Постанова 4803 № 199/10622/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/429/25 Справа № 199/10622/24 Суддя у 1-й інстанції - ЩЕРБИНА-ПОЧТОВИК І. В. Суддя у 2-й інстанції - Стародуб О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 лютого 2025 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Стародуб О.Г., при секретарі Кулініч Ю.А., за участю захисника Трофімчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Трофімчука В.В. на постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 24 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та призначене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,- ВСТАНОВИВ: Згідно постанови, 02.12.2024 року о 20:00 годині по вулиці Шкільній у с. Новодонецьке водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Subaru Legacy» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, від проходження на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник Трофімчук В.В. просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що суд не в повній мірі з`ясував обставини справи та не надав належну оцінку наявним у справі доказам. Зазначає, що суддя, розглянувши справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, грубо порушив норми ст. 268 КУпАП та конституційне право ОСОБА_1 на захист. Вказує, що суд не надав оцінку доводам ОСОБА_1 про недоведеність правомірності дій працівників поліції щодо зупинки транспортного засобу. Наголошує на порушенні порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Звертає увагу на недоведеність факту наявності у ОСОБА_1 на момент зупинки транспортного засобу явних ознак наркотичного сп`яніння, а відтак законних підстав для висловлення вимоги про проходження огляду. Зазначає про відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту керування транспортним засобом. Вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б поза розумним сумнівом доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення. Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення захисника, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Відповідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Факт вчинення адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами. Протоколом серії ЕПР1 № 187265 від 02.12.2024 року, згідно якого 02.12.2024 р. 20:00, в смт Новодонецьке вул. Шкільна водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Subaru Legacy» державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: зіниці очей не реагують на світло, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відеозаписом до протоколу, на якому зафіксовано факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт відмови ОСОБА_2 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Поясненнями ОСОБА_1 , у яких він підтвердив факт керування транспортним засобом «Subaru Legacy», державний номерний знак НОМЕР_1 та свою відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння. Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі Порядок), та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція). Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Згідно з п. 12 розділу II Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (тобто ознаками наркотичного сп`яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Відповідно до п. 7 Порядку саме поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Тобто, у разі виявлення поліцейським ознак наркотичного сп`яніння у водія транспортного засобу, він повинен прийняти відповідні заходи для того, щоб провести медичний огляд водія на стан сп`яніння та пересвідчитись в тому, що водій не перебуває у стані сп`яніння та може продовжити керувати транспортним засобом, оскільки керування транспортним засобом водієм, який перебуває у стані наркотичного сп`яніння є правопорушенням, яке може привести до особливо тяжких наслідків та повинне бути негайно припинене. Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв`язку свідчить про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, вважаю, що вимоги інструкції жодним чином не порушені та дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння. Апеляційний суд зазначає, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп`яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`янінням у встановленому законом порядку. В розумінні ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є не доказом, а джерелом доказів, тобто фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в розумінні, є доказом у справі про адміністративне правопорушення. З огляду на справу, що розглядається, у протоколі містяться фактичні дані про час та місце вчинення правопорушення, особу правопорушника, про застосування технічних засобів для виявлення правопорушення. Тому протокол про адміністративне правопорушення є допустимим та належним джерелом доказів. А висновок про наявність складу правопорушення в діях особи відносно якої складено протокол, дійсно є уявленням особи, що склала протокол, про наявність правопорушення, яке в суді повинно бути підтверджено відповідними доказами. Розгляд та надання оцінки всім доказам та їх джерелам, в тому числі і самому протоколу про адміністративне правопорушення, здійснюється під час розгляду судом питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Оцінювати з погляду допустимості можна лише докази, тобто фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність фактів та обставин, важливих для ухвалення рішення, а не саме по собі джерело доказів. На цьому наголосив Касаційний кримінальний суд у постанові від 11 липня 2023 року по справі №275/368/19. В обґрунтування оскарженої постанови, суд першої інстанції поклав не лише протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 , а в сукупності з іншими доказами у справі, надав їм належну та повну оцінку, що не суперечить висновкам Верховного Суду, викладених у постанові від 08.07.2020 року у справі № 463/1352/16-а (провадження №К/9901/21241/18). Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП, а викладені в ньому відомості відповідають фактичним обставинам справи, які були встановлені належними, допустимими та достатніми доказами. Протокол підписаний ОСОБА_1 , який також надав пояснення на окремому аркуші. Доводи апеляційної скарги про те, що на долученому до протоколу відеозапису відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 надавав працівникам поліції письмові свідчення, на увагу не заслуговують, оскільки пояснення містять підпис ОСОБА_1 та застереження «З моїх слів записано вірно, мною прочитано». З долученого до протоколу відеозапису вбачається, що службовий автомобіль рухається по дорозі та подає звуковий сигнал, який, згідно ПДР, зобов`язує водія автомобіля зупинитись біля правого краю проїзної частини. Працівники поліції підходять до транспортного засобу, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 , пред`являє документи для перевірки. Під час спілкування інспектор вбачає у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння та висловлює законну вимогу пройти у встановленому порядку огляд на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 зразу погоджується, сідає в службовий автомобіль, а потім відмовляється їхати у медичний заклад та на повторну вимогу працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння висловлює свою відмову від проходження огляду. Доданий до протоколу відеозапис надає можливість об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення. Апеляційний суд зазначає, що для вирішення справи важливими є лише ті фактичні дані, зафіксовані за допомогою відеокамери поліцейського, які свідчать про вчинення адміністративного правопорушення, або про протилежне. Долучений до протоколу відеозапис містить підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, факт виявлення у останнього ознак сп`яніння та фокт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Доводи апеляційної скарги про безпідставність зупинки транспортного засобу не можуть бути взяті до уваги, оскільки згідно положень п.2 ч.1 ст.32 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право вимагати у особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення (одна із вичерпного переліку підстав). Отже, підставою для зупинки поліцейським транспортного засобу може бути не тільки безпосереднє порушення водієм ПДР, а й наявність у поліцейського достатніх підстав вважати, що водій вчинив або має намір вчинити правопорушення. Незгода водія із причинами зупинки не позбавляє його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, такий обов`язок прямо передбачений п.2.5 ПДР та не впливає на причину зупинки. Доводи апеляційної скарги про порушення працівниками поліції процедури проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу на увагу не заслуговують, оскільки перевірка на стан наркотичного сп`яніння проводиться лише в медичних закладах охорони здоров`я, які мають право на проведення лабораторного дослідження біоматеріалу. Посилання на відсутність доказів того, що КНП «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» включена до переліку закладів охорони здоров`я, яким дозволено проведення огляду з метою виявлення ознак наркотичного сп`яніння на увагу не заслуговують, оскільки це не має істотного значення для вирішення питання про наявність складу правопорушення в діях водія транспортного засобу. Доводи апеляційної скарги про недоведеність факту наявності у ОСОБА_1 на момент зупинки транспортного засобу явних ознак наркотичного сп`яніння не можуть бути взяті до уваги, оскільки виявлення таких ознак покладається на працівника поліції та відбувається за оцінкою поліцейського під час спілкування з водієм та в подальшому може слугувати підставою для пропонування пройти відповідний огляд. Стосовно доводів апеляційної скарги про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 та його захисника апеляційний суд зазначає, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, не відносяться до переліку, визначених ст. 268 КУпАП справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою. З врахуванням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП, суддя першої інстанції правильно дійшов висновку провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, на підставі наявних матеріалів, оскільки безпідставне умисне затягування справи порушує завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 1 КУпАП). Крім того, апеляційним судом було у повній мірі забезпечено право ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та право на захист шляхом надання можливості взяти участь у судовому засіданні і надати пояснення. Отже, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, апеляційний суд вважає їх належним, допустимим та достовірним, а їх сукупність є достатньою щодо доведеності поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, переконливих доводів, які б вказували на істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника Трофімчука В.В. залишити без задоволення. Постанову судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 24 грудня 2024 року стосовно ОСОБА_3 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя