Ухвала КГС ВС № 925/413/24

УХВАЛА 03 лютого 2025 року м. Київ cправа № 925/413/24 Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Случ О. В. перевіривши матеріали касаційної скарги фізичної особи-підприємця Балачій Олени В`ячеславівни на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 (суддя Кучеренко О. І.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 (головуючий суддя Яценко О. В., судді Сибіга О. М., Хрипун О. О.) у справі № 925/413/24 за позовом фізичної особи-підприємця Балачій Олени В`ячеславівни до Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Балачій Павло Іванович , про визнання незаконними і такими, що підлягають скасування рішення та визнання укладеними додаткові угоди, ВСТАНОВИВ: 27.12.2024 скаржник подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 у справі № 925/413/24. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 вказану касаційну скаргу передано для розгляду колегії суддів у складі: Случ О. В. - головуючий (доповідач), Краснов Є. В., Могил С. К. Здійснивши перевірку матеріалів касаційної скарги на відповідність вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу, Суд встановив, що подана скарга їм не відповідає з огляду на таке. Відповідно до пункту 3 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб). Проте скаржник не зазначив у своїй касаційній скарзі не зазначив третю особу, що порушує вимоги пункту 3 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір". Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну немайнову вимогу. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 установлено в розмірі 3 028 грн (позов було подано у 2024 році). Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання касаційної скарги) ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. 18.06.2024 рішенням Господарського суду Черкаської області, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю. Як убачається з касаційної скарги, скаржник просить скасувати рішення і постанову в повному обсязі. Предметом позову у цій справі є визнання незаконними і такими, що підлягають скасуванню (1) рішення Черкаської міської ради від 13.07.2023 № 43-178, (2) рішення Черкаської міської ради від 13.07.2023 № 43-177, (3) рішення Черкаської міської ради від 13.07.2023 № 43-179, а також визнання укладеними (4) додаткову угоду до договору оренди землі від 07.03.2014 про оренду земельної ділянки з кадастровим № 7110136700:05:030:0048, (5) додаткову угоду до договору оренди землі від 07.03.2014 з кадастровим номером 7110136400:01:005:0054, 7110136400:01:005:0055 і (6) додаткову угоду до договору оренди землі від 07.03.2014 з кадастровим номером 7110136700:05:027:0031 у редакції позивача. Отже, згідно з приписами Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на дату подачі касаційної скарги) судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений у розмірі 36 336 грн. При цьому, відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Правова позиція щодо необхідності застосування частини третьої статті 4 Закону "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті в електронній формі, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 916/228/22. З огляду на те, що касаційну скаргу фізична особа-підприємець Балачій Олена В`ячеславівна подала в електронній формі через систему "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, отже належною до сплати сумою судового збору є 29 068,80 грн судового збору. Проте, скаржник до матеріалів касаційної скарги не додав доказів про сплату судового збору. Таким чином, у зв`язку з відсутністю в матеріалах касаційної скарги документів, що підтверджують сплату судового збору, скаржникові необхідно усунути недоліки касаційної скарги та подати до суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі. Згідно з частиною другою статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу. Відповідно до частини другої статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку на (1) приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 3 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України і (2) надання доказів про сплату судового збору у розмірі 29 068,80 грн, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Керуючись статтями 174, 234, 287, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Балачій Олени В`ячеславівни на рішення Господарського суду Черкаської області від 18.06.2024 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.11.2024 у справі № 925/413/24 залишити без руху.

2. Надати Приватному підприємству "Аграрна компанія 2004" строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог даної ухвали, касаційна скарга буде повернута скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Случ