слід констатувати, що позивачем пред?явлені однорідні вимоги до тридцяти співвідповідачів, тобто вимоги, що виникли з одних і тих самих (аналогічних підстав) і одночасно пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів позивача. Суддя суду першої інстанції не дослідив належним чином підстави і предмет заявленого позову, не врахував висновки, викладені судом касаційної інстанції з питання об?єднання і роз?єднання позовних вимог, і, відповідно, ухвалив помилкове рішення про повернення позову. Посилання в ухвалі суду на процесуальні рішення суддів цього ж суду від 10 червня 2024 року, від 13 серпня 2024 року є недоречним, так як положення ст. 185 ЦПК України не пов?язують право судді ухвалити рішення про повернення позовної заяви у разі, якщо відносно такого позову вже ухвалювалося рішення про його повернення позивачеві. Не грунтуються на законі висновки суду про неможливість ухвалити рішення про роз?єднання позовних вимог з огляду на сплату судового збору позивачем однією сумою, оскільки ЗУ «Про судовий збір» і главою 8 розділу І ЦПК України визначені чіткі критерії і повноваження суду у частині встановлення розміру судового збору, який має бути сплачений по заявленій вимозі. З урахуванням наведеного, ухвала судді суду першої інстанції від 12 вересня 2024 року підлягає скасуванню, а матеріали справи - поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.367, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.379, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд У Х В А Л И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільховатське» задовольнити. Ухвалу судді Кобеляцького районного суду Полтавської області від 12 вересня 2024 року скасувати, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вільховатське» до Кобеляцької міської ради Полтавського району Полтавської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Вівадо Агро» про витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння, повернути до Кобеляцького районного суду Полтавської області для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 03 лютого 2025 року Головуючий суддя О. А.Лобов Судді: А.І.Дорош В.М.Триголов