Ухвала КАС ВС № 280/5641/24

УХВАЛА 03 лютого 2025 року м. Київ справа №280/5641/24 адміністративне провадження №К/990/1498/25 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Радишевської О.Р., суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №280/5641/24 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просила: - визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених в полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», військовослужбовця ОСОБА_2 , його дружині ОСОБА_1 з дня зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 з 01 червня 2023 року і до дня визнання його загиблими у судовому порядку або остаточного виключення зі списків особового складу військової частини; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити грошове забезпечення, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884 «Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених в полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», військовослужбовця ОСОБА_2 , його дружині ОСОБА_1 з дня зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 з 01 червня 2023 року і до дня визнання його загиблими у судовому порядку або остаточного виключення зі списків особового складу військової частини. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року позов задоволено частково: - визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дружині ОСОБА_1 з 29 червня 2023 року, тобто дати внесення відомостей про кримінальне провадження 12023082040001012 від 29 червня 2023 року відділом поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області до дня визнання ОСОБА_2 загиблим у судовому порядку або остаточного виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; - зобов`язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його дружині ОСОБА_1 з 29 червня 2023 року, тобто дати внесення відомостей про кримінальне провадження 12023082040001012 від 29 червня 2023 року відділом поліції № 4 Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області до дня визнання ОСОБА_2 загиблим у судовому порядку або остаточного виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; - в іншій частині позовних вимог відмовлено. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року скасовано та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Верховного Суду від 06 січня 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №280/5641/24 повернуто особі, яка її подала. 13 січня 2025 року до Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №280/5641/24. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється із дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. З оскаржуваної постанови Третього апеляційного адміністративного суду встановлено, що її було прийнято у порядку письмового позовного провадження 11 листопада 2024 року, повний текст якої виготовлено 15 листопада 2024 року. За таких обставин останнім днем строку на її касаційне оскарження є 16 грудня 2024 року (14-15 листопада- вихідні дні). Касаційну скаргу направлено до Суду засобами поштового зв`язку 10 січня 2025 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі заявниця порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що в строк установлений законом, вона вже зверталася до Суду з касаційною скаргою, яку було повернуто Судом, та при цьому роз`яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Також просить Суд урахувати, що повторно касаційну скаргу подано в найкоротші строки, без суттєвих затримок та зайвих зволікань після отримання копії ухвали про повернення касаційної скарги. Судом установлено, що вперше касаційну скаргу було направлено скаржником до Суду 04 грудня 2024 року, що підтверджується інформацією з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду». Водночас ухвалою Верховного Суду від 06 січня 2025 року зазначену касаційну скаргу було повернуто на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. Скориставшись правом на повторне звернення, 10 січня 2025 року засобами поштового зв`язку позивачкою вдруге направлено до Суду касаційну скаргу на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №280/5641/24. Отже, з огляду на встановлені обставини та норми чинного законодавства, враховуючи, що первинна касаційна скарга була подана у межах строку касаційного оскарження і скаржниця повторно звернулася до касаційного суду без зайвих зволікань, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження та наявність підстав для його поновлення. За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Отже, аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами. У цій справі суд першої інстанції розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження. Необхідність відкриття касаційного провадження у справі розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження є те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Судом установлено, що зазначені скаржницею у касаційній скарзі доводи вказують на наявність обставин, визначених підпунктом "а" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, у зв`язку з чим рішення суду апеляційної інстанції у цій справі підлягає касаційному оскарженню. Підставами касаційного оскарження у цій справі скаржниця зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права з посиланням на пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Так, ОСОБА_1 зазначає, що суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не врахував висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18 лютого 2021 року у справі №804/4633/17, від 02 травня 2024 року у справі №280/2664/23, щодо застосування Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених в полон або заручниками, а також інтегрованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884. Також скаржниця зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування 1, 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у правовідносинах щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення особам, які під час захисту Батьківщини, участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) визнані безвісно відсутніми. Оцінивши вказані доводи, Суд уважає, що касаційна скарга містить достатні підстави для відкриття провадження. Отже, проаналізувавши зміст та доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження в справі з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а саме: - неврахування судом апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваної постанови висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18 лютого 2021 року у справі №804/4633/17, від 02 травня 2024 року у справі №280/2664/23 щодо застосування Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених в полон або заручниками, а також інтегрованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884 - відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування 1, 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у подібних правовідносинах. Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні. Керуючись статтями 248, 328, 329, 330, 334, 337, 338, 340 КАС України, Суд УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження та поновити цей строк.

2. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №280/5641/24.

3. Витребувати із Запорізького окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №280/5641/24.

4. Особі, що подала касаційну скаргу, надіслати копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі, а іншим учасникам справи - копію ухвали про відкриття касаційного провадження у справі разом із копіями касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.

5. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

6. Роз`яснити, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження, обґрунтувавши необхідність таких змін чи доповнень. У разі доповнення чи зміни касаційної скарги особа, яка подала касаційну скаргу, повинна подати докази надсилання копій відповідних доповнень чи змін до касаційної скарги іншим учасникам справи, інакше суд не враховує такі доповнення чи зміни. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська В.Е. Мацедонська М.І. Смокович