Постанова 4850 № 200/1537/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 лютого 2025 року справа №200/1537/24 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 р. у справі № 200/1537/24 (головуючий І інстанції Загацька Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач, ГУ ПФУ), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо не розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та не врахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи з 23.09.1993 по 01.12.1994, з 17.09.1996 по 25.11.1996, з 25.11.1997 по 28.09.1998, з 01.02.2023 по 12.02.2024; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецькій області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею ОСОБА_1 періоди роботи з 23.09.1993 по 01.12.1994, з 17.09.1996 по 25.11.1996, з 25.11.1997 по 28.09.1998, з 01.02.2023 по 12.02.2024; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецькій області здійснити перерахунок розмір пенсії ОСОБА_1 у відповідності із ст.8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з 16.02.2024. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 року задоволено частково позовні вимоги, а саме суд: Визнав протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, щодо не розрахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , відповідно до ст.8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та не врахування до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періодів роботи ОСОБА_1 з 23.09.1993 по 01.12.1994, з 17.09.1996 по 25.11.1996, з 25.11.1997 по 28.09.1998, з 01.02.2023 по 12.02.2024. Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.02.2024 про перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. 8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею періоди роботи ОСОБА_1 з 23.09.1993 по 01.12.1994, з 17.09.1996 по 25.11.1996, з 25.11.1997 по 28.09.1998, з 01.02.2023 по 12.02.2024. В задоволенні решти позовних вимог відмовив. Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 968,96 гривень. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю. В обґрунтування скарги зазначає, що враховуючи положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 №637, постанови Правління ПФУ від 10.11.2006 №18-1, якою затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, Головне управління, виходить з того, що чинним законодавством визначено спеціальний порядок підтвердження трудового стажу для призначення пільгової пенсії. Враховуючи спеціальний порядок підтвердження трудового стажу для призначення пільгової пенсії, позивачу правомірно не зараховано до пільгового стажу: період з 23.09.1993 по 01.12.1994 у зв`язку з відсутністю довідки про спуски у шахту за час роботи учнем; період з 17.09.1996 по 25.11.1996 за професією підземних робітник з ремонту гірських виробок, з 25.11.1997 по 28.09.1998 підземним гірником у зв`язку з відсутністю довідки згідно додатку №5 до Постанови №637, а трудова книжка не містить всієї необхідної інформації для визначення права на пенсію на пільгових умовах, не містить розділ, підрозділ, пункт найменування Списків, до яких відноситься робота, не містить інформації про проведення атестації робочих місць, не містить інформацію про зайнятість повний робочий день під землею. Також, через відсутність сплати внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що передбачено статтею 24 Закону України №1058, період роботи з 01.02.2023 по 12.02.2024 не зараховано до страхового та до пільгового стажу на підставі наданої довідки (за вилученням відпусток без оплати). Скаржник щодо рішення суду в частині зобов`язання здійснити перерахунок пенсії у відповідності до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» в розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зазначає, що пільговий стаж позивача переглядався неодноразово за рішенням органу Пенсійного фонду України та за рішенням суду, обчисленій вірно, згідно наданих документів та даних персоніфікованого обліку. Позивач не має підтверджених належним чином 15 років пільгового підземного стажу з повним робочим днем під землею і відповідно право на обчислення пенсії відповідно абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України № 1058 відсутнє. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. Позивач звернувся через веб портал Пенсійного фонду України з заявою від 16.02.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно абзацу 1 частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування №1058-IV від 09.07.2003 (далі- Закон №1058). За результатом розгляду заяви про призначення пенсії за віком від 16.02.2023 за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення № 057250004959 від 23.02.2023 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність пільгового стажу. (Страховий стаж позивача склав 20 років 3 місяці 20 днів. Пільговий стаж роботи за Списком №1 склав 3 роки 3 місяці 15 днів. До пільгового стажу зараховано наступні періоди: з 14.11.2016 по 28.02.2020. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.03.2020 по 31.12.2022 через відсутність інформації про сплату страхових внесків в індивідуальних відомостях застрахованої особи, що наявні в реєстрі застрахованих осіб.) Головним управлінням пенсійного фонду України в Донецькій області направлено листа № 0500-0307-9/21053 від 14.03.2023 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про перегляд рішення про відмову. У відповідь Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом № 0400-010310-9/42335 від 31.03.2023 повідомило про перегляд пільгового стажу за період роботи з 01.01.1999 по 31.05.2012 згідно відомостей про спеціальний стаж, що містяться даних персоніфікованого обліку. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за результатом повторного розгляду заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 16.02.2023 прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії № 057250004959 від 24.03.2023, відповідно до якого страховий стаж позивача склав 22 роки 4 місяці 7 днів. Пільговий стаж роботи за списком №1 склав 5 років. До пільгового стажу за Списком №1 враховано наступні періоди роботи: з 01.01.1999 по 14.03.1999, з 07.06.1999 по 14.10.1999, з 25.10.2000 по 16.07.2001, з 25.05.2011 по 31.05.2012, 14.11.2016 по 29.12.2017, з 01.01.2018 по 20.12.2018, з 01.01.2019 по 27.12.2019, з 01.01.2020 по 29.02.2020. До пільгового стажу не зараховані періоди роботи з 23.09.1993 по 03.03.1996, з 17.09.1996 по 25.11.1996, з 25.11.1997 по 28.09.1998, з 01.10.1998 по 31.12.1998 оскільки відсутні довідки про пільговий характер роботи. До страхового та пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.03.2020 по 31.12.2022 так як згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу, що наявні в Реєстрі застрахованих осіб, відсутня сплата внесків до Пенсійного фонду України за цей період. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2023 по справі № 200/1328/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до пункту а статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення у редакції згідно з рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 року №1-р/2020 з 16.02.2023, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 01.01.1999 по 12.01.1999, з 13.01.1999 по 22.02.1999, з 23.02.1999 по 14.03.1999, з 07.06.1999 по 14.10.1999, з 25.10.2000 по 16.07.2001, з 25.05.2011 по 15.08.2014, з 01.03.2020 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023 та до страхового стажу період роботи з 01.03.2020 по 31.12.2022, з урахуванням висновків суду. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15.05.2023 по справі №200/1328/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначено позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 16.02.2023. Страховий стаж позивача на виконання рішення суду склав 30 років 2 місяці 7 днів. Пільговий стаж за Списком 1 склав 10 років 8 місяців 7 днів. До пільгового стажу за Списком №1 зараховано: з 01.01.1999 по 12.01.1999, з 13.01.1999 по 22.02.1999, з 23.02.1999 по 14.03.1999, з 07.06.1999 по 14.10.1999, з 25.10.2000 по 16.07.2001, з 25.05.2011 по 15.08.2014, з 14.11.2016 по 29.12.2017, з 01.01.2018 по 20.12.2018, з 01.01.2019 по 27.12.2019, з 01.01.2020 по 29.02.2020, з 01.03.2020 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023. Додатковим рішенням від 25.03.2024 по справі № 200/1328/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 17.09.1996 по 25.11.1996, з 25.11.1997 по 28.09.1998. За результатом проведення перерахунку пенсії з 01.03.2024, страховий стаж позивача склав 31 рік 2 місяці 7 днів. Пільговий стаж за списком №1 склав 11 років 11 місяців 8 днів. До пільгового стажу зараховано наступні періоди роботи: з 02.12.1994 по 19.01.1995, з 20.01.1995 по 03.03.1996, з 01.01.1999 по 12.01.1999, з 13.01.1999 по 22.02.1999, з 23.02.1999 по 14.03.1999, з 07.06.1999 по 14.10.1999, з 25.10.2000 по 16.07.2001, з 25.05.2011 по 15.08.2014, з 14.11.2016 по 29.12.2017, з 01.01.2018 по 20.12.2018, з 01.01.2019 по 27.12.2019, з 01.01.2020 по 29.02.2020, з 01.03.2020 по 31.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023. 16.02.2024 позивач через Веб-портал ПФУ звернувся із заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про перерахунок його пенсії відповідно до ст.8 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, та абз. 3 ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". З витягу щодо розрахунку пенсії позивача та обставин викладених у відзиві на позовну заяву, вбачається, що до пільгового стажу роботи за Списком № 1 з повним робочим днем під землею не враховано періоди роботи з 23.09.1993 по 01.12.1994, з 01.02.2023 по 12.02.2024 через необхідність проведення перевірки довідок та відсутності сплати страхових внесків, з 17.09.1996 по 25.11.1996, з 25.11.1997 по 28.09.1998 через відсутність довідок підтверджуючих шкідливі умови праці. З трудової книжки серії НОМЕР_1 вбачається, що позивач навчався та працював: запис №2 з 23.09.1993 по 30.09.1993 учень підземного гірника по ремонту гірських виробок; запис № 3 з 01.10.1993 по 26.11.1993 курсове навчання по професії гірник по ремонту гірських виробок; запис № 4 з 26.11.1993 по 19.01.1994 практика по професії; запис № 5 з 19.01.1994 по 13.10.1994 підземний гірник по ремонту гірських виробок на ділянці підготовчих робіт; запис № 6 з 14.10.1994 переведений підземним учнем прохідника на ділянку підготовчих робіт; запис № 7 з 14.10.1994 по 01.12.1994 курсове навчання по професії прохідник підземний; записи №№ 12-13 з 17.09.1996 по 25.11.1996 підземний гірник по ремонту гірських виробок з повним робочим днем в шахті; записи №№ 14-16 з 25.11.1997 по 28.09.1998 підземний гірник з повним робочим днем в шахті; записи №№ 34-36 з 19.12.2016 по 12.02.2024 (день звернення із заявою про перерахунок пенсії) гірник по ремонту гірських виробок з повним робочим днем в шахті. Відповідно до Довідок Шахти 1-3 Новогродівська 26/428 від 18.12.2023 вбачається, що позивач у період роботи з 23.09.1993 по 01.12.1994 працював у Шахті №2 Новогродівська повний робочий день та виконував гірничі роботи з видобутку вугілля підземним способом за Списком № 1 робіт із шкідливими умовами праці. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відповідно до статті 1 Закону України Про підвищення престижності шахтарської праці, дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей. За положенням частини 1 та 2 статті 10 зазначеного Закону, цей Закон набирає чинності з дня його опублікування. Дія частини першої статті 7 і статті 8 цього Закону поширюється також на пенсіонерів, пенсія яким була призначена до набрання чинності цим Законом. Статтею 8 цього Закону визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року. Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону 1058-IV мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи в розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Аналіз зазначених норм дає можливість дійти висновку, що дія цього Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком № 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Верховний Суд у справах №345/4616/16 (постанова від 20.11.2018), №345/4570/16-а (постанова від 06.02.2019), №345/4462/16-а (постанова від 05.12.2019), №345/3954/16-а (постанова від 11.07.2019) та інших дійшов висновку про те, що статтю 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» слід розглядати у нерозривному зв`язку зі Списком №1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота у яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах. Отже, Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» поширюється на працівників, які зайняті на підземних роботах повний робочий день за Списком N 1, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Згідно ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок та з 01.01.2011 єдиний соціальний внесок. Страховий стаж обчислюється відповідно до вимог Закону №1058 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності (01.01.2004) цим Законом. Статтею 114 Закону №1058 врегульовано питання пенсій за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Отже, Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці", визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах за Списком №1, чоловіки - не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок встановлюється у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. За частиною 5 статті 114 Закону № 1058-IV, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. Відповідно до частини 6 статті 114 Закону № 1058-IV, контроль за правильністю застосування списків на пільгове пенсійне забезпечення і якістю проведення атестації робочих місць на підприємствах та в організаціях, підготовка пропозицій щодо вдосконалення таких списків покладаються на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року. Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N

637. Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення. Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17, від 16 травня 2019 року в справі № 161/17658/16-а, від 27 лютого 2020 року в справі № 577/2688/17, від 31 березня 2020 року в справі № 446/656/17, від 21 травня 2020 року в справі № 550/927/17, від 10 грудня 2020 року в справі № 195/840/17. Матеріали справи свідчать, що відповідний стаж роботи позивача на посадах передбаченим Списком з повним робочим днем, підтверджується записами в трудовій книжці та відповідними довідками. Скаржник посилається на не зарахування до стажу період роботи за відсутністю даних про сплату страхових внесків, колегія суддів зазначає, що несвоєчасна сплата підприємством загальнообов`язкових страхових внесків не повинна порушувати права особи на належне пенсійне забезпечення, оскільки, обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду та відповідальність за нарахування, утримання та виплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у виді заробітної плати покладені на роботодавця, який виплачує такі доходи на користь платника податку внаслідок чого несвоєчасна сплата єдиного внеску роботодавцем не може позбавляти працівників підприємства права на зарахування періоду роботи працівника до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Колегією суддів враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 17 липня 2019 року (справа № 144/669/17) та від 20 березня 2019 року (справа № 688/947/17), згідно якої несплата страхувальником страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві, оскільки працівник не несе відповідальності за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку сплати страхових внесків. У справах № 490/12392/16-а, № 638/5795/17, № 683/1814/16-а Верховним Судом зроблено висновки, що внаслідок невиконання страхувальником обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві. При цьому, Верховний Суд не досліджував питання чи нараховувались позивачам у цих справах, але не сплачувались страхувальниками страхові внески. Сплата страхувальником страхових внесків до Пенсійного фонду України є кінцевим етапом, якому передує нарахування страхового внеску. Зважаючи на те, що обов`язок щодо сплати страхового внеску так і обов`язок по його нарахуванню покладено саме страхувальника (роботодавця), а отже і відповідальність за ненарахування страхового внеску покладено також на страхувальника. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання страхувальником свого обов`язку щодо належного нарахування та сплати страхових внесків, а отже, ненарахування та несплата страхувальником страхових внесків за позивача у спірні періоди, не може бути підставою для неврахування при призначенні застрахованій особі пенсії, заробітної плати з якої не нараховані страхові внески. Аналогічна правова позиція у подібних правовідносинах була висловлена Верховним Судом у постановах від 02 серпня 2022 року у справі № 560/4616/20, від 25 вересня 2018 року у справі № 242/65/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 242/4793/16-а, від 11 липня 2019 року у справі №242/1484/17, від 04 червня 2019 року у справі №235/900/17, від 27 лютого 2019 року у справі № 242/1871/17 та № 423/3544/16-а, від 27.03.2018 у справі № 208/6680/16-а (2а/208/245/16), від 04.09.2018 року у справі № 482/434/17, від 30 вересня 2019 року у справі №316/1392/16-а. Щодо посилання скаржника на відсутність довідки про спуски у шахту за час роботи учнем, колегія суддів зазначає, що у розумінні чинного законодавства зазначене, за наявності відомостей про роботу у трудовій книжці не є підставою для не зарахування до стажу роботи позивача. Щодо посилання відповідача, як на підставу не зарахування періоду роботи позивача на необхідність проведення перевірки достовірності зазначеної у довідці інформації, суд зазначає, що за вимогами чинного законодавства, не проведення та неможливість проведення перевірки відповідачем, не дає підстав для відмови у зарахуванні стажу та призначені пенсії. Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17, від 26 березня 2021 року у справі № 414/1221/17, від 10 вересня 2020 року у справі № 221/6434/16-а, від 28 серпня 2020 року у справі № 263/7235/17. Зокрема, Верховний Суд у постанові від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17 зазначив, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні. Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо врахування при призначенні та обчисленні пенсії довідок, виданих підприємствами, які знаходяться на непідконтрольній українській владі території, яка полягає в тому, що неможливість провести управлінням Пенсійного фонду перевірку відповідності запису довідки первинним документам через проведення АТО, не може покладати надмірного тягаря та обов`язку на позивача, оскільки довідка видана належним органом та містить усі необхідні реквізити та відомості (справи №583/392/17, №234/3038/17, №360/1628/17). Таким чином, матеріали справи містять належні усі передбачені законодавством документи щодо підтвердження стажу, зокрема Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постанова правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року N 22-1 (далі Порядок № 22-1) та Порядком № 637, які підтверджують роботу позивача. Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем неправомірно відмовлено у зарахуванні спірних періодів роботи позивача до стажу (пільгового) роботи та стажу, який дає право на врахування цього стажу при перерахунку пенсії відповідно статей 1, 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та у проведенні розрахунку пенсії відповідно до статті 8 Закону Україні Про підвищення престижності шахтарської праці. За положенням ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Керуючись ст. 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 р. у справі № 200/1537/24 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2024 р. у справі № 200/1537/24 - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 05 лютого 2025 року. Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв Судді А.А. Блохін І.В. Геращенко