Постанова Дніпровський апеляційний суд № 206/3515/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1949/25 Справа № 206/3515/24 Суддя у 1-й інстанції - Румянцев О. П. Суддя у 2-й інстанції - Гапонов А. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2025 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого-судді Гапонова А.В. суддів Новікової Г.В., Никифоряка Л.П. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у м. Дніпро цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2024 року,- ВСТАНОВИВ: ІСТОРІЯ СПРАВИ 05 липня 2024 року представник позивача звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтував тим, що 12.11.2021 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» був укладений кредитний договір №4588667, згідно з умовами якого відповідач отримав 10000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені Кредитним договором. Відповідно до графіку сплати кредитних коштів платіж повернення кредиту та сплати комісії і процентів мав бути внесений Відповідачем 12.12.2021 року. ТОВ «Мілоан» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. Після чого, укладений кредитний договір було розміщено в особистому кабінеті відповідача, якому в свою чергу були перераховані кошти, відповідно до умов п.2.1 Кредитного договору шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної карти позичальника. 12.11.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір відступлення прав вимоги №81-МЛ від 23.02.2022 р. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором №4588667 від 12.11.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та відповідачем. Варто зазначити, що сума та розрахунок заборгованості за Кредитним договором №4588667 від 12.11.2021 року було передано Позивачу від первинного кредитора ТОВ «Мілоан» згідно Договору відступлення прав вимоги №81-МЛ від 23.02.2022 р. Сума заборгованості відповідача становить 47000 грн., відповідно до Витягу з реєстру Боржників до Договору відступлення прав вимоги №81-МЛ від 23.02.2022 р. З них: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 10000 грн.; прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 35100 грн.; прострочена заборгованість за комісією становить 1900 грн. Позивачем проведено роботу щодо ситуації з погашення наявної заборгованості відповідача та виконання кредитних зобов`язань, а саме: відповідачу було надіслано письмову Претензію про погашення кредитної заборгованості вих. №21700649/138 від 18.04.2024 р. просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором №4588667 від 12.11.2021 року, в сумі: 47000 грн., на користь ТзОВ Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», а також суму сплаченого судового збору. КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВОГО РІШЕННЯ Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №4588667 від 12.11.2021 року в розмірі 47000,00 грн., яка складається з: залишку по тілу кредиту 10000,00 грн., залишку по відсотках 35100,00 грн., залишку по комісії 1900,00 грн.; а також судовий збір по справі в сумі 2422,40 грн. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ 21.11.2024 року від ОСОБА_1 надійшла апеляційна скарга, в якій просить суд, скасувати рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2024 року та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції не взяв до уваги незаконність нарахування процентів щодо відповідача. АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ 03.01.2025 року до Дніпровського апеляційного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» надійшоввідзив на апеляційну скаргу, в якому просить суд, відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 , рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2024 року залишити без змін. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що дана справа є малозначною, ціна позову складає 47 000,00 грн., що менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги здійснюється без повідомлення сторін. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ч.4 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги в межах апеляційного оскарження, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції змінити з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено наступні обставини. 12 листопада 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №4588667 (а.с. 9). Договір про споживчий кредит підписано аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора R14717, який було відправлено на мобільний номер відповідача, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.15). Відповідно до п. 1.2 договору про споживчий кредит, сума (загальний розмір) кредиту становить 10000,00 грн. Пунктом 1.3 вищезазначеного договору встановлено, що кредит надається строком на 30 днів з 12.11.2021 року Згідно з пунктом 1.4 договору про споживчий кредит термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 12.12.2021 року. Відповідно до п. 6.1 договору, цей кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та /або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. Пунктом 6.3 кредитного договору встановлено, що приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. правилами, паспортом споживчого кредиту та графіком платежів) договору в цілому підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на сайті товариства та є невід`ємною частиною цього договору. Відповідачеві на підставі кредитного договору погоджено суму кредиту у розмірі 10000,00 грн. та перераховано на картку відповідача, що підтверджується платіжним дорученням 60923276 від 12.11.2021 року (а.с. 16 та 16 зв.). З платіжного доручення №60923276 від 12.11.2021 року вбачаться, що дане платіжне доручення відповідає вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містить всі обов`язкові реквізити. На підтвердження заборгованості позивачем надано: договір про споживчий кредит №4588667 від 12.11.2021 року; паспорт споживчого кредиту №4588667; відомості про щоденні нарахування та погашення; виписку з особового рахунку за кредитним договором №4588667 від 12.11.2021 року; витяг з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №81-МЛ від 23 лютого 2022 року. Таким чином, відповідачем жодним чином не спростовано наявність заборгованості перед позивачем, а також не надано належних та допустимих доказів сплати кредиту. Відтак, крім платіжного доручення, перерахування коштів на рахунок відповідача підтверджується наданою випискою з особового рахунку за кредитним договором №4588667 від 12.11.2021 року, яка засвічує рух коштів на рахунку відповідача. 23 лютого 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 81-МЛ, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) за плату ТОВ «ФК «Кредит-капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (а.с. 18-23). Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог №81-МЛ від 23 лютого 2022 року, ТОВ «ФК «Кредит-капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 47000,00 грн., яка складається з: залишку по тілу кредиту 1000,00 грн., залишку по відсотках 35100,00 грн., залишку по комісії 1900,00 грн. (а.с. 24). Позивачем було надіслано ОСОБА_1 претензію від 18.04.2024 року вих. №21700649/138 (а.с.24 зв.). Всупереч умовам Кредитного договору, незважаючи на повідомлення, Відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючих заборгованостей за кредитним договором на рахунки ТОВ «ФК «Кредит-капітал», ні на рахунки попереднього кредитора. 3 моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за договором про споживчий кредит №4588667 від 12.11.2021 року в розмірі 47000,00 грн., оскільки відповідач ОСОБА_1 не виконав прийняті на себе, відповідно до укладеного договору зобов`язання, у зв`язку з чим вимоги позивача є обґрунтованими, а отже підлягають задоволенню в повному обсязі. Але колегія суддів апеляційного суду з таким висновком суду першої інстанції у повній мірі погодитись не може з огляду на таке. Згідно зі статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України). Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно зі статтями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України). Відповідно до частини першої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Згідно із частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори зі споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків за шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, що визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Судами попередніх інстанцій надано правильну оцінку доводам позивача про те, що пункт 1.6. кредитного договору щодо встановлення сторонами договору пені у розмірі до 2 % від суми несвоєчасно виконаних зобов`язань за кожен день прострочки, що становить до 730 % на рік, є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. Суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано визнали несправедливим оспорюваний пункт кредитного договору з посиланням на те, що він встановлює вимогу зі сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації у разі невиконання ним зобов`язань за договором та правильно застосували до спірних правовідносин статтю 18 Закону України «Про захист прав споживачів». До таких висновків прийшов Верховний Суд у постанові від 27 січня 2020 року, справа № 754/6091/18, провадження № 61-11473св19. Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що зазначена сума кредиту та проценти за користування кредитом у розмірі 47 000,00 грн. є несправедливими у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника, як споживача послуг банку, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором. А тому справедливим буде стягнення з відповідача відсотків, сума яких дорівнює вартості кредиту, тобто у розмірі 10 000 грн., а тому рішення суду першої інстанції треба змінити у відповідній частині. При таких обставинах апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції зміні. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результа­тами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Враховуючи, в оскаржуваному рішенні є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2024 року змінити. Резолютивну частину рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2024 року, в частині задоволених позовних вимог викласти у редакції цієї постанови. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про споживчий кредит №4588667 від 12.11.2021 року в розмірі 24 322, 40 (двадцять чотири тисячі триста двадцять дві) грн., яка складається з: залишку по тілу кредиту 10000,00 грн., залишку по відсотках 10000,00 грн., залишку по комісії 1900,00 грн., а також судовий збір по справі в сумі 2422,40 грн. В іншій частині рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України. Судді: