Постанова Київський апеляційний суд № 753/11917/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 січня 2025 року м. Київ Справа №753/11917/23 Апеляційне провадження №22-ц/824/1846/2025 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача: Соколової В.В. суддів: Невідомої Т.О., Поліщук Н.В. за участю секретаря Цюрпіти Д.О. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва постановлену під головуванням судді Заставенко М.О. 13 червня 2024 року в м. Києві, повний текст ухвали складений 27 червня 2024 року, за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, В С Т А Н О В И В Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13 червня 2024 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами та залишено в силі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвала суду мотивована тим, що вказані заявником обставини, не є нововиявленими у розумінні п.1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, а є новими доказами. Відповідач не зазначила у своїй заяві, що дані про здійснення списання коштів по її рахунку у вересні 2023 року не могли бути їй доступні під час розгляду справи судами першої та апеляційної інстанцій, не довела, що у неї не було можливості представити такі докази до остаточного судового слухання, а також те, що такі докази є вирішальними. Таким чином, відповідач не довела, що наведені нею у заяві обставини не були і не могли бути їй відомі на час розгляду справи. Не погодилась із вказаним судовим рішенням суду ОСОБА_1 , її представником подано апеляційну скаргу, в якій вона посилається на порушення судом норм процесуального права. Представник вказує на те, що судом був проігнорований той факт, що ОСОБА_1 не була надана можливість отримати доступ до особистого кабінету застосунку «Приват 24», у зв`язку з втратою доступу до нього. Зазначає, що для з`ясування суми заборгованості ОСОБА_1 електронною поштою направляла лист до АТ КБ «ПриватБанк» з проханням надати виписки по рахунках, однак їй надали відповідь, що вона може отримати виписку по рахунках звернувшись до Банку особисто, чим повністю проігнорував неможливість вчинення таких дій ОСОБА_1 з об`єктивних причин, а саме перебування з дітьми закордоном. Вказує, що після численних звернень та спроб ОСОБА_1 28 березня 2024 року вдалося отримати доступ до особистого кабінету застосунку «Приват 24» та отримати інформацію щодо руху грошей, та дізналась, що з її картки у період розгляду справи в суді було списано 5515,44 грн для виконання боргових зобов`язань. У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 частково погасила борг за кредитним договором у період з 05 вересня 2023 року по 07 вересня 2023 року у розмірі 5515,44 грн, її представником була направлена заява до приватного виконавця про зарахування сплаченої суми за кредитним договором та зменшення залишкової суми виконавчого документа. Зазначає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали були проігноровані вимоги п.2 ч.4 ст. 265 ЦПК України, оскільки у мотивувальній частині не зазначені підстави відхилення доводів та доказів заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Представник також вказує на те, що ОСОБА_1 в заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами ставилося питання про перерозподіл судових витрат, водночас, суд першої інстанції це питання залишив поза увагою. На підставі викладеного, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення , яким урахувати безпідставно, тобто до ухвалення рішення у справі ОСОБА_1 , зняті з рахунку кошти в сумі 5515,44 грн. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на АТ КБ «ПриватБанк» та вирішити питання про перерозподіл судових витрат по розгляду заяви за нововиявленими обставинами. У відзиві на апеляційну скаргу представник АТ КБ «ПриватБанк» вказує на те, що зазначені доводи заявника не є нововиявленими обставинами, а є новими доказами, також заявником не доведено, що наведені нею у заяві обставини не були і не могли бути їй відомі під час розгляду справи в суді. За таких обставин вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В судовому засіданні представник АТ КБ «ПриватБанк» - адвокат Дурдинець Р.Ю., який приймав участь в режимі відеоконференції, заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Відповідач в судове засідання не з`явилась, про час та місце розгляду справи відповідач повідомлена через представника Бабікову О.С., якій судове повідомлення було доставлено через систему «Електронний суд». Таким чином сторона відповідача повідомлена про призначений розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомила, а тому неявка вказаної сторони у справі не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом. Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, колегія суддів виходить з такого. Судом встановлено, що позивач в липні 2023 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором визначену станом на 28 травня 2023 року в розмірі 66435,36 грн /т.1 а.с.1-4/. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року задоволені позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 17 січня 2019 року у розмірі 66435,36 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 2684 грн, а всього 69119,36 грн /т.1 а.с.116-117/. Постановою Київського апеляційного суду від 19 лютого 2024 року апеляційну скаргу Бабікової О.С. в інтересах ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року залишено без змін /т.1 а.с.174-177/. У квітні 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Бабікова О.С. звернулась до суду з заявою про перегляд Дарницького районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року за нововиявленими обставинами у цивільній справі №753/11917/23 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заяви посилалась на те, що нововиявленою є обставини отримання 28 березня 2024 року ОСОБА_1 доступ до особистого кабінету застосунку «Приват 24», якого вона дізналась, що з іншої її картки у період розгляду справи в суді, а саме у вересні 2024 року, позивачем було здійснено списання на загальну суму 5515,44 грн на виконання боргових зобов`язань. Вказана обставина не була відома суду, але має вплив на правильне визначення суми заборгованості. Відповідні докази не були представлені суду, так як у відповідача був відсутній доступ до вказаного ресурсу. Крім того вказує, що при укладенні договору з позивачем їй не були повідомлені всі істотні умови договору. Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції виходив з того, що наведені заявником обставини не є нововиявленими, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду від 12 жовтня 2023 року. Згідно з ч.ч.1,2 ст.423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказував на те, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03, § 40). Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама собою не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року в справі «Правєдная проти росії», заява № 69529/01, § 27, 28,). У постанові Верховного Суду від 04 березня 2020 року у справі №755/32663/14-ц роз`яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених ч. 2 ст. 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в ст. ст. 424, 426 ЦПК України. Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених п. 1 ч. 2 ст.423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі та щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір, а тому підставою для скасування судового рішення є не всі невідомі на час розгляду справи обставини, а лише ті, які входять до предмета доказування у справі. Необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами. У постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі №826/20239/16 вказано на те, що перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду відповідні факти та аргументи. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення. Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами за своєю природою передбачає баланс між принципами правової визначеності та res judicata і правом на справедливий суд. Законодавство, у тому числі й ЦПК України, не містить визначення поняття «нововиявлені обставини», проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення. Ураховуючи викладене, сутність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі. У постанові від 31 жовтня 2022 року в справі № 755/19009/20 Верховний Суд наголосив, що під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній/касаційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими. Зазначене узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 23 червня 2021 року в справі 9901/424/18. Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2024 року в справі № 308/11243/21 виснував, що процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення. Звертаючись до суду з заявою про перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами рішення Дарницького районного суду м. Києва від 12 жовтня 2023 року, ОСОБА_1 посилалась на те, що вона лише 28 березня 2024 року отримала доступ до особистого кабінету застосунку «Приват 24», з якого вона дізналась, що з її іншої картки у вересні 2024 року, позивачем було здійснено списання 5515,44 грн на виконання боргових зобов`язань. На думку заявника вказані обставини є нововиявленими і такими, що можуть вплинути на судове рішення, а саме на визначену суму заборгованості. Разом з цим, наведені заявником обставини, не можна кваліфікувати, як нововиявлені, в розумінні ст. 423 ЦПК України, оскільки вони не є нововиявленими, тобто такими, що якби вони були відомі при розгляді справи, то суд ухвалив би принципово інше рішення. З наведених ОСОБА_1 обставин вбачається, що нею оскаржується визначена судом сума заборгованості. Проте з тексту постанови апеляційного суду також вбачається, що це питання було предметом дослідження. Твердження сторони відповідача про відсутність доступу до електронного ресурсу «Приват 24» та неможливість у зв`язку з цим отримання відповідних банківських виписок не підтверджуються матеріалами справи, до того ж сторона відповідача мала можливість заявити відповідне клопотання в суді першої та/або апеляційної інстанції, проте цим правом не скористалась. А отже слід погодитись з висновком суду першої інстанції про те, що стороною відповідача подані нові докази, які не є такими, що не були і не могли бути відомі стороні відповідача під час розгляду справи по суті. Обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі не можуть вважатися нововиявленими. З матеріалів справи та доводів заяви вбачається, що відповідач не погоджується з ухваленим рішенням суду, і саме тому звертається до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Проте рішення суду, що набрало законної сили не може бути переглянуто на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі, оскільки вказане призведе до порушення принципу правової визначеності. З огляду на вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що підстави для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відсутні, оскільки вказані заявником обставини, не є нововиявленими у розумінні ст. 423 ЦПК України. Вказані висновки суду зроблені з урахуванням позиції Верховного Суду викладеної в постанові №378/962/19 від 25 січня 2023 року. А отже судом першої інстанції при ухвалені оскаржуваного судового рішення дотримані норми процесуального права. Доводи апеляційної скарги зведені до посилань на ті обставини, які були предметом розгляду в суді першої інстанції і яким суд надав відповідну правову оцінкуі вказані доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності ухвали суду першої інстанції. Згідно п.1 ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, в порядку визначеному ст. 141 ЦПК України, відсутні і підстави для компенсації відповідачеві судових витрат понесених на стадії апеляційного перегляду справи. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 13 червня 2024 року- залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач: В.В. Соколова Судді: Т.О. Невідома Н.В. Поліщук Повний текст постанови складений 04 лютого 2025 року.