Постанова Сумський апеляційний суд № 583/6220/23

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 лютого 2025 року м.Суми Справа №583/6220/23 Номер провадження 22-ц/816/16/25 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О. з участю секретаря судового засідання Назарової О.М. в присутності: представника відповідача Васильченко Марини Петрівни, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» на рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 січня 2024 року у складі судді Плотникової Н.Б., ухваленого в м. Охтирка Сумської області, повний текст якого виготовлено 29 січня 2024 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ», третя особа - Приватне акціонерне товариство «Райз-Максимко» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості по орендній платі, В С Т А Н О В И В: У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, свої вимоги мотивував тим, що вона є власником земельної ділянок кадастровий номер 5920384000:01:001:0287. 21 березня 2016 року вона уклала договір оренди землі з ПрАТ «Райз-Максимко» щодо оренди належної їй земельної ділянки. 21 лютого 2018 року ПрАТ «Райз-Максимко», ТОВ «Райз Північ» та ОСОБА_1 уклали додаткову угоду, в якій новий орендар (ТОВ «Райз Північ») приймає на себе всі права та обов`язки від ПрАТ «Райз-Максимко». ОСОБА_1 неодноразово звертала увагу орендаря на те, що той неналежним чином виконує умови договору, а саме сплачує орендну плату без урахування індексації, передбаченої п. 10 Договору оренди. З 2017 року орендну плату відповідач сплачував без урахування індексації, загальна сума заборгованості по індексації орендної плати за 2017-2023 роки по договору оренди землі становить 43260 грн 09 коп., яку просить стягнути з відповідача. Посилаючись на викладене, просила суд розірвати договір оренди землі №51/16 від 21 березня 2016 року, укладений між нею та ТОВ «Райз Північ» щодо оренди земельної ділянки площею 3,8587 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0287, стягнути з ТОВ «Райз Північ» невиплачену індексацію в розмірі 43260 грн 09 коп. Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 січня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір оренди землі №51/16, укладений 21 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ПрАТ «Райз-Максимко», правонаступником якого є ТОВ «Райз Північ», зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 26 липня 2016 року за №15621110 щодо земельної ділянки площею 3,8587 га, кадастровий номер 5920384000:01:001:0287, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області. Стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 21380 грн 71 коп. орендної плати, обрахованої без вирахування податків та інших обов`язкових платежів. Стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 2147 грн 20 коп. Додатковим рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08 лютого 2024 року стягнуто з ТОВ «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн 00 коп. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ «Райз Північ» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував той факт, що позивачу щорічно виплачувалася орендна плата у відповідності до розміру земельної ділянки, що відповідало домовленості сторін. Надані позивачем розрахунки виконані некоректно. Вказує на відсутність претензій зі сторони позивача щодо сплати орендної плати не в повному обсязі. Зазначає, що порядок індексації орендної плати законом не передбачений, у договорах оренди землі, укладених з позивачем така інформація відсутня. Складність, на думку заявника апеляційної скарги, полягала в тому, що індекс інфляції публікується за попередні періоди, тому на час виплати орендної плати точний індекс інфляції за поточний рік ще не був відомий. Посилається на те, що суд першої інстанції безпідставно та неправомірно провів розрахунок індексації орендної плати, не застосувавши строків позовної давності, про що було вказано у відзиві на позовну заяву. Звертає увагу на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що відповідач є податковим агентом, на якого покладено обов`язок щодо розрахунку та сплати податку на доходи з фізичних осіб та військового збору. Крім того, вважає, що часткова невиплата орендної плати в силу ст. 141 ЗК України, ст. 32 Закону України «Про орендну плату» не є підставою для розірвання спірного договору, оскільки не носить систематичного характеру та не є суттєвою по відношенню до виконавчої частини умов договору. Ухвалою Сумського апеляційного суду від 03 червня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Райз Північ» на додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08 лютого 2024 року у цій цивільній справі. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, яка підтримала доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 21 березня 2016 року між ОСОБА_1 , яка є власницею земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,8587 га, кадастровий номер 5920384000:001:0287, що розташована на території Чернеччинської сільської громади (раніше - Кардашівської сільської ради Охтирського району Сумської області), право власності на яку підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії СМ №085759, та ПрАТ «Райз-Максимко» було укладено договір оренди землі №51/16 строком на 10 років. 26 липня 2016 року запис про інше речове право право оренди за договором №51/16 було внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 7-12). Відповідно до п. 5 договору №51/16 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112224 грн 47 коп. Пунктами 9, 10, 11 договору №51/16 визначено, що орендна плата вноситься у грошовій формі та розмірі 7% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 7855 грн 71 коп., із вирахуванням податку з доходів (орендної плати) орендодавця згідно Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», та виплачується за вимогою орендодавця у формі: грошовій, натуральній, відробітковій. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Орендна плата вноситься у такі строки: один раз на рік по закінченню сільськогосподарського року, але не пізніше 01 грудня. 04 серпня 2017 року між ПрАТ «Райз-Максимко» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір про внесення змін і доповнень до договору оренди землі №51/16 від 21 березня 2016 року, відповідно до якого розмір орендної плати змінено з 7% на 10% нормативної грошової оцінки земельної ділянки (а.с. 13). 21 лютого 2018 року між ОСОБА_1 (орендодавець), ПрАТ «Райз-Максимко» (орендар) та ТОВ «Райз Північ» (новий орендар) укладено додаткову угоду №1 про заміну сторони та внесення змін і доповнень, про поновлення договору оренди землі №51/16, відповідно до якої орендар передає, а новий орендар приймає на себе права та обов`язки сторони (орендаря), передбачені в договорі оренди. Сторони домовилися внести зміни /доповнення в договір оренди, зокрема, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 112224 грн 47 коп., з 2017 року орендна плата складає 11222 грн 45 коп. (а.с. 14). З відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з І кварталу 2017 року по 4 квартал 2021 року та з 1 кварталу 2022 р. по 2 квартал 2023 року, наданих Головним управлінням ДПС у Сумській області, Охтирська ДПІ (Охтирський район), ТОВ «Райз Північ» було нараховано та виплачено орендну плату без вирахування податків та інших обов`язкових платежів ОСОБА_1 : у 2 кварталі 2018 року в розмірі 11222 грн 45 коп., у 2 кварталі 2019 року в розмірі 12344 грн 69 коп., у 3 кварталі 2020 року в розмірі 12344 грн 67 коп., у вересні 2021 року в розмірі 12344 грн 67 коп., у грудні 2022 року в розмірі 12344 грн 67 коп., у вересні 2023 року в розмірі 12344 грн 67 коп. (а.с. 16-18). Крім того, з виписки АТ КБ «ПриватБанк» по надходженням по картці/рахунку і додатковим рахункам, відкритим на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що за період з 01 січня 2020 року 08 грудня 2023 року позивачці від ТОВ «Райз Північ» була перерахована орендна плата по договору оренди: 11 вересня 2020 року в сумі в сумі 9937 грн 48 коп., 13 вересня 2021 року 9937 грн 48 коп., 08 грудня 2022 року 9937 грн 48 коп., 20 вересня 2022 року в сумі 9937 грн 48 коп. (з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів). Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з боку відповідача здійснювалася систематична сплата ОСОБА_1 орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто існує невиконання умов договору. Проте, з таким висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися повністю не може, з огляду на таке. Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оренду землі»відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України(далі - ЗК України), Цивільним кодексом України(далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов`язковим для виконання сторонами ( стаття 629 ЦК України). Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі»оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Згідно зі статтею 13 цього Закону України «Про оренду землі»договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»). Частинами 1-3 статті 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за найм (оренду) майна може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за найм (оренду) майна встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. За змістом ст.ст. 21, 22, 23 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін. Зі змісту укладеного між сторонами договору оренди землі №51/16 від 21 березня 2016 року та додаткової угоди до цього договору, слідує, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Колегія суддів не може погодитися з присудженим до стягнення з відповідача розміром заборгованості з орендної плати за вказаним договором оренди землі. Зокрема, аналіз частини 3 статті 762 ЦК Українидозволяє стверджувати, що договором найму або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Це правило розраховано на те, щоб на майбутнє можна було змінювати або навіть забезпечити автоматичну зміну розміру плати за користування. Зокрема, сторони в договорі найму можуть встановити, що: розмір плати за користування за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць; плата за користування підлягає індексації. Індексація проводиться наймачем шляхом множення розміру орендної плати на коефіцієнт індексації, що розраховується як добуток індексів інфляції за 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому виплачується плата за користування. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 540/544/18, від 09 червня 2021 року у справі №948/393/20. Оскільки сторони не передбачили в договорі оренди, що при обчисленні розміру орендної плати враховується сукупний індекс інфляції з дати укладення цього договору, чи внесення змін до нього, в частині збільшення розміру орендної плати (вересень 2017 року), з урахуванням принципів цивільного права, зокрема, добросовісності, справедливості та розумності і тлумачення умов договору оренди землі щодо періоду внесення орендної плати, на користь його дійсності, чинності та виконуваності, коефіцієнт інфляції має обчислюватися для орендної плати за спірний період, як добуток індексів інфляції з 01 січня відповідного року до визначеної сторонами договору дати виконання зобов`язань зі сплати орендної плати 01 грудня. Тому, розмір орендної плати, який підлягав сплаті товариством за договором оренди землі №51/16 від 21 березня 2016 року, з урахуванням змін внесених додатковими угодами від 04 серпня 2017 року та від 21 лютого 2018 року: за 2018 рік становить 12221 грн 91 коп. (11222,45 x 1.08905857 (індекс інфляції за період з 01.01.2018 до 01.12.2018), сплачено відповідачем 11222 грн 45 коп. (розмір недоплати становить 999 грн 46 коп.); за 2019 рік 11700 грн 78 коп. (11222,45 x 1.04262249 (індекс інфляції за період з 01.01.2019 до 01.12.2019), сплачено відповідачем 12344 грн 69 коп.; за 2020 рік 11677 грн 61 коп. (11222,45 x 1.04055827 (індекс інфляції за період з 01.01.2020 до 01.12.2020), сплачено відповідачем 12344 грн 67 коп.; за 2021 рік 12272 грн 78 коп. (11222,45 x 1.09359178 (індекс інфляції за період з 01.01.2021 до 01.12.2021), сплачено відповідачем 12344 грн 67 коп.; за 2022 рік 14109 грн 22 коп. (11222,45 x 1.25723182 (індекс інфляції за період з 01.01.2022 до 01.12.2022), сплачено відповідачем 12344 грн 67 коп. (розмір недоплати становить 1764 грн 55 коп.); за 2023 рік 11711 грн 00 коп. (11222,45 x 1.04353331 (індекс інфляції за період з 01.01.2023 до 01.12.2023), сплачено відповідачем 12344 грн 67 коп. Отже, в супереч доводам апеляційної скарги, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що відповідачем не було виконано взятих на себе зобов`язання за укладеним договором оренди землі, оскільки виплата орендної плати за 2018 та 2022 роки позивачу була проведена не у повному обсязі. Загальний розмір недоплаченої орендної плати становить 2764 грн 01 коп., що і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів. Крім того, при вирішенні питання стягнення з ТОВ «Райз Північ» орендної плати за 2017 рік, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що дане товариство набуло право оренди, а відтак і обов`язку сплати позивачу орендної плати за користування належною їй земельною ділянкою 21 лютого 2018 року, а тому не відповідає за зобов`язаннями попереднього орендаря - ПрАТ «Райз-Максимко» щодо виплати ним орендної плати за 2017 рік. Відсутність у договорі оренди землі узгодженого сторонами порядку обрахування орендної плати з урахуванням індексу інфляції не звільняє відповідача, як зобов`язану сторону договору, від виконання взятих на себе зобов`язань за цим договором. Щодо доводів відповідача про проведення розрахунку заборгованості з орендної плати з пропуском строків позовної давності, то їх колегія суддів вважає безпідставними. Зокрема, позивач, звертаючись до суду з позовом у грудні 2023 року просив стягнути заборгованості з орендної палати, яка виникла за період з 2017-2023 роки, при цьому строк виконання договору є 01 грудня кожного календарного року. Відповідно до ст.ст. 256, 257, ч.ч. 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Відповідно до п. 12 та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Отже, з урахуванням вказаних норм, з позовом про стягнення заборгованості за договором оренди за 2018 та 2022 роки позивач звернулася в межах строків позовної давності. Переглядаючи рішення суду в частині вирішення позовних вимог про розірвання укладеного між сторонами договору оренди землі, колегія суддів звертає увагу на таке. Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24і 25цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом Українита іншими законами України. Пунктом «д» частини 1 статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Велика Палата Верховного Суду України у постанові від 20 листопада 2024 року у справі №918/391/23 виснувала, що у разі якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України- у разі істотності порушення договору іншою стороною. Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору. У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК Українисуд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати. Розірвання договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості допущеного порушення. Вирішальне значення для застосування зазначеного припису закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення має вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 199/3846/19). Колегією суддів було встановлено, що дійсно відповідачем у 2018 та 2022 роках не були в повному обсязі виконані зобов`язання за договором оренди землі в частині виплати орендної плати з урахуванням індексації. Розмір недоплаченої орендної плати за 2018 рік становить 999 грн 46 коп., з 12221 грн 91 коп. (8,17 % від загальної суми), а за 2022 рік розмір недоплати становить 1764 грн 55 коп., з 14109 грн 22 коп. (12,51% від загальної суми). Зазначений розмір недоплаченої відповідачем орендної плати, на переконання колегії суддів, є незначним. Позиція сторін свідчить про те, що вони не дійшли згоди щодо порядку обрахунку розміру орендної плати з урахуванням індексації. Також колегія суддів бере до уваги і те, що у 2019-2021 роках та 2023 році відповідачем виплачено орендну плату у більшому від узгодженого сторонами договору оренди землі розмірі, що свідчить про те, що у зв`язку з неповною сплатою орендної плати у 2018 та 2022 роках, позивач не була значною мірою позбавлена орендної плати, на яку вона розраховувала при укладенні договору. Таким чином, зважаючи на те, що часткова несплата відповідачем орендної плати у 2018 та 2022 роках не призвела до істотного порушення умов укладеного між сторонами договору, колегія суддів не вбачає підстав для розірвання договору оренди землі від 21 березня 2016 року №51/16 та вважає, що стягнення з відповідача заборгованості із орендної плати буде ефективним та пропорційним способом захисту порушеного права позивача. Виходячи з викладеного, на підставі п. 3) та п. 4) ч. 1 ст. 376 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди землі, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні цих вимог, а в частині вирішення позовних вимог про стягнення заборгованості з орендної плати підлягає зміні в частині розміру орендної плати, зменшивши розмір стягнутої з відповідача орендної плати до 2764 грн 01 коп. Частиною 13 статті 141 ЦПК України визначено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Підлягає зміні рішення суду та додаткове рішення в частині розподілу судових витрат. Пропорційно до частки задоволених позовних, з відповідача на користь позивача належить стягнути 68 грн 60 коп. судового збору та 159 грн 50 коп. витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції. Крім того, пропорційно до частки задоволених вимог апеляційної скарги відповідача, з позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3117 грн 91 коп., сплачений товариством за апеляційний перегляд рішення суду. Відповідно до приписів п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню, що відповідає позиції Верховного Суду , викладеній в ухвалі від 5 червня 2024 року № 583/2206/23. Керуючись ст.ст. 206, 255, 373, 374, 376, 381 - 384, 389 ЦПК України, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» задовольнити частково. Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 січня 2024 року скасувати в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» про розірвання договору оренди землі та ухвалити нове рішення. Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» про розірвання договору оренди землі. Рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 січня 2024 року змінити в частині присудженого до стягнення розміру орендної плати та в частині розподілу між сторонами судових витрат. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 2764 гривні 01 копійку заборгованості з орендної плати, обрахованої без вирахування податків та інших обов`язкових платежів, та 68 гривень 60 копійок судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції. Додаткове рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 08 лютого 2024 року змінити в частині присудженого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» на користь ОСОБА_1 159гривень 50 копійок витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді першої інстанції. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Райз Північ» 3117 гривень 91 копійку судового збору за апеляційний перегляд рішення суду. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повне судове рішення складене 7 лютого 2025 року. Головуючий - О. І. Собина Судді: В. І. Криворотенко Ю. О. Філонова