Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/9494/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/9494/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К. Суддя-доповідач - Боровицький О. А. 03 лютого 2025 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Боровицького О. А. суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІТАГРО ПАРТНЕР" до Хмельницької митниці про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Хмельницької митниці в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості № UA400000/2024/000087/2 від 29.03.2024 р. та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA400040/2024/000218 від 29.03.2024 р. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити. Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 28.03.2024 року позивачем на митний пост «Хмельницький» Хмельницької митниці було подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ 24UA400040009332U6 (далі - МД) на товар:

1. Хімічна продукція - інсектициди на основі піретроїдів: препарат Енсіс КЕ (Ensis EC), діюча речовина альфа-циперметрин, 100 г/л (Alpha-Суpermethhrin, 100 g/l), концентрат, що емульгується - 6480 л (324 коробки по 4 каністри по 5 л). Високоефективний інсектицид контактно-шлункової дії групи синтетичних піретроїдів для знищення широкого спектру шкідників на пшениці та капусті. Не в аерозольній упаковці. Не є озоноруйнівним та не містить озоноруйнуючих речовин. Торгівельна марка - Ensis. Виробник - SHANDONG BINNONG TECHNOLOGY CO., LTD.

2. Хімічна продукція - засоби захисту рослин, гербіциди на основі триазинів: препарат Клінер КС (Kliner SC), діюча речовина Prometryn, 500 gA (прометрин, 500 г/л ), концентрат суспензії - 8800 л (440 каністр по 20 л). Гербіцид вибіркової дії проти злакових дводольних бур`янів період їх проростання в посівах коріандра, соняшника, сої, картоплі моркви, гороху. Не в аерозольній упаковці. Не є озоноруйнівним та не містить озоноруйнуючих речовин. Торгівельна марка - Kliner. Виробник - SHANDONG BINNONGTECHNOLOGY CO., LTD. Митну вартість було заявлено позивачем за першим (основним) методом визначення митної вартості (графа 43 МД), яка в цьому випадку відповідала фактурній вартості в розмірі 47 566,40 дол. США з додаванням витрат на транспортування у розмірі 179 810, 80 грн. Позивачем було подану митному органу наступні документи:

1. Пакувальний лист б/н 29.01.2024 року;

2. Рахунок-фактура (інвойс) № IP23070531 від 29.01.2024 року;

3. Коносамент (Bill of lading) № COSU6374959950 від 29.01.2024 року;

4. Автотранспортна накладна (Road consignment note) 960 від 25.03.2024 року;

5. Супровідний документ Т1 (Dispatch note model T1) 24 PL322080NS6JVB20 від 25.03.2024 р.;

6. Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) 24С4403А1379/00025 від 29.01.2024 року;

7. Банківський платіжний документ, що стосується товару 231213/001167107 від 13.12.2023 р.;

8. Банківський платіжний документ, що стосується товару 240110/001189718 від 10.01.2024 р.;

9. Банківський платіжний документ, що стосується товару 240227/001229059 від 27.02.2024 р.;

10. Документ, що підтверджує вартість перевезення № 4 від 25.03.2024 ;

11. Документ, що підтверджує вартість перевезення № 2938 від 25.03.2024 ;

12. Зовнішньоекономічний договір № VIT-IPR-2023.1 від 05.12.2023 ;

13. Додаткова угода №1 від 24.01.2024 року та Додаток №1 від 24.01.2024 року до Додаткової угоди № 1 від 24.01.2024 року;

14. Договір про надання послуг митного брокера № 152 від 17.01.2024 року;

15. Договір (контракт) про перевезення 0947-Т/21 від 26.01.2021 р.;

16. Договір перевезення № 28/02/24-ВП від 28.02.2024 р.;

17. Сертифікат аналізів на Енсіс від 29.01.2024 р.;

18. Дозвіл на ввезення на митну територію України незареєстрованих пестицидів і агрохімікатів, що використовуються для державних випробувань і наукових досліджень, а також обробленого ними насіннєвого матеріалу (або відомості про включення товарів до Державного реєстру пестицидів та агрохімікатів) 13754 серія А 08615 від 22.01.2021 р.; № 13646 серія А 08527 від 25.01.2021 року;

19. Копія митної декларації країни відправника 223120240000399441 від 29.01.2024;

20. Копія митної декларації країни відправника 223120240000399419 від 29.01.2024. При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за поданою МД у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» та у правильності визначення митної вартості оцінюваних товарів, оскільки заявлений рівень митної вартості: - товару №1 - 3,57 дол. США/кг був значно нижчий, ніж рівень митної вартості подібного товару з таким же складом та діючою речовиною - 4,19 дол. США/кг; - товару №2 - 3,08 дол.США/кг був значно нижчий, ніж рівень митної вартості подібного товару з таким же складом та діючою речовиною - 3,16 дол. США/кг. За результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів митним органом виявлено розбіжності та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, зокрема: - задекларовані умови поставки не відповідають умовам, визначеним у пункті 4.1 зовнішньоекономічного контракту; - особа, яка надає інформацію про вартість перевезення не відповідає фактичним перевізникам товарів. Відповідачем зроблено висновок про те, що подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ числових значень складових митної вартості, а саме комісійні та брокерська винагорода, витрат на транспортування з Китаю до Румунії. Враховуючи вищевикладені обставини, митницею було повідомлено позивача про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості. Позивачем у відповідь було повідомлено про те, що усі основні документи для підтвердження митної вартості надано, інших документів надати не може. Оскільки за позицією відповідача декларантом не було усунуто виявлені розбіжності додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54 МКУ, митницею було винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості. При визначенні митної вартості митним органом був застосований метод «3» - «Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів». Рішенням було відкориговано митну вартість товару, вказаного в митній декларації: 1) засіб захисту рослин Енсіс КЕ (альфа-циперметрин 100 г/л) митну вартість відкориговано з 23 147,83 дол.США, (за 6480,00 кг) до 27 151,20 дол.США (за 6480,00 кг). Різниця між заявленою Позивачем та відкоригованою Відповідачем митною вартістю складає 4 003,37 дол.США. 2) засіб захисту рослин Клінер КС (прометрин 500 г/л) митну вартість відкориговано з 29 002,39 дол.США, (за 9416,00 кг) до 29 754,56 дол.США (за 9416,00 кг). Різниця між заявленою позивачем та відкоригованою відповідачем митною вартістю складає 742,17 дол. США. На підставі вищевказаного рішення відповідачем було складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA400040/2024/000218 від 29.03.2024 року, позивач, керуючись положеннями ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України здійснив декларування товару під забезпечення митних платежів за митною декларацією № 24UA400040009500U9 від 29.03.2024 р., відповідно до якої позивач сплатив 529 447,55 грн. митних платежів (ПДВ 20%), з яких 49 544,93 грн. сплачено на суму відкоригованої відповідачем митної вартості. Не погоджуючись з рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне. Згідно із статтею 1 Митного кодексу України (далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів. Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу. Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу. Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів. Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості. Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено. Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. З матеріалів справи суд встановив, що підставою для прийняття спірного рішення про коригування митної вартості стали виявлені митним органом розбіжності та ознаки відсутності окремих складових митної вартості товару, зокрема: - задекларовані умови поставки не відповідають умовам, визначеним у пункті 4.1 зовнішньоекономічного контракту; - особа, яка надає інформацію про вартість перевезення не відповідає фактичним перевізникам товарів. Стосовно умови поставки слід зазначити таке. 1) Відповідно до Контракту № VIT-IPR-2023.1, 05.12.2023 року та Додатку № 1 (Специфікації) від 05.12.2023 року, Позивачем (ТОВ «Вітагро Партнер») було придбано у IPROCHEM COMPANY LIMITED (China) (Продавець), наступний товар (засоби захисту рослин): 1) Засіб захисту рослин - Альфа-циперметрин, KЕ (Торгова назва Енсіс), пакування 5 л каністра, по 4 каністри в коробці на палетах, кількість 6 480,00 L, ціна за 1 л. - 3,28 USD /L, загальна вартість 21 254,40 дол.США. 2) Засіб захисту рослин - Прометрин, 500 г/л, KC (Торгова назва Клінер), пакування 20 Л пластикова каністра, на палетах, кількість 8 800,00 L, вартість за 1л. - 2,99 USD, загальна вартість 26 312,00 дол.США. Сторонами були погоджені умови поставки СIF Константа, Румунія, 38 днів доставка, не менше 21 (двадцять один) дня вільних від сплати демереджу та зберігання в порту призначення, на палетах. Додатковою угодою № 1 від 24.01.2024 року до Контракту купівлі-продажу № VIT-IPR-2023.1, 05.12.2023 р., Сторонами було змінено умови поставки з CIF Константа (Румунія) на CIF Гданськ (Польща), вартість товару залишилася незмінною. Суд враховує, що відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (Інкотермс), введених в дію Міжнародною торговою палатою, за умовами терміну CIF, (COST, INSURANCE AND FREIGHT) на продавця покладається також обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення, продавець зобов`язаний укласти договір страхування та сплатити страхові внески. За умовами поставки CIF (Інкотермс 2010) продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. Згідно з базисними умовами поставки CIF продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, але ризик втрати чи пошкодження товару, як і будь-які додаткові витрати, що виникають після відвантаження товару, переходять з продавця на покупця. За умовами терміну CIF саме на продавця покладається обов`язок забезпечення морського страхування на користь покупця проти ризику втрати й ушкодження товару під час перевезення. Отже, у разі поставки товару на умовах CIF витрати, пов`язані з доставкою товару та його страхуванням, здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну ціну товару. Відповідно, фактурна (контрактна) вартість товару повністю співпадає з митною вартістю, інші складові митної вартості, зокрема, витрати на страхування та транспортування товару до місця поставки, відсутні як такі. На виконання умов Контракту купівлі-продажу № VIT-IPR-2023.1 від 05.12.2023 р., позивачем була здійснена оплата товару:

1. Банківський платіжний документ, що стосується товару 231213/001167107 від 13.12.2023 р. на суму 2378,32 USD;

2. Банківський платіжний документ, що стосується товару 240110/001189718 від 10.01.2024 р. на суму 11 891,60 USD;

3. Банківський платіжний документ, що стосується товару 240227/001229059 від 27.02.2024 р. на суму 33 296,48 USD. Отже, позивачем здійснено повний розрахунок за товар, поставка, якого здійснювалася за контрактом № VIT-IPR-2023.1 від 05.12.2023 р. Стосовно особи, яка надає інформацію про перевезення. Послуги з перевезення вантажу, що був предметом митного оформлення, надавалися ФОП ОСОБА_1 згідно договору № 28/02/24-ВП від 18.02.2024 р. Довідка № 4 від 25.03.2024 року про підтвердження вартості перевезення надана ФОП ФОП ОСОБА_1 . Відповідно до п. 4.2.1 Договору перевезення, перевізник має право залучити до перевезення третіх осіб та організувати надання послуг відповідно до заявки Клієнта. Оскільки договірні зобов`язання з перевезення Товару виникли між позивачем та ФОП ОСОБА_1 , саме останній уповноважений надати довідку на підтвердження вартості послуг. В CMR від 25.03.2024 року, яка була оформлена за результатами перевезення Товару з порту Гданськ (Польща) в с. Івашківці (Хмельницька обл.), зазначені дані ФОП ОСОБА_1 , як перевізника, що відповідає даним Договору на перевезення міжнародних вантажів. Зважаючи на викладене, суд вважає помилковими доводи відповідача про те, що подані до митного оформлення документи не містять усіх визначних частиною 10 статті 58 МКУ числових значень складових митної вартості, зокрема, витрат на транспортування. Таким чином, виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості. Посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17. Отже, наданими документами підтверджується, що позивач під час митного оформлення надав відповідачу необхідні документи, які належним чином ідентифікували оцінювані товари, містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору (контракту) згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України, і у митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було достатніх підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження задекларованої митної вартості. Натомість, відповідачем не надано суду належних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення, були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності спростовували достовірність заявленої позивачем інформації. Отже, на думку суду, відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості № UA400000/2024/000087/2 від 29.03.2024 р. та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №UA400040/2024/000218 від 29.03.2024 р., у зв`язку із чим їх слід визнати протиправними та скасувати. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв`язку з чим підстав для його скасування не вбачається. Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Боровицький О. А. Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.