Ухвала КАС ВС № 320/6933/20

УХВАЛА 04 лютого 2025 року Київ справа № 320/6933/20 адміністративне провадження № К/990/3338/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2024 у справі № 320/6933/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 27.01.2025 до суду вчетверте надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 24.01.2025. Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

1. Відповідно до частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно до частини другої вказаної статті учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З поданих матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене 20.08.2024, повний його текст складено 22.08.2024, відповідно останнім днем його оскарження було 23.09.2024 з урахуванням вихідних днів, проте касаційну скаргу подано лише 24.01.2025, тобто з пропуском строку встановленого для цього. ГУ ДПС заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке вмотивоване тим, що вперше касаційну скаргу подано в межах строку на касаційне оскарження. Наступні касаційній скарги Верховний Суд повернув ухвалами від 01.10.2024, 13.11.2024 та 27.12.2024 із роз`ясненням, що повернення не позбавляє права на повторне звернення. Зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає строкових обмежень звернення до суду протягом одного року, за умови поважності причин пропуску на строку касаційного оскарження. Звертає увагу на обставини введення воєнного стану в Україні. Також скаржник посилається на витяги з рішень Європейського суду з прав людини. Оцінивши наведені скаржником обставини та обґрунтування причин пропуску строку, колегія суддів вважає їх неповажними з огляду на таке. Судом встановлено, що касаційні скарги які ГУ ДПС направило засобами поштового зв`язку 19.09.2024, 31.10.2024, 16.12.2024 Верховний Суд повернув ухвалами від 01.10.2024, 13.11.2024, 27.12.2024 як такі, що не містили підстав для касаційного оскарження судових рішень. Суд зазначив про незмістовність наведеного скаржником обґрунтування підстав для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд роз`яснив вимоги щодо обов`язкових умов, які мають бути зазначені у касаційній скарзі у випадку її подання на цій підставі. Також, суд звернув увагу, що посилання на підпункт "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, в подальшому не містить свого обґрунтування. Електронні примірники цих ухвал ГУ ДПС отримало 01.10.2024 о 19:50, 18.11.2024 о 04:24, 27.12.2024 о 18:41. 24.01.2025 ГУ ДПС направило касаційну скаргу вчетверте, але зміст якої в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень є майже ідентичним її попереднім редакціям. У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження ГУ ДПС не обґрунтовує необхідність таких проміжків часу для приведення касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, вважає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Заявляючи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, ГУ ДПС не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Загальний строк, що минув з дати виготовлення повного тексту постанови апеляційного суду і до моменту подачі касаційної скарги вчетверте становить більше п`яти місяців, що виходить за межі встановленого КАС України строку для оскарження судового рішення. При цьому, Верховний Суд скаржнику неодноразово надавав вичерпні роз`яснення щодо форми і змісту касаційної скарги, яким вона повинна відповідати в частині належного викладення підстав, однак, вчетверте подана касаційна скарга їм так і не відповідає. Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. У цій справі у скаржника було достатньо часу для приведення своєї касаційної скарги у відповідність із вимогами КАС України. Внаслідок недотримання саме скаржником вимог процесуального закону, касаційна скарга була повернута, відповідно, негативні наслідки, які настали у зв`язку з такими причинами є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Устеленою є й

позиція Верховного Суду про те, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 22.08.2024 (дата виготовлення повного тексту постанови апеляційного суду) і до 24.01.2025 (дата подання касаційної скарги вчетверте) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало. Щодо інших доводів скаржника про те, що КАС України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, є безпідставними та свідчать про самостійне (довільне) тлумачення ним норм процесуального права, якими визначено присічний строк на касаційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку. Посилання скаржника на практику Європейського суду з прав людини не містить обґрунтування, що наведена ним практика свідчить про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення конкретно у цій справі. Сукупність цих обставин свідчить про допущення ГУ ДПС необґрунтованих зволікань щодо реалізації свого права на касаційне оскарження судових рішень з дотриманням вимог КАС України. Отже, враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що скаржником пропущено строк з поважних причин, оскільки такі не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. З огляду на наведене, подана касаційна скарга підлягає залишенню без руху для надання скаржнику часу подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, у якій зазначити поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку.

2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). Верховний Суд в ухвалах про повернення попередньо поданих касаційних скаргах вже роз`яснював скаржникові, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися. Також суд звертав увагу, що усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню. Верховний Суд в ухвалі від 01.10.2024 повертаючи вперше подану касаційну скаргу ГУ ДПС, вже звертав увагу останнього, що зі змісту касаційної скарги неможливо з`ясувати, в чому саме полягає неправильне застосування судами підпункт 266.1.1 пункту 266.1 та підпункт 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, враховуючи, що підставою для задоволення позовних вимог стали встановлені судами попередніх інстанцій обставини відсутності у власності позивача тих об`єктів нерухомості, нарахування податку за які здійснив контролюючий орган. Також, суд визнав, що доводи відповідача, які викладені у касаційній скарзі із посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України є такими, що наведені безвідносно до висновків судів у цій справі. Однак, аналогічно попереднім редакціям касаційної скарги, у вчетверте поданій відсутнє обґрунтування неправильного застосування судом норм матеріального права у взаємозв`язку із кожним висновком суду, який став підставою для задоволення позову. Скаржник із формальним посиланням на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України лише зазначає, що суди неправильно застосували підпункт 266.1.1 пункту 266.1 та підпункт 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України. Зазначене свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги і ігнорування ним роз`яснень і мотивів, викладених в ухвалах Верховного Суду від 01.10.2024, 13.11.2024, 27.12.2024 Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України). Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. У зв`язку з наведеним, скаржнику необхідно подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2024 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2024 у справі № 320/6933/20 - залишити без руху. Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме: - подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, у якій вказати інші (поважні) причини пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень з відповідним обґрунтуванням та доказами причин пропуску такого строку; - надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судового рішення має бути викладено з урахуванням роз`яснень, наданих судом. Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі. У разі невиконання вимог ухвали в іншій частині в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику. Також роз`яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення). Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко