Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/17093/24

Справа № 308/17093/24 П О С Т А Н О В А Іменем України 04 лютого 2025 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в складі: головуючого: судді Джуги С.Д., суддів: Кожух О.А., Мацунича М.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2024 року у складі судді Хамник М.М., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в с т а н о в и в : Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - визнано неподаною та повернуто заявнику. Заперечуючи ухвалу суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що подане платіжне доручення містить всі необхідні реквізити, визначені Інструкцією про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженою постановою правління Національного банку від 29.07.2022 №163. Вказує, що зазначення прізвища, ім`я, по-батькові відповідача у платіжному дорученні не є обов`язковим. Стверджує, що позов до ОСОБА_1 є єдиним, поданим Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, що виключає можливість оплати за подання іншого позову. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п.6 ч.1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи із наступного. Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 19 жовтня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Так, на виконання вищевказаних вимог позивачем було додано до позовної заяви платіжну інструкцію №118 від 27 серпня 2024 року. Суддя суду першої інстанції, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, ознайомившись із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, дійшов до висновку про те, що додана позивачем платіжна інструкція не є належним доказом сплати судового збору за даним позовом, оскільки наведена в ній інформація не надає можливість ідентифікувати, що саме за подання позову до ОСОБА_1 позивачем було сплачено судовий збір. У зв`язку з наведеним, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2024 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що додана позивачем до позовної заяви платіжна інструкція не є належним доказом сплати судового збору за даним позовом, а тому оскільки останнім на виконання вимог ухвали від 22 жовтня 2024 року не надано судуналежних доказів про сплату судового збору, відтак позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі Закон). Відповідно до частини першої статті 6 Закону судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, зокрема, й з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу. Відповідно до частини другої статті 40 Закону України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 №1591-IX платіжна інструкція має містити інформацію, що дає змогу надавачу платіжних послуг ідентифікувати особу платника та отримувача за платіжною операцією, рахунки платника та отримувача, надавачів платіжних послуг платника та отримувача, суму платіжної операції та іншу інформацію (реквізити), необхідну для належного виконання платіжної операції. Пунктом 37 Розділу ІІ Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг від 29.07.2022 № 163 (далі Інструкція) встановлено, що платіжна інструкція, оформлена платником в електронній або паперовій формі, повинна містити такі обов?язкові реквізити: 1) дату складання і номер; 2) унікальний ідентифікатор платника або найменування/прізвище, власне ім?я, по батькові (за наявності), код платника та номер його рахунку; 3) найменування надавача платіжних послуг платника; 4) суму цифрами та словами; 5) призначення платежу; 6) підпис(и) платника; 7) унікальний ідентифікатор отримувача (або найменування/прізвище, власне ім?я, по батькові (за наявності), код отримувада та номер його рахунку; 8) найменування надавача платіжних послуг отримувача. Пунктом 40 Розділу ІІ Інструкції визначено, що платник має право ініціювати платіжну операцію за фактичного платника та/або на користь фактичного отримувача коштів шляхом надання платіжної інструкції надавачу платіжних послуг платника. Платіжна інструкція, крім обов?язкових реквізитів, визначених у пункті 37 розділу II цієї Інструкції, повинна містити: 1) унікальний ідентифікатор фактичного платника або найменування/ прізвище, власне ім?я. по батькові (за наявності), код фактичного платника та/або 2) унікальний ідентифікатор фактичного отримувача або найменування/прізвище, власне ім?я, по батькові (за наявності), код фактичного отримувача. Відповідно до пункту 41 Розділу ІІ Інструкції платник заповнює реквізит «Призначення платежу» платіжної інструкції так, щоб надавати отримувачу коштів повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється платіжна операція. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Отже, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30 березня 2018 року у справі №914/1542/17, від 16 січня 2019 року у справі №905/1057/18. Також згідно роз`яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір. Як слідує з платіжної інструкції №118 від 27 серпня 2024 року у реквізиті «Призначення платежу» зазначено: «Код виду сплати:101 Інфо запису: Судовий збір, за позовом ТОВ «ФК «Смарт Пей» Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області». При цьому, прізвище відповідача, з якого позивач просить стягнути заборгованість за кредитним договором не вказане. Окрім того, вищевказана платіжна інструкція передує даті подання позовної заяви майже на 2 місяці, оскільки така була подана 19 жовтня 2024 року, що викликає обґрунтовані сумніви щодо чинності такої квитанції та належності її саме до цієї справи. Таким чином, з наданого позивачем платіжного доручення не можна встановити чи сплачено судовий збір саме за подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 . Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що додана позивачем платіжна інструкція не є належним доказом сплати судового збору за подання позовної заяви. У зв`язку з наведеним, оскільки позивачем на виконання вимог ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 22 жовтня 2024 року у встановлений судом строк не було надано належних доказів сплати судового збору за подання позовної заяви, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про визнання неподаною та повернення позовної заяви особі, яка її подала, на підставі частини третьої статті 185 ЦПК України. За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Судове рішення ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, у відповідності до ст.375 ЦПК України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Смарт пей» залишити без задоволення. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 04 лютого 2025 року. Головуючий: Судді: