Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/14400/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 січня 2025 року м. Дніпросправа № 160/14400/24 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 року (головуючий суддя Бондар М.В.) в адміністративній справі №160/14400/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідачів: Пенсійного фонду України (відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (відповідач-2) про визнання протиправною бездіяльності, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 03.06.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відповідача Пенсійного фонду України (відповідач-1), в якому просив з урахуванням доповнень до адміністративного позову (а.с. 1-6, 35-36): - скасувати рішення Пенсійного фонду України від 09.02.2024 №045750011808 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії на заяву від 01.02.2024 №198»; - визнати протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо недотримання у встановлені законодавством строки розгляду скарги від 09.02.2024 року за №ВЕБ-28000-Ф-С-24-02365 ОСОБА_1 стосовно перегляду рішення від 09.02.2024 №045750011808 про відмову проведення перерахунку пенсії; - зобов`язати Пенсійний фонд України у встановлений судом строк прийняти рішення за заявою від 01.02.2024 №198 ОСОБА_1 про проведення перерахунку пенсії, на підставі наданих ним до заяви документів, з урахуванням діючого на момент звернення законодавства. В обґрунтування позову зазначено, що 25.01.2021 позивачу призначено пенсію за віком згідно з Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, разом з тим позивач зазначає, що він продовжував трудову діяльність на посадах державної служби. Наказом в.о. голови Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.12.2023 №126-ВК ОСОБА_1 , головного спеціаліста Першого відділу досліджень і розслідувань, звільнено з 15.01.2024, у зв`язку із припиненням державної служби і виходом на пенсію (п.7 ч.1 ст.83 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIІI. Згідно з довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 01.02.2024 №54-022024 за січень 2024, що передував місяцю звернення позивача за призначенням пенсії, стаж перебування ОСОБА_1 на державній службі становив 24 роки, а на момент звернення до органів ПФУ позивачу виповнилось 62 роки. Позивач вважає, що набув право на отримання пенсії відповідно до Закону №889-VІII, тому 01.02.2024 він звернувся органів ПФУ з заявою про проведення перерахунку призначеної позивачу пенсії, відповідно до Закону №889-VIIІ. 09.02.2024 позивачем отримано рішення від 09.02.2024 №045750011808 про відмову у проведенні перерахунку пенсії, оскільки довідка №54-02/215 від 01.02.2024 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг та вислугу років) не відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році» від 29.12.2023 №1409, а саме: видана на підставі особових рахунків за грудень 2023. Позивач зауважує, що у вказаній довідці зазначено: «довідка видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату за січень 2024. Вважаючи рішення від 09.02.2024 №045750011808 протиправним, позивачем оскаржено вказане рішення до ПФУ (скарга від 09.02.2024 №ВЕБ-28000-Ф-С-24-02365, зареєстрована 12.02.2024 за вх. №6935-Г). Оскільки у встановлений законодавством строк відповіді на скаргу від 09.02.2024 №ВЕБ-28000-Ф-С-24-02365 позивачем не отримано, 14.03.2024 ним повторно надіслано скаргу за № ВЕБ-28000-Ф-С-24-04721 про перегляд рішення від 09.02.2024 №045750011808. Станом на день складання цієї позовної заяви, відповіді на вказані скарги позивачем не отримано. Зважаючи на вищевикладене, позивач вважаю бездіяльність ПФУ щодо недотримання строків, встановлених законодавством, розгляду скарги від 09.02.2024 за №ВЕБ-28000-Ф-С-24-02365 про перегляд рішення від 09.02.2024 №045750011808 протиправною та такою, що порушує права та законні інтереси позивача. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 залучено в якості співвідповідача у справі Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (відповідач-2). Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Пенсійного фонду України щодо недотримання встановлених законодавством строків розгляду звернення ОСОБА_1 від 09.02.2024 за №ВЕБ-28000-Ф-С-24-02365. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області від 09.02.2024 №045750011808 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу». Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.02.2024 про переведення на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу». У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що відповідність поданих ОСОБА_1 документів для призначення пенсії була досліджена відповідачем-2 поверхнево, неповно та не всебічно, суд приходить до висновку про необхідність зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу», з урахуванням висновків суду. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем-2 подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Вказує, що для призначення пенсії позивачу відповідно до Закону України «Про державну службу» немає правових підстав, оскільки довідки, які позивач надав для перерахунку пенсії, наразі не відповідають вимогам Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб. Зазначає, що відсутні підстави для переведення ОСОБА_1 з пенсії за віком згідно норм Закону №1058 на пенсію за віком згідно норм Закону №889-VIII, немає правових підстав, оскільки довідки, які позивач надала для перерахунку пенсії, наразі не відповідають вимогам Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб. В частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржується. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV з 07.06.2012. Наказом Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 29.12.2023 №126-ВК «Про звільнення ОСОБА_1 » звільнено ОСОБА_1 з посади головного спеціаліста Першого відділу досліджень і розслідувань, з 15.01.2024, у зв`язку із припиненням державної служби і виходом на пенсію (п.7 ч.1 ст. 83 ЗУ №889-VIІI). 01.02.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перехід на інший вид пенсії, а саме, на пенсію за віком на підставі Закону №889-VIII. Рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області від 09.02.2024 №045750011808 відмовлено ОСОБА_1 про переведення з пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII. Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач 09.02.2024 за № ВЕБ-28000-Ф-С-24-023658 звернувся зі скаргою до ПФУ (вх. № 6935/Г-2800-24 від 12.02.2024). Після чого, ОСОБА_1 повторно звернувся зі зверненням до ПФУ 14.03.2024 (зареєстровано за вх. №13842/Г-2800-24 від 14.03.2024). Листом ПФУ від 21.06.2024 №25566-13842/Г-03/8-2800/24 повідомлено, що 01.02.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про переведення на пенсію державного службовця відповідно до Закону №889-VIII. До заяви позивачем надано довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 01.02.2024 №54-02/215 (посадовий оклад, надбавка за ранг та надбавка за вислугу років станом на січень 2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією за період з 01.05.2016 по 31.12.2020), видані Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету. Оскільки довідка від 01.02.2024 не відповідає Порядку №622, позивачу відмовлено в переведенні на пенсію відповідно до Закону №889-VIII. Позивач вважає протиправним рішення відповідача-2 від 09.02.2024 №045750011808, яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII. Суд першої інстанції позов задовольнив частково. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIІI. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV. Статтею 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором (ст.10 ЗУ №1058-IV). Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду (ч.3 ст.45 ЗУ №1058-IV). При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії. Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною 2 статті 40 цього Закону для призначення пенсії. Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв (ч.1 ст.40 ЗУ №1058-IV). У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. Страховий стаж, це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч.1 ст.24 ЗУ №1058-IV). Матеріалами справи підтверджується, що рішенням відповідача-2 від 09.02.2024 №045750011808 ОСОБА_1 відмовлено у переведенні з пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIII (а.с. 12-13). У вказаному рішенні зазначено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, який набрав чинності 01.05.2016, право на призначення пенсі відповідно до статті 37 Закону день набрання України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-ХІІ мають особи, які на чинності Законом №889-VIIІ: 1) мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; 2) на день набрання чинності Законом №889-VIII займають посади державної служби та мають не менше як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. При цьому, відповідно до пункту 4 Постанови №622 від 14.09.2016 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби). Форма довідок про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики. Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України «Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році» від 29.12.2023 №1409, яка набрала чинності з 01.01.2024, з метою упорядкування праці державних службовців, державних органів на основі класифікації посад та типів державних органів на основі класифікації посад Кабінет Міністрів України постановляє, що схема посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням категорій та рівнів державних органів у 2023 році та Положення про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 №15 «Питання оплати праці працівників державних органів» не застосовуються до державних органів, що провели класифікацію посад державної служби. В ході аналізу наданих документів встановлено що довідка №54-02/215 віл 01.02.2024 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг та вислугу років) не відповідає вимогам чинного законодавства, Постанові №1409, а саме: видана на підставі особових рахунків за грудень 2023. Прийнято рішення відмовити ОСОБА_1 в переході з пенсії за віком згідно з Законом №1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону №889-VIIІ, оскільки довідка про заробітну плату не відповідає вимогам Постанови №1409 від 29.12.2023. Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, визначені Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIІI, який набрав чинності 01.05.2016. Відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» №889-VIІI, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV. Згідно із підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №889-VIII, визнано таким, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу. Пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (Порядок №622). Пунктом 2 Порядку №622, встановлено, що згідно із пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII, на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу»: - мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України; - займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України. Згідно з пунктом 3 Порядку №622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Отже, відповідно до наведених правових норм Законів України №3723-XII, №889-VIII, Порядку №622, право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону №3723-XII мають: - державні службовці та особи, за наявності не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців; - державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016), займали посади державної служби (працювали на посадах державних службовців), та мають не менш як 10 років стажу на посадах державної служби у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців та на час досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» працювали на посадах державних службовців; - особи, які на день набрання чинності цим Законом (01.05.2016), мали не менш як 20 років стажу на посадах державної служби, у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; - державні службовці та особи, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», а саме: за наявності страхового стажу 30 років; - особи, яким не призначали пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII за умови наявності достатнього страхового стажу, стажу державної служби та досягнення певного віку. Матеріалами справи підтверджується, що позивач працював на посадах, віднесених до посад державних службовців, досяг відповідного пенсійного віку та має необхідний страховий стаж для призначення пенсії за віком на підставі Закону №889-VIII. У рішенні відповідача-2 від 09.02.2024 №045750011808 немає зауважень щодо відсутності у позивача законодавчо встановленого стажу, віку тощо, як таких, що дають право на пенсію за віком за Законом №889-VIII. Зі змісту рішення відповідача-2 встановлено, що причиною відмови у переведенні позивача на пенсію за віком за Законом №889-VIII є те, що довідка №54-02/215 від 01.02.2024 про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг та вислугу років) не відповідає вимогам Постанови №1409, а саме: видана на підставі особових рахунків за грудень 2023. Так, згідно з довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 01.02.2024 №54-02/215, виданої Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України ОСОБА_1 , останній працював в Південно-східному міжобласному територіальному відділенням Антимонопольного комітету України на посаді головного спеціаліста Першого відділу досліджень і розслідувань Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, заробітна плата станом на січень 2024 становить: посадовий оклад 23 122грн; надбавка за ранг (4 ранг) 700грн; надбавка за вислугу років (50%) (за стаж державної служби 24 роки) 11 561грн; усього: 35 383грн. Довідка видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату за січень 2024. Зі змісту довідки від 01.02.2024 №54-02/215, виданої Південно-східним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України вбачається, що вона видана на підставі особових рахунків, платіжних відомостей або інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату за січень 2024. Тому, підстава для відмови у переведенні позивача на пенсію за віком за Законом №889-VIII, яка вказана у рішенні від 09.02.2024 №0457500118 ГУ ПФУ в Рівненській області є безпідставною. Також, згідно пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб: надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; Отже, за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки. Відповідно до частини 1 статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Згідно з частиною 3 статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію. Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. Водночас, відповідачем-2 всупереч вимогам Порядку №22-1 не проведено перевірку спірної довідки. При цьому, вказана довідка містить інформацію щодо суми заробітної плати, видана на підставі особових рахунків за січень 2024, наявний підпис керівника підприємства та головного бухгалтера, а також відповідний відбиток печатки вказаної установи. Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія. У разі сумніву в розмірі заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії, відповідач мав право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. За умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав. При цьому виключно встановлення факту подання недостовірних відомостей, а не неможливість проведення перевірки, є підставою для неврахування довідки. Позивач просив скасувати рішення відповідача-1, втім спірне рішення прийнято відповідачем-2. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 09.02.2024 №045750011808. Також, позивач просив зобов`язати відповідача-1 у встановлений судом строк прийняти рішення за заявою ОСОБА_1 від 01.02.2024 №198 про проведення перерахунку пенсії, на підставі наданих ним до заяви документів. З цього приводу суд першої інстанції зазначив таке. Саме ГУ ПФУ в Рівненській області як структурний підрозділ органу, що мав розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, визначено засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відповідно до пункту 4.2. Порядку №22-1, є суб`єктом владних повноважень, який має повторно розглянути заяву позивача про переведення позивача на інший вид пенсії. Викладене свідчить, що у ПФУ відповідно до приписів Порядку №22-1 відсутні повноваження щодо вирішення питання про переведення позивача на інший вид пенсії. З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про переведення на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу», з урахуванням висновків суду. За таких обставин, належним способом захисту прав позивача є: - визнання протиправною бездіяльності ПФУ щодо недотримання встановлених законодавством строків розгляду звернення ОСОБА_1 від 09.02.2024 за №ВЕБ-28000-Ф-С-24-02365; - визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 09.02.2024 №045750011808 про відмову у переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу» №889-VIII; - зобов`язання ГУ ПФУ в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 01.02.2024 про переведенні на пенсію за віком на підставі Закону України «Про державну службу» №889-VIII. Ураховуючи те, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, тому в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову. Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що при повторному розгляді заяви суб`єкт владних повноважень не може покладатися на висновки, що були спростовані в ході розгляду судової справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 року залишити без змін. Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття 30.01.2025 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України. В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова