Постанова 4811 № 461/9752/24

Справа № 461/9752/24 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В. В. Провадження № 33/811/6/25 Доповідач: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, з участю захисника адвоката Лавринів М.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 23 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, встановив: вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч) гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605 гривень 60 копійок судового збору. Згідно з постановою судді, у 2012 році Департаментом державної реєстрації Міністерства юстиції України здійснено державну реєстрацію символіки Партії прапор, розпізнавальний знак, (емблема) та девіз, про що свідчить копія Свідоцтва про державну реєстрацію символіки політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА» від 26.03.2012 року №815 за підписом першого заступника голови Державної реєстраційної служби. На вказаному свідоцтві міститься відмітка про отримання керівником партії ОСОБА_1 04.04.2012 такого свідоцтва та положення. Свідоцтво про державну реєстрацію символіки політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА» від 26.03.2012 №815 міститься у Реєстрі символік громадських формувань. Водночас, у пункті 6 «Нематеріальні активи» розділу І «Майно та нематеріальні активи» Звітів Партії за 2021 та 2022 роки не відображено інформацію щодо зареєстрованої 26.03.2021 року символіки, яка перебуває у власності Партії. Невідображення у Звітах Партії за 2021 та 2022 роки відомостей щодо зареєстрованої символіки Партії, яка перебуває у власності Партії є порушенням п. 1 ч. 11 ст. 17 ЗУ «Про політичні партії в Україні». Отже, ОСОБА_1 , являючись керівником політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА», порушив порядок подання Звіту Партії за 2021 та 2022 роки. Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що суддя не дослідив ретельно матеріали справи та законодавство про діяльність політичних партій, грубо порушив права. Звертає увагу на те, що в умовах війни такі порушення як «не вказання в звіті про символіку партії», у Партії яка вела за звітний період діяльності, не вчинила жодних правопорушень, не порушувала права громадян не заслуговують на штраф 5100 грн. на керівника. Зазначає, що в рішенні ніде не зазначено, що в звіті має бути відображена інформація про символіку партії. У судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 будучи належним чином повідомлений про час, дату і місце судового засідання не з`явився. Захисник адвокат Лавринів М.Я. не заперечила про розгляд апеляційної скарги без участі ОСОБА_1 . Заслухавши виступ захисника адвоката Лавринів М.Я., на підтримку поданої апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 212-21 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов`язаний з`ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами. Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Постанова судді суду першої інстанції в повній мірі відповідає зазначеним вище вимогам. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Статтею 212-21 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого порядку або строків подання фінансового звіту про надходження і використання коштів виборчого фонду, звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру або подання фінансового звіту, оформленого з порушенням встановлених вимог. Згідно ст. 17 ЗУ «Про політичні партії в Україні», політичні партії, місцеві організації політичних партій ведуть бухгалтерську звітність у встановленому порядку, проводять щорічний внутрішньопартійний фінансовий аудит своєї діяльності, а також проходять зовнішній незалежний фінансовий аудит у випадках, передбачених цим Законом. Щорічний внутрішньопартійний фінансовий аудит політичної партії здійснюється за доходами і витратами політичної партії та її місцевих організацій, які в установленому порядку набули статусу юридичної особи, уповноваженим на те органом чи посадовою особою партії в порядку, визначеному статутом політичної партії. Політична партія, партія, яка отримувала державне фінансування, зобов`язана пройти зовнішній незалежний аудит фінансової звітності у рік, наступний за роком отримання державного фінансування. Зовнішній незалежний аудит фінансової звітності політичної партії можуть проводити лише аудиторські фірми, які згідно із Законом України "Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність" мають право проводити обов`язковий аудит фінансової звітності. Під час проведення зовнішнього незалежного аудиту фінансової звітності політичної партії перевіряються показники, що містяться у звітності про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру (з точки зору повноти, достовірності включених до звіту відомостей та відповідності звітності встановленим законом вимогам). Політичні партії та їх місцеві організації зобов`язані надавати аудиторській фірмі, що проводить зовнішній незалежний аудит фінансової звітності, всю інформацію та документи, необхідні для проведення такого аудиту. Політична партія має право укладати договір на проведення зовнішнього незалежного аудиту фінансової звітності з тією самою аудиторською фірмою не більш як три роки поспіль. Порядок залучення аудиторської фірми для проведення зовнішнього незалежного аудиту фінансової звітності визначається відповідно до статуту політичної партії. Політична партія щоквартально, не пізніше ніж на сороковий день після закінчення звітного кварталу, зобов`язана подати до Національного агентства з питань запобігання корупції звіт про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру (у тому числі її місцевих організацій, які у встановленому порядку набули статусу юридичної особи) шляхом його заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Форма та порядок подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру затверджуються Національним агентством з питань запобігання корупції. Звіт політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру обов`язково включає такі розділи: 1) "Майно та нематеріальні активи станом на кінець звітного періоду", в якому має бути наведено повну та достовірну інформацію щодо майна (грошові кошти на всіх рахунках, цінні папери, нерухоме майно, транспортні засоби, інше рухоме майно, вартість якого перевищує п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня звітного року) та нематеріальних активів, які належать партії, її місцевій організації, що в установленому порядку набула статусу юридичної особи, на праві власності або праві користування; 2) "Внески та інші надходження за звітний період", в якому має бути наведено повну та достовірну інформацію про внески (грошові внески; майнові внески; внески роботами або послугами; внески нематеріальними активами; внески, надані шляхом фінансування заходів або діяльності на користь політичної партії чи її місцевої організації, яка у встановленому порядку набула статусу юридичної особи; кошти державного фінансування (у разі його отримання відповідно до закону); доходи, майно та нематеріальні активи, які не є внесками відповідно до цього Закону; кошти, які не є ні доходами, ні внесками, отримані політичною партією, місцевою організацією політичної партії, яка в установленому порядку набула статусу юридичної особи, протягом звітного кварталу); 3) "Платежі та інші витрати за звітний період", в якому має бути наведено повну та достовірну інформацію про платежі з окремого рахунку, відкритого для зарахування коштів з державного бюджету, інших рахунків політичної партії та її місцевих організацій, які в установленому порядку набули статусу юридичної особи (з узагальненням інформації за кожним видом рахунків окремо); повернення грошових внесків (чи їх частин) та помилкових грошових надходжень, повернення майнових внесків та нематеріальних активів, внесків, здійснених шляхом фінансування заходів або діяльності на користь політичної партії за згодою партії, повернення до державного бюджету невикористаної частини коштів державного фінансування, перерахування до державного бюджету сум внесків, які неможливо повернути особам, які їх здійснили; 4) "Зобов`язання фінансового характеру станом на кінець звітного періоду", в якому має бути наведено повну та достовірну інформацію про всі фінансові зобов`язання політичної партії (її місцевої організації, яка в установленому порядку набула статусу юридичної особи). Якщо фінансове зобов`язання політичної партії (її місцевої організації, яка в установленому порядку набула статусу юридичної особи) виникло у звітному періоді та було виконано політичною партією (її місцевою організацією, яка в установленому порядку набула статусу юридичної особи) у цьому самому звітному періоді, таке фінансове зобов`язання не відображається у звіті політичної партії про її майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру. Якщо фізична особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відповідну відмітку в паспорті, то у звіті політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру у відповідних місцях вказується серія та номер її паспорта. Уся інформація у звіті політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру повинна бути диференційована залежно від того, стосується вона політичної партії (як окремої юридичної особи) чи всіх інших її місцевих організацій, які у встановленому порядку набули статусу юридичної особи. При цьому інформація, що стосується місцевих організацій партії, які у встановленому порядку набули статусу юридичної особи, вноситься щодо кожної такої організації окремим додатком. До звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за четвертий квартал звітного року додаються (шляхом завантаження фотокопій у систему) копії звітів про проведення щорічного внутрішньопартійного фінансового аудиту та незалежного зовнішнього аудиту фінансової звітності політичної партії (якщо його проведення відповідно до цього Закону є обов`язковим) шляхом завантаження їх фотокопій у систему. Копії документів, що підтверджують відображені у звіті про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру відомості, надаються політичною партією на письмовий запит Національного агентства з питань запобігання корупції протягом 15 робочих днів після надходження відповідного запиту. Подані звіти політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру включаються до Єдиного державного реєстру звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції. Національне агентство з питань запобігання корупції забезпечує відкритий цілодобовий доступ до Єдиного державного реєстру звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції. Доступ до Єдиного державного реєстру звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції надається шляхом можливості перегляду, копіювання та роздруковування інформації, а також у вигляді набору даних (електронного документа), організованого у форматі, що дозволяє його автоматизоване оброблення електронними засобами (машинозчитування) з метою повторного використання. Зазначені у звітах відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта громадянина України, місце проживання фізичної особи (крім назви адміністративно-територіальної одиниці, зазначеної у частині другій статті 133 Конституції України), дату народження є інформацією з обмеженим доступом та не підлягають відображенню у відкритому доступі. Протягом 10 календарних днів з дня завершення строку на подання політичними партіями звітів про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру Національне агентство з питань запобігання корупції на своєму офіційному веб-сайті оприлюднює список політичних партій, які не подали свої звіти у визначений цим Законом строк, та забезпечує притягнення винних осіб до відповідальності, передбаченої законом. Звіти політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру (в тому числі подані з порушенням встановленого цим Законом строку) перевіряються Національним агентством з питань запобігання корупції у строк, що не перевищує 60 днів з дня їх надходження. Перевірка звітів політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру включає в себе аналіз: 1) своєчасності подання звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру; 2) повноти інформації, поданої у звіті політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру; 3) достовірності інформації, поданої у звіті політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру; 4) дотримання політичною партією вимог щодо використання грошових коштів виключно у безготівковій формі; 5) правомірності здійснення фізичними та юридичними особами внесків на користь політичної партії; 6) дотримання політичною партією вимог закону в частині реагування на випадки отримання внесків, здійснених фізичною чи юридичною особою з порушенням вимог законодавства; 7) дотримання політичною партією вимог законодавства щодо проведення щорічного внутрішньопартійного фінансового аудиту та проходження зовнішнього незалежного аудиту фінансової звітності. За результатами перевірки звітів політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру уповноважена особа Національного агентства з питань запобігання корупції складає висновок, у якому відображаються результати проведеного аналізу, а також детальний виклад змісту всіх порушень із зазначенням ужитих заходів реагування (у разі виявлення порушень). Порядок проведення перевірки звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, а також форма висновку, що складається за результатами такої перевірки, затверджуються Національним агентством з питань запобігання корупції. Висновки, підготовлені за результатами перевірки звітності політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру, публікуються на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції у межах загального строку, визначеного частиною двадцять першою цієї статті. При цьому з них вилучається інформація з обмеженим доступом, а персональні дані - знеособлюються. У разі виявлення під час перевірки звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру чи під час перевірки інформації про порушення законодавства у сфері фінансування політичних партій ознак порушення вимог законодавства Національне агентство з питань запобігання корупції письмово звертається до політичної партії з пропозицією надати пояснення для з`ясування відповідних обставин. Політична партія надає такі пояснення протягом 10 робочих днів з дня отримання зазначеної пропозиції Національного агентства з питань запобігання корупції. У разі виявлення під час перевірки звіту політичної партії про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру чи під час перевірки інформації про порушення законодавства у сфері фінансування політичних партій ознак порушення вимог законодавства, які є підставою для притягнення до адміністративної, кримінальної чи іншої передбаченої законом відповідальності, Національне агентство з питань запобігання корупції у п`ятиденний строк з дня виявлення відповідних ознак письмово повідомляє про це органи (посадових осіб), уповноважені забезпечити притягнення осіб, які вчинили порушення вимог законодавства, до передбаченої законом відповідальності, та надсилає відповідним органам (посадовим особам) матеріали, що підтверджують факт вчинення відповідного правопорушення, або забезпечує притягнення відповідних осіб до такої відповідальності в межах своїх повноважень. Подання фінансових звітів про надходження та використання коштів виборчого фонду партії, її місцевої організації, кандидата, висунутого партією чи її місцевою організацією на виборах, відповідно, Президента України, народних депутатів України, місцевих виборах, а також проведення їх аналізу здійснюються в порядку, встановленому відповідним законом про вибори. Відповідно до ст. 18 ЗУ «Про громадські об`єднання», громадське об`єднання із статусом юридичної особи може мати власну символіку (емблему, прапор), яка підлягає реєстрації відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". Символіка громадського об`єднання не повинна відтворювати: 1) державні символи України; 2) інші офіційні символи чи знаки, які використовуються державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, державні та інші нагороди, печатки та інші відмітні знаки цих органів; 3) державні герби, прапори або офіційні назви інших держав; 4) ім`я або зображення фізичної особи без письмової згоди такої особи або її спадкоємців, засвідченої в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено законом; 5) інші символи та знаки, використання яких обмежено законом. У символіці громадського об`єднання не може використовуватися символіка російської імперської політики, символіка комуністичного, націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів, символіка воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну. Символіка громадського об`єднання має відрізнятися від зображення вже зареєстрованої символіки іншого громадського об`єднання. Символіка громадського об`єднання затверджується уповноваженим статутним органом громадського об`єднання в порядку, визначеному його статутом. Рішення про затвердження символіки має містити: вид символіки, її зображення та опис. Опис символіки повинен містити інформацію про кольори, масштаби та пропорції елементів символіки. Зображення символіки повинно містити повне або скорочене найменування громадського об`єднання. Громадське об`єднання має право на використання власної символіки з дня її реєстрації. Забороняється використання зареєстрованої символіки громадського об`єднання фізичними та юридичними особами без згоди такого об`єднання та для цілей, не пов`язаних з діяльністю такого громадського об`єднання. Згідно ст. 23 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», для державної реєстрації символіки подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію символіки; 2) копія установчого документа юридичної особи; 3) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про затвердження символіки, визначення виду символіки, її опис, а для політичних партій - також текст гімну та/або девізу; 4) зображення символіки (прапора та/або емблеми, текст гімну та/або девізу) у паперовій та електронній формі; 5) опис символіки в паперовій та електронній формі; 6) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених цим Законом. Для державної реєстрації змін до відомостей про символіку, що містяться в Єдиному державному реєстрі, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про символіку, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про затвердження символіки, визначення виду символіки, її опис, а для політичних партій - також текст гімну та/або девізу; 3) зображення прапора та/або емблеми, текст гімну та/або девізу в паперовій та електронній формі; 4) опис символіки в паперовій та електронній формі; 5) документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених цим Законом. Для державної реєстрації втрати чинності символіки подається примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про втрату чинності символіки. Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про політичні партії в Україні», політичні партії провадять свою діяльність відповідно до Конституції України, цього Закону, а також інших законів України та згідно із партійним статутом, прийнятим у визначеному цим Законом порядку. Політичні партії в Україні створюються і діють тільки із всеукраїнським статусом. Частиною 1 ст. 19 цього ж Закону встановлено, що у разі порушення політичними партіями Конституції України, цього та інших законів України до них можуть бути вжиті такі заходи: 1) попередження про недопущення незаконної діяльності; 2) заборона політичної партії. Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції у відповідності до вищезазначених вимог закону належним чином з`ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП, ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та фактичних обставинах адміністративного правопорушення, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення №50-33/454 від 18.11.2024, який містить дані про суть адміністративного правопорушення та особу, яка його вчинила - ОСОБА_1 ; - звітами про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА» за 2021 та 2022 роки; - копією свідоцтва про державну реєстрацію політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА»; - висновком за результатами перевірки звітів про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА» за 2021 (від 24.06.2024 №787) та 2022 (від 24.06.2024 № 796) роки; - листом зверненням політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА» від 21.03.2024 вих.№1; - витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 29.03.2024 та копією Статуту цієї Партії; - наказом НАЗК від 04.10.2024 № 320/24. Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 212-21 КУпАП. Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин вказаного адміністративного правопорушення, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається. Доводи ОСОБА_1 щодо того, що в умовах війни такі порушення як «не вказання в звіті про символіку партії», у Партії яка вела за звітний період діяльності, не вчинила жодних правопорушень, не порушувала права громадян не заслуговують на штраф 5100 грн. на керівника, є безпідставними з огляду на наступне. У п 1.1 Статуту політичної партії «ДУХОВНА УКРАЇНА» прямо зазначено, що ця партія є добровільним об`єднанням громадян, з метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян бере участь у виборах та інших політичних заходах, діє відповідно до Конституції України, Законів України, Статуту Партії, інших нормативно правових актів України та внутрішніх документів, прийнятих і затверджених відповідного до Статуту Партії. Отже, дотримання Конституції України, Законів України, інших нормативно правових актів України віднесено до основних засад діяльності партії її Статутом. Позиція апелянта, яку він висловив в апеляційній скарзі щодо невизнання своєї вини розцінюється апеляційним судом як спосіб самозахисту та уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення. Також, слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §

41. Наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі свідчать про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.212-21 КУпАП. При розгляді справи судом порушень ст.ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено, а доводи апеляційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди з прийнятим судовим рішення, власної оцінки доказів у справі, ігноруючи їх сукупність та об`єктивність. Спираючись на встановлені фактичні обставини даного адміністративного провадження, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 є доведеною поза розумним сумнівом. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції вважає апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без зміни. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд постановив: Постанову судді Галицького районного суду м. Львова від 23 грудня 2024 року якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 212-21 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.Ф.Романюк