LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857601/3473/23

від 04.02.2025 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 листопада 2024 року в справі №601/3473/23 без змін.

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2025 рокуЛьвівСправа № 601/3473/23 пров. № А/857/32302/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії: Головуючого судді Ніколіна В.В., суддів Матковської З.М., Качмара В.Я., за участі секретаря судового засідання Прачук І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 листопада 2024 року (суддя Мочальська В.М., м. Кременець) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, інспектора ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Касімова Василя Володимировича про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 19 січня 2024 року позов задоволено частково. Постанову серії БАД № 824766 від 30 листопада 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122, ч. 5 ст. 121 КУпАП скасовано, а матеріали справи надіслати на новий розгляд до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області. В решті позову відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Тернопільській області залишено без задоволення, а рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 19 січня 2024 року у справі №601/3473/23 без змін. Ухвалою Кременецького районного суду Тернопільської області від 31 липня 2024 року заяву ОСОБА_1 про встановлення відповідачу строку подання звіту про виконання рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 19 січня 2024 року - задоволено. Встановлено Головному управлінню Національної поліції в Тернопільській області строк для подання звіту про виконання рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 19.01.2024 у справі № 601/3473/23 п`ятнадцять днів, що обчислюється з дати набрання цієї ухвали суду законної сили. 01.10.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням про встановлення нового строку для подання звіту про виконання рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 19 січня 2024 року та накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу. В обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що відповідачем не вчинено жодних дієвих заходів, спрямованих на повне виконання рішення суду. Не погодившись із прийнятою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що відповідачем на його адресу не було надіслано жодного документу, який би свідчив про виконання рішення суду, нового розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідачем проведено не було. Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити таку без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін. Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрито за ч.7 ст. 247 КУпАП, відтак відсутні підстави вважати, що рішення суду не виконане. Апеляційний суд погоджується із вказаним висновком з огляду на наступні обставини. Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили. У рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини). Відповідно до частини третьої статті 129-1 Конституції України контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Також Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві ,,Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі ,,Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovaki), № 2132/02, пп. 24-27, від 13 червня 2006 року, пп. 18 рішення ,,Ліпісвіцька проти України №11944/05 від 12 травня 2011 року). Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах ,,Бурдов проти Росії від 07.05.2002, ,,Ромашов проти України від 27.07.2004, ,,Шаренок проти України від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язальне рішення залишалося без дієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі ,,Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі ,,Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19 лютого 2009 року). Статтею 382 КАС України передбачений судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах. Відповідно до частин 1 та 2 вказаної статті суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З аналізу викладених норм убачається, що судовий контроль за виконанням судових рішень здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. Така позиція суду узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними ухвалах від 16.09.2020 та від 12.01.2022 у справі №826/9960/15 (№11-1403апп18). Суд зауважує, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Водночас, крім зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу (стаття 382 КАС України), КАС України передбачає ще один вид судового контролю за виконанням судового рішення шляхом визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України). Так, частина перша 383 КАС України передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Отже, вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Однак, підстави їх застосування є різними, а саме: невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача (стаття 382 КАС України); обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з виконанням (неналежним виконанням) судового рішення у справі (стаття 383 КАС України). Таким чином, спосіб судового контролю, передбачений стаття 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень, яке залишається невиконаним. При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю, суд повинен мати обґрунтовані сумніви у виконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення. У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому статтею 382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які б підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю. Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними постановах від 21.11.2019 у справі №802/1933/18-а та від 29.04.2022 у справі №120/2914/19-а, які є обов`язковими для врахування судом в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України. В обґрунтування наявності підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю позивач зазначає, що відповідачем не стосовно нього нового розгляду у справі про адміністративне правопорушення не проводилося. Як вбачається з матеріалів справи, згідно наявного в матеріалах справи повідомлення т.в.о. начальника Тернопільського РУП ВП №1 ГУНП в Тернопільській області від 15.08.2024 зазначено, що з моменту вчинення правопорушення вийшли терміни до повторного притягнення до адміністративної відповідальності, тому відносно ОСОБА_1 будь-які адміністративні матеріали працівниками ВП №1 (м.Тернопіль) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області не складалися. Відповідно до постанови начальника ВП №1 (м.Тернопіль) Тернопільського РУ поліції ГУНП в Тернопільській області від 17.10.2024 справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрито за ч.7 ст. 247 КУпАП. Згідно зі статтею 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за обставин закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Отже, згідно з нормами КУпАП у відповідача були відсутні повноваження розпочати новий розгляд у справі про адміністративне правопорушення. Єдиним правомірним варіантом поведінки, яким і скористався відповідач, було закриття провадження у справ про адміністративне правопорушення. Відтак, апеляційний суд критично оцінює доводи апелянта про те, що відповідачем не стосовно нього нового розгляду у справі про адміністративне правопорушення не проводилося. Як зазначалось вище, умовою застосування заходів судового контролю передбачених статтею 382 КАС України є невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача. В даній ситуації, відсутні підстави вважати, що судове рішення є невиконаним. Закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.7 статті 247 КУпАП призвело до відновлення порушених прав особи-позивача. Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі та обставини, окрім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді, оскільки, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що при постановленні оскаржуваної ухвали суд першої інстанцій правильно встановив обставини справи, не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для його скасування, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Кременецького районного суду Тернопільської області від 06 листопада 2024 року в справі №601/3473/23 без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя В. В. Ніколін судді З. М. Матковська В. Я. Качмар Повне судове рішення складено 04.02.25

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»