Постанова 4811 № 450/2643/23

Справа № 450/2643/23 Головуючий у 1 інстанції: Добош Н.Б. Провадження № 22-ц/811/3405/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2025 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ головуючого судді - Ніткевича А.В. суддів - Бойко С.М., Копняк С.М. секретаря Зеліско-Чемерис К.Р. з участю представника позивачки Луки Т.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Луки Тараса Миколайовича на ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 вересня 2024 року в складі судді Добош Н.Б. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Сокільницька сільська рада Львівського району Львівської області, Пустомитівська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права на спадкування майна, - встановив: У червні 2023 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Сокільницька сільська рада Львівського району Львівської області, Пустомитівська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права на спадкування майна. Просила визнати на нею право на спадкування 1/4 частини майна після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Оскаржуваною ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 вересня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Сокільницька сільська рада Львівського району Львівської області, Пустомитівська державна нотаріальна контора Львівської області, про визнання права на спадкування майна, залишено без розгляду, з підстав, передбачених п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України. Ухвалу оскаржила ОСОБА_1 , апеляційну скаргу в інтересах якої подав адвокат Лука Т.М. Вважає, що суд прийняв таку з грубим порушенням норм процесуального права. Зокрема, не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач та її представник були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, проте повторно в судове засідання не з`явились без поважних причин. Суд не врахував поданої адвокатом Лука Т.М. заяви про розгляд справи без його участі на підставі поданих документів. Зважаючи на викладене, у суду не було правових підстав для залишення позову без розгляду. Просить скасувати ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 вересня 2024 року, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву не перешкоджає перегляду судового рішення. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивачки Луки Т.М. на підтримку доводів скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з такого. Відповідно до приписів частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України). За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає. Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що 01.07.2024 представник позивача в підготовче засідання не з`явився, однак подав клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 01.07.2024 розгляд справи відкладено на 06.09.2024. Проте, в підготовче судове засідання призначене на 06.09.2024 року представник позивача знову не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме шляхом скерування судової повістки до його електронного кабінету. Таким чином, судом встановлено, що представник позивача повторно в судове засідання не з`явився та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 3 частини першої статті 43 ЦПК України). Відповідно до статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами. В свою чергу, статтею 196 ЦПК України передбачено, що для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Положеннями статті 189 ЦПК України визначено, що завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи (частина перша статті 197 ЦПК України). Згідно із ч. 2 статті 198 ЦПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках: 1) визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу; 2) залучення до участі або вступу у справу третьої особи, заміни неналежного відповідача, залучення співвідповідача; 3) в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 197 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у підготовчому засіданні. Виходячи зі змісту вказаних процесуальних норм, підготовче провадження має бути проведено протягом встановлених строків, а неявка належним чином повідомленого про дату та час підготовчого засідання позивача за загальним правилом не перешкоджає проведенню підготовчого засідання. Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України в редакції Закону №3200-IX від 29.06.2023 року). Станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали 06 вересня 2024 року, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України був викладений саме в такій редакції, а тому, за умови повторної неявки позивача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце підготовчого засідання, суд першої інстанції має право залишити такий позови без розгляду. Тобто правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: а) належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; б) повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; в) ненадходження від позивача клопотання (заяви) про розгляд справи за його відсутності; г) його нез`явлення перешкоджає розгляду справи. Колегія звертає увагу, що повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі умови залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду. Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Таким чином, згідно із вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернулась до суду з означеним позовом 05 червня 2023 року. Позовна заява підписана адвокатом Лука Т.М., до заяви додано ордер від 01.04.2023 (а.с.1-6, 12). Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 вересня 2023 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі. Призначено підготовче судове засідання на 15.11.2023 року 14 год. 00 хв. про що представнику позивача адвокату Лука Т.М. до електронної скриньки відправлено ухвалу від 22.09.2023 (а.с.48-49, 50). У клопотанні від 15.11.2023 адвокат Лука Т.М. просив розгляд справи 15.11.2023 о 14 год 00 хв. слухати у відсутності позивачки та повноважного представника адвоката Луки Т.М. на підставі наявних документів та розглянути клопотання про витребування доказів. Позовні вимоги підтримує повністю (а.с.56). Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 15.11.2023 задоволено клопотання адвоката Луки Т.М. про витребування доказів, підготовче засідання відкладено на 18.01.2024 (а.с. 58-59). Згідно довідки, виготовленої секретарем судового засідання Хамуляк Ю.В., підготовче судове засідання, призначене на 18.01.2024 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Добош Н.Б. на лікарняному (а.с. 60). Про наступне підготовче судове засідання, яке було призначене на 18.03.2024 адвокат Лука Т.М. належним чином повідомлений 29.01.2024, про що свідчить його особистий підпис на розписці (а.с. 62). Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 18 березня 2024 року, за відсутності адвоката Лука Т.М., задоволено його клопотання про витребування доказів. Підготовче засідання відкладено на 23.05.2024 року, про що адвокат Лука Т.М. повідомлений через електронний кабінет 03.05.2024 (а.с. 70-71, 74, 74 зворот). Заявою від 23.05.2024 Лука Т.М. просив розгляд справи 23.05.2024 проводити у відсутності позивача та його представника (а.с. 80). Ухвалою підготовчого засідання від 23 травня 2024 року задоволено клопотання Луки Т.М. про витребування доказів з Львівського державного нотаріального архіву, підготовче засідання відкладено на 01.07.2024 о. 09 год. 30 хв. (а.с. 81-82). 30 червня 2024 року через систему «Електронний суд» адвокат Лука Т.М. сформував клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, з метою отримання відповідей на адвокатські запити, які ним були після ознайомлення з матеріалами справи 28.06.2024 до ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» та Сокільницької сільської ради, а також по причині зайнятості в Дніпровському апеляційному суді (а.с.111-112). Ухвалою Пустомитівського районного суду Львівської області від 01 липня 2024 року підготовче засідання відкладено на 06.09.2024. Про належне повідомлення представника позивача у справі про час та місце судового засідання свідчить довідка про доставку електронного документу до електронного кабінету Луки Т.М. 05.07.2024 (а.с.116, 116 зворот). 05 вересня 2024 року Лука Т.М. через систему «Електронний суд» сформував клопотання про неможливість з`явитися в підготовче судове засідання 06.09.2024 року, просив суд розгляд справи проводити у відсутності позивачки та його повноважного представника адвоката Лука Т.М. на підставі наявних документів. Зазначав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить такі задоволити, згідно доводів позовної заяви та доказів, що містяться у матеріалах справи (а.с. 117). Залишаючи позов без розгляду з підстав повторної неявки в судове засідання 06.09.2024 суд першої інстанції в достатній мірі не врахував положень п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, якою передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Тобто, подання заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи його представника позбавляло права та можливості суд залишати позов без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача. Окрім того, суд першої інстанції в ухвалі про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача не вказав про перешкоди для вирішення спору за відсутності позивача (його представника), з урахуванням поданого ОСОБА_6 клопотання від 05.09.2024 про розгляд справи у відсутності позивачки та його повноважного представника адвоката Лука Т.М. на підставі наявних документів. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що ухвала Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 вересня 2024 року є незаконною та постановлена судом у порушення норм процесуального права, оскільки підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача не було. Відповідно до ч. 6 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Апеляційним судом встановлено, що при постановлені оскаржуваної ухвали судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали, висновки суду не відповідають встановленим обставинам справи, а тому ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 вересня 2024 року про залишення позову без розгляду необхідно скасувати, а справа направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 374, 379, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд,- постановив: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Луки Тараса Миколайовича задовольнити. Ухвалу Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 вересня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 05 лютого 2025 року. Головуючий А.В. Ніткевич Судді: С.М. Бойко С.М. Копняк