Ухвала КАС ВС № 360/1258/24

УХВАЛА 03 лютого 2025 року м. Київ справа №360/1258/24 адміністративне провадження № К/990/2268/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Тацій Л.В., суддів: Стрелець Т.Г., Бучик А.Ю., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №360/1258/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: 16.01.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №360/1258/24. З касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, яка полягає у невиготовленні та ненаправленні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393», з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Зобов`язано Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії. Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській обл. звернулося з апеляційною скаргою на вказане рішення до Першого апеляційного адміністративного суду. При поданні апеляційної скарги заявник зазначив, що судовий сбір в даному випадку не справляється з урахуванням пункту 11 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір». Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 25.12.2024 апеляційну скаргу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській обл. залишено без руху на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з несплатою судового збору. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив з того, що з урахуванням предмета позову - відмови відповідача у підготовці та наданні до територіального органу Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення, позовні вимоги у цій справі не є вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою. 13.01.2025 постановлено оскаржувану ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду, якою апеляційну скаргу Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 у вказаній справі повернуто апелянту. Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції, покликаючись на приписи частини другої статті 298, пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, виходив з того, що ухвала від 25.12.2024 доставлена до електронного кабінету заявника 25.12.2024 о 20:10 год, однак, станом на 13.01.2025 недоліки апеляційної скарги не усунуто. Вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції такою, що прийнято з порушенням норм процесуального права, Головне управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду. Проаналізувавши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов таких висновків. Згідно з частиною першою статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Наведені норми свідчать про те, що оскарження судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом. На обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач вказує на те, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму пункту 11 частини другої статті 3 Закону №3674-VI, оскільки при поданні позовної заяви позивач фактично реалізує гарантоване йому положеннями статті 56 Конституції України право на відшкодування завданої йому внаслідок бездіяльності органів державної влади матеріальної шкоди у вигляді передбаченої пунктом 2 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України упущеної вигоди (щомісячних недоплат пенсії у відповідному грошовому розмірі як упущених доходів, які він міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене). Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, то суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Частиною п`ятою статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Згідно з частиною п`ятою статті 18 КАС України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Згідно пункту 7 статті 251 КАС України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до статей 1 та 2 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Водночас положеннями пункту 11 частини другої статті 3 Закону №3674-VI передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду. Вирішуючи питання щодо правильності застосування судом апеляційної інстанцій положень пункту 11 частини другої статті 3 Закон №3674-VI, колегія суддів зазначає, що в цій справі позивачем оскаржувалися дії Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області щодо відмови у виготовленні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом 01.01.2023 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням положень постанови КМУ №704. При цьому вимоги саме про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області позивачем в межах позову не заявлялись, а відтак є обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про непоширення на скаржника у даному випадку дії положень пункту 11 частини другої статті 3 Закону №3674-VI й, як наслідок, наявність у нього обов`язку надати документ про сплату судового збору. За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції положень пункту 11 частини другої статті 3 Закон №3674-VI, пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 298 КАС України при постановленні ухвали про повернення апеляційної скарги є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні. Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. За змістом частини 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Враховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення не викликає розумних сумнівів щодо правильного застосування чи тлумачення застосованих норм матеріального і процесуального права, Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження. Подібна позиція щодо визнання за аналогічних обставин касаційної скарги необґрунтованою висловлена Верховним Судом, зокрема, в ухвалах від 02.07.2024 у справі №320/16009/23, від 15.07.2024 у справі №320/9572/24. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 296, 298, 333, 359 КАС України, УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 13.01.2025 у справі №360/1258/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії. Копію цієї ухвали направити особі, яка подала касаційну скаргу, в порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Л.В. Тацій Суддя А.Ю. Бучик Суддя Т.Г. Стрелець